«Геній – це один відсоток натхнення та дев'яносто дев'ять відсотків поту», – Томас Едісон
Час – найголовніший ресурс, тож надзвичайно важливо вміти ним користуватися. Він або спливає, або працює на нас. Якщо ж дитина не навчилася взаємодії з часом змалечку, в дорослому віці буде складно прищепити собі цю фундаментальну навичку.
Так, дуже важливо вміти правильно розподіляти свій час, приділяючи увагу як роботі/навчанню, так і відпочинку. Адже багато хто робить величезну помилку та присвячує весь свій час виключно робочим завданням! А йде все з дитинства, коли діти до ночі сидять за підручниками. Психологи ж тим часом запевняють, що вільний час необхідний для формування здорової особистості. І у вільний час ми маємо займатися тим, що цікавить саме нас. Працювати над своїми проєктами, хобі тощо.
Із ними погоджуються провідні світові компанії. Наприклад, працівники Google присвячують 20% часу (а це приблизно 1 година щотижня) реалізації особистих проєктів. Це так звана «Година генія» – стратегія, яка може стати справжньою знахідкою для школи, адже так ми підвищимо ефективність і креативність учнів! Ця стратегія навчить дітей:
- визначати власні інтереси та захоплення;
- реалізовувати особисті ідеї та проєкти;
- нести відповідальність за власні дії.
Що таке «Година генія»? Як адаптувати її під реалії української освіти? Про це і поговоримо!
Що таке «Година генія»?
«Година генія» – це відкритий підхід до навчання, де учні керуються власними інтересами, базовими знаннями та цікавістю до предмета дослідження. Це час, закладений у навчальний план, який дитина може присвятити своєму захопленню, а також розказати про нього іншим.
Якщо дивитися неозброєним оком, «Година генія» являє собою менш організоване, менш формальне та менш стандартизоване навчання. Воно підтримує самостійність та часткову автономію учнів, ґрунтується на пристрасті до цікавої теми. Однак, дослідивши цю стратегію уважніше, ми побачимо структуру та переконаємося у доцільності залучення «Години генія» в освітній процес.
Основна ідея «Години генія» проста та цікава: якщо ми дамо учням свободу, простір, інструменти та час, вони зможуть попрацювати над чимось дуже цікавим для них, створять щось особисте та незвичне. Але при цьому вони продовжують навчатися та будувати зв'язки між новими та наявними знаннями.
Ознаки «Години генія»:
- орієнтованість на інтереси учня;
- відсутність стандартів;
- наявність певних правил, визначених очікувань;
- дослідження та аналіз наявної інформації;
- інноваційність і відповіді на нові виклики;
- індивідуальний підхід до вибору завдань і способів їх виконання;
- креативність і свобода рішень;
- цілеспрямованість та орієнтованість на результат;
- зручність втілення;
- гнучка структура;
- порушення соціальних питань.
Основною перевагою «Години генія» є відсутність жорстких правил, на перший план натомість виходить внутрішня мотивація учнів. Однак певні домовленості все одно мають бути, адже «Година генія» – це не час анархії.
Реалізація проєкту в межах «Години генія»
За своєю суттю будь-який проєкт є реалізацією свіжої ідеї, тому «Година генія» чудово підходить для його підготовки та захисту.
1. Із чого почати?
Запропонуйте дітям розпочати з мозкового штурму і скласти перелік того, що їм найкраще вдається, чим вони захоплюються або про що хочуть дізнатися більше. Сьогодні такі техніки досить популярні в коучингу та називаються «розпакуванням особистості». Чому б не використати їх у школі?
2. Що далі?
Попросіть учнів обміркувати питання, які лежать в основі їхніх зацікавлень. На основі цього діти можуть реалізувати власний проєкт у межах «Години генія». Яким має бути проєкт? Рецепт простий: цікава дитині тема, що потребує дослідження та осмислення. Саме тому не варто обмежувати учнів у виборі, нехай роблять його самі.
3. Як дійти до суті?
Заохотьте дітей до дослідження! Якщо вони обрали цікаву для себе тему, напевно вони вже щось про неї знають. Можливо, вони читали відповідні книжки та переглядали тематичні відео. Залишилося «перетравити» знання. Запропонуйте систематизувати інформацію, використовуючи різні методи.
4. Чим завершити?
Захопливою розповіддю про результати свого дослідження. Діти мають розповісти товаришам про свій проєкт, але бажано зробити це в цікавий спосіб. Демонстраційні матеріали вітаються та заохочуються.
Групові стратегії керування часом, які можна реалізувати в межах «Години генія»
1. Сократівська година
Учні можуть керувати не лише часом, але й дискусією! Якщо повне самоуправління здається вам неефективним, можна дати дітям лише часткову свободу в межах чітко структурованого формату – сократівських (або ж проблемних) семінарів. Вони являють собою круглий стіл, під час якого весь клас (або групи учнів) обговорюють певні питання.
Як проводити? Заздалегідь попередьте дітей про дати проведення таких семінарів. Усі учні мають заздалегідь підготувати принаймні п’ять запитань чи тез, які хотіли б обговорити в межах вивченого. Школярі мають бути готові проілюструвати свої думки та твердження прикладами з наукової чи художньої літератури з теми, що обговорюється.
На початку уроку один учень порушує питання, представляє кілька власних аргументованих думок. Після цього однокласники обговорюють запропоновану проблему, використовуючи формат круглого столу. Важливо дотримуватися правил конструктивних діалогів та етичної поведінки під час дискусії.
Після семінару учні можуть самі оцінити групову дискусію. Вона стає більш плідною, коли діти ставлять в опитувальник оцінки одне одному.
Варіанти проведень:
- Для всього класу.
Учні розсаджуються у два кола – внутрішнє та зовнішнє. Ті, хто сидить у внутрішньому колі, модерують дискусію та вибудовують напрямок розмови, а учасники зовнішнього кола відповідають і реагують на запитання впродовж дискусії. Так проходить половина уроку, а потім школярі міняються ролями.
- У малих групах.
Принцип проведення Сократівської години у великих і малих групах схожий. Однак у малі групи учні об'єднуються самостійно, обираючи партнерів для дискусії за власним бажанням. Запропонуйте приблизну кількість людей у групах, зазвичай, для цікавої дискусії оптимально зібратися 4-5 учнями.
2. Мозаїка
Ця стратегія може реалізовуватися по-різному, але завжди лишаеється ефективною. Треба дослідити цікаву тему чи питання, а потім поділитися цим досвідом з іншим. Варіанти проведення такої «Години генія»:
- Пазл-стратегія.
Учні об'єднуються у малі групи по три-чотири учасники, а потім кожен отримує тему для дослідження. Учні з однаковими темами об’єднуються в нові групи, щоб разом дослідити їх і стати «експертами». Коли ці групи завершують спільні дослідження і повертаються до своїх стартових складів, кожен учасник ділиться з іншими тим, що йому вдалося вивчити.
- Групова мозаїка.
Учні об'єднуються у групи по 4-5 осіб, кожна група досліджує (вивчає та обговорює) певне питання. На наступному уроці групи демонструють результати власних досліджень іншим. Представники інших груп слухають, висловлюють власну думку, пропонують відповіді та пропозиції, розширюючи поле взаємного навчання.
Сьогодні свідомі старшокласники рішуче налаштовані брати відповідальність за власне навчання та життя у свої руки. Тому вчителям доцільно регулювати освітні стратегії, даючи школярам важелі впливу та більшу відповідальність за участь в освітньому процесі!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.