Навчання у складних умовах: головні ролі вчителя

В умовах війни вчитель як ніколи стає важливою фігурою в житті школярів. Тепер ви можете бути для своїх учнів і психологом, і організатором, і критиком, і тлумачем політичної ситуації, і філософом, і навіть жилеткою, в яку можна поплакатися. Чи не забагато ролей для однієї людини? Так, чимало. Але їх можна успішно поєднати! Тому, як поєднати ролі ерудита, турботливого друга та вимогливого тренера, присвячено главу британського посібника «Викладання у складних обставинах» – «Менеджмент класу».

Поєднуємо ролі

Ролі, які може відігравати вчитель, можна розділити на чотири базові категорії: знавець, організатор, тренер та опікун. Як знавець ви є одним з основних джерел інформації у класі. Як організатор – надаєте інструкції. У якості тренера ви ставите запитання, що скеровують учнів у правильному напрямі та допомагають працювати самотужки. Як опікун – надаєте психологічну підтримку та володієте техніками розв’язання поведінкових проблем.

Аби оцінити власний педагогічний стиль, спробуйте дати відповідь на наступні запитання:

• Які види діяльності/типи поведінки ви очікуєте від кожної з ролей?
• Яку з чотирьох ролей ви виконуєте найчастіше? А яку навпаки?

У складних обставинах педагоги можуть обмежити свій діапазон ролей однією – знавцем. Але для того, аби зробити навчання максимально ефективним, важливо грати всі чотири. Звісно, коли це необхідно й доречно.

Знавець – універсальне джерело знань

Ця роль є базовою, адже ви знаєте те, чого не знають ваші учні. У складних обставинах вона може бути найбільш вагомою, адже діти можуть мати обмежений доступ до звичних інформаційних ресурсів (або не мати його взагалі). Отже, саме вчителю доведеться певною мірою відігравати роль універсального довідника. 

Однак слід уникати спокуси просто «скинути» інформацію на дітей. Натомість спробуйте знайти інший підхід. Так, надаючи вправи з підручника, використовуйте наступні техніки:

• З’ясуйте, що діти вже знають. Для цього можна провести коротеньке опитування (почніть з найслабших учнів).
• Використовуйте наочність, жести та пантоміміку, щоб зробити урок цікавішим.
• Використовуйте приклади з життя учнів, аби персоналізувати завдання. Наприклад, завдання з біології, мови, історії або географії можуть відрізнятися в залежності від того, в якому саме регіоні знаходяться учні.
• Початкове пояснення та презентація мають бути змістовними та короткими. Поглибити пояснення можна й пізніше, якщо необхідно.
• На початку вивчення нового тексту або оповідання, попросіть учнів передбачити фокус уваги або те, що відбудеться далі.
• Перевіряйте розуміння теми протягом уроку, особливо наприкінці.

Організатор – майстер чітких інструкцій

Коли ви вводите новий вид діяльності, особливо онлайн, може знадобитися час для того, аби учні зрозуміли, що саме і як потрібно робити. Саме тому вміння надавати чіткі та послідовні інструкції є надзвичайно важливою навичкою вчителя. Без неї педагог-знавець, який чудово працював у звичайних умовах, може втратити чимало дорогоцінного часу у спробах пояснити, як виконати вправу онлайн. 

Отож, якщо ви не впевнені, що зможете пояснити все за лічені хвилини (а то й менше), то інструкції – це та частина роботи, яку варто зробити заздалегідь. Розглядайте написання гайдів та пояснень як довгострокову інвестицію, адже ці матеріали можна використовувати багаторазово, що допоможе неабияк заощадити час. Замість численних пояснень та перепитувань кожен учень зможе звернутися до інструкції та поступово виконувати її, якщо завдання або проєкт є складними та вимагають покрокового виконання.

• В інструкціях подавайте інформацію короткими реченнями. Постійно перевіряйте, чи дійсно учні розуміють те, що ви говорите.
• Якщо ви надасте забагато інформації одразу, діти можуть розгубитися.
• Найкращий спосіб дати інструкцію – змоделювати те, що учні мають робити, паралельно пояснюючи. 

Зауважити: використовуйте наступну послідовність під час надання інструкцій. Поясніть, що треба зробити, або продемонструйте учням готову модель. Попросіть дітей змоделювати діяльність власноруч. Якщо вони успішно повторюють побачене, переходьте до наступного етапу. Якщо вони не можуть виконати вправу, повторіть усе спочатку.

Тренер та його команда

Подумайте над тим, яким має бути хороший спортивний тренер. Якими якостями він має володіти? Такими ж варто володіти і вам. До цих якостей можна віднести:

• уміння мотивувати гравців/учнів;
• створення командної динаміки;
• створення максимуму можливостей для практики;
• надання зворотного зв'язку як під час, так і після уроку;
• розгалужений та делегований контроль, аби команда могла грати без тренера (надайте учням повноваження).

Аби покращити свою тренерську майстерність, використайте таку навчальну техніку як «Кероване навчання». Вона допоможе дати учням зрозуміти, що ви не дасте відповіді на всі-всі запитання. Дещо їм доведеться дізнатися самостійно. Для цього скеровуйте дітей до пошуку інформації чи розгадки, а не озвучуйте її прямо. Так, цей процес не надто швидкий, але результат того вартий. Аби спонукати дітей до роботи, використовуйте такі фрази на кшталт: «Чи можете ви сказати більше?», «Ви майже на місці», «Близько, але не зовсім», «Можете щось додати?».

Опікун – підтримка, але не надмірне зближення

В умовах війни складно всім, а особливо дітям. Зараз діти сприймають навчання як осередок безпеки, спокою та безтурботного життя, що було в них до початку негод. Зрештою, діти і так часто бачать у педагогах людей, яким можна довіряти, то чи варто дивуватися тому, що зараз вони прив’язуються до вчителів ще більше. 

Це не погано, але важливо пам’ятати, що вчитель – не заміна батькам. Так, ви можете вислухати та дати пораду, але не варто ставати дітям (чи окремій дитині) другом. Це лише ускладнить взаємині у класі. Тому вкрай важливо, аби учні не отримували від вас неоднозначних повідомлень та не звикали до надмірної опіки. Замість цього краще створити для дитини робочу групу з однолітків, які будуть поважати її почуття та підтримувати.

Тож яка з ролей вам подобається більше? Так, імовірно, подобається якраз якась одна, а приміряти на себе іншу навіть не хочеться. Це зрозуміло, це чиста психологія – перебування в не своєму амплуа може бути дуже дискомфортним. Утім, освоєння навіть елементів не надто характерної для вас ролі може допомогти подолати труднощі, пов’язані з дистанційним навчанням, емоційними та поведінковими проблемами учнів. Не відмовляйтеся від такої можливості.