Цікаві ідеї для проведення виховної години до Дня толерантності.

Булінг, дитяча жорстокість, дискримінація… Рішення є!

Саме 16 листопада, у Міжнародний День толерантності, є чудова нагода допомогти дітям зрозуміти інших, привідкрити завісу табуйованих тем та розвинути людяність. День толерантності – це не просто формальна подія для підвищення загальної обізнаності, а дієвий інструмент, що сприяє створенню здорової психологічної атмосфери у класі та запобіганню насилля.

Пропонуємо вам добірку вправ, які комплексно допомагають розв’язати проблему недостатньої толерантності дітей, зрозуміти причини цієї ситуації та ймовірні наслідки. Пропоновані завдання можуть бути адаптовані для учнів будь-якого віку, тож гайда поширювати толерантність разом!

Бесіда «Чесна толерантність»

Нині слово «толерантність» в Україні або використовується як лайливе, або зміст його значно викривлений, а отже неправильно сприймається. Тому пропонуємо вам провести чесну розмову зі школярами про те, що таке справжня «толерантність» та чому вона вкрай необхідна. Підготуйтеся до можливих упереджень з боку школярів та заздалегідь підготуйте аргументацію. Під час обговорення головні тези дітлахів про толерантність записуйте на шкільній дошці, а потім підсумуйте, що толерантне ставлення означає визнання рівними собі всіх людей, повагу до розмаїття та його прийняття.

Поміркуйте разом із учнями, якими можуть бути наслідки нетолерантних дій (дискримінація, булінг тощо) та підведіть дітей до висновку, що запобігти насиллю допоможе достатня поінформованість та обізнаність у розмаїтті груп людей, допустимих способах поведінки.

Запропонуйте школярам уважно розглянути запропоноване зображення: на ньому кожна людина чимось відрізняється від інших, через що зазнає дискримінації. Поміркуйте зі школярами, із якою саме дискримінацією може стикатися люди.

Завантажити у високій якості

 

«Толерантність про людей»

Толерантність – це повага права іншого бути таким, яким він є. Для сучасної України властиво традиційне замовчування інформації про розмаїття людей, їхнє життя та досвід. Говорячи про «рівне ставлення до всіх», ми залишаємо невидимі соціальні групи поза межами дискурсу. Говорячи відкрито про дискримінацію та табуйовані теми, ми знижуємо рівень насилля і неприйняття у суспільстві.

Запропонуйте школярам уголос прочитати висловлювання видатних діячок та діячів про рівність. Попросіть дітей уважно проаналізувати кожен вираз, зрозуміти про яку він соціальну групу та пояснити його головну ідею.

  1. «Тільки те, що ти щось не розумієш, не означає, що це дурниця». (Деніел Хендлер)
  2. «Немає сумнівів у тому, що жінки такі ж компетентні, як і чоловіки. Гендерні відмінності пояснюються різним вихованням, оскільки суспільство ставиться до хлопчиків та дівчат по-різному з раннього віку.» (Навін Джейн)
  3. «Расизм є однією з найгірших форм катувань, оскільки він спрямований на те, чого ти ніколи не просив, і те, що ти не можеш змінити.» (Паоло Нутіні)
  4. «Чому нас більше бентежать чоловіки, що тримаються за руки, аніж ті, що тримають зброю у руках?» (Ернест Гейнс)
  5. «Ви не можете сказати, просто дивлячися на когось, з чим вони мають справу всередині».
  6. «Немає страшнішої інвалідності, аніж нездатність побачити людину більшою за її розлад». (Роберт Хенсел)
  7. «Коли до всіх людей ставитимуться як до рівних, незалежно від того, хто вони є, або кого вони люблять, ми всі станемо вільнішими». (Барак Обама)
  8. «Люди із ментальними розладами заслуговують на таку ж підтримку та співчуття, як і люди із проблемами фізичного здоров’я».
  9. «Всередині статей більше відмінностей, ніж між статями». (Айві Комптон-Барнетт)
  10. «Расизм та всі інші «ізми» виростають з інстинктивної ворожості проти інших племен, раси, релігії, національності, класу чи будь-чого іншого. Ви щаслива дитина, якщо вас навчили сприймати різноманітність». (Роджер Еберт)

Спонукайте дітей говорити відкрито про невидимі соціальні групи. Вищенаведені висловлювання стосуються таких ознак як: раса, інвалідність, ментальні захворювання, гендерна ідентичність та сексуальна орієнтація.

Чесний тест на людяність

Редакція журналу «На Урок» пропонує вам та вашим учням пройти наш унікальний тест на толерантність. Метою тестування є не тільки перевірка людяності та обізнаності, але й поповнення власної скарбнички знань.

За допомогою тесту, школярі познайомляться із різноманіттям людей, власними лімітами толерантності та дізнаються, чи слід розвивати навичок людяності.

Пройти тест за посиланням

А якщо перед проходженням тесту, ви або дітлахи захотіли бути обізнанішими стосовно дискримінованих груп, пропонуємо ознайомитися із матеріалами «На Урок»:

«Подорож із упередженнями»

Мета: проаналізувати власні упередження.
Що потрібно: копія опису ситуації для кожного учня та бойова готовність зіштовхнутися із стереотипами.
Роль учителя: розуміння стереотипів, що виникають стосовно кожної з наведених меншин, та скарбничка аргументів задля спростування поширених упереджень.
Хід вправи: учні об'єднуються у групи по чотири особи та мовчки читають опис ситуації (наводимо нижче) та обрати трьох персонажів, із якими вони хотіли би подорожувати, а потім ще трьох, із якими нізащо не поїхали б у подорож. Після цього потрібно:

  • порівняти особистий вибір персонажів і причини такого вибору з вибором інших членів групи;
  • спробувати узгодити список із трьох найпривабливіших і трьох найменш привабливих персонажів;
  • обрати доповідача, який пояснить позицію групи.

Опис ситуації:

Ви вирушили у кількаденну подорож поїздом. Ви ділите спальне купе з трьома іншими пасажирами. Кому із пасажирів ви віддали б перевагу у якості сусідів по купе та з якими пасажирами ви не хотіли б їхати в одному купе?

  1. Гладкий банкір з великим пакетом їжі.
  2. Глухонімий хлопчина.
  3. Жінка ромської національності (циганка) з дитиною.
  4. Чоловік середнього віку на милицях.
  5. Молодик, який щойно вийшов із в’язниці.
  6. Рок-співачка – феміністка.
  7. Темношкірий іноземний студент.
  8. Жінка у хіджабі (мусульманський жіночий одяг).
  9. П’яний футбольний фанат.
  10. Заробітчанин у поношеному одязі.
  11. Солдат у військовій формі.
  12. Молода китаянка, яка говорить лише китайською мовою.

Висновок: по завершенню гри ініціюйте вільне обговорення досвіду школярів, запропонувавши відповісти на наступні запитання:

  1. Якими були головні визначальні фактори вашого вибору?
  2. Якщо група не досягла згоди за списком обраних, чому?
  3. Які стереотипи містить у собі список пасажирів?
  4. Звідки походять ці образи?
  5. Як почувалися б ви у ситуації, коли б, наприклад, ніхто не бажав їхати з вами в одному купе?

Запитайте учнів, до яких висновків вони дійшли.

«Я, ти, ми і дискримінація»

Мета: допомогти зрозуміти, що будь-яка людина може бути дискримінована, а тому всі потребують толерантного ставлення.
Що потрібно: шкільний простір для проведення завдання та готовність рухатися.
Роль учителя: доступно для будь-якого віку розшифрувати пояснення до завдання у кінці та забезпечити включеність дітей у гру.
Хід вправи: запропонуйте дітям виконувати завдання стоячи, попередньо пояснивши правила гри. Учитель повинен називати запропоновані ознаки, а учні – ставати у два ряди: ті, кому властива ознака, і навпаки. Після оголошення кожної характеристики учням необхідно дивитися на тих, хто стоїть у іншій групі.

  • Чи є у вашої сім'ї майно (квартира, машина тощо)?
  • Чи хочете ви стати юристом, або чи є ваші батьки юристами?
  • Чи вивчаєте ви іноземну мову?
  • Чи живете ви у місті?
  • Чи працюють ваші батьки?
  • Ви – дівчинка? 

Потім повідомте учням наступні факти (та поясніть, що саме вони означають):

  1. На початку 20 століття у Радянському союзі люди зазнавали дискримінації за майновим станом (процес «розкуркулення»): втрачали свою власність, нажиті кошти, їх силоміць переселяли до інших регіонів.
  2. У Росії 20-х років 20 століття повністю знищувалися висококваліфіковані юристи та адвокати, які здобули освіту за царських часів. Радянська влада вважала їх неблагонадійними елементами, а правосуддя мали здійснювати звичайні робітники. 
  3. Режиму червоних кхмерів під керівництвом Пол Пота в Камбоджі властива специфічна форма комунізму: заборонялася закордонна валюта і навіть книги іноземними мовами. Володіння іноземною мовою було ознакою неблагонадійності.
  4. Під час того ж режиму червоних кхмерів у Камбоджі городяни насильно переселялися у села заради «відновлення селянства».
  5. У СРСР люди, що мали близьких родичів, які постійно проживали за кордоном, вважалися «неблагонадійними елементами». За що в окремих випадках могли бути позбавлені деяких прав, або навіть потрапити до в'язниці.
  6. У СРСР вважали злочином так зване «дармоїдство», яке полягало у тривалому проживанні на «нетрудові доходи» і «ухиленні від суспільно-корисної праці». Репетиторство, ремонт побутової техніки, робота у теплиці – все це могло стати приводом для переслідування.
  7. Ще нещодавно у Саудівській Аравії жінка не могла отримати водійські права. У законодавстві не було формальної заборони, однак на практиці скласти іспит на водіння було неможливим. Згідно із вкоріненою традицією, особа жіночої статі не може залишатися наодинці з незнайомим чоловіком. Адже існує «ризик», що під чась навчання жінка зостанеться наодинці з автоінструктором, механіком тощо. Із цієї причини жінка, яка сіла за кермо, буде одночасно арештована, оштрафована і передана опікуну – чоловікові.

Висновок: Поясніть школярам, що будь-яка людина може зазнати дискримінації. Запитайте школярів, які соціальні групи пригнічуються у сучасній Україні? Чи хотіли б учні, аби до них або їхніх батьків ставилися толерантно у вищенаведених прикладах? Чи заслуговують пригнічені групи на повагу та прийняття?

«Ліміт людяності»

Мета: зрозуміти власний ліміт толерантності та проаналізувати його.
Що потрібно: проектор для показу зображень або комп'ютер.
Роль учителя: координувати обговорення, слідкувати, аби аргументи були змістовними, а реакції дітей не ображали інших.
Хід вправи: запропонуйте школярам переглянути низку зображень та визначити, які з них є дискримінаційними, а які ні. Ініціюйте обговорення після перегляду кожного зображення та заохотьте дітей відповісти на такі питання: 

  1. Які емоції у вас викликають ці зображення? Чому?
  2. Які стереотипи ви можете пов’язати із зображеннямм? Чи згодні ви з ними?
  3. Чи хотіли б ви, аби до вас або ваших близьких ставилися так само, як суспільство до людей на запропонованих малюнках?
  4. Щоб ви хотіли змінити у малюнку? Чому? (люди, їхні дії, інші обставини тощо).

Наведені малюнки у послідовності: сексизм, дискримінація стосовно людини літнього віку, дискримінація жінки на візку, одностатева родина, сім’я із темношкірою мамою, дитина із синдромом Дауна, дискримінація українських переселенців, темношкірі діти та не-лукізм, дискримінація ромських людей (циган), відмова від гендерних стереотипів.

Висновок: у випадку, якщо думки учнів не збігатимуться, можна об'єднати їх у дві групи та влаштувати змістовну дискусію. Важливо слідкувати за тим, щоб позиції кожної з команд були аргументованими. Висновком може слугувати те, що толерантність – це навичка, яку необхідно розвивати, не зважаючи на те, як ставляться діти до різних соціальних груп.

Тематичний кінопоказ

Запропонуйте школярам уважно переглянути тематичні відеороботи. Після перегляду обговоріть, що сподобалося найбільше, а також запитайте, які висновки зробили учні з побаченого.

 

Тільки від учителів залежить, чи пройде Міжнародний день толерантності корисно та продуктивно, чи просто «повз». Говорячи відкрито про розмаїття людей та важливість прийняття інаковості, вчителі допомагають не тільки своїм учням, а й усім іншим людям!

 
Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter