Компетентнісний підхід: ідеї для реалізації на уроках

Сучасний світ вимагає від нас здатності якісно та оперативно реагувати на виклики, яких щодня стає все більше. У таких умовах шкільна освіта має стати тим містком, який допомагає дітям – рушійній силі розвитку нашої держави – бути конкурентними та самодостатніми. Але ситуація складається так, що стандартного набору знань, які отримує випускник школи, для цього замало. Тож у процесі навчання все активніше запроваджується компетентнісний підхід, який, до речі, є фундаментом концепції Нової української школи.

Компетентність – це універсальне поєднання умінь, знань, навичок, способів мислення, ціннісних орієнтирів та ідейних переконань, які дозволяють впевнено й успішно виходити із нестандартних життєвих ситуацій. Саме такий мікс дає можливість досягти успіху в навчанні та професійній діяльності.

Компетентність наразі стає новим мірилом людської освіченості, коли перше місце надається не процесу навчання та обсягу вивченого матеріалу, а кінцевому результату, втіленому в здатності діяти у різних умовах і обставинах.

Значення компетентнісного підходу

Ми вже згадували про найважливіші компетентності у статті «Компетентнісна освіта: від теорії до практики». А от про їхні переваги варто поговорити детальніше. Адже реалізація компетентнісного підходу відкриває перед учнями безліч можливостей. Крім збільшення зацікавленості школярів до навчання та усвідомлення його прикладного значення, компетентнісний підхід дозволяє:

• Відчутно збільшити рівень продуктивності праці, привчити дітей до самостійності та відповідальності  за свої вчинки, розвивати їхні творчі здібності та особистісні якості.
• Спрямувати зусилля дітей не лише на засвоєння знань, а й на здобуття позитивного досвіду вирішення різних життєвих ситуацій та виконання певної соціальної ролі.
• Не просто отримувати інформацію про щось, а знати як використати її для вирішення різноманітних життєвих проблем.
• Перейти від накопичення знань, умінь і навичок до формування здатності творчо реалізовувати власний досвід на практиці.
• Бути готовими відповісти на головні виклики сьогодення, навчатися протягом усього життя, не відставати від блискавичних темпів оновлення та накопичення інформації.

Відкриваємо нові можливості

Учитель, який обирає компетентнісний підхід, більше не є звичайним «ретранслятором» знань та навчального матеріалу, він перетворюється на організатора освітньої діяльності з безліччю можливостей.

Неабияк змінюється і роль учня: пасивне сприйняття й відтворення знань трансформується в дослідницьку та самоосвітню діяльність. Дитина починає розуміти, що запорукою успішності є сумлінність, прагнення до саморозвитку і позитивна мотивація.

Кожен навчальний предмет має великий потенціал для розвитку ключових компетентностей дітей. Потрібно лише спробувати побачити нові способи роботи, вийти за традиційні межі сприйняття предмету, частіше задіювати інтеграцію та інтерактивні технології. Наприклад, на уроках математики можна формувати не лише математичну, інформаційно-цифрову та підприємницьку компетентності. Вивчення цього предмету забезпечує набуття дитиною більшості ключових компетентностей через упровадження інтерактивності та взаємодію з іншими галузями знань.

Тож як реалізувати компетентнісний підхід під час уроку? Ми підготували для вас кілька цікавих прикладів.

Історія

Історія – це універсальний навчальний предмет, який дозволяє забезпечити формування і розвиток більшості ключових компетентностей. Звичайно ж, усі вони будуть розвиватися в різному обсязі. Та це можна дуже легко компенсувати посиленням міжпредметних зв’язків.

Щоб зробити процес формування компетентностей максимально ефективним, потрібно навчитися виокремлювати головні завдання та перспективні напрями кожної навчальної теми. Наприклад, вивчаючи зародження капіталістичних відносин у Західній Європі, доцільно акцентувати увагу на роботі учнів з історичними джерелами, запропонувати їм змоделювати події та явища, які вони вивчають. А щоб було цікавіше – запропонуйте учням створити навчальний проект із використанням інтерактивних технологій. Завдяки цьому школярі будуть розвивати такі компетентності:

• мовну (вдосконалення комунікативних навичок; розвиток уміння висловлювати й аргументувати свою думку, переконувати; робота з іншомовними джерелами);
• математичну (використання математичних знань для розрахунків, планування; розв’язання нетипових завдань, пов’язаних з економічним моделюванням);
• обізнаність у природничих науках і технологіях (використання здобутих знань для порівняння вивченого матеріалу; усвідомлення важливості винаходів, географічних відкриттів та наукових розробок для розвитку суспільних відносин);
• ініціативність та підприємливість (створення моделі реалізації здобутих знань на практиці; усвідомлення користі від отриманої інформації для здійснення підприємницької діяльності; вміння узагальнювати до рівня знань про суспільство);
• соціальну та громадянську компетентність (усвідомлення особливостей сприйняття суспільних змін різними соціальними групами; формування громадянської позиції щодо ідей та перспектив реалізації принципів ринкової економіки).

Перелік згаданих компетентностей аж ніяк не є вичерпним. Головне – зробити навчання максимально практичним та інтерактивним.

Біологія

Вивчення цього предмету в школі також має значний потенціал для розвитку ключових компетентностей. Тож дуже важливо створити такі умови викладання біології, за яких школярі усвідомлювали б її реальну важливість для повсякденного життя та були вмотивованими до постійного поглиблення своїх знань.

Наприклад, під час вивчення теми «Гриби», необхідно забезпечити візуалізацію теоретичного матеріалу. Для цього просто необхідно використовувати інформаційні технології. Так, запропонуйте учням виконати аналіз тематичних відео про види грибів, які є шкідливими та небезпечними для людини. Необхідно навчити дітей розрізняти гриби, а також правильно діяти у ситуаціях, коли виникає загроза життю і здоров’ю людини, наприклад, після отруєння чи контакту з небезпечними грибами. Тому варто частіше переглядати тематичні відео та використовувати відповідні онлайн-ресурси.

Цікавою та ефективною формою роботи є групові проекти, що мають на меті дослідження корисних та небезпечних властивостей грибів. Будь-яка тема дозволяє розвивати в дітей безліч компетентностей:

• інформаційно-цифрову (вміння сприймати значні обсяги теоретичної інформації завдяки використанню інформаційних технологій; робота з різноманітними джерелами інформації; досвід створення нестандартних засобів передачі інформації – портфоліо, відеоблогів, альбомів, презентацій тощо);
• соціальну та громадянську (досвід позитивної співпраці в класному колективі чи малих групах; формування набору соціальних поведінкових установок щодо живої природи, розуміння особистої відповідальності перед суспільством за вплив на неї; уміння висловлювати власну думку та аргументувати свою позицію, поважаючи переконання інших);
• екологічну грамотність і здоровий спосіб життя (розуміння головних екологічних проблем сучасності та важливості здійснення природоохоронних заходів; формування свідомого ставлення до власного здоров’я);
• уміння вчитися впродовж життя (формування наукового світогляду та екологічної культури; використання знань із біології для вирішення життєвих ситуацій; формування вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між явищами живої природи та критично оцінювати свої знання і вчинки);
• інформаційно-цифрову (розуміння того, що інформаційні технології дозволяють опрацьовувати і сприймати значні обсяги інформації та захищати власне життя і здоров’я).

Фізика

Фізика – один з найважливіших шкільних предметів, особливо тепер, коли світ захоплюють високі технології. Саме тому школярі мусять бути готовими застосовувати здобуті знання та сформовані вміння на практиці, вирішуючи нестандартні життєві ситуації, а паралельно – бути готовими до неперервного навчання протягом життя.

Крім того, фізика дає величезний простір для креативності та розвитку творчих здібностей дітей, що може спонукати їх до наукових пошуків і створення винахідницьких проектів.

Для того, щоб на уроках фізики діти могли розвивати ключові компетентності, залучайте учнів до активного наукового пошуку і дослідницької роботи. Так, під час вивчення світлових явищ варто застосовувати проектні методи роботи. Запропонуйте дітям розробити кілька проектів про історію створення лінз та про можливості їх використання у різних сферах життя людини. Це дозволить розвивати такі компетентності:

• уміння вчитися (організація та планування роботи для досягнення позитивного результату; розвиток здатності сприймати та застосовувати різні методи навчання і проектування; удосконалення вміння знаходити й правильно використовувати інформацію; уміння оцінювати власні сили та результати своєї роботи);
• загальнокультурну (розуміння переваг та необхідності толерантного і шанобливого ставлення до інших; уміння використовувати та аргументувати теоретичні знання; розвиток інноваційного мислення);
• соціальну та громадянську (удосконалення навичок комунікації і командної роботи; розвиток ініціативності, уміння брати на себе відповідальність та організовувати роботу колективу; досвід вирішення конфліктних ситуацій та пошуку порозуміння);
• підприємницьку компетентність (розвиток уміння планувати та організовувати власну проектну діяльність і роботу колективу; розвиток навичок успішної співпраці з аудиторією).

Намагайтеся робити заняття зі свого навчального предмету універсальними, шукайте оптимальні способи поєднання теорії та практики. Адже лише всебічний розвиток ключових компетентностей школярів дозволить якісно підготувати їх до самостійного життя. А це, в свою чергу, допоможе зробити молоде покоління успішним, освіченим і самодостатнім.