План відновлення України у сфері освіти: все, що потрібно знати

Від початку повномасштабного вторгнення рф на територію України від бомбардувань постраждало 2768 закладів освіти. Із них 337 зруйновано повністю. Це страшні цифри, але ми все відбудуємо та відновимо. Ми не просто віримо в це та сподіваємося на краще, ми просто зараз займаємося розробкою та вдосконаленню Плану відновлення України. І окрема увага в ньому приділена розвитку системи освіти. 

У серпні МОН презентувало проєкт Плану відновлення України у сфері освіти. І згідно з ним нам потрібно підготуватися до численних змін. Якщо ми зайдемо на (сайт відновлення), то побачимо перелік цікавих проєктів, але як саме планується їх реалізувати та чи реально це взагалі? Розбираємося разом.

Виклики та проблеми

Шлях відновлення буде непростим, адже на ньому на нас чатує чимало проблем, які необхідно розв'язувати просто зараз. Так, окрім численних руйнувань та пошкоджень, великою проблемою є недосконала безпекова інфраструктура – багато шкіл не мають навіть найпростіших укриттів, а про повноцінні бомбосховища годі й говорити. Складною лишається ситуація із технічним забезпеченням: далеко не всі учні та вчителі мають хоча б смартфони, дехто не має навіть доступу до інтернету. Чи можемо ми в такому випадку говорити про організацію якісного освітнього процесу? Навряд. Із усім цим потрібно розбиратися. 

Також неможливо не зважати на той факт, що багато педпрацівників були змушені виїхати за кордон або принаймні до іншого регіону країни. Як результат – дефіцит кваліфікованих педагогічних кадрів та складнощі з працевлаштуванням. А ще частина педагогів та учнів, на жаль, поки що залишаються на тимчасово окупованих територіях. Як підтримувати з ними зв’язок та як організувати ефективну взаємодію? 

Чимало дітей наразі відвідують дитячі садочки та школи в ЄС, і на цьому фоні як ніколи помітні недоліки нашої системи освіти (хоча і переваг у нас чимало!), зокрема застарілий зміст навчальних програм. А ще той факт, що наша система освіти недостатньо адаптована для осіб із особливими освітніми потребами. 

Також ми маємо відверто говорити про те, що наразі не можемо забезпечити рівного доступу до якісної освіти, а мережа ЗЗСО потребує оптимізації. І найгостріше наразі – обмежене фінансування системи освіти буквально на всіх рівнях, а також неефективне використання бюджетних коштів. Окремо варто згадати і про недостатньо ефективну систему оплати праці вчителів, що значно знижує мотивацію до роботи та професійного розвитку.

Попереду дуже багато роботи. Тож що саме пропонує Міністерство освіти і науки?

Проєкти, які планує реалізувати держава

1. SUN. School for the Ukrainian Nation. В Україні може з’явитися державна дистанційна школа у форматі Uber, що кардинально відрізнятиметься від звичних нам ЗЗСО. Головна мета – забезпечити безперервний доступ до якісної освіти, розробити індивідуальну освітню траєкторію для кожного школяра. Насамперед SUN має охопити такі категорії як ВПО та особи з ООП. Також у фокусі діти, які проживають у сільській місцевості та на тимчасово окупованих територіях. Планується, що в такій школі учитель працюватиме з учнем саме тоді, коли це потрібно дитині, навчання проходитиме в дистанційному режимі.
2. Мобільні школи. На жаль, унаслідок руйнування інфраструктури без доступу до освіти може залишитися чимало дітей. Аби уникнути цього, планується створення широкої мережі мобільних шкіл. Також такі заклади можуть з’явитися в містах із великою кількістю ВПО. 
3. Школи вирівнювання. Запланована трансформація ЗЗСО з найнижчими показниками ефективності. Їх необхідно вивести хоча б на базовий середній рівень.
4. Трансформація шкільних бібліотек. Рішення, яке насправді давно назріло. Планується оптимізувати освітні приміщення та створити на їхній базі хаби для самостійного навчання. При цьому мають бути враховані принципи універсального дизайну.
5. Нові лідери для НУШ. Ідеться насамперед про створення нової прогресивної системи підготовки та розвитку освітніх управлінців, а також розробки прозорої процедури обрання їх на посаду та подальшої підтримки.
6. Цифровий освітній паспорт. Зараз як ніколи на часі створення цифрової освітньої екосистеми для збору, обробки та передачі інформації щодо індивідуальної освітньої траєкторії учнів. 
7. Цифрова школа. Забезпечення безперервного доступу до освіти завдяки оснащенню всіх шкіл необхідними цифровими інструментами. Зокрема йдеться про швидкісний інтернет і мобільні цифрові класи. Також усі вчителі мають отримати ноутбуки.

Стратегічні цілі

Найважливішими пріоритетами держави стають освіта протягом життя, розвиток та посилення людського потенціалу, імплементація європейських принципів, підходів, практик та інструментарію в освітній та науковій сферах.

Окремо наголошується на важливості продовження вже розпочатих реформ, зокрема НУШ. Варто зазначити, що наразі МОН планує прискорити реформу: запровадити на рівні 10 класу перехідний (орієнтаційний) навчальний рік та дочасно перейти на 12-річну повну загальну середню освіту. Все це має допомогти учням краще розібратися з тим, як вони хочуть навчатися далі, а системі освіти – впоратися із новими викликами.

