Кількість шкіл, у яких відкривають інклюзивні класи, поступово збільшується. А тому необхідно подбати про організацію зручного навчального середовища для учнів з особливими освітніми потребами. І мова йде не лише про так зване безбар’єрне середовище, а й про реорганізацію освітніх програм та послуг, приведення їх до універсального дизайну. Як зазначається у Конвенції про права осіб з інвалідністю, універсальний дизайн це – дизайн предметів, обстановок, програм та послуг, покликаний зробити їх максимально придатними для використання всіма людьми без необхідності адаптації чи спеціального дизайну.
Саме універсальний дизайн робить можливим повноцінне включення дітей із особливими освітніми потребами у навчальний процес. Для школи це означає перехід до принципів педагогічного дизайну – повноцінної наукової галузі, що займається розробкою ефективних, раціональних та зручних методів, способів і систем навчання. Ця галузь поєднує у собі багато елементів, серед яких – розробка навчальних матеріалів, організація навчального процесу, впорядкування навчального середовища тощо.
До вашого класу прийшов учень з особливими освітніми потребами? Саме час зайнятися педагогічним дизайном! Як це зробити? Не переймайтеся, насправді все простіше, ніж здається. Не завжди треба добирати особливу програму для цих учнів та готувати окремі завдання. Сутність універсального дизайну в тому, щоб створити програму і навчальні матеріали, які підходять усім. Така робота складатиметься з кількох етапів:
Етап 1. Аналіз.
Для початку необхідно детально проаналізувати цільову аудиторію, її потреби, умови та очікувані результати роботи. У нашому випадку – це діти з особливими освітніми потребами. Щоб впоратися з цим завданням, спробуйте відповісти на три основні запитання:
- Що зможе робити учень?
- За яких умов він зможе це зробити?
- Наскільки добре він упорається?
Етап 2. Проектування.
На цьому етапі необхідно прийняти остаточне рішення, підготувати навчальні плані, розробити сценарій дій, обрати методи подальшої роботи.
Етап 3. Розробка.
Перетворення планів і сценаріїв на реальні навчальні матеріали, які матимуть зрозумілий та простий вигляд. Розробка оптимального підходу до оцінювання учнів. Зверніть увагу: результати навчання не завжди залежать від того, наскільки різноманітні методи та технології ви обираєте. У цьому випадку простота, гнучкість і стабільність набагато важливіші.
Етап 4. Використання.
Цей етап передбачає використання у навчальному процесі вже готових матеріалів, а також, у разі необхідності, їх редагування.
Вебінар Тетяни Цюрмастої «Формування пізнавальної активності
шляхом розвитку дотикового сприймання
у дітей із порушеннями зору в початкових класах»
Етап 5. Оцінювання результатів.
На цьому етапі відбувається аналіз результатів навчання та корегування програми або методичних матеріалів згідно з отриманими результатами.
Розробляючи навчальну програму та обираючи матеріали відповідно до визначених етапів, учитель зможе проаналізувати проблеми, які виникнуть в учня з особливими освітніми потребами, та передбачити, які запити дитини необхідно задовольнити в першу чергу. Саме оцінка індивідуальних потреб учнів дозволяє швидко знайти найкращі рішення, а не просто використовувати загальні програми.
Варто пам’ятати про те, що абсолютно всі учні різні. Тому і користуватися завжди однаковими методами просто нераціонально. Що ж робити?
1. Передбачити декілька методів використання різноманітних дидактичних матеріалів.
Різноманітні зображення, графіка, анімації чи тексти – це зручні традиційні способи подання інформації, що вважаються найбільш дієвими. Але варто пам’ятати, що вони доступні не для всіх учнів. Як діяти у такому випадку? Передбачити наявність письмових чи усних описів до зображень, аудіальних підказок тощо. У більшості випадків ефективними є ілюстрації, діаграми, таблиці, моделі, світлини, комікси тощо.
2. Забезпечити декілька способів демонстрації набутих знань.
Навчання – це не тільки розповідь учителя, це самостійне планування та виконання завдань, а також здатність до самоконтролю. Чи всі впораються самостійно? Звісно, ні. Тому необхідно підтримати учнів і допомогти їм, налагодивши безперешкодну комунікацію. І надаючи свободу дій. Наприклад, зовсім не обов’язково контролювати рівень знань учнів лише за допомогою усних опитувань та перевірки зошитів. Такий підхід створює проблеми для дітей із синдромом дефіциту уваги, зоровими порушеннями чи дисграфією. При цьому їм може бути набагато зручніше малювати, створювати колажі, діаграми, комікси чи навіть відео.
3. Забезпечити декілька режимів включення та взаємодії.
Декому з учнів подобається працювати самостійно, інші надають перевагу роботі у групі, а хтось не може впоратися без допомоги дорослих. Ідеального варіанту для абсолютно всіх школярів все одно не існує. Гнучкий підхід до навчання дозволяє дітям знайти найкращий для себе варіант і навчитися співпрацювати з іншими.
Універсальний дизайн – це чудова можливість обрати найкращі засоби та методи навчання в інклюзивному класі, а отже – успішно впоратися з таким непростим завданням як робота з дітьми з особливими освітніми потребами.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.