Витончений термін «бриколаж» родом зі французької мови вже міцно прижився в освіті. Проте від початку це був ігровий термін, що позначав нелогічний та неочікуваний рух. Утім, завдяки видатному науковцю Клоду Леві-Строссу його почали використовувати у суспільних науках: він, серед іншого, був покликаний охарактеризувати звичку створювати речі з усього, що тільки є під рукою, водночас структура та кінцевий продукт у цьому випадку важливіші, ніж окремі частини.

Поняття бриколажу швидко прижилося в культурології, соціології та мистецтві. А от в освіту воно увійшло порівняно нещодавно. У 2014 Відкритий університет Великої Британії у своїй щорічній доповіді про інновації в педагогіці виокремив 10 нововведень, які найближчими роками матимуть найзначніший вплив на освіту у всьому світі. Був там і бриколаж, якому експерти дали наступне визначення:

«Бриколаж в освіті – це використання для навчання всього, що завгодно, крім спеціально створених інструментів на кшталт підручників».

Основна ідея полягає в тому, що використання дітьми певних предметів по-різному, а не за їхнім основним призначенням, допомагає розвивати дивергентне мислення. Бриколаж доцільно застосовувати як на уроках, так і в позакласній дяльності, в індивідуальній та проєктній груповій роботі.

Основні принципи бриколажу

  1. Використовувати все, що є під рукою. Так, буквально все! Такий підхід допоможе знаходити неочевидні рішення, а також – розвивати креативність і нестандартне мислення, навчити дітей шукати і структурувати інформацію. 
  2. Створювати нове зі старого. Ідеться про принцип повторного використання об'єкта чи предмета. Наприклад, діти можуть створювати аплікації з пластмасових кришечок, іграшки зі старого одягу, декор з пластикових пляшок тощо. Такий підхід розвиває творчість та екологічне мислення.
  3. Мислити нестандартно. Поєднати можна фактично будь-які предмети. Навіть якщо на перший погляд здається, що поєднати їх неможливо.

Ідеї використання на уроках

Найпростіший та найбільш очевидний приклад бриколажу – це створення різноманітних виробів на уроках трудового навчання. Квіти з пластикових пляшок та поліетиленових пакетів, звірятка із шматочків тканини чи природних матеріалів, ялинкові іграшки зі старих лампочок – упевнені, ви робили щось подібне разом із учнями. 

Але лише цим бриколаж, звісно, не обмежується. Наприклад, на уроці геометрії можна унаочнити всі ці складні фігури на кшталт гексаедру чи октаедру за допомогою звичайних зубочисток (скріплювати між собою їх можна пластиліном, який раніше вже використовувався, або з допомогою інших матеріалів). На уроці фізики із підручних матеріалів можна створити модель атома (тут вам стануть у пригоді, наприклад, пластикові коктейльні трубочки), а на хімії можна проводити досліди не з реактивами, а стаканом соку зі столової. 

А от на уроках української та зарубіжної літератури або історії можна запропонувати учням глибше зануритися в конкретну епоху, аби краще зрозуміти твір, його героя або історичного діяча. Учні можуть знайти в інтернеті різноманітні зображення, повʼязані з конкретним часом: одяг, інтерʼєр, види міста тощо. Також можна пошукати інформацію щодо особливостей мовлення людей потрібної нам епохи, їхніх звичаїв, уподобань. Потім, поєднавши всі ці дані, школярі ніби створюють образ героя / історичного діяча. 

Так, технологія бриколажу розвивається швидкими темпами і виходить за межі оригінальних поробок. Тепер ідеться не лише про предмети, а й про інформаційні продукти. Хоча чому б це не поєднати? Наприклад, на уроці іноземної мови можна спробувати створити путівник-буклет містом чи країною, використовуючи також підручні матеріали. Звісно, такий путівник має бути іноземною мовою, а крім того – містити зображення історичних пам’яток, важливу інформацію для туристів тощо. Під час такої роботи, ймовірно, знадобляться знання з інших предметів – і це також прояв бриколажу.

Іще один варіант – створити щось нове зі старих інфопродуктів. Тобто обʼєднати зображення, анімації, відео, тексти аби створити проєкт на задану тему. Звісно, все це потрібно осучаснити та підігнати під свої потреби. 

Усі запропоновані форми роботи для бриколажу спрямовані на навчання створенню цілісних об’єктів з використанням усіх матеріалів, що є під рукою, вмінню шукати інформацію та презентувати її в новій формі. Найголовніше завдання –спонукати учнів до нестандартних рішень і підтримувати всі їхні творчі пориви.

Поради для ефективної роботи

  • Не проектуйте – просто створюйте.
  • Перш ніж почати працювати, доберіть максимум предметів, матеріалів та інструментів для роботи. 
  • Будьте наполегливі та не бійтеся поєднувати непоєднуване. 
  • Відкидайте очевидні рішення.
  • Не бійтеся вигадувати нові функції для звичних предметів. 
  • Якщо щось не вдається, то можна просто почати заново.
  • Якщо під час роботи виникли несподівані ідеї, реалізуйте їх.

Досвідом використання технології бриколажу на уроках, зокрема, природничих дисциплін, Юлія Батура поділиться із вами 28 лютого в межах свого вебінару «Бриколаж на уроках природничих дисциплін». Розглянемо цей чудовий освітній тренд якомога детальніше! Чекаємо на вас о 18:00. 

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter