Огляд виступів лекторів Всеукраїнської інтернет-конференції «Інновації в освіті».

Впровадження інноваційних технологій в освітній процес – вимога сучасності. Тим паче, що час не стоїть на місці, а в освіті з'являється ще більше нових цікавих технологій, які варто спробувати! Але на які варто звернути увагу просто зараз? Саме для того, аби проаналізувати різноманітні інновації, актуальні для освіти України сьогодні, Освітній проєкт «На Урок» провів цікаву інтернет-конференцію «Інновації в освіті». Маємо для вас 6 неймовірних ідей, які допоможуть зробити освітній процес інноваційним та безмежно цікавим для учнів! 

Робимо урок літератури цікавим і сучасним

Більшість творів, що вивчають на уроках літератури, це класика, написана дуже давно. Але багато хто з учнів, на жаль, від них не в захваті. Це прикро, але варто розуміти, що часи змінилися, а читачі тепер мають інші інтереси. Що робити та чи реально зацікавити сучасних учнів класичними творами? Цілком! І тут прийдуть на допомогу сучасні технології:

  1. Візуалізація та поетапний аналіз тексту. Наприклад: візьміть уривок із роману та проілюструйте кожне речення; визначте звукові і слухові образи, з’ясуйте їхню роль, доберіть образи-антиподи; доберіть картинки, що відповідають образам чи настрою тексту; підкресліть слова/словосполучення, які розкривають душевний стан героя; створіть психологічний портрет персонажів тощо.
  2. Онлайн-дошки. З їхньою допомогою можна створити базу знань, до якої матимуть доступ усі учні класу. Наприклад: текст роману, аудіокнига, паспорт твору, портрет автора, ілюстрації до книги, обкладинки різних видань роману, критичні замітки, посилання на екранізації тощо.
  3. Прийом «Вибух ідей». Запропонуйте учням висунути три типи альтернативних ідей для розвитку сюжету: креативні, фантастичні та реалістичні. Нехай діти спробують розв’язати конфлікт або змінити завершення твору, створивши альтернативні варіанти розвитку сюжету.

Бажаєте отримати ще більше цікавих ідей? Переходьте за посиланням та переглядайте виступ Алли Баєвої!

Техніка мастермайнд: колективна допомога у розв'язанні професійних проблем 

Юлія Батура: Ідею мастермайнд запропонував автор книг про бізнес та саморозвиток Наполеон Хілл. Це груповий формат взаємодії близьких по духу людей, які регулярно зустрічаються разом, щоб підтримувати одне одного та допомагати з особистими і професійними питаннями.

Мастермайнд – це група взаємного вдосконалення, учасники якої можуть ділитися одне з одним актуальними проблемами та думками. Зазвичай така група об’єднує 5-8 осіб, але важливо, щоби всі вони мали однаковий (або схожий) досвід. Мастермайнд дозволяє отримати підтримку, побачити інші точки зору на проблему, а також отримати необхідні для подальшої роботи ресурси. 

Як працює мастермайнд:

  • учасники групи дають вам зворотний зв'язок (по 5-10 хвилин);
  • ви складаєте план дій і ділитеся ним із іншими учасниками;
  • група переходить до наступної проблеми;
  • проблеми, які не встигли обговорити, переносять на наступний раз;
  • на новій зустрічі учасники розповідають про те, що вдалося (або ні) зробити з наміченого плану.

Уже цікаво, чи не так? Якщо хочете дізнатися більше, переходьте за посиланням та переглядайте виступ Юлії Батури.

Мотивуємо дітей до вивчення математики

Скажімо чесно: не всім учням подобається математика. Тож як мотивувати їх до вивчення цього складного, але такого цікавого предмета? Адже математична компетентність є однією з найважливіших. Варто розуміти, що без стійкої мотивації (свідомого бажання школяра вдосконалюватися), сформувати компетентність дуже складно. 

Шляхи мотивації учнів на уроках математики: 

  • використання історичного матеріалу;
  • використання задач, пов’язаних із життям;
  • використання прикладних та практичних задач; 
  • створення проблемних ситуацій;
  • використання творчих завдань, проєктів, досліджень;
  • застосування нестандартних способів доведення математичних фактів; 
  • використання задач, що вимагають аналізу ситуацій і критичного мислення.

Хочете побачити конкретні приклади завдань? Переходьте за посиланням та дивіться виступ Ірини Жаловаги!

Виховуємо учнів-інноваторів за допомогою STEM та STEAM

Що потрібно, аби виховати інноватора? Хтось скаже, що тут не обійтися без цікавих завдань та проєктів. Хтось зауважить, що потрібна нова модульна програма. А хтось, що першочерговим є готовність експериментувати. І це все дійсно важливо! Але інноваційне мислення починається тоді, коли ви дозволяєте дітям створювати речі, а не просто вчите користуватися винайденими кимось предметами. 

Вікторія Бартюк: Найважливішим аспектом перебування в інноваційному середовищі є відсутність страху помилитися.

Які STEM-проєкти справді зацікавлять дітей? Це можуть бути: навігація за схемами будівель, збирання колекції рослин, використання енергії вітру чи створення безпечної школи у грі Майнкрафт. Комп’ютерна гра, до речі, може стати універсальним полігоном для дослідів. Тут можна вивчати архітектуру, інженерію, фінанси тощо. 

Бажаєте отримати порцію натхнення та більше прикладів непересічних STEM-проєктів? Тоді мерщій переглядати виступ Вікторії Бартюк!

Як стати вчителем-інноватором

Чи замислювалися ви над тим, який він, педагог-інноватор? Ірина Дядюшкіна запевняє, що це інтелектуальна особистість із різнобічними інтересами, завжди відкрита новому та здатна генерувати креативні ідеї. 

Критерії готовності педагога до впровадження інновацій:

  • усвідомлення необхідності інноваційної діяльності;
  • готовність до творчої діяльності;
  • упевненість у результаті;
  • узгодженість особистих цілей та інноваційної діяльності;
  • готовність до подолання творчих невдач;
  • здатність до фахової рефлексії. 

А якими інноваційними технологіями варто скористатися для уцікавлення освітнього процесу? Придивіться до проблемного навчання, проєктних технологій, ІКТ, а також дослідницьких та інтерактивних технологій. Бажаєте дізнатися більше? Тоді неодмінно перегляньте виступ Ірини Дядюшкіної!

Працюємо з дітьми з кліповим мисленням

Що таке кліпове мислення: справжня проблема чи закономірний етап адаптації дітей до великих обсягів інформації, багатозадачності та прискорення ритму життя? Як би там не було, але негативний вплив кліпового мислення давно відомий. Це:

  • неможливість тривалої концентрації;
  • зниження здатності до глибокого логічного аналізу;
  • швидке забування інформації;
  • зниження здатності до співпереживання; 
  • підвищення сприйнятливості до маніпуляцій і впливу; 
  • сприйняття світу як потоку розрізнених образів.

Але є і позитивні моменти. Саме завдяки кліповому мисленню діти вміють робити кілька справ одночасно, швидко реагують на зміни, уникають інформаційного перевантаження та без проблем освоюють нові програми та гаджети. 

Як розуміння позитивних та негативних моментів кліпового мислення допоможе покращити взаємодію з учнями? Дізнайтеся про це, переглянувши виступ Лілії Талан! 

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter