Останніми роками у світі все більшої популярності набуває цілісний підхід до навчання. Він полягає в прагненні задовольнити одразу емоційні, соціальні, етичні та академічні потреби учнів. Основна увага у цьому випадку зосереджується на створенні сприятливого шкільного середовища, а також на всебічній підтримці учнів.
Дітей вчать розмірковувати над своїми діями, а також над тим, як вони можуть вплинути на глобальну та місцеву спільноти. Тож у межах цілісного навчання надзвичайно важливо залучати дітей до роботи над проєктами, які так чи інакше можуть допомогти розв'язати проблеми цих спільнот.
Метою цілісного навчання є розвиток фізичних, емоційних, моральних, психологічних і духовних якостей дитини. А також – персоналізація освітнього процесу з урахуванням навичок та прагнень школярів.
Популярність цілісної освіти у світі зумовлена численними перевагами, зокрема йдеться про покращення навчальних результатів та емоційного стану школярів. Також завдяки цілісній освіті учні вчаться розв'язувати реальні проблеми, критично мислити та аналізувати навколишній світ. А ще цілісну освіту вважають чудивиоб протидією булінгу, оскільки учнів вчаться поважати одне одного та співпрацювати.
Методи цілісного навчання
1. Проєктне навчання. Тобто головна увага – на практику. Діти мають працювати (поодинці, в парах чи групах) над проєктами, покликаними розв'язати реальні проблеми (наприклад, громади, в якій вони живуть).
2. Самостійне навчання. Школярі можуть навчатися у власному темпі та стилі, обираючи (звісно, за допомогою вчителя) найкращий для себе варіант роботи. Таким чином досягається персоналізація навчання.
3. Співпраця з громадами. Школи мають співпрацювати з представниками громади, організаціями та офіційними особами, аби розширити освітні можливості.
4. Інтеграція. Розгляд явищ із точки зору різних навчальних предметів допомагає дітям краще зрозуміти світ, що їх оточує, та неабияк мотивує до навчання.
Стратегії дій учителя
Про що має насамперед подбати вчитель? Згідно з ідеями цілісної освіти, це:
- Побудова міцних та дружніх стосунків із учнями. Гарні стосунки з педагогом позитивно впливають на ефективність навчання дітей: численні дослідження продемонстрували, що школярі, які відчувають, що про них піклуються, що їх розуміють та підтримують, демонструють набагато вищі навчальні досягнення. Особливо важливо дати учням зрозуміти, що їхня думка та дії важливі: дозвольте їм самостійно розробити правила класу, обговорювати та пропонувати ідеї позакласних занять тощо.
- Мотивація та розвиток упевненості учнів у собі. Важливо створити атмосферу, в якій діти віритимуть, що вони дійсно можуть досягти успіху. Тому вкрай важливо ставитися до всіх учнів рівно, підкреслювати їхні сильні сторони, давати їм можливість висловлювати власну думку тощо.
- Включення емоційної рефлексії. Тобто під час заняття важливо давати учням можливість обговорити власні відчуття та емоції. А також – розвивати емоційний інтелект та емпатію.
Застосовуємо цілісні підходи до освіти
Із чого почати? Насправді все доволі легко. Для початку дотримуйтеся кількох порад:
1. Заохочуйте дітей ставити запитання. Зрештою, вони це люблять! Тож стимулюйте школярів ставити запитання (навіть якщо вони не стосуються безпосередньо навчальної програми). Проте не давайте всі відповіді одразу! Допоможіть учням самостійно знайти їх – так набагато цікавіше.
2. Не втручайтеся зайвий раз у спілкування дітей. Так, якщо виникла сварка, то її потрібно припинити та розібратися із причинами. Але загалом потрібно дозволити учням самостійно сформувати класну спільноту зі своїми правилами та традиціями. Вчитель має лише скеровувати та м'яко допомагати.
3. Дозвольте учням висловлювати свої емоції. Соціально-емоційний розвиток є важливою складовою цілісної освіти. Тож учні мають отримати можливість без остраху висловлювати власні емоції (як позитивні, так і негативні). Але обов'язково поговоріть із дітьми, аби з'ясувати, чому саме вони, наприклад, відчувають смуток чи роздратування.
4. Дайте дітям простір для творчості. Заохочуйте висловлювати власне бачення тієї чи іншої проблеми, коли вони працюють, наприклад, над навчальним проєктом. Не варто ставити суворі межі для роботи. Так, мають бути певні правила та вимоги, але творчий погляд та можливість скерувати роботу в те русло, яке учень вважає правильним, надзвичайно важливі.
5. Додайте фізичної активності. Наприклад, на початку уроку можна виділити 5 хвилин для фізичних вправ. Це і весело, в корисно!
6. Наближайте навчання до реального життя. Нехай діти під час уроків пробують розв'язати реальні проблеми – це можна робити в межах виконання проєктів. Також наводьте приклади з реального життя, аби школярі розуміли, як вони можуть застосувати отримані на заняттях знання.
Цілісний підхід до освіти – це насамперед зміна мислення. Навіть просто іноді застосовуючі її методи та прийоми, ви зможете зацікавити учнів навчанням та мотивувати до досягнення успіхів!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.