Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦
Готуємося до викладання навчальних предметів у 5-х класах НУШ

Державний стандарт базової середньої освіти є фундаментальним документом для організації освітнього процесу у 5-9 класах НУШ. Цим нормативом визначено вимоги до обов’язкових результатів навчання школярів залежно від їхніх вікових та індивідуальних особливостей, загальний обсяг навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями, структуру та зміст базової середньої освіти. Аби розібратися з орієнтирами для оцінювання навчальних досягнень школярів у мовно-літературній освітній галузі, ми підготували вибірковий огляд Держстандарту для класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини. 

Кожна галузь Держстандарту має реалізовувати потенціал для розвитку всіх ключових компетентностей та наскрізних умінь школярів. 

Метою мовно-літературної освітньої галузі є розвиток компетентних мовців і читачів із гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою, читають інформаційні та художні тексти, зокрема класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), здатні спілкуватися мовами корінних народів і національних меншин, іноземними мовами  для духовного, культурного та національного самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень.

Навчальне навантаження

Базовим навчальним планом визначено річний діапазон кількості годин для вивчення кожної освітньої галузі. У 5-6-х класах для класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини поряд з державною мовою чи з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного народу або національної меншини для реалізації мовно-літературної освітньої галузі встановлено обсяг у межах: 

  • мінімального показника, який становить 770 годин;
  • максимального – 910 годин;
  • рекомендованого – 805 годин.

Згідно з Типовим навчальним планом діапазон тижневого навчального навантаження цієї освітньої галузі становить від 11 до 13 годин (рекомендовано – 11,5 годин). Для класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини поряд з державною мовою чи з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного народу або національної меншини навчальні години розподілені на вивчення таких навчальних предметів:  

  • українська мова – не менше 4 годин;
  • українська література – 2 години;
  • «Зарубіжна література» або «Література корінного народу або національної меншини» (заклад освіти обирає самостійно) – 1,5 години;
  • мова корінного народу або національної меншини/іноземна мова – 4 години.

Також заклад загальної середньої освіти може обрати для вивчення з 5-го по 9-й клас такі галузеві навчальні предмети:

  • інтегрований курс української мови і літератури;
  • інтегрований курс літератур (української та зарубіжної);
  • інтегрований курс літератур (корінного народу або національної меншини та зарубіжної літератури);
  • інтегрований мовно-літературний курс (мова та література корінного народу або національної меншини).

Резерв навчальних годин (різниця між рекомендованою та мінімальною кількість годин) становить 0,5 години, який може бути розподілений між обов’язковими для вивчення та вибірковими освітніми компонентами.

Базові знання

Держстандартом передбачено, що школярі мають опанувати базові знання мовно-літературної освітньої галузі за такими напрямами:

  • інформація;
  • комунікація; 
  • текст;
  • літературний твір;
  • мовні засоби.

Передбачається, що на основі здобутих знань з української мови, української літератури, зарубіжної літератури (у перекладі українською мовою) школярі опанують такі вміння та навички: 

  • взаємодія з іншими особами в усній формі, сприймання та використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;
  • сприймання, аналіз, інтерпретація, використання та критична оцінка інформації в інформаційних, художніх текстах класичної та сучасної художньої літератури та медіатекстах для збагачення власного досвіду й духовного розвитку;
  • висловлення власної думки, почуттів, ставлень та ідей, взаємодія з іншими особами у письмовій формі, зокрема інтерпретуючи інформаційні та художні тексти класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжної); 
  • взаємодія з іншими особами в цифровому просторі з дотриманням норм літературної мови;
  • дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження та аналіз мовних і літературних явищ.
     

Компоненти обов’язкових результатів навчання учнів

У Державному стандарті обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами. Розберемося, як він розшифровується на прикладі індекса 6 РМЛ 1.2.1-2:

  • перша цифра вказує на порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення результату навчання (6 клас);
  • скорочений буквений запис означає освітню галузь (РМЛ – мовно-літературна освітня галузь (мова та література корінного народу/національної меншини)).

Цифри після буквеного запису означають номер:

  • групи споріднених результатів навчання (1);
  • загальних результатів навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі (2);
  • конкретних результатів навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами (1);
  • орієнтир для оцінювання, на основі якого визначається рівень досягнення учнями результатів навчання (2).

Отже, досягнення обов’язкових результатів навчання учнів адаптаційного циклу у мовно-літературній освітній галузі очікується по завершенню 6 класу.

Орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів у мовно-літературній освітній галузі (мова та література відповідного корінного народу/національної меншини) 

Мовно-літературна освітня галузь включає 4 групи споріднених результатів навчання, а саме:

1. Усна взаємодія з іншими особами, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

1. Сприймання усної інформації.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні слухають висловлювання у різних формах, сприймають подану в достатньо вільному темпі інформацію відповідного обсягу на відому та частково нову тематику, реагують на почуте, уточнюють важливі для розуміння деталі, передають прихований зміст повідомлення, виражений за допомогою типових невербальних засобів.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • уважне слухання монологічних/діалогічних висловлювань, врахування мети та умов спілкування, особливостей художніх текстів і медіатекстів; 
  • вичерпна відповідь на запитання за змістом почутого повідомлення;
  • розуміння та відтворення змісту почутого повідомлення, толерантне реагування, використання формули мовного етикету, етичне висловлювання власного ставлення до почутого;
  • грамотне перепитання співрозмовника для уточнення деталей (у разі потреби);  
  • виявлення та відтворення з увагою до етнокультурної специфіки прихованого змісту почутого повідомлення, розрізнення невербальних засобів (інтонації, сили голосу, логічних наголосів, темпу, паузи, міміки, жестів, пози), використаних для передачі прихованого змісту.

1.2. Перетворення інформації з почутого повідомлення в різні форми повідомлень.

До конкретних результатів навчання відноситься вміння усно відтворювати та фіксувати основний зміст почутого повідомлення, акцентувати увагу на окремих деталях, добирати та створювати графічні та візуальні засоби передачі інформації, зокрема щодо літературного твору (фабула, розрізнення персонажів, встановлення зв’язків між ними тощо). 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • стислий та вибірковий переказ змісту почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), підпорядковуючи намір висловлення темі та основній думці; 
  • перефразування репліки в діалозі;  
  • самостійне складання простого плану почутого; 
  • використання елементів конспектування (зокрема визначення ключових слів і фраз в почутому повідомленні);
  • відтворення основної думки і фактів, окремих висловлювань персонажів у літературному творі, що розкривають зміст почутого повідомлення; 
  • унаочнення та візуалізація почутого повідомлення  з використанням різних засобів (малюнків, схем, таблиць, коміксів тощо) для відтворення змісту та структурування інформації; 
  • передача враження від почутого повідомлення за допомогою  окремих способів і засобів візуалізації.

1.3. Виокремлення усної інформації. 

Передбачається, що у ході вивчення навчальних предметів мовно-літературної освітньої галузі учні навчаться добирати інформацію з одного чи кількох джерел відповідно до поставленого завдання або самостійно визначених цілей.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • пошук відповідей на поставлені запитання у почутому повідомленні; 
  • розрізнення відомої та нової для себе інформації; 
  • визначення ключових слів у почутому повідомленні (зокрема художньому тексті, медіатексті). 

1.4. Аналіз і інтерпретація усної інформації. 

Конкретними результатами навчання учнів є визначення теми та окремих мікротем, основної ідеї та мети, важливих деталей почутого повідомлення, систематизація та узагальнення різних думок, зіставлення почутого з життєвим досвідом, пояснення взаємозв’язку між змістом і формою почутого повідомлення. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • формулювання теми та ідеї усного повідомлення; 
  • визначення основної та другорядної інформації, мікротем, важливих деталей в усному повідомленні; 
  • характеристика особливостей форми почутого повідомлення, зумовлені його змістом; 
  • формулювання основної мети почутого повідомлення; 
  • прогнозування перебігу подальшої комунікації та/або її результата на основі формулювання мети; 
  • аргументоване зіставлення почутого із життєвим досвідом; 
  • виявлення взаємозв’язку змісту або інших компонентів літературного твору (цитат, уривків, епізодів, вчинків персонажів тощо) із власними потребами для особистісного розвитку; 
  • розпізнавання наявних фактів, суджень та аргументів в почутому повідомленні; 
  • формулювання запитань для уточнення розуміння почутого повідомлення.

1.5. Оцінка усної інформації.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють обґрунтовувати своє ставлення до змісту і форми почутого повідомлення, визначають окремі деталі, що сприяють або заважають комунікації.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • обґрунтування достовірності та повноти інформації, у разі потреби звертаючись до відповідних джерел, доречне цитування окремих фрагментів почутого повідомлення; 
  • характеристика почутого повідомлення з погляду основних правил спілкування;
  • визначення окремих особливостей, що сприяють або заважають ефективній комунікації в конкретній ситуації спілкування;  
  • характеристика впливу окремих деталей, зокрема художніх, на сприйняття слухачем (адресатом) змісту почутого повідомлення.

1.6. Висловлення та обстоювання власних поглядів, ідей, переконань.

Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися конструктивно спілкуватись з використанням типових мовленнєвих конструкцій, обстоювати власну позицію щодо окремих питань, зокрема тих, що порушені в почутому повідомленні.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • доброзичливе висловлення свого ставлення до думок інших осіб, зважаючи на неповноту або суперечливість почутої інформації; 
  • наведення декількох аргументів і прикладів на підтвердження власної позиції за допомогою типових мовленнєвих конструкцій, доречних цитат із тексту для увиразнення власних поглядів, ідей, переконань; 
  • логічне структурування власного повідомлення. 

1.7. Використання вербальних і невербальних засобів під час представлення своїх думок.  

Передбачається, що школярі навчаться взаємодіяти зі співрозмовниками, супроводжуючи власне мовлення окремими вербальними та невербальними засобами для досягнення комунікативної мети, збагатять власне мовлення окремими засобами художньої виразності. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • використання вербальних і невербальних засобів для ефективної комунікації зі співрозмовниками; 
  • добирання стилю мовлення відповідно до мети, потреб і умов спілкування; 
  • дотримання норм у виборі мовленнєвих засобів; 
  • використання окремих засобів художньої виразності у власному мовленні. 

1.8. Регулювання власного емоційного стану.

Конкретними результатами навчання школярів є пояснення емоційного стану (свого та інших осіб) з увагою до його відтінків, регулювання власних емоцій в комунікації, збагачення міжособистісної комунікації позитивними емоціями. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • розповідь про власний емоційний стан, опис окремих відтінків настрою, почуттів, переживань тощо під час рефлексії власної діяльності або сприймання тексту;  
  • опис емоційного стану інших осіб або літературних персонажів, аналізуючи їх вчинки і висловлювання;
  • контроль за власним емоційним станом під час презентації тексту, зокрема під час художньої декламації; 
  • використання потрібних вербальних і невербальних засобів для збагачення міжособистісної комунікації позитивними емоціями, створення комфортної атмосфери спілкування, спонукання співрозмовників до певних дій;
  • наведення прикладів із текстів щодо вміння (невміння) керувати емоціями, пояснюючи емоційний стан літературних персонажів (зважаючи на ситуацію, епоху, національні традиції та звичаї тощо) для розвитку власного емоційного інтелекту.

2. Сприймання, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів і використання її для збагачення власного досвіду

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

2.1. Сприймання тексту. 

У ході адаптаційного циклу навчання учні мають навчитися  застосовувати основні види читання текстів (цілісних, перерваних, змішаних), усвідомлено користуватися основними складниками джерела інформації та сприймати тексти, зважаючи на контекст створення та читацьке сприйняття 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • читання текстів різних функціональних стилів і мовленнєвих жанрів у різний спосіб відповідно до мети читання (оглядово, вибірково тощо); 
  • пояснення функцій основних складників друкованого чи цифрового текстового джерела інформації (заголовка, змісту, анотації тощо), розрізнення складників структури тексту відповідно до його жанрово-родової належності та стильових особливостей;
  • використання заголовку, змісту та анотації для оптимізації роботи з текстом;
  • співвідношення змісту сприйнятого тексту з історичним і культурним контекстом.

2.2. Аналіз і інтерпретація тексту. 

Держстандартом визначено, що школярі мають навчитися визначати в тексті основні проблеми, пов’язуючи їх із життєвим досвідом, розрізняти відому та нову, головну та другорядну інформацію, визначати тему та основну думку тексту, порівнювати окремі елементи тексту, інтегрувати інформацію, подану в різні способи (словесно, графічно тощо) у межах одного або кількох текстів, характеризувати основні особливості структури та мовного оформлення текстів, що належать до різних стилів і жанрів.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • характеристика порушених в тексті проблем;
  • проєціювання власного або відомого життєвого досвіду на порушені в тексті проблеми; 
  • пошук відомої та невідомої інформації у тексті;
  • визначення головної та другорядної інформації у прочитаному тексті;
  • піддавання сумніву інформації з тексту на підставі розрізнення фактів і суджень про факти; 
  • формулювання теми та основної думки тексту; 
  • виокремлення мікротеми в тексті; 
  • визначення спільних і різних елементів змісту і форми подібних за певними структурними ознаками текстів, творів національної літератури;
  • поєднання інформації, поданої в різні способи (словесно, графічно тощо) у межах одного або кількох текстів;
    розрізнення текстів різних стилів, типів та жанрів у контексті авторського задуму;
  • розпізнавання та використання основних виражальних засобів;
  • формулювання висновків відповідно до поставленого завдання на основі аналізу опрацьованого тексту.

2.3. Збагачення естетичного та емоційно-чуттєвого досвіду. 

Конкретними результатами навчання школярів є аналіз емоційного стану літературних персонажів та їх вчинків для моделювання власної поведінки й формування базових морально-етичних норм, прояв толерантності, висловлення власних почуттів, вражень та ставлень щодо зображених у тексті людей, подій, ситуацій.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • характеристика емоційного стану персонажів у літературному творі, їх поведінки та вчинків, виявляючи толерантність, з увагою до етнокультурної специфіки;
  • проведення паралелей між образами та ситуаціями, зображеними в тексті, і власним життєвим досвідом;
  • проєктування власної поведінки в ситуаціях, подібних до тих, що зображено в тексті;
  • висловлювання в усній та/або письмовій формі власних почуттів, вражень, викликаних прочитаним, свого ставлення до зображених у тексті людей, подій, ситуацій тощо;
  • пояснення впливу прочитаного на формування власного естетичного смаку, кола читацьких інтересів.

 2.4. Оцінка тексту.

У ході адаптаційного циклу навчання учні мають навчитися пояснювати значення та визначати актуальність і несуперечливість здобутої інформації в контексті власного досвіду для розв’язання визначених завдань, встановлює актуальність і несуперечливість інформації в тексті (зокрема художньому тексті, медіатексті) на основі власного досвіду. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • обґрунтування значення здобутої інформації для розв’язання визначених завдань за допомогою різних жанрів, форм і способів представлення повідомлень;  
  • визначення актуальності та несуперечливості тексту (наприклад, чи наведена інформація є правдивою, актуальною, не містить суперечностей), на основі власного досвіду та досвіду інших осіб;
  • розкриття актуальності літературних творів у контексті викликів сучасності та власних життєвих потреб; 
  • аргументація власної оцінки прочитаного тексту за допомогою доречних цитат. 

2.5. Вибір текстів для читання.

Держстандартом встановлено, що школярі мають навчитися обирати тексти, зокрема твори національної літератури різних стилів і жанрів, наводити окремі аргументи щодо свого вибору, використовувати надійні джерела для добору текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів).

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • вибір текстів, зокрема творів національної літератури різних стилів і жанрів, залежно від мети читання за допомогою інших осіб або самостійно, аргументація свого вибору; 
  • опис своїх літературних уподобань, наведення прикладів прочитаних творів;
  • ефективне використання інформаційних ресурсів (бібліотеки, сайти тощо) для задоволення власних читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів;
  • використання актуальних та достовірних текстових/медіатекстових джерел інформації для розв’язання завдань.

 2.6. Перетворення текстової інформації.

Очікуваним результатом навчання школярів є передача текстів словесно (переказ, конспект тощо), графічно (схема, таблиця тощо), трансформація графічної інформації на основі одного джерела в текстову, зокрема з використанням мультимедійних засобів. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • переказ зміст тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту) у різний спосіб відповідно до завдання;
  • фіксація потрібних елементів тексту, оптимізація написаного за допомогою окремих графічних позначок;
  • представлення текстової інформації з одного джерела з використанням різних способів і засобів візуалізації змісту; 
  • створення текстів за визначеними характеристиками на основі певної графічної інформації (діаграми, графіка тощо).

2.7. Творче читання.

Держстандартом встановлено, що школярі мають навчитися експериментувати з текстом за аналогією та створювати елементи власного медіатексту на основі прочитаного.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • творче опрацювання прочитаного тексту, у разі потреби змінюючи персонажів, додаючи окремі епізоди, переказуючи прочитане з позиції одного з персонажів тощо;
  • створення власного медійного продукту (мультфільма, театральної сценки, відеоролика, блогу тощо) за мотивами прочитаного.

3. Висловлювання думок, почуттів і ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема інтерпретація літературних творів українських і зарубіжних письменників; взаємодія з іншими особами у цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

3.1. Створення письмового висловлення.

У ході адаптаційного циклу навчання школярі мають навчитися записувати (від руки або з використанням спеціальних, зокрема цифрових, пристроїв) власні міркування або інформацію з різних джерел, створювати та самостійно презентувати тексти на визначену тематику, дотримуватись основних засад академічної доброчесності та мовних норм, добирати потрібні мовні засоби, дотримуючись основних мовних норм. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • запис власного міркування або інформації з інших джерел;  
  • створення письмових текстів визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід;  
  • оформлення власного висловлення, враховуючи основні засади академічної доброчесності; 
  • складання та оформлення власного висловлення згідно з усталеними словотвірними, лексичними, орфографічними, граматичними, пунктуаційними і стилістичними нормами; 
  • добирання доречних засобів мовної виразності для оформлення власного висловлення.  

3.2. Письмова взаємодія в режимі реального часу (у цифровому середовищі).

Конкретними результатами навчання учнів є створення невеликих типових повідомлень/ медіатекстів на захищених цифрових сервісах і в соціальних мережах щодо проблем, пов’язаних з особистим досвідом та освітньою діяльністю, участь в онлайн-дискусіях, розпізнавання розбіжностей в думках співрозмовників і толерантне обстоювання власної позиції, дотримання норм етикету, основ безпечної поведінки у цифровому середовищі та принципів академічної доброчесності. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

створення невеликих типових повідомлень на захищених цифрових сервісах і в соціальних мережах;

  • висловлення щодо проблем, пов’язаних із власним життєвим досвідом, зокрема навчанням, читацькою практикою у захищеному цифровому середовищі;
  • дискутування в онлайн-середовищі на знайомі теми, які пов’язані із власним життєвим досвідом, навчанням, уподобаннями тощо;
  • порівняння позицій учасників дискусії;
  • толерантне обстоювання власної позиції, звертання уваги на спільні і різні думки учасників дискусії;
  • дотримання норм етикету під час онлайн-спілкування;
  • взаємодія з іншими особами у цифровому середовищі, дбаючи про безпеку;
  • дотримання принципів академічної доброчесності під час онлайн-взаємодії.

3.3. Редагування письмових текстів 

Передбачається, що під час вивчення навчальних предметів мовно-літературної освітньої галузі учні навчаться виявляти та виправляти помилки, допущені в тексті, аналізувати та вдосконалювати зміст написаного, обирати доцільні способи вдосконалення власного мовлення. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • виправлення помилок у змісті, будові та мовному оформленні власних висловлень;
  • пояснення окремих виправлень;
  • аналіз змісту написаного з погляду цілісності та повноти викладу;
  • коригування тексту на основі проведеного аналізу;
  • доповнення та/або зміна окремих частин тексту відповідно до теми та мети висловлювання;
  • вдосконалення письмового тексту; 
  • визначення способів запобігання помилкам у власному мовленні;
  • демонстрація здатності до конструктивної взаємодії в процесі редагування.

4. Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними та літературними явищами, їх аналіз

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

4.1. Дослідження мовних явищ.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють використовувати знання про закономірності функціонування мовних одиниць для вдосконалення власного мовлення, спостерігати за окремими мовними явищами в мовленні, зокрема на прикладі літературних творів.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • виокремлення та розрізнення мовних одиниць різних рівнів (звуків, частин слова, слів, форм слова, словосполучень, речень, текстів); 
  • порівняння та зіставлення мовних одиниць різних рівнів за визначеними ознаками; 
  • вирізнення та пояснення суті окремих мовних явищ у своєму та чужому мовленні; 
  • порівняння текстів щодо наявності в них певних мовних явищ.

4.2. Використання знань з мови в мовленнєвій творчості.

Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися виявляти власні мовні вподобання під час добору мовних засобів, імпровізувати з окремими художніми засобами, використовувати твори мистецтва як засіб комунікації з іншими особами та збагачувати власне мовлення за допомогою різноманітних джерел.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • творче використання мовних засобів, вибір із запропонованих варіантів доречних нестандартних рішень, обґрунтування зробленого вибору; 
  • відтворення окремих художніх засобів для втілення власних творчих намірів; 
  • наслідування окремих стильових рис текстів у процесі створення власного тексту чи медіатексту для взаємодії з іншими особами; 
  • вирізнення спільних і різних рис між власним мовленням і мовленням інших осіб, урізноманітнення власного мовлення завдяки читанню літературних творів, роботі із словниками та довідковими джерелами.

Бажаєте отримати практичні поради для реалізації Держстандарту мовно-літературної освітньої галузі та дізнатися про секрети ефективного викладання навчальних предметів? Перегляньте предметні  інтенсиви «Література в 5 класі НУШ» та «Українська мова в 5 класі НУШ» у запису!

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter