Більшість інтерактивних технологій передбачає проведення обов'язкової дискусії школярів, у ході якої вчитель виконує функції спікера та модератора. Він не лише організовує обмін думками учнів із певної проблеми, а й керує їхньої активністю, сприяє виникненню альтернативних ідей, забезпечує психологічну захищеність, резюмує та підбиває підсумки. Що допоможе налагодити конструктивну взаємодію школярів під час колективного обговорення певної проблеми? Як заохочувати їх шукати істину та активізувати мислення? Про це і поговоримо!
Аби провести дійсно цікаву та ефективну дискусію й залучити до неї всіх школярів, варто підготуватися заздалегідь.
Дуже корисним буде складання чіткого плану, який може включати такі пункти:
1. Вибір та формулювання теми проблемного характеру.
2. Формулювання мети дискусії (консенсус, рекомендації чи всебічний розгляд питання).
3. Визначення змісту та тривалості дискусії, основних питань для обговорення.
4. Визначення способів та запитань для контролю за ходом, підведення проміжних підсумків та фіксації досягнутого.
5. Підбір довідкових матеріалів зі спірних питань.
Зазвичай у спільному обговоренні визначальну роль грають найбільш активні учні. Звісно це непогано, але у процесі відстоювання своєї позиції вони можуть заважати іншим учасникам генерувати власні ідеї. Тому дуже важливим елементом підготовчої роботи є розробка правил командного обговорення та алгоритму роботи учнів під час дискусії. Наприклад, послідовність проведення обговорення може мати такий вигляд:
1. Розподіл ролей групи (керівник дискусії, секретар, спостерігач за часом тощо).
2. Ухвалення норм обговорення (дотримання регламенту, порядок обговорення).
3. Перетворення проблеми на завдання, постановка задачі.
4. Аналіз початкової ситуації.
5. Проблематизація (визначення аспектів, які можуть перешкоджати досягненню результату).
6. Пошук рішення з використанням технології «Мозковий штурм» та вибір оптимального варіанта на підставі певних критеріїв.
7. Розробка програма дій (хто, що, коли).
8. Оцінка результату за чотирма критеріями:
- результативність;
- ефективність;
- свідомість;
- етичність.
Різновиди дискусії
Існує багато видів дискусії. Наприклад, її можна провести у вигляді традиційних форуму, симпозиуму, дебатів або круглого столу. А можна й спробувати організувати колективне обговорення у незвичний спосіб!
Панельна дискусія
Цю дискусію можна організувати для учнів декількох класів. Послідовність її проведення така:
1. Формулювання проблеми.
2. Об'єднання учнів у групи по 6-8 осіб.
3. Вибір керівника групи та учня, який представлятиме групу в процесі дискусії.
4. Вироблення загальної точки зору щодо проблеми протягом 15 - 20 хвилин.
5. Висловлення думки та обстоювання позиції представниками кожної групи. Інші учасники мають спостерігати за процесом, свої міркування та підказки вони можуть передати своєму представнику за допомогою записок. Під час обговорення команди можуть взяти перерву для консультацій.
6. Обговорення закінчується після закінчення часу та ухвалення спільного рішення всіма командами. До речі, на результат обговорення дуже впливає стратегія поведінки учасників, тому по завершенню дискусії можна відзначити найефективніші.
Дискусія «Снігова куля»
Мета дискусії полягає у напрацюванні та узгодженні думок усіх учнів класу. Послідовність організації обговорення така:
1. Кожен учень отримує 4-8 карток, на кожній з яких він має написати один варіант вирішення певної проблеми.
2. Школярі об'єднуються в пари, обговорюють ідеї та обирають найбільше узгоджені. Відібраних або заново сформульованих карток має бути більше половини від загальної кількості (наприклад, з 14 краток слід обрати 10).
3. Пари школярів об'єднуються у групи по 4 учні та виконують аналогічні дії.
4. Представник кожної команди презентує картки перед загальною аудиторією та аргументує свою позицію.
5. Усі картки розміщуються на дошці та проводиться колективне обговорення.
Дискусія за методом «Квадро»
Мета дискусії полягає у початковій оцінці власної думки з досліджуваного питання, виявлення прихильників та опонентів тієї чи іншої позиції.
Послідовність її організації така:
1. На аркуші паперу або дошці фіксується теза та малюється квадрат. У кожному куті робиться напис:
- абсолютно згоден;
- згоден;
- не згоден;
- зовсім не згоден.
У центрі може бути поміщений напис «важко відповісти».
2. Учням пропонується визначати свою думку за допомогою стікерів. Згідно з відповідями школярі об'єднуються у групи та обговорюють власну позицію.
3. Подальший варіант обговорення може відбуватися як панельна дискусія або форум.
Дискусія «Пріоритети»
Метою дискусії є формування різнобічних уявлень щодо обговорюваної проблеми. Послідовність її організації така:
1. Кожен учень отримує декілька карток з тезами щодо проблеми, яка розглядається (зміст кожної картки має оцінюватись за 10-бальною шкалою).
2. Школярі об'єднуються у групи по 4-5 осіб. Вчитель пропонує кожній групі розмістити тези в міру зменшення пріоритетів (якщо будь-яка теза викликає протиріччя, вона визначається окремо).
3. Після роботи у групах проводиться спільне обговорення у формі форуму або панельної дискусії.
Письмова дискусія
Мета дискусії – виявлення та фіксація думок учнів із наступним колективним обговоренням.
Послідовність організації така:
1. На різних столах розкладаються заздалегідь підготовлені аркуші паперу з розпочатими фразами, висловлюваннями чи тезами.
2. Учні обходять столи та записують на кожному аркуші свої думки, заперечення, згоду, запитання.
3. Аркуші вивішуються для ознайомлення, вибираються найгостріші питання та пропозиції для подальшого спільного обговорення.
Дискусія «Карусель»
Ця дискусія допоможе актуалізувати знання та провести обмін досвідом із певної теми.
Послідовність організації така:
1. Учні об'єднуються у пари та сідають у два кола – зовнішній та внутрішній, утворюючи так звану карусель.
2. Учитель повідомляє тему для обговорення та ставить запитання, яке школярі обговорюють протягом 3-4 хвилини (результати можна фіксувати на картках).
3. По завершенню часу зовнішнє коло зрушується вліво або вправо на одного школяра, а внутрішнє не змінюється. Нові пари починають обговорювати інше питання, поставлене вчителем. Загалом кожен учень має попрацювати з 5-6 однокласниками.
4. Учасники об'єднуються у мікрогрупи по 4 учні та працюють над темою далі.
Дискусія «Зебра»
Метою дискусії є розвиток вміння школярів аргументувати та аналізувати протилежну позицію. Послідовність її організації така:
1. Вчитель ознайомлює клас із проблемою та додатковими інформаційними матеріалами.
2. Учні об'єднуються у дві групи, кожна з них має розробити аргументи «за» чи «проти» з визначеного питання.
3. Учасники сідають у два ряди та починають по черзі висувати протилежні аргументи.
4. Через 4-6 хвилин ряди змінюються місцями – ті, хто був «проти», мають використовувати аргументи «за», почуті від представників протилежного ряду, та відтворити їх якомога точніше.
5. Під час підбиття підсумків також обговорюється питання «Чи покращується взаємодія, якщо повторюєш аргументи опонента?».
Дискусія «Додаткові думки»
Мета дискусії – послідовне обговорення питань з послідовним прийняттям колективного рішення, створення синергетичного ефекту у пошуку кращого варіанту.
Послідовність її організації така:
1. Учні об'єднуються у групи по 4-6 осіб та отримують аркуш паперу з проблемним питанням та аркуші для відповідей відповідно до кількості учасників групи.
2. Кожен учасник групи має записати на своєму аркуші відповідь та передати його іншим учасникам команди. Обов'язкова умова – записи не мають повторюватись.
3. Після того, як кожному учаснику повернеться його аркуш, групи обговорюють відповіді та складають загальний список пріоритетних рішень для розв'язання проблеми.
5. Під час спільного обговорення кожна група по черзі озвучує одну відповідь – якщо вона не зустрічає опору, вноситься до загального списку.
Інший варіант проведення дискусії: кожна команда одразу обговорює загальний варіант рішення, обирає свій та передає його по колу іншій групі, яка після обговорення також фіксує свою думку на аркуші. Наприкінці проводиться спільне обговорення всього напрацьованого та вибір оптимального рішення.
«Різнокольорова» дискусія
Мета дискусії – апробація та аналіз різних стратегій мислення щодо відношення до пошуку рішення.
Послідовність її організації така:
1. Учитель знайомить учнів із теорією Боно, яка містить шість стратегій мислення щодо проблеми, що потребує вирішення:
- біле мислення (комп'ютер) – спирається на сухі перевірені об'єктивні факти, цифри;
- червоне мислення (художник) – спирається на емоції, інтуїцію, перевіряє рішення з опорою на чуттєвий досвід;
- жовте мислення (оптиміст) – демонструє позитивне конструктивне мислення, не враховує можливі небезпеки чи протиріччя, готовий до несподіванок;
- чорне мислення (буквоїд) – критикує, звертає увагу на небезпеки, малює найгірший вихід із ситуації;
- зелене мислення (креативник) – шукає альтернативи, нові варіанти, демонструє нестандартні ідеї та думки;
- синє мислення (пульт управління) – розробляє критерії вибору, план, послідовність, організовує діяльність, контролює процес та результати.
2. Учні об'єднуються у команди, кожна група обирає представників кожного типу мислення та позначає його відповідною кольоровою карткою. Після невеликої підготовки учасники сідають у коло та обговорюють запропоновану проблему.
3. По завершенню визначеного часу кожна група демонструє рішення проблеми відповідно до обраних ролей.
Інший варіант проведення: учні об'єднуються у групи відповідно до певного «кольору аналізу проблеми.
Бажаєте дізнатися багато практичних порад і корисних лайфхаків для організації ефективної взаємодії зі школярами та урізноманітнення освітнього процесу? Долучайтеся до Всеукраїнської інтернет-конференції «Інтерактивні методи навчання в 5 класі НУШ», яка відбудеться 06-07 жовтня 2022 року!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.