Більше ніж учитель: як застосувати фасилітацію на уроці

На кожному масштабному та престижному тренінгу є фасилітатор. До речі, це доволі високооплачувана професія! А ви знаєте, що методи фасилітації можна застосувати просто на уроці? Читайте в нашому матеріалі про освітній інструмент фасилітації та три дієвих методи, що покращать ваші взаємини з класом та навчать учнів життєво необхідним навичкам!

Що таке фасилітація та як стати педагогом-фасилітатором?

Фасилітація (з англ. facilitation – допомога, полегшення, сприяння) – це організація процесу колективного розв'язання проблем у групі, що полегшує процес спільного прийняття рішення.

В освітньому контексті цей термін уперше використав К. Роджерс у книзі «Свобода вчитися» (1969 р.). Американський психолог вважав, що фасилітація школярів (або людиноцентричний підхід) – дієвий інструмент покращення якості освіти. І це не дивно! Адже фасилітація у школі передбачає:

• індивідуальний підхід учителя до кожного учня;
• створення позитивного шкільного простору, побудованого на справедливості, довірі та повазі;
• упевненість у здібностях школярів;
• толерантне ставлення до інакшості та вирішення конфліктів ненасильницьким способом;
• створення особливого мікроклімату, який полегшує навчання, а самодисципліна школярів поступово заміняє зовнішню дисципліну.

Хіба це не опис бездоганної школи? Якщо ви обираєте фасилітацію як професійний орієнтир, потрібно дотримуватися таких установок:

1. Бути конгруентним, тобто щирим і правдивим. Це означає, що вчитель-фасилітатор у взаєминах зі школярами повинен бути таким, яким він є поза роботою.
2. Довіряти дітям та приймати кожного з них. Це означає, що педагог-фасилітатор повинен попри все вірити у здібності та потенціал кожного учня. Навіть якщо він трохи лінується!
3. Розуміти дітей на рівні емпатії. Це означає, що фасилітатор повинен намагатися зазирнути у внутрішній світ школяра, зрозуміти його поведінку та мотивацію.

Погодьтеся, не так уже і складно! Тож обов’язково спробуйте застосувати наступні методи на пробному уроці-фасилітації. Організовуючи такий урок, ви навчите учнів базових навичок ефективної комунікації та прийняття рішень.

Метод фасилітації «Я-повідомлення»

Щоб зробити групову роботу ефективною, потрібно вміти спілкуватися! Пропонуємо вам змоделювати конфлікт, у якому вчитель виступатиме фасилітатором. 

1. Об’єднайте клас у групи з 4 осіб або пари.
2. Запропонуйте дітям обрати конфліктну тему (як-от хто сидітиме за партою, хто перший відповідатиме тощо).
3. Попросіть команди інсценізувати конфлікт: це може бути імпровізація або завчасно прописаний сценарій.
4. Роздайте учням наш візуальний матеріал із пам’яткою про «Я-повідомлення». Запропонуйте школярам театралізувати конфлікт, висловлюючи невдоволення відповідно до «Я-висловлювання».
5. Завершальний етап – підбиття підсумків! Обговоріть із класом: чи складно було конфліктувати, коли опонент використовує «Я-повідомлення»? Чи сподобалося дітям практикувати «Я-повідомлення? Чи допоміг би цей метод вирішити конфліктні ситуації, які вже були в минулому? 

Завантажити у високій якості

Метод фасилітації «Позитивний конфлікт»

Вправа допомагає учням навчитися правильно конфліктувати та приймати групові рішення. А для цього дітям необхідно поглянути на минулий негативний дослід та критично його оцінити.

1. Попросіть дітей пригадати конфлікти, що траплялися у їхньому житті. Відведіть на це декілька хвилин.

2. Заохотьте учнів описати декілька конфліктів у зошиті: без імен та деталей, лише суть.

3. Попросіть дітей записати навпроти кожного конфлікту число:

• 1 = Конфлікт, із яким я впорався добре
• 2 = Конфлікт, із яким я впорався не дуже добре
• 3 = Конфлікт, із яким я впорався погано

4. Об'єднайте школярів у групи або пари з однокласниками, яким вони довіряють. Попросіть дітей обговорити питання: як я діяв під час конфлікту? Що було ефективним? Що було не дуже ефективним? Як я міг вчинити?

5. Попросіть дітей запропонувати 2-3 рекомендації для ефективного врегулювання конфліктів.

Метод фасилітації «Один-два-чотири»

Практикуючи цю методику, школярі отримують можливість спочатку обдумати проблему і тільки потім обговорити її в парі або невеликій групі. Це дозволяє дитині взяти паузу, поміркувати та прийняти власне рішення перш ніж вислухати інших. І ця навичка корисна не тільки в межах вправи, але й у житті!

1. Учитель записує проблемне питання на дошці.
2. Наступний крок – школярі індивідуально обмірковують питання, за потреби записують думки у зошит. Вони мають дійти до висновку та відповісти на запитання: що я думаю з цього приводу? Яке моє ставлення до проблеми? Яке моє остаточне рішення?
3. Потім діти обговорюють проблемне питання та думки щодо нього з сусідом по парті. Перед цим можна запропонувати учням вгадати ставлення партнера до проблеми, а вже потім висловити власні припущення.
4. Згодом – обговорення відбувається з більшою кількістю учнів, у групі з чотирьох осіб.
5. Наступний етап – підбиття підсумків. Запитайте у школярів: які почуття виникали у вас під час роботи над цією вправою? Чому ви навчилися?

І це однозначно не всі методи фасилітації! Дивіться більше на вебінарі «Фасилітація для продуктивної групової роботи», який відбудеться 11 березня о 18:00. Ірина Дядюшкіна підготувала багато цікавої інформації, тож долучайтеся!