Ще одна цікава ідея – реформа системи професійного розвитку вчителів. Планується реалізувати ваучерну програму, яка дозволить педагогу обирати, де саме та в якому обсязі підвищувати кваліфікацію, укладаючи індивідуальні угоди на навчання (із зазначенням необхідного рівня знань). 

Також маємо готуватися до впровадження ЗНО після завершення 9 (10) класу, оптимізації мережі ЗЗСО, створення цілісної системи якості освіти на всіх рівнях, організації Національної школи освітніх управлінців (яка має допомогти перетворити директорів шкіл на лідерів освітніх змін), зміни системи оплати праці педпрацівників, оновлення освітніх програм та впровадження програми психологічної допомоги.

Основні цілі та завдання Плану відновлення освіти

1. Відновлення зруйнованих та пошкоджених ЗЗСО. Планується, що в період із січня 2026 року до грудня 2032 року мережу закладів освіти буде повністю відновлено та модернізовано. До цього часу доступ до освіти має забезпечуватися зокрема за допомогою вже згаданих вище мобільних шкіл (їх має бути щонайменше 100). 
2. Забезпечення комп’ютерним обладнанням, забезпечення доступу до інтернету. Уже до грудня поточного року влада сподівається забезпечити вчителів ноутбуками (як бачимо, завдяки закордонним партнерам робота вже ведеться). Якщо ж говорити про більш глобальні та віддалені плані, то до 2032 року ЗЗСО мають отримати все необхідне для ефективної роботи сучасне обладнання (наприклад, обладнання для навчання цифровим професіям майбутнього), доступ до інтернету тощо. 
3. Створення доступного та якісного освітнього цифрового контенту. Почати планується із комплексних дистанційних курсів для учнів 1-11 класів, потім – організувати підвищення кваліфікації педпрацівників в онлайн-форматі. Зрозуміло, що не обійдеться без е-підручників та додатків до них. На 2032 рік заплановано впровадження інтерактивної системи онлайн-навчання з використанням технологій на базі великих даних та штучного інтелекту.
   
4. Автоматизація процесів та послуг. Перший крок – це перехід шкіл на електронний формат ведення документації (до речі, його вже зроблено). Потім планується впровадження централізованого обліку учнів та педпрацівників, забезпечення доступу до всієї необхідної освітньої інформації та послуг у Дії. А до 2032 року мають з’явитися цифрові освітні паспорти. 
5. Забезпечення кваліфікованими педагогічними кадрами. Планується обґрунтувати підходи до трансформації професійного розвитку освітян, надання педагогам ваучерів на підвищення кваліфікації, розвиток педагогічної інтернатури, наставництва тощо. Також планується впровадження нових підходів, моделей і механізмів у системі підготовки та професійного розвитку педагогічних працівників. Результатом цієї роботи має стати поширення добрих практик, ефективних моделей та дієвих механізмів неперервного професійного розвитку.
6. Створення ефективної мережі закладів освіти. Найперше завдання – розробити план оптимізації мережі. Це дасть змогу модернізувати мережу шкіл таким чином, аби вона відповідала актуальним демографічним потребам країни. 
7. Створення прозорої та ефективної оплати праці педпрацівників. Оплата праці має стати додатковим мотиватором для освітян до професійного розвитку. Тому наразі найголовніше – провести всебічний аналіз чинної системи оплати праці та розробити нову, яка згодом буде поширена на всі типи ЗЗСО незалежно від форми власності та сфери управління. 
8. Нормативне та навчально-методичне забезпечення реформи НУШ відповідно до вимог воєнного часу. Для впровадження НУШ у повному обсязі необхідно розробити методичні матеріали, навчальні пограми, оновити зміст освітнього контенту тощо.
9. Доступ до якісної освіти для всіх без виключення дітей, незалежно від місця їхнього перебування. Для цього планується розробити пакет комбінованих освітніх програм та створити спеціальні освітні ресурси. Результатом має стати поширення практики комбінованих освітніх програм ЗСО для школярів в Україні та за кордоном на основі нових українських навчальних програм і програм країн ЄС (із використанням можливостей школи у форматі Uber). 
10. Синхронізація пріоритетів, цілей та законодавства України з вимогами європейського простору освіти та рекомендаціями щодо євроінтеграції. Першим кроком стане аналіз невідповідностей між законодавством та державними політиками у сфері освіти України та ЄС. Згодом європейські принципи, підходи та практики мають бути інтегровані в українське законодавство та державну освітню політику.
11. Розширення можливостей із вивчення європейських іноземних мов. Найперше, що планується зробити, це підготувати комплексні програми для створення англомовного середовища у школах, упровадження мовних таборів, міжнародних обмінів тощо.
12. Розвиток потенціалу державно-приватного партнерства в галузі середньої освіти. Почати планується з моніторингу поточного стану системи ЗСО, потім – перейти до розробки нормативно-правової бази, що визначатиме основні принципи співпраці. Ідеальний результат – це забезпечення рівного ставлення держави до комунальних і приватних закладів освіти.

А що б додали до цього плану?

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.