Зазвичай діти дуже рухливі. Якщо у класі є дитина, яка уникає фізичної активності та має проблеми з координацією рухів і вимовою, – придивіться, можливо, має місце диспраксія. Дитина з таким порушенням почувається, наче шульга серед праворуких, ніби вона несинхронізована із навколишнім світом. Такий учень потребує допомоги, щоб зав’язати шнурки, не може їздити на велосипеді, а також має почерк, який важко розібрати.
Що таке диспраксія?
Так що ж таке диспраксія?
Диспраксія – це комплекс порушень координації руху, таких як ходіння, стрибання; рухів рук, які необхідні для письма, а також рота та язика, що призводить до неправильної вимови слів.
Причина у тому, що мозок дитини не опрацьовує інформацію так, щоб забезпечити передачу нейронних імпульсів.
Зверніть увагу, якщо комусь із учнів потрібно більше часу для засвоєння нових навичок. Диспраксія ускладнює засвоєння навичок письма та математики. Дитина з диспраксією витрачає більше часу на написання тексту та має складності з плануванням. У дітей з проблемами руху часто виникають супутні порушення здоров’я, наприклад, СДВГ, дисграфія, аутизм.
Деякі дорослі цікавляться, чи переростають діти проблеми з моторикою. Ні, але за допомогою вправ стан може покращитися.
Симптоми диспраксії
Диспраксія – комплексне порушення, яке виявляється на чотирьох рівнях:
- Дрібна моторика
- Велика моторика
- Моторне планування
- Координація
Ознаки диспраксії можуть проявлятися залежно від віку дитини. Розглянемо їх за віковими проявами. Важливо знати, що не кожна дитина з диспраксією матиме всі симптоми одночасно.
Симптоми у початковій школі
У початковій школі диспраксія може ховатися за відмовою учня грати з конструктором чи просторовою головоломкою. Або дитина може часто натикатися на предмети чи людей. Придивіться до неї уважніше. Зверніть увагу на те, як учень вимовляє слова. Через диспраксію мовлення може бути уповільненим чи складним для розуміння. Або дитина може мати проблеми з темпом, гучністю та інтонацією мовлення. Через порушення рухів такому учню складно навчитися стрибати, він часто роняє предмети та докладає зусилля, щоб їх утримувати. Учню з диспраксією складно малювати та писати, він погано орієнтуюється, де право та ліво.
Симптоми у середній школі
У середній школі в учнів диспраксія може виражатися поганим почерком, оскільки порушення у роботі м’язів заважає тримати ручку та запам’ятовувати ручки та запам’ятовуванню обрисів літери. Дітям важко копіювати інформацію з дошки та запам’ятовувати і виконувати інструкції. Через порушення координації руху очей та рук учні з диспраксією уникають уроків фізкультури. Також диспраксія ускладнює переміщення об’єктів з одного місця на інше, наприклад, гру в шахи.
Симптоми у старшій школі
Дитина може бути менш чутлива до невербальних сигналів оточуючих, погано розуміє емоції співрозмовника, тому її поведінка в компанії однолітків може здаватися незвичайною. Учню з диспраксією складно запам’ятовувати великі обсяги інформації та план висловлювання, тому вони часто повторюють один і той самий вислів. У них трапляються часті зміни настрою.
Види диспраксії
Диспраксія впливає на різні типи рухів. Вирізняють такі категорії диспраксії:
- Конструктивна диспраксія: дитина має порушення розуміння просторових співвідношень, тому їй важко застосовувати елементи будівельних конструкторів та малювати геометричні фігури.
- Оромоторна диспраксія, або апраксія, заважає координації рухів м’язів, потрібних для вимовляння слів. Дитині з таким видом диспраксії важко розмовляти, її складно зрозуміти.
- Психомоторна диспраксія: дитині важко виконувати послідовність рухів, наприклад, почистити зуби чи мити посуд.
- Ідеомоторна диспраксія: учень відчуває складності під час виконання однокрокових мотороних задач, наприклад, розчісування волосся.
Діагноз «диспраксія» ставлять фахівці. Якщо батьки або вчителі запідозрили це порушення, вони мають звернутися по консультацію до педіатра, шкільного психолога чи логопеда. Рання діагностика дуже важлива. Визначається тип захворювання і відповідно укладається стратегія лікування та реабілітації.
Причини диспраксії
При дипраксії нервові клітини людини, які контролюють м’язи, працюють неправильно: вони проводять не всі імпульси чи утворюють неправильні зв’язки.
Серед причини диспраксії вчені виділяють генетичну схильність, родинну спадковість, патологічне протікання вагітності, в тому числі вплив токсичних речовин на дитину та матір, внутрішньоутробну асфіксію.
Під час роботи з дітьми з диспраксією вчителю слід враховувати, що порушення м’язів ускладнюють малювання, писання, фізичну активність. Учитель має залучати дитину з диспраксією до рухливих ігор та головоломок. І обов’язково хвалити дитину за її маленькі перемоги!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.