Досвід чарівників, який можна використати в українських шкільних реаліях.

На одному з наших вебінарів ми шукали підтвердження того, що вчителі найбільше довіряють колегам у навчанні. Досвід іншого педагога може навчити більшому, ніж стоси методичок. Ми вирішили проаналізувати роботу професорів Гоґвортської Школи Чарів і Чаклунства та знайти щось корисне для вчителів України.

Серія книг про Гаррі Поттера захоплює чарівністю світу, небуденними історіями, магією. Звісно, наші вчителі щоденно творять дива на уроках, та чому б не повчитися у таких незвичних колег? Викладачі у книзі наділені магічними силами, досконало володіють певними категоріями магічних (і не дуже) знань, та головна їхня заслуга у тому, що вони знали, які знання потрібні підопічним.

Урок від професорки Макґонеґел: не бійтесь брати на себе відповідальність

Професорка все своє життя провела у школі магії і була відданою їй. У найскрутніші для Гоґвортсу часи вона не боялась брати на себе відповідальність та ставала на захист слабших, протистояла сильнішим. Вона підтримувала вчителів та учнів, не займаючи найвищої посади, просто інакше вона не могла, адже на першому місці справедливість.

Ми знаємо, що вчителі постійно відчувають тягар відповідальності за дітей, за виконання навчального плану, за успішність… (список безкінечно довгий). А інколи хочеться перекласти тягар відповідальності ще на когось. Але мова йде про більш глобальне розуміння цього слова. Не бійтесь брати на себе відповідальність як вчитель, який здатен робити цей світ краще, наперекір усьому.

Урок від Рубеуса Геґріда: ризикуйте та відстоюйте свої переконання

 

Коли Рубеус тільки заступив на посаду, він міг навчати учнів вирощувати черв’ячків, як і всі вчителі до нього. Це ж традиція, перевірена часом, це безпечно та досить легко! Та замість цього він вчив дітей дружити з драконами, чудернацькими створіннями, до яких більшість дорослих побоялися б підійти. Це був ризик, який міг стати поразкою та завершенням кар’єри для вчителя. Та замість цього він надихав учнів і будував з ними міцні зв’язки.

Це не значить, що ви маєте наражати учнів на небезпеку. Та вчителям інколи потрібно пробувати нові речі, а інколи й помилятися, обравши щось не те, але інколи невдача – це добре. Та якщо ви ризикуватимете, то станете тим вчителем, якого учні згадують до старості.

Урок від професора Слизорога: не обирайте собі улюбленців

Професор Слизоріг був вражений потенціалом Тома Реддла. І піддавшись на вмовляння, передав заборонене знання про те, як досягти безсмертя. Професор був гарною людиною і чудовим вчителем, та саме він створив Воландеморта, обравши Тома своїм улюбленцем.

Запитайте у школяра, чи дратує його, коли у вчителя є очевидні фаворити (і ця дитина не входить у їх число), і він відповість – так! А може ще й додати, що його демотивує така позиція, що він не хоче навчатися на таких умовах.

Найкраще, якщо вам вдасться час від часу хвалити кожного зі школярів, рівномірно комунікуючи з кожним із дітей. Та демонстративна робота лише з улюбленцями спровокує поділ класу та відкриє між вами і дітьми прірву нерозуміння.

Урок від викладачки Сивіли Трелоні: залишайтесь собою, навіть якщо вас не розуміють

Колеги вважали Сивілу дивачкою, хтось принижував її знання, хтось ставив під сумнів її дар та потрібність науки віщування у магічному світі. Учні подеколи відверто кепкували з неї. Та вона лишалася вірною собі, вдосконалювала своє мистецтво. А її дар активізувався у найвідповідальніший момент, коли від того залежало чиєсь життя. Для когось вона стала взірцем вірності собі.

На жаль, у школі інколи утворюється ієрархія предметів, буцімто деякі важливіші за інші. Так само до деяких вчителів можуть ставитися дещо зверхньо. Але цінність кожного – у собі. І варто про це пам’ятати.

Урок від професора Снейпа: більше практики

Найкраще матеріал засвоюється на практиці – коли його проживають, а не коли про нього говорять. Потрібно відчути, а не лише почути. Маленькі чарівники не просто читали підручники про те, як літати на мітлах, вони літали! Вони бруднились у шкільній оранжереї, вирощуючи рослини. Вони кожен новий урок закріплювали на практиці.

Навіть професор Снейп вимагав не теорію, а практику, з першого заняття. Він є блискучим прикладом вчителя, який вміло організував групову роботу, де кожен може показати себе. Гоґвортс є ідеальним зразком закладу освіти, де використовується проектне навчання.

Урок від учнів Гоґвортсу: дозволяйте школярам навчати

Деякі з кращих уроків були проведені не викладачами школи, а дітьми. Гаррі Поттер разом з друзями сформував армію Дамблдора та взяв на себе роль вчителя, віддаючи усі знання однокласникам. У ньому не було зверхності, він знав, що потрібно їм, як підбадьорити кожного.

Не бійтесь давати більше повноважень учням. Адже у такому разі вони більше цінують навчання, саме так твориться справжня магія. Звісно, не завжди усе буде за планом, але це матиме чудові результати.

Урок від вчителів Гоґвортсу: не забувайте про доброзичливі відносини

Дійсно плідна співпраця учня та вчителя починається з доброзичливості. Перш ніж професор Люпин навчив Гаррі користуватися закляттю «Патронус», йому довелось зазирнути у душу та поділитися спогадами про батьків хлопчика. Замість того, аби вигнати Гаррі зі школи за порушення правил, професорка Макґонеґел запросила його до команди з квідичу. Це стало зародком безмежної любові до Гоґвортсу. Дамблдор роками плекав добрі стосунки з хлопчиком, і у складну хвилину Гаррі взяв на себе відповідальність з порятунку школи та світу.

Дружні відносини є основою навчання. А коли школяр знає, що йому довіряють та піклуються про нього, його не страшить ні твір, ні складне рівняння, ні Темний Лорд, який, здавалося б, надто могутній, аби його подолати.

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter
Коментарі

Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.

  1. сушко оксана Іванівна
    Прочитала цей допис, і чомусь стало дуже сумно: невже в Україні немає вчителів, які досягли вершин професійної майстерності? Якщо так, то хто ж ті люди, які стають "учителями року", а якщо - ні, то навіщо нам прививати комплекс неповноцінності українського вчителя? Може, я дещо неправильно вловила підтекст, тоді даруйте, будь ласка.
  2. сушко оксана Іванівна
    На мою скромну думку, про важливі речі розказувати доречніше в контексті національно-патріотичного спрямування, виховуючи почуття поваги до ратної праці українського вчителя на матеріалі професійних досягнень його колег на українському грунті. Держава має пишатися своїми талановитими педагогами, їх імена мають бути відомими широкому загалу.
  3. Гомон Яна Степанівна
    Дуже цікава і креативна стаття!