Способи візуалізації даних: між математичною та природничо-науковою компетентністю

«Хто володіє інформацією, той володіє світом», – це твердження актуальне у всі часи, але особливого сенсу набуло у вік розвитку цифрових технологій. Для виховання успішної особистості нашого часу слід навчити дітей працювати з інформацією та даними. Що ж таке дані та як їх можна унаочнити? Як навчати учнів молодших класів працювати з інформацією? Практичним досвідом створення візуалізації у початковій школі поділився Олександр Козленко у межах інтернет-конференції «НУШ: особливості організації навчального процесу». 

Дані (від лат. data множина від лат. datum – «(щось) дане») – це багатозначне поняття, яке у різних застосуваннях має різний зміст та сутність (може бути застосоване, як синонім до термінів «інформація», «відомості», «повідомлення», «сигнали», «коди» тощо).

Нормативні засади роботи з даними в НУШ

Чи обов'язково навчати школярів НУШ працювати з даними? Так! Під час такої роботи діти вчаться критично оцінювати та аналізувати процес і результати даних проблемної ситуації.

Цей напрям діяльності регламентований Державним стандартом початкової освіти, зокрема вимогами до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти з математичної освітньої галузі:

1. Дослідження ситуації та виокремлення проблем, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів.  
2. Моделювання процесів і ситуацій, розроблення планів дій для розв’язання різноманітних задач.
3. Критичне оцінювання даних, процесу та результату розв’язання навчальних і практичних задач.
4. Застосування досвіду математичної діяльності для пізнання навколишнього світу.

Робота з даними надзвичайно корисна і в природничій освітній галузі. Згідно з Держстандартом початкової освіти здобувачі мають уміти:

1. Користуватися технікою та технологіями;    
2. Досліджувати природу, пояснювати природні явища і технологічні процеси;
3. Використовувати наукові відомості для досягнення мети, обґрунтованого рішення чи висновку;
4. Розпізнавати суттєві ознаки наукових досліджень, повідомляти про результати цих досліджень та причини, що їх обумовили.

Нова українська школа перетворює кожного учня на маленького дослідника з розвиненим логічним і критичним мисленням. Кожне наукове дослідження в НУШ – це чіткий процес, якій має 6 етапів:

1. Виявлення та формулювання дослідницьких проблем. 
2. Визначення мети дослідження та висування гіпотези. 
3. Планування дослідження. 
4. Спостереження, експеримент, моделювання. 
5. Аналіз та обґрунтування результатів досліджень, формулювання висновків. 
6. Проведення самоаналізу дослідницької діяльності.

У процесі дослідження учні вчаться систематизувати інформацію та представляти її у різних формах. А ще й перетворювати з однієї форми в іншу! 

Способи візуалізації

Існує багато способів візуалізації даних. Які з них обрати для роботи в НУШ? Для одновимірних даних спікер порадив використовувати:  

• Колову діаграму. Вона підходить, якщо необхідно показати розподіл відсотків чи часток від цілого. 
• Розташування даних у певній послідовності. Це буде чудовим рішенням для вивчення сонячної системи чи системи травлення людини.
• Стрічку часу. Цей інструмент допоможе подолати хронологічні обмеження у нашій свідомості. Наприклад, під час вивчення історії життя Землі чи мандри країнами.

Для двовимірних даних чудово підійде стовпчаста діаграма. Де її застосувати? Запропонуйте школярам скласти діаграму розподілу певних продуктів за хімічним складом. Для цього можна використати конструктор LEGO чи попросити дітей намалювати діаграму кольоровими олівцями. Це дійсно їм сподобається!

Для роботи з класифікацією спікер запропонував використовувати:

• Ресурс створення інтерактивних завдань Learningapps.org. Онлайновий сервіс дозволяє створювати інтерактивні вправи. Він є конструктором для розробки цікавих завдань з різних предметних галузей. Підходить для використання на уроках і позаурочний час. Простий інтерфейс буде зрозумілим для молодших школярів.
• Різноманітні квести та естафети для очного навчання. Наприклад, можна провести естафету за темою сортування сміття.  
• Діаграму Венна. Це один із найпростіших способів для сприйняття інформації. Її можна застосовувати для порівняння тваринних світів різних країн. А якщо бажаєте ускладнити завдання – поєднайте діаграму та третій вимір. Для цього запропонуйте дітям класифікувати види спорту за категоріями (індивідуальні, командні, індивідуально-командні) та розподілити їх за порами року;
• Дерево класифікацій. З ним учні чудово візуалізують види транспорту, продукти для здорового харчування, розподілять професії за типами тощо.

А хочете дізнатися, як візуалізувати тривимірні дані та працювати з періодичною таблицею засобів візуалізації? Перегляньте виступ!