Ідеї альтернативних домашніх завдань

Домашні завдання – надійний спосіб перевірити рівень засвоєння дітьми матеріалу, повторити його, або ж опрацювати нову тему. У якості класичних домашніх завдань, як правило виступають твори, вправи та рівняння. Але найкраще діти засвоюють інформацію, виконуючи завдання іншого типу – перефразовуючи, переказуючи, створюючи певний продукт, або викладаючи матеріал у вигляді пояснення чи інструкції. 

Саме тому ми пропонуємо кілька інноваційних ідей, які допоможуть зацікавити учнів!

1. Перетворіть персонажа книги на маріонетку (мистецтво, література).

Аналізувати книги або їхніх героя можна весело та креативно. Нехай ваші учні прочитають матеріал та спробують перетворити книжкового персонажа на маріонетку. Для цього знадобиться вибрати абзаци, де написано як виглядає герой та проаналізувати їх. Який цей герой, який має характер? А тепер варто втілити його особливості в деталях одягу, міміки або поведінки.

Як створюються ляльки для лялькового театру? А маски? Чи бачили діти Маппет-шоу? Аби виконати це завдання, необхідно акумулювати чимало знань, причому не лише з літератури! Школярі повинні вміти візуалізувати, інтерпретувати щойно прочитаний матеріал. Готові ляльки варто використати на уроці, адже з їхньою допомогою діти можуть розповісти, про що йдеться у книзі та розіграти окремі епізоди.

2. Аналізуємо ціни на товари (математика).

Замість класичних рівнянь запропонуйте дітям розв’язати задачу, безпосередньо пов’язану з реальним життям.  Нехай школярі дізнаються, скільки коштують товари з продуктового кошика у популярних мережах магазинів. У яких крамницях товари дешевші, на скільки відсотків, за скільки грамів продукту? 

Учням доведеться не лише рахувати відсотки, складати та віднімати, а й створити статистику – таблицю з переліком товарів, назвами мереж і цінами. Діти зрозуміють, чому їхня родина робить покупки в тому чи іншому магазині, а батьки інколи відвідують кілька крамниць..

Аналогічні завдання: за один похід у магазин зберіть якомога більше знижок і купонів. Також порахуйте, який відсоток від початкової ціни складає знижка.

3. Непотріб чи вторсировина (екологія, біологія, мистецтво)?

На відміну від європейців, українці ще не надто звикли до необхідності сортувати сміття та надавати перевагу екологічним матеріалом. Навіть більше: люди нерідко викидають ідеально придатні для переробки речі, які все ще можна використати або подарувати їм нове життя. 

Нехай діти проаналізують: яке сміття викидає їхня родина, а потім оберуть кілька цікавих речей та спробують створити з них щось корисне. Якщо призначення речі у процесі трансформації повністю зміниться – чудово! Це означає, що діти справді зацікавилися завданням. Аби надихнути учнів на креативні перетворення, покажіть їм відео про українського хлопця, який вигадав переплавляти пластикові пляшки на декоративні вази для фруктів.

4. Візьміть інтерв’ю в цікавої особистості (мова, література, інтеграція з предметом, з яким пов’язаний учасник інтерв’ю).

Може здатися, що сидіти й ставити запитання легко, але інтерв’ю потребує великої підготовки. Запропонуйте учням переконатися в цьому на власному прикладі. Нехай школярі домовляться про бесіду з іншим учителем, переможцем олімпіади, шкільним активістом, ветераном війни тощо. 

Діти мають подумати над наступними пунктами:

1. Кого я можу запросити, хто точно не відмовиться?
2. Як подати свій запит? Із приводу чого і нащо я беру інтерв’ю?
3. Які запитання я хочу поставити? Яка мета нашого діалогу?
4. Кому ці запитання цікаві?
5. Як розкрити співбесідника?
6. На який пристрій я запишу інтерв’ю (якщо воно усне)?
7. Які його частини обрати після розшифровки?

5. Створіть інформаційний плакат (будь-яка дисципліна).

Як мити руки, чистити зуби, дотримуватися правил безпеки, обрати стиглий авокадо, як побудований двигун – жодних обмежень за темою! Суть такого завдання схожа на створення навчального відео, брошури або інструкції. Діти розбираються у предметі та відтворюють інформацію в доступному форматі (візуально, письмово, у відео або усно). 

6. За допомогою діаграми Венна порівняйте два аспекти теми (будь-яка дисципліна).

Діаграма Венна (англ. Venn diagram) – діаграма, що показує всі можливі логічні відношення для скінченного набору множин. Використовуються для ілюстрування простих співвідношень в теорії ймовірностей, логіці, статистиці, мовознавстві та інформатиці.

Використовуйте цей прийом у випадках, коли дітям необхідно відповісти на запитання «А що коли?», пояснити, як впливають одне на одного різні фактори тощо.

Приклад №1: необхідно відобразити у вигляді діаграми дані наявність спільної лексики у слов'янських мовах. 

Приклад №2: у нас є країни Африки, Азії, Європи, Америки (оберіть певний колір для кожного континенту). За допомогою кол Ейлера покажіть, які держави відносяться до: розвинених, країн, що розвиваються, до бідних. Кожна категорія повинна мати відповідний колір. Тобто на континентах ми побачимо різнокольорові кола, що уособлюють певні країни.

Приклад №3: Німеччина та Британія знаходяться у стані війни. Вони зображені у вигляді двох кол, на перетині яких варто написати слово «конфлікт». Згодом у Другу Світову вступає Америка. Як варто підписати перетин нового кола з попередніми двома? Якою в цій схемі буде позиція Швейцарії, Швеції, Індії, СРСР? Аналогічну схему можна використовувати для планування взаємодії хімічних речовин.

7. Онлайн-листування (іноземні мови).

Попросіть учнів познайомитися з однолітками з іншої країни та поспілкуватися з ними. Звісно, бесіда у чаті підходить не всім і не завжди є безпечною, але чудово підійде спілкування в коментарях на Ютубі (наприклад, відповіді іноземним блогерам, що роблять реакції на українську музику), під час онлайн-гри тощо. 

Якщо спочатку школярі будуть користуватися онлайн-перекладачем – нічого страшного. Аналізуючи скріни, які надсилатимуть вам учні, ви допоможете їм побачити свої помилки, підкажете більш вдалі варіанти фраз тощо.

Готуючи завдання, намагайтеся максимально пов'язати їх зі звичайним життям. Це справді цікаво та пізнавально для учнів!