Підвищення кваліфікації є необхідною умовою для проведення атестації педагогів й проводиться в міжатестаційний період відповідно до законодавства. Тож за цей час вчителю потрібно окреслити чіткі орієнтири для розвитку компетентностей, вимоги до яких затверджені Професійним стандартом, та побудувати траєкторію самовдосконалення педагогічної майстерності. Як спланувати та організувати ефективну роботу? Розбираємось з Типовою програмою підвищення кваліфікації для вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують Державний стандарт базової середньої освіти (далі - Типова програма), та можливостями, які пропонують різні суб'єкти підвищення кваліфікації.
Мета та складові Типової програми
Типова програма розроблена з урахуванням законодавчих норм і спрямована на формування та розвиток компетентностей, визначених у Професійному стандарті вчителя, а саме:
- загальних (громадянської, соціальної, культурної, лідерської, підприємницької);
- професійних (мовно-комунікативної, предметно-методичної, психологічної, емоційно-етичної, компетентність педагогічного партнерства, інклюзивної, здоровязбережувальної, проєктувальної, прогностичної, організаційної, оцінювально-аналітичної, інноваційної, компетентності навчання впродовж життя, рефлексійної).
Обсяг Типової програми становить 150 годин (5 кредитів ЄКТС). На її основі суб'єкти підвищення кваліфікації розробляють власні робочі програми, які можуть реалізовувати Типову програму в повному обсязі або частково. Послідовність та загальна кількість годин на вивчення окремих питань модулів можуть бути змінені та перенесені до інших тем.
Підвищення кваліфікації вчителів може бути організовано у різних формах навчання (очна, очно-дистанційна, дистанційна) та включати такі види навчальної діяльності:
- теоретична складова, яка може бути реалізована через вебінари, лекції, відеоконференції тощо;
- практична складова, яка включає практикуми, навчальні тренінги, семінари, майстер класі тощо;
- самостійна робота педагога, яка здійснюється в позанавчальний час та передбачає пошук й опрацювання навчальних матеріалів відповідно до запропонованих завдань, створення групових проєктів тощо.
Слід зазначити, що у разі проведення навчання у дистанційному форматі участь слухачів у заняттях, які проводяться в синхронному режимі, є обов'язковою.
Нагадаємо, що згідно з законодавством вчителі мають право обирати вид, форму та суб’єкта підвищення кваліфікації. Наразі відповідні заклади освіти, наукові установи, фізичні та юридичні особи пропонують безліч чудових можливостей для навчання педагогів у зручному форматі роботи. Зокрема ГО «Освіторія» створила безкоштовний курс «НУШ: базова середня освіта», який охоплює всі важливі аспекти впровадження реформи та стане у пригоді вчителям середньої ланки. Він передбачає два місяці навчання та складається з 25 обовʼязкових уроків, 11 уроків про освітні галузі на вибір учителя та 10 розʼяснювальних вебінарів. Після проходження курсу та отримання результата (70%) вчитель отримає безкоштовний сертифікат про підвищення кваліфікації на 30 годин.
І звісно, підвищувати кваліфікацію дуже зручно та комфортно можна з Освітнім проєктом «На Урок»! Наші освітні продукти допоможуть максимально ефективно організувати плідний та неймовірно цікавий процес самоосвіти та досягти нових висот.
Зміст Типової програми
Типова рограма реалізується через інваріантні та варіативний складники й включає такі модулі:
Модуль 1. Нормативно-правове забезпечення реформи загальної середньої освіти.
На вивчення цього модуля передбачено 12 годин, які розподілені між видами діяльності таким чином: теоретична складова - 4 години, практична складова - 4 години, самостійна робота - 4 години.
Цей модуль включає вивчення таких тем:
1.1. Реалізація Концепції Нової української школи в базовій середній школі
1.2. Державний стандарт базової середньої освіти.
1.3. Типова освітня програма та Типовий навчальний план.
1.4. Освітня програма закладу освіти.
На вивчення кожної теми передбачено 3 години, які рівномірно розподілені по 1 годині на кожний вид діяльності.
Очікується, що за результатами навчання вчитель опанує такі знання:
- сучасні тенденції розвитку освіти загалом;
- нормативно-правові основи законодавчих актів у сфері базової середньої освіти;
- сутності Концепції НУШ та Держстандарту повної загальної середньої освіти;
- структура та зміст освітніх програм (Типової та закладу освіти), навчальних планів (Типового та робочого), навчальних програм (модельної та навчальної);
- планування освітньої діяльності в школі;
- академічна свобода вчителя в організації освітнього процесу.
Модуль 2. Організація освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти.
На вивчення цього модуля передбачено 40 годин, які розподілені між видами діяльності таким чином: теоретична складова – 12 годин, практична складова – 18 годин, самостійна робота – 10 годин.
Під час навчання за цим напрямом пропонуються такі теми:
2.1. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі.
На вивчення цієї теми передбачено 8 годин (теоретична складова – 2 години, практична - 4 години, самостійна робота – 2 години).
Очікується, що за результатами навчання вчитель сформує та вдосконалить такі знання:
- сутнісні характеристики сучасних підходів до навчання в НУШ;
- спільні та відмінні риси проблемного й проєктного навчання;
- умови ефективного перебігу й методи кооперативного навчання, формування колективної відповідальності;
- сутність, принципи та інструменти реалізації діяльнісного підходу;
- ознаки поверхневого та глибинного навчань;
- стратегії розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості.
2.2. Психолого-педагогічні умови організації освітнього процесу в Новій українській школі.
На вивчення цієї теми передбачено 8 годин (теоретична складова - 2 години, практична - 4 години, самостійна робота - 2 години).
Очікується, що по завершенню навчання вчитель поглибить та розширить такі знання:
- вікові, індивідуально-психологічні та індивідуально-типологічні особливості учнів підліткового віку;
- педагогіка навчання та види психології, зокрема кризової та гуманістичної;
- види навчально-пізнавальної діяльності;
- значущість психологічних умов розвитку особистості в освітньому процесі;
- розвиток життєвих навичок і ключових умінь школярів;
- принципи та підходи конструювання індивідуальної освітньої траєкторії учнів;
- психолого-педагогічні інструменти для створення безпечного освітнього середовища;
- соціально-професійні ролі вчителя (фасилітатор, тьютор, коуч, медіатор);
- педагогіка партнерства;
- розвиток психологічної стійкості та резильєнтності.
2.3. Особливості впровадження інклюзивного навчання та реалізація педагогічної підтримки учнів з особливими освітніми потребами на рівні базової середньої освіти.
На вивчення цієї теми передбачено 8 годин (теоретична складова - 2 години, практична - 4 години, самостійна робота - 2 години).
Очікується, що під час навчання вчитель поповнить теоретичну базу з таких тем:
- основні підходи до організації освітнього процесу;
- психолого-педагогічні особливості учнів підліткового віку;
- принципи побудови та планування індивідуальної освітньої траєкторії учнів;
- нові соціально-професійні ролі вчителя;
- принципи, функції та інструменти різних видів оцінювання;
- здатність до визначення сильних сторін учнів, принципів оцінювальної діяльності на основі цілей та критеріїв;
- принципи добору інструментів для формувального оцінювання;
- основні поняття «особа з особливими освітніми потребами», «інклюзивне навчання»;
- ролі та завдання всіх учасників команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП;
- принципи універсального дизайну в навчанні та стратегій розумного пристосування.
2.4. Цифрові технології педагогічної діяльності
На вивчення цієї теми передбачено 16 годин (теоретична складова - 6 годин, практична складова - 6 годин, самостійна робота - 4 години).
Під час навчання педагоги мають сформувати та покращити теоретичну базу такого змісту:
- вітчизняне та міжнародне нормативно-правове забезпечення цифровізації суспільства та освіти;
- особливості та відмінності організації освітнього процесу в умовах відкритої освіти за допомогою дистанційних платформ;
- ознаки кібератак та онлайн-злочинів, методи захисту від них; правові та етичні норми використання цифрових технологій та сервісів, основні правила безпечної поведінки в мережі інтернет;
- класифікація та особливості використання різних видів електронних ресурсів, наявних національних і регіональних освітніх цифрових ресурсів, у тому числі для підтримки навчання учнів із ООП.
Ця тема розроблена на основі Типової програми підвищення кваліфікації з розвитку цифрової компетентності педагогічних працівників закладів освіти, її вивчення може бути організоване як окремий модуль, а саме тренінг бо курс.
Модуль 3. Професійний розвиток учителя в умовах Нової української школи
На вивчення цього модуля передбачено 30 годин, які розподілені між видами діяльності таким чином: теоретична складова - 12 годин, практична складова - 12 годин, самостійна робота - 6 години.
Цей напрям навчання містить такі теми:
3.1. Виклики й можливості професійного розвитку педагогічних працівників.
3.2. Професійна ідентичність вчителя.
3.3. Надання підтримки на різних етапах професійного розвитку вчителя.
На вивчення кожної теми передбачено по 10 годин, які розподілені між видами діяльності таким чином: теоретична складова - 4 годин, практична складова - 4 годин, самостійна робота - 2 години.
Очікується, що по завершенню навчання вчитель вдосконалить обізнаність у таких сферах:
- нові професійні ролі та завдання учителя;
- структура та зміст Професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти»;
- необхідність дослідження власної діяльності;
- способи підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку;
- інструменти професійного розвитку;
- поняття професійних спільнот та їхнє значення в професійному розвитку вчителів;
- існуючі можливості та ресурси у сфері професійного розвитку педагогів.
Модуль 4. Організація освітнього процесу з предметів/інтегрованих курсів (варіативний складник).
Цей модуль має на меті підвищення кваліфікації щодо викладання предметів/інтегрованих курсів відповідної освітньої галузі, який вчитель обирає відповідно до фаху.
На його вивчення передбачено 68 годин, які розподілені між видами діяльності таким чином: теоретична складова - 16 годин, практична складова - 38 годин, самостійна робота - 14 години.
До складу цього модуля входять такі теми:
4.1. Особливості викладання предметів/інтегрованих курсів відповідної освітньої галузі.
На вивчення цієї теми рекомендується виділити 46 годин (теоретична складова - 10 годин, практична складова - 26 годин, самостійна робота - 10 годин).
Очікується, що результатом навчання буде сформованість бази таких знань:
- відповідна освітня галузь Держстандарту (мета та компетентнісний потенціал галузі, загальна характеристика базових знань, основні групи та структура обов'язкових результатів навчання учнів);
- сутність умінь, наскрізних для всіх компетентностей;
- сучасні тенденції розвитку науки, цивілізаційних змін;
- сучасні знання з фундаментальних, математичних, мовно-літературних, художньо-естетичних, мистецьких наук (з урахуванням особливостей національних меншин та корінних народів) та основ збереження здоров'я щодо забезпечення освітньої діяльності;
- принципи академічної свободи вчителя та академічної доброчесності школярів;
- особливості модельної навчальної програми (в межах освітньої галузі);
- види та етапи планування освітнього процесу;
- особливості викладання навчального предмету на засадах концепції НУШ;
- методика розвитку професійно-прикладних якостей;
- методика навчання техніці виконання фізкультурно-оздоровчих вправ;
- нові підходи до організації фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи;
- зміст предмету та методики його викладання;
- форми, методи, технології навчання, виховання й розвитку учнів засобами освітньої галузі, навчального предмета;
- особливості реалізації різних видів навчальної діяльності в освітньому процесі;
- види інтеграції в навчанні, підходи до інтегрованого навчання учнів;
- компетентнісний підхід до оцінювання результатів навчання школярів;
- визначальні характеристики освітнього середовища;
- цифрові технології та електронні освітні ресурси для навчання, оцінювання, самоконтролю, відстеження прогресу учнів у навчанні;
- вітчизняні освітні традиції та здобутки кращих міжнародних освітніх систем.
4.2. Оцінювання навчальних досягнень учнів у Новій українській школі.
На вивчення цієї теми передбачено 22 години (теоретична складова - 6 годин, практична складова - 12 годин, самостійна робота - 4 години).
Очікуваним результатом навчання педагогів визначено вдосконалення раніше набутих та набуття таких знань:
- принципи, функції, об'єкти оцінювання;
- підходи (бальний, вербальний, рівневий) до вираження оцінки;
- структура Свідоцтва досягнень, характеристики навчальної діяльності, сформованих відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Держстандартом;
- концептуальні та методичні особливості різних видів оцінювання;
- сутність та стратегії здійснення формувального оцінювання;
- методи та прийоми організації різних видів оцінювання, розвитку в учнів здатності до самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання.
Підвищення кваліфікації та вдосконалення власної педагогічної майстерності відповідно до стандартів державної політики в галузі освіти є запорукою успішної атестації. Якщо ви бажаєте дізнатися, як відбуватиметься ця процедура з 01 вересня 2023 року та обговорити питання, які потребують додаткових роз’яснень, долучайтеся до вебінару Ігоря Андрієнкова «Атестація педагогічних працівників: що змінить нове Положення», який відбудеться 13.02.2023.
Бажаємо вам професійних досягнень і звершень та запрошуємо стати учасником творення нового освітнього простору разом із «На Урок»!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.