21 травня о 18:00Вебінар: Дисграфія. Як працювати вчителю?
Поговоримо про особливості організації командної роботи в інклюзивних класах.

Як відомо, інклюзивна освіта передбачає створення зручних та комфортних умов навчання для кожної дитини. Кожен учень має відчувати себе включеним безпосередньо у процес навчання таким чином, щоб його потреби враховувалися, а здібності були оцінені. Саме позитивний мікроклімат, командна робота та відповідні адаптивні умови  нададуть можливість вчитися спілкуванню, партнерству, взаємодії.

Спостерігаємо за учнями

Впроваджуючи роботу в групах, ми можемо швидко з’ясувати, які стереотипи щодо порозуміння дітей із відмінностями у поведінці та здібностях є безпідставними. Застосування інтерактивних вправ, які дають можливість учням познайомитися один з одним, сприяє вдалому початку колективної роботи. Незважаючи на те, що вдало сформовані групи демонструватимуть позитивні результати, все ж таки необхідно інколи міняти склад учасників.

Учитель, спостерігаючи поза командою, неодмінно побачить:

  • чи діють учасники спільно під час вирішення завдань;
  • чи розуміють вони загальну мету дій;
  • чи задоволені учні один одним;
  • чи дає взаємодія учасників конкретної групи дітей максимально успішний результат.

Застосовуємо проектну роботу

Діти стають головними дослідниками «лабораторії» навчального простору – від ідеї до кінцевої реалізації. А дорослі створюють умови для використання вже наявних та здобуття нових умінь, навичок та знань. Переваги проектного стилю роботи важко переоцінити:

  1. Стає цікаво – мотивація дитини до навчання зростає. Але й така риса як самодисципліна «підтягується» як побічний ефект командної діяльності.
  2. Удосконалюються навички комунікації та пошуку інформації.
  3. У разі, коли кожному учаснику групи дається місце для творчості, учень може рухатися у власному темпі та спиратися на власне бачення.
  4. Формуються вміння мислити критично та використовувати знання на практиці.
  5. На етапі створення доброзичливого освітнього простору краще утриматися від змагальних форм роботи, обравши ті, які дають змогу оцінити якість координації дій, не створюючи ситуації випередження інших раніше, ніж усі діти будуть до цього готові.

Безперечно, будь-яка робота в команді важлива для розвитку емоційної сфери у дітей. Вона сприяє засвоєнню правил спілкування, кращому розрізненню почуттів людей та формуванню соціально схвалених реакцій на їхні вчинки.

Моменти, на які слід звернути увагу

Учителю потрібно приділити належну увагу створенню умов для найкращого розуміння матеріалу кожним учасником інклюзивного простору незалежно від особливостей його сприйняття:

  1. Кожне завдання, запропоноване групі дітей, повинне мати чіткий початок та кінець, конкретні інструкції.
  2. Великі завдання краще поділити на маленькі кроки та запропонувати долати їх поступово.
  3. Можна запровадити поділ завдань за рівнями складності та постійно застосовувати різноманітні способи подачі інформації.

Команди для проектної або партнерської роботи формують, спираючись на сильні сторони і потреби дітей. Враховується стиль та спосіб навчання, яким конкретний учень надає перевагу (кінестетичний, візуальний, аудіальний тип), а також те, які здібності вже розвинені, які навички в галузі спілкування чи пізнання сформовані чи відсутні. Можливо, одним знадобиться сенсорна інтеграція, але є вірогідність, що інші будуть потребувати відпочинку при сенсорному перенавантаженні. При труднощах із соціальною взаємодією можна використовувати соціальні приклади (історії із бажаною поