Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦
Готуємося до викладання навчальних предметів у 5-х класах НУШ

Новим Держстандартом визначено структуру та зміст базової середньої освіти, обсяг навчального навантаження й вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів. Тож, саме цей документ є базовим для організації навчального процесу у середній школі. Аби допомогти освітянам ефективно підготуватися до впровадження ключової освітньої реформи, ми започаткували проведення серії предметних інтенсивів для вчителів, які працюватимуть у 5 класах НУШ. Наша перша зустріч, присвячена викладанню історії, відбудеться 30 червня 2022 року о 16:00. А щоб грунтовно опрацювати теоретичну базу, ми підготували вибірковий огляд громадянської та історичної освітньої галузі Держстандарту для адаптаційного циклу навчання школярів. 

Держстандартом визначено 9 освітніх галузей, для кожної з яких окреслено мету, компетентнісний потенціал (перелік умінь та ставлень й базові знання), обов’язкові результати навчання учнів та орієнтири для їхнього  оцінювання. 

Метою громадянської та історичної освітньої галузі є розвиток особистості учня через осмислення минулого, сучасного та зв’язків між ними, взаємодії між глобальними, загальноукраїнськими і локальними процесами; формування ідентичності громадянина України, його активної громадянської позиції на засадах демократії, патріотизму, поваги до прав і свобод людини, визнання цінності верховенства права та нетерпимості до корупції.

Навчальне навантаження

Базовим навчальним планом визначено діапазон кількості годин на рік для вивчення кожної освітньої галузі (крім спеціальних закладів загальної середньої освіти). У 5-6-х класах для реалізації громадянської та історичної освітньої галузі передбачено таке річне навантаження:

  • для шкіл з українською мовою навчання: мінімальна кількість становить 87,5 годин, максимальна – 175 годин, рекомендована –122,5 годин;
  • для шкіл з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу або національної меншини та шкіл з навчанням мовою корінного народу або національної меншини: мінімальна кількість становить 87,5 годин, максимальна – 210 годин, рекомендована -122,5 годин;

Згідно з Типовим навчальним планом діапазон тижневого навчального навантаження цієї освітньої галузі становить від 1 до 2 годин (рекомендовано – 1 година). Заклад освіти може обрати для вивчення навальний предмет «Вступ до історії України та громадянської освіти» або інтегровані курси «Досліджуємо історію і суспільство» (5-6 клас), «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти» (5-6 клас).

Базові знання

Держстандартом передбачено, що школярі мають опанувати базові знання громадянської та історичної освітньої галузі за такими напрямами:

  • людина та природа (творення соціоприродного середовища, формування та розселення людини, освоєння і перетворення людиною природи та нових просторів у минулому і теперішньому, сталий розвиток); 
  • людина та світ матеріальних речей (виробництво та споживання в різні історичні епохи, матеріали і технології, знаряддя праці і предмети побуту, науково-технічні винаходи, умови життя і праці в місті та селі, урбанізація, матеріальна культура аграрного, індустріального і постіндустріального суспільств);
  • людина і суспільство (соціум і спільноти (родини, стани, класи, нації, культурні, релігійні, етнічні та інші групи), взаємодія людей, інтереси і цінності, ідентичність і гідність людини, патріотизм,  культура і цивілізація, інформація і медіа, толерантність та інклюзія,  конфлікти та їх розв’язання);
  • людина і влада (політична організація суспільства, метрополії та колонії, імперії та національні держави, політичні режими,  демократія (її переваги та ризики), самоврядування, права людини і протидія дискримінації, громадянство, протестні рухи, революції і реформи, міжнародні відносини);
  • людина і світ уявлень та ідей (світогляд і цінності, ідентичність та основи її формування, наука і мистецтво, ідеології та їхній вплив на людину і суспільство, релігія, міфи, символи, образи минулого, теперішнього і майбутнього в суспільній думці).

Компоненти обов’язкових результатів навчання учнів

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з усіх освітніх галузей, які викладені у Додатках до Держстандарту, позначені певним індексом. Розберемося, як він розшифровується на прикладі індекса 6 ГІО 1.2.1-2:

  • перша цифра вказує на порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення результату навчання (6 клас);
  • скорочений буквений запис означає освітню галузь (ГІО – громадянська та історична освітня галузь).

Цифри після буквеного запису означають номер:

  • групи споріднених результатів навчання (1);
  • загальних результатів навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі (2);
  • конкретних результатів навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами (1);
  • орієнтир для оцінювання, на основі якого визначається рівень досягнення учнями результатів навчання (2).

Отже, досягнення обов’язкових результатів навчання учнів адаптаційного циклу у громадянській та історичній освітній галузі очікується по завершенню 6 класу.

Орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів

Громадянська та історична освітня галузь включає 6 груп споріднених результатів навчання, а саме:

Група споріднених результатів №1. Історико-хронологічне мислення, орієнтація в історичному часі, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між подіями, явищами і процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, виявлення змін і тяглості в житті суспільства. 

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

1.1. Орієнтування в історичному часі

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні пояснюють, як відбувається відлік часу в історії, демонструють знання перебігу подій, локалізують їх і встановлюють їхню віддаленість та тривалість в межах теми.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

  • пояснення різниці між одиницями вимірювання історичного часу та їх співвідношення (рік – століття – тисячоліття);
  • розрізнення та пояснення на прикладах системи літочислення; 
  • розташування подій у хронологічній послідовності, складання хронологічної таблиці;
  • встановлення послідовності історичних подій за допомогою лінії часу;
  • встановлення одночасності подій в історичному просторі, тривалості явищ, процесів й їх віддаленість одних від одних.

1.2. Розкриття взаємозв’язків та тяглість суспільного розвитку

Держстандартом визначено, що учні мають навчитися пояснювати зв’язок між подіями та присутність минулого в сучасному суспільному просторі, розрізняти причини, приводи, результати і наслідки подій.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

  • виявлення та розрізнення причин і приводів, результатів і наслідків історичних подій, явищ, процесів (за допомогою вчителя); 
  • опис перебігу історичних подій та визначення тяглості в історичному процесі;
  • наведення прикладів історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні (топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики тощо).

1.3. Виявлення та прогнозування суспільних (історичних) змін

Передбачається, що учень навчиться співвідносити відомі історичні події та особи з вивченим періодом (епохою), визначати сфери суспільного життя, які зазнавали змін, пояснювати, як життя людини і суспільства залежить від природних змін, науково-технічних винаходів, соціальних обставин.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

  • розрізнення природних, економічних, політичних, соціальних, технологічних і культурних змін, наведення прикладів впливу цих змін на життя людини і суспільства в минулому і теперішньому;
  • формулювання запитань щодо можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства, окремих груп людей;
  • пояснення, як погляди та потреби людей сьогодні і в минулому пов’язані з подіями їх життя, станом суспільства.

Група споріднених результатів №2. Геопросторове мислення, орієнтація в соціально-історичному просторі, виявлення взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього середовища.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

2.1. Орієнтування в соціально-історичному просторі

До конкретних результатів навчання відноситься використання учнем карти як джерела інформації, визначення ним географічного розташування відповідних/ указаних природних і соціальних об’єктів.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

  • виокремлення та пояснення основних елементів карти;
  • зіставлення картографічної інформації різних історичних періодів;
  • співвідношення даних карти з іншими джерелами інформації (розповідь учителя, текст книжки тощо);
  • розрізнення відносно сталих і змінних об’єктів карти;
  • визначення орієнтації об’єктів відносно сторін світу, суб’єкта спостереження;
  • визначення на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій;
  • позначення розміщення об’єктів на карті, прокладання уявних маршрутів, визначення відстані.

2.2. Виявлення взаємодії природного і соціального середовищ

Конкретними результатами навчання є пояснення учнем впливу  географічного положення на спосіб життя та світогляд людей й виявлення впливу діяльності людини на навколишнє середовище.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

  • виявлення чинників, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів);
  • виявлення (за допомогою вчителя) і пояснення викликів, які стоять перед людиною, суспільством у різних природних середовищах;
  • наведення прикладів впливу діяльності людини на навколишнє середовище в часі і просторі, взаємодії людини та природи;
  • дії для збереження навколишнього середовища.

2.3. Орієнтування у громадському просторі та долучення до його формування

Конкретним результатом навчання є вміння учня пояснювати, що таке громадський простір та його значення для суспільства.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

  • пояснення відмінностей між громадським та особистим простором;
  • наведення прикладів і пояснення призначення об’єктів громадського простору в минулому та сучасності;
  • дотримання визначених правил і пропонування (у разі потреби) змін до них під час організації прогулянок, подорожей для пізнання пам’яток історії та культури, туристичних об’єктів;
  • пояснення потреби доступності громадського простору для людей з інвалідністю або маломобільних груп населення.

Група споріднених результатів №3. Критичне мислення, робота з різними джерелами інформації та формулювання історично обґрунтованих питань.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

3.1.Добирання джерел історичної та суспільно значущої інформації

До конкретних результатів навчання відноситься визначення учнем видів джерел інформації за видами та добирання джерел за пропонованою тематикою та походженням.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

  • розрізнення джерел інформації за видами (матеріальні/ нематеріальні, первинні/ вторинні, текстово-візуальні тощо);
  • пояснення способів нагромадження та пошуку інформації;
  • добирання інформації за заданими критеріями;
  • використання пошукових систем для отримання інформації, дізнання значення незнайомих слів.

3.2. Аналіз і синтез історичної та суспільно важливої інформації

Держстандартом передбачено, що учні мають навчитися використовувати історичну та суспільно важливу інформацію із запропонованих ресурсів, пояснювати походження історичного, медійного джерела за зовнішніми ознаками.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

  • розрізнення текстів соціального та історичного змісту;
  • виокремлення основного та другорядного в тексті;
  • пояснення та доцільне застосування термінів, понять, які вжито в запропонованих джерелах;
  • формулювання запитань різного типу до тексту, візуальних джерел;
  • визначення рис/ознак артефакту, писемного та візуального джерела;
  • визначення теми та походження запропонованого джерела історичної та суспільної інформації. 

3.3. Визначення достовірності історичної та суспільної інформації, формулювання запитань щодо достовірності інформації з різних джерел

У ході навчання школярі мають навчитися розрізняти факт і судження в запропонованому тексті/медіатексті, оцінювати інформацію щодо її достовірності, надійності і повноти.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

  • застосування критеріїв визначення достовірності інформації (за допомогою вчителя);
  • розпізнавання проявів маніпулювання інформацією на конкретних прикладах;
  • визначення ознак, що пов’язують документи, артефакти та ілюстративний матеріал з історичним періодом (в межах теми);
  • зіставлення джерел інформації щодо достовірності та повноти.

Група споріднених результатів №4. Системне мислення, виявлення взаємопов’язаності, взаємозалежності та взаємовпливу історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміння множинності трактувань минулого і сучасного та зіставлення їх інтерпретацій.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

4.1. Систематизація та узагальнення соціальної та історичної інформації 

До конкретних результатів навчання відноситься вміння школярів упорядковувати відомості про особу, подію, явище, процес, пам’ятку історії (за заданими критеріями) та  розрізняти їх за певними ознаками.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

  • добирання прикладів, які розкривають поняття/терміни, що вивчаються;
  • використання в поясненнях інформації з різних джерел, зокрема тексти та відеоматеріали, усні історичні свідчення, музейні експозиції, власні спостереження; 
  • порівняння та пояснення значення однотипних пам’яток історії, природи та культури;
  • формулювання висновків, суджень на основі наведених фактів.

4.2. Добір та оцінка аргументів

У ході навчання учні мають навчитися використовувати джерела для опису історичних подій, явищ, процесів, діяльності людей та аргументовано пояснювати їх перебіг та сутність.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

  • визначення придатності отриманої інформації для добору аргументів (за допомогою вчителя);
  • опис і характеристика за певним алгоритмом пам’яток природи, історії та культури;
  • формулювання суджень про вчинки історичних осіб та сучасних діячів, події, явища, процеси;
  • послідовність викладання інформації, побудова виступу з дотриманням структури.

4.3. Інтерпретація фактів, явищ, процесів із минулого і сучасного, формулювання суджень та гипотез

До конкретних результатів навчання відноситься оцінка учнем значення події, явища, цінності пам’ятки культури для конкретного історичного періоду.

Орієнтирами для оцінювання є такі знання, вміння та навички школярів: 

  • визначення значущості історичної та сучасної події для людини та суспільства;
  • висловлення припущень стосовно можливого перебігу історичних подій;
  • виявлення розбіжностей в тлумаченнях минулого та сучасного на конкретних прикладах.

Група споріднених результатів №5. Усвідомлення власної гідності, діяльність з урахуванням власних прав і свободи, повага до прав і гідності інших осіб, толерантність, протидія виявам дискримінації та нерівного ставлення.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

5.1. Формування себе як особистості та частини соціуму, усвідомлення власної гідності

Очікується, що по завершенню навчання учні пізнають себе як неповторну особистість, наділену гідністю, та ідентифікують себе як громадянина України та члена різних спільнот. Також зможуть пояснювати своє право і право інших осіб на особистий простір (приватність).

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

  • обґрунтування унікальності та неповторності кожної людини;
  • поводження з повагою до гідності інших осіб;
  • розрізнення та ідентифікація локальних, регіональних, національно-культурних спільнот, співвідношення себе з ними;
  • детальний опис та характеристика в цілому себе та інших осіб за різними ознаками (інтереси, світогляд тощо);
  • обґрунтування користі обміну досвідом та взаємонавчання,  пояснення значення освіти в житті людини;
  • опис соціокультурних практик різних спільнот і порівняння їх з іншими (вподобання у їжі, способи привітання та звертання до людей, формули ввічливості тощо);
  • пояснення впливу діяльності людини на різні спільноти і державу;
  • адаптація своєї поведінки до нових ситуацій, зважаючи на набутий досвід;
  • гнучка та конструктивна взаємодія з новими людьми, адаптація до нових місць та ситуацій;
  • визначення та застосування способів опанування негативних емоцій;
  • дотримання вимог щодо непорушення особистого простору інших осіб;
  • виявлення порушень права на особистий простір та протидія цьому.

5.2. Дії з урахуванням принципів прав людини, прав та обов’язків громадянина

По завершенню навчання учні мають пояснювати базові права людини, механізми їх реалізації та захисту, а також протидіяти порушенням прав людини.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

  • пояснення, чому і якими правами від народження наділена кожна людина;
  • пояснення, як держава забезпечує реалізацію прав людини (зокрема дитини);
  • обговорення важливості поваги прав людини всіма людьми;
  • знання порядку дій у випадку порушення прав дитини;
  • обґрунтування необхідності захищати права людини і громадянина,  дотримання обов’язків громадянина;
  • визначення відповідальності за свою поведінку, якщо вона призводить до порушення гідності інших людей чи до неможливості реалізації їх прав;
  • обґрунтування небезпеки замовчування порушення прав людини;
  • наведення прикладів протидії порушенням прав людини.

5.3. Повага до розмаїття серед людей, протидія та запобігання виявам дискримінації та утисків

Конкретними результатами навчання учнів визначено їхня конструктивна взаємодія із людьми з відмінними ідеями та цінностями й протидія утискам, насиллю (булінгу), виявам нерівності або несправедливості.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

  • наведення прикладів етнічного, релігійного, культурного та іншого розмаїття в Україні та світі в минулому і сьогоденні;
  • пояснення причин та наслідків розмаїття в сучасній Україні, аналіз культурного розмаїття нашої держави та світу;
  • зіставлення культур, їх цінностей, традицій, способів життя;
  • висловлення власного судження про культурне розмаїття та його цінність для суспільства, прояв зацікавленості переконаннями інших людей;
  • взаємодія з людьми з відмінними ідеями та цінностями;
  • ідентифікація випадків дискримінації (зокрема утисків), булінгу (цькування) та визначення їх наслідки;
  • наведення історичних та сучасних прикладів вияву дискримінації та її подолання;
  • вияв мови ворожнечі;
  • конструктивне реагування на випадки утисків, насилля та вияви нерівності або несправедливості.

Група споріднених результатів №6. Дотримання демократичних принципів, конструктивна взаємодія з друзями, спільнотою закладу освіти, місцевою громадою і суспільством загалом, залучення до розв’язання локальних, загальнонаціональних і глобальних проблем.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

6.1. Застосування принципів і механізмів демократії:

Результатами навчання є дотримання учнями колективно встановлених правил і стандартів доброчесної поведінки, їхня участь у процедурах самоврядування закладу освіти/ класу та прийнятті рішень.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

  • аналіз правил і процедури закладу освіти з погляду дотримання прав людини (зокрема недискримінації) та поваги до гідності людини;
  • аргументація потреби та необхідності дотримання  спільних правил і законів;
  • переконання інших у перевагах поведінки, заснованої на повазі до прав людини і поваги до гідності людини;
  • участь у виборах до органів самоврядування закладу освіти, аналіз та оцінка їхньої роботи;
  • демонстрація сміливості та рішучості у відстоюванні справедливості в середовищі закладу освіти з дотриманням прав інших учасників освітнього процесу;
  • дотримання принципів академічної доброчесності у навчанні та повсякденному житті. 

6.2. Участь у розв’язанні проблем спільнот

Конкретними результатами навчання учнів є їхнє долучення до розв’язання проблем різних спільнот з урахуванням інтересів їхніх представників та розвиток емпатії.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

  • визначення, що влаштовує/не влаштовує в знайомому оточенні, внесення пропозицій щодо його зміни;
  • врахування інтересів класної та інших спільнот у власній поведінці;
  • визначення способів власної співучасті в житті класу/закладу освіти/ родини/ місцевої спільноти;
  • критичне осмислення ризиків, пов’язаних зі шкодою для навколишнього середовища; 
  • обговорення можливості сприйняття громадян та урядів сталому розвитку;
  • пояснення впливу вчинків окремої людини на її найближче оточення, місцеву громаду, Україну та світ;
  • усвідомлена участь у громадських заходах спільно з однолітками;
  • емоційна залученість до заходів, які спрямовані на утвердження цінності незалежності та територіальної цілісності України; 
  • пояснення, що вдалося та не вдалося досягти під час виконання роботи;
  • опис почуттів, емоцій та потреб, що мають інші люди;
  • намагання краще зрозуміти своїх друзів, уявляючи, як та чи інша ситуація виглядає з їх погляду;
  • звертання уваги на емоції та почуття інших осіб у своїй поведінці;
  • визнання успіхів і досягнень інших осіб.

6.3. Осмислення зв’язків між минулим і сучасним громадсько-політичним життям

По завершенню адаптаційного циклу навчання учні мають навчитися описувати минуле та сучасне, використовуючи громадсько-політичні поняття.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

  • пояснення значень громадсько-політичних понять (зокрема демократія, свобода, права, право/ закон) за допомогою вчителя;
  • застосування відповідних понять в порівняльному описі історичних і сучасних дій та подій;
  • розрізнення повноважень органів влади та приватних осіб;
  • врахування змін, оцінка їх ризиків та переваг для власного життя та спільноти;
  • наведення прикладів змін у житті суспільства, пов’язаних із різними чинниками, пояснення їхнього впливу на людину, конкретні соціальні групи та суспільство в цілому в минулому та сьогоденні.

Бажаєте дізнатися, як на практиці впроваджувати новий Держстандарт та поспілкуватися з колегами щодо урізноманітнення навчального процесу? Приєднуйтеся до предметного інтенсиву «Історія в 5 класі НУШ», який відбудеться 30 червня 2022 року о 16.00! 

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter