Опрацьовуємо новини законодавства

05.02.2026 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 129 «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти», яка набирає чинності з 01.08.2026. Цей документ є важливим кроком у розвитку цієї системи надання освітніх послуг, адже він оновлює правила організації освітнього процесу для учнів з особливими освітніми потребами та уточнює механізми підтримки, що допомагають зробити навчання більш доступним, зрозумілим і ефективним для кожної дитини. У цій статті ми підготували детальний огляд ключових положень постанови та практичне значення цих змін для педагогів, учнів і батьків.


Інклюзивне навчання є системою, яка допомагає дітям з особливими освітніми потребами відчувати себе частиною колективу, розвиватись в своєму темпі і отримувати підтримку, яка їм потрібна. Якщо ви бажаєте отримати методичні рекомендації для створення доступного та підтримувального освітнього середовища, запрошуємо долучитись до Всеукраїнської інтернет-конференції «Інклюзивна навчання: інструменти, досвід. взаємодія», яка відбудеться 26.02.2026. А всі попередні заходи доступні у записі, тож ознайомитися з матеріалами можна в будь-який зручний час.

Загальні положення та сфера застосування Порядку

Порядок організації інклюзивного навчання є основним документом, який визначає правила роботи закладів загальної середньої освіти з учнями з особливими освітніми потребами. Він створює єдину прозору систему, що забезпечує рівний доступ до якісної освіти для всіх дітей.

Норми Порядку поширюються на всі заклади загальної середньої освіти, незалежно від форми власності, і охоплюють очну та дистанційну форми навчання, включно з денними та вечірніми класами.

Винятки: Дія Порядку не поширюється на спеціальні класи, спеціальні школи та навчально-реабілітаційні центри, окрім інклюзивних класів, створених у цих закладах під час воєнного стану або надзвичайних ситуацій.
У період воєнного стану або надзвичайної ситуації освітній процес може проводитися з використанням технологій дистанційного навчання.

Ключові терміни та їх практичне значення

Щоб інклюзивне навчання працювало ефективно, важливо чітко розуміти терміни. Це дозволяє педагогам, батькам та адміністрації говорити однією мовою і узгоджено діяти.

  • Адаптація змісту навчального предмета (інтегрованого курсу) – зміна методів і способів викладання, рівня складності завдань з урахуванням індивідуальних потреб учнів, без зміни загального обсягу навчального матеріалу та очікуваних результатів.
  • Модифікація змісту навчального предмета (інтегрованого курсу) – зміна самого змісту навчання шляхом спрощення, виключення або об’єднання тем із відповідним коригуванням навчального навантаження та очікуваних результатів.
  • Рівні підтримки – обсяг допомоги, яку учень отримує у навчанні (I рівень – базова підтримка для всіх за потреби; II–V рівні – посилена підтримка з конкретними освітніми та корекційними заходами).
  • Ресурсна кімната (ресурсний осередок) – спеціально обладнане приміщення для індивідуальних та групових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять, яке допомагає учням з ООП розвиватися та підтримує їх психоемоційний стан.
  • Медіатека – цифрова бібліотека або клас із комп’ютерним та мультимедійним обладнанням, підключеним до Інтернету, для використання під час навчання.
  • Оцінка потреби учня в наданні підтримки – процес визначення рівня допомоги учня у навчанні та способів її надання.

Організація інклюзивного класу: від заяви до створення

Створення інклюзивного класу – це обов’язок закладу освіти, якщо є підстави для навчання дітей з ООП. Щоб цей процес був зрозумілим і послідовним, слід дотримуватися таких кроків:

  • Подача заяви: ініціатор – законні представники учня. Заяву можна подати особисто, поштою або через електронну систему закладу.
  • Необхідні документи: разом із заявою подається висновок ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (під час воєнного стану допускаються копії документів та висновку ІРЦ).
  • Дії керівника закладу: на основі заяви та висновку керівник зобов’язаний утворити інклюзивний клас і організувати навчання з урахуванням рекомендованого рівня підтримки. Зарахування учнів здійснюється відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів, затвердженого МОН.
  • Обов’язковість: інклюзивний клас утворюється, якщо є хоча б одна заява від учня, що потребує підтримки II–V рівня.

Кількісний склад інклюзивного класу

Для ефективної індивідуалізації навчання Порядок встановлює такі норми:

  • Не більше одного учня з IV або V рівнем підтримки.
  • Не більше двох учнів з III рівнем підтримки.
  • Не більше трьох учнів з II рівнем підтримки.
  • Учні з I рівнем підтримки розподіляються без обмежень.

Під час воєнного стану обмеження для учнів з IV–V рівнем підтримки зменшується до не більше двох осіб. Якщо заклад єдиний у населеному пункті, загальні норми можуть не застосовуватися.

Індивідуалізація освітнього процесу

Індивідуальна програма розвитку (ІПР) є ключовим інструментом для персоналізації навчання учня з ООП. Це не формальний документ, а детальна дорожня карта для всієї команди супроводу, яка визначає цілі, стратегії та конкретні кроки для забезпечення освітніх потреб дитини. 

Індивідуальна програма розвитку має такі характеристики:

Розробляє: команда психолого-педагогічного супроводу за обов'язкової участі батьків (або інших законних представників) учня.

  • Для кого: для всіх учнів, що потребують підтримки (з I по V рівень).
  • Терміни: протягом місяця після початку навчання дитини у закладі.
  • Зміст програми: для учнів з I рівнем підтримки ІПР містить загальну інформацію про дитину, динаміку її розвитку, особливості засвоєння програми та потреби в її адаптації. Для учнів з II-V рівнями підтримки ІПР складається за встановленою формою і є більш деталізованою.
  • Затвердження та перегляд: ІПР підписується всіма членами команди супроводу (включно з батьками), затверджується керівником закладу, складається на навчальний рік і переглядається щонайменше двічі на рік (за потреби частіше) для коригування. Батьки мають право отримати її копію.
  • Зберігання та доступ: ІПР зберігається в особовій справі учня не менше трьох років, а також обліковується у системі автоматизації роботи ІРЦ. У разі відрахування, переведення учня до іншого закладу освіти копія ІПР подається батьками (іншими законними представниками) учня до закладу освіти, де він продовжує здобуття освіти.

Протокол оцінки потреби учня – обов’язковий документ, який фіксує результати оцінювання і визначає рівень підтримки (I–V), необхідний учню для успішного навчання.

Індивідуальний навчальний план

Індивідуальний навчальний план складається за потреби для учнів, які потребують II–V рівня підтримки. План розробляється командою супроводу за участі вчителів-предметників, схвалюється педагогічною радою та затверджується керівником. Він є частиною ІПР і містить таку ключову інформацію: 

  • перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів);
  • загальний обсяг навчального навантаження та кількість годин на тиждень для вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу);
  • кількість годин корекційно-розвиткової роботи за напрямами;
  • гранично допустиме тижневе навантаження на учня

Саме в індивідуальному навчальному плані та додатках до ІПР фіксується, які предмети підлягають адаптації, а які – модифікації, що робить цей документ практичною інструкцією для вчителя-предметника.

Команда психолого-педагогічного супроводу, асистенти та послуги

Успіх інклюзивного навчання залежить від скоординованої, злагодженої роботи цілої команди фахівців та наявності необхідних ресурсів. Порядок визначає ключові аспекти цієї системи підтримки:

  • Створюється керівником закладу освіти для кожного учня, який потребує підтримки.
  • До складу входять фахівці закладу освіти (вчитель, асистент вчителя, психолог, логопед тощо), а також фахівці ІРЦ.

Організація роботи команди супроводу здійснюється відповідно до Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу учня з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти, затвердженого МОН. 

Під час воєнного стану засідання команди можуть проходити в режимі онлайн або у змішаному очно-дистанційному форматі.

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги

Психолого-педагогічні послуги – комплекс заходів з організації освітнього процесу та розвитку учня з особливими освітніми потребами, що надаються педагогічними працівниками закладу та/або додатково залученими фахівцями.

Корекційно-розвиткові послуги (допомога) надаються у формі занять, які проводяться фахівцями із числа педагогічних працівників, посади яких введено до штатного розпису закладу освіти, та/або додатково залученими фахівцями, які здобули вищу освіту за спеціальностями «Спеціальна освіта» («Дефектологія», «Корекційна освіта (за нозологіями)»).

Надання цих послуг має такі особливості:

  • Форми проведення занять: індивідуальна або групова (від 2 до 6 учнів), також можуть створюватися міжкласні групи. Відповідну форму визначає команда супроводу з урахуванням категорії (типу) особливих освітніх потреб (труднощів) учня, зазначених у висновку ІРЦ. 
  • Тривалість занять: 20-25 хвилин для індивідуальних, 35-40 хвилин для групових.
  • Планування та облік: розклад занять затверджується керівником, узгоджується з розкладом уроків, не призводить до перевантаження учня і не враховується в його граничному навчальному навантаженні. Проведені заняття фіксуються у спеціальному журналі, який ведеться в паперовій або електронній формі відповідальними працівниками.
  • Факт отримання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг): проведення фіксується у журналі обліку проведення (надання) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг), форма якого визначена у додатку 3 до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затверджених постановою КМУ від 14.02.2017 № 88. Зазначений журнал ведеться в паперовій або електронній формі відповідальними працівниками. Батьки (інші законні представники) учня підтверджують факт проведення (надання) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг) у паперовій або електронній формі.

 На допомогу освітянам: стаття «Журнал обліку психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг): поради щодо оформлення та ведення»

Асистент вчителя та асистент учня

Порядок чітко розмежовує функції цих двох посад:

Асистент вчителя – це педагогічна посада, яка вводиться до штатного розпису закладу у разі утворення інклюзивного класу. Його основне завдання – допомагати вчителю в організації освітнього процесу в інклюзивному класі. Обов'язки визначаються посадовою інструкцією.

Асистент учня (дитини) – це особа, яка забезпечує індивідуальні соціальні та соціально-побутові потреби дитини (допомога в пересуванні, харчуванні, дотриманні гігієни тощо). Ним може бути один з батьків, уповноважена ними особа або соціальний робітник.

Ресурсна кімната та матеріальне забезпечення

Правильно організований фізичний простір та належне матеріально-технічне забезпечення є фундаментом для ефективного інклюзивного навчання. Згідно з Порядком, заклад освіти зобов'язаний створити комплексні умови для навчання учнів з ООП, що включають:

  • безперешкодний доступ до всіх приміщень та території закладу;
  • забезпечення учнів необхідними допоміжними засобами для навчання;
  • наявність сучасних навчально-методичних і наочних посібників, підручників та дидактичного обладнання;
    облаштування та обладнання ресурсної кімнати та медіатеки.

Ресурсна кімната – це багатофункціональний простір, який виконує кілька важливих завдань:

  • Призначення: використовується для проведення психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять, розвитку учнів з ООП та гармонізації їх психоемоційного стану.
  • Зонування: у ресурсній кімнаті обов'язково має бути створена окрема зона для психологічного розвантаження або усамітнення, де учень може відпочити за потреби.
  • Доступність: ресурсна кімната може використовуватися всіма учнями закладу освіти, а не лише дітьми з ООП.
  • Правила перебування: учні можуть перебувати в ресурсній кімнаті винятково у супроводі педагогічних працівників, асистента учня або іншого фахівця.

Завершення навчання та інші адміністративні аспекти

Порядок регулює не лише освітній процес, а й супутні адміністративні питання, важливі для забезпечення неперервності та повноцінності освітньої траєкторії учня від зарахування до випуску. Ключові положення щодо цих аспектів:

  • оцінювання результатів навчання учнів з ООП: здійснюється у загальному порядку, визначеному МОН;
    документи про освіту: після завершення навчання на відповідному рівні освіти учні з ООП отримують документи про освіту державного зразка, як і всі інші випускники закладу;
  • тривалість здобуття освіти: для учнів з ООП може бути продовжена тривалість навчання на початковому та базовому рівнях середньої освіти відповідно до окремої постанови КМУ;
  • групи подовженого дня: учні з ООП зараховуються до груп подовженого дня за заявою батьків. Для забезпечення потреб учня з IV-V рівнем підтримки та учня з інтелектуальними, соціоадаптаційними труднощами II-V рівня підтримки до штату вводиться посада асистента вихователя.

 

Бажаєте дізнатись, як поєднати нормативну базу з реальними освітніми кейсами? Реєструйтесь на нашу конференцію

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter