4 грудня о 18:00Вебінар: Новий курс мистецтва в школі: теорія і практика
Практичні вправи для емоційної розрядки.

Кожна дитина періодично відчуває негативні почуття. І це цілком нормально! Із негативом необхідно справлятися та вчитися його «виплескувати». Підліткам важливо мати здорову самооцінку, вміти керувати залежностями, знімати стрес, полегшувати симптоми тривоги та депресії, справлятися з фізичною хворобою чи інвалідністю. Все це допоможе зробити арт-терапія.

Арт-терапія – особливий підхід, що залучає психотерапію та мистецтво для підтримки психологічного здоров’я людини.

Основні види:

  • ізотерапія – залучення малювання;
  • кольоротерапія – вплив колірної гами на людину;
  • музикотерапія – прослуховування мелодій, різних композицій;
  • пісочна терапія – робота з піском;
  • відеотерапія – перегляд фільмів, де персонажі стикаються з різними проблемами, шукають шляхи їх вирішення;
  • денс-, фото-, ігротерапія – проведення ігор, мистецтво фотографії, створення колажів, танцювальні заняття;
  • казкотерапія – аналіз казкових творів, створення нових;
  • бібліотерапія – лікування «словом»;
  • драматерапія – розігрування сюжету.

Основні прийоми

  1. Заземлення – психологічний прийом, який допомагає людям зупинити або принаймні уповільнити стресові реакції на емоційні або фізіологічні порушення. Простий метод заземлення в арт-терапії – двосторонній малюнок, що зосереджує увагу. Аналогічно, специфічний ритм у музиці чи русі може підтримувати заземлення.
  2. Прив’язка – це ще один термін для опису процесу використання конкретних сигналів або переживань. Він дозволяє привернути увагу до теперішнього моменту або переключити відчуття з тривожного на спокійне. Спеціальний предмет або зображення у поєднанні зі специфічним ритуалом заспокоєння може стати якорем для людей, коли вони переживають стрес чи гіперактивацію.
  3. Відзеркалення – відображення руху людини або її невербальної комунікації. Дзеркальне відображення є загальним для майже всіх виразних мистецьких підходів, але, зокрема, стосується танцювальної і рухової терапії.
  4. Залучення (або ритмічна синхронізація) відбувається тоді, коли за допомогою конкретного ритму певні переживання посилюються або, навпаки, вщухають. Оскільки гіперактивність та дисоціація впливають на те, як люди «тримають ритм», залучення через одне або кілька виразних мистецтв може допомогти перенаправити енергію та увагу на позитивні емоції.

Ідеї для шкільних вправ

1. Музикотерапія

Завдяки музикотерапії учні досліджуватимуть не тільки власні емоції, а й різноманітну класичну музику. Дослідження демонструють, що ритм музичних композицій подібний до ритму людського життя. Саме тому музикотерапія може задовольнити будь-який запит:

  • для спокою та розслаблення – «Аве Марія» Шуберта, «Місячне сяйво» Дебюссі, «Колискова» Брамса, вальси Штрауса,
  • прелюдії та мазурки Шопена;
  • для заряду енергії – сонати та концерти Антоніо Вівальді, серенади Шуберта.

Запропонуйте дітям прослухати музичну композицію протягом десяти хвилин та написати, що вони відчувають. За потреби, після прослуховування можна провести дискусію. Наштовхнути учнів на роздуми можуть такі запитання:

  1. Що митець хотів донести цим твором (основна ідея чи повідомлення)? Опишіть образи/картини, які супроводжували прослуховування композиції.
  2. Назвіть почуття та емоції, які виникли у вас під час прослуховування. Які ідеї прийшли вам на думку після твору? 

2. Казкотерапія

Суть методу казкотерапії полягає у тому, що шляхом створення казкової атмосфери дитина чи навіть доросла людина може виразити свої почуття, поглянути на проблемну ситуацію з іншого боку, поміркувати над вирішенням конфлікту. Терапевтична казка відрізняється від звичайної тим, що її вигадують спеціально, враховуючи особливості учня. Тобто її головний герой схожий на дитину, він переживає ті ж проблеми й емоції.

Алгоритм підбору (складання) терапевтичної казки:

  1. Чітко визначте проблему, яку слід вирішити.
  2. Підберіть можливі шляхи її подолання у реальному житті.
  3. Втільте в характері головного героя казки (це може бути вже існуюча казка) ті риси, страхи, комплекси, яких слід позбутися.
  4. У процесі розгортання подій казки головний герой має позбутися своїх недоліків.

3. Ізотерапія

Малювання – чудовий спосіб усвідомити та прожити свої почуття. Психотерапевтка Кріста Райнхардт-Рупрехт пояснює вплив ізотерапії на наш мозок:

«Коли ми застрягли у власних почуттях, ми знаходимося у правій півкулі, і важко вийти з цього. Коли ми використовуємо руки для створення мистецтва, ми запускаємо ліву півкулю Тим часом ми вносимо внутрішню емоцію у зовнішній витвір мистецтва, який може нам допомогти, розглядаючи це як окремо від того, хто ми є».

Одним із найдієвіших терапевтичних прийомів є усвідомлення власної емоції та її фізичне втілення. Необхідно усвідомити, а потім намалювати на папері, як виглядає саме зараз емоція злості, суму, страху тощо. Бажано у формі монстра! Терапевти запевняють, що гнів має свою особистість. Ми можемо вивести гнів – подивимося на нього, як це некрасиво – і тоді ми зможемо дізнатися, що йому потрібно.

4. Фототерапія

Найлегший спосіб підтримати свої психологічне здоров’я – звернутися до сучасних технологій. Запропонуйте дітям взяти журнал та вирізати ті картинки, що впали на око. Або ж роздрукувати іх із інтернету. А потім вони можуть зробити імпровізований колаж власних емоцій.


 Чи використовуєте ви прийоми арт-терапії на уроках? Якщо так, то які?

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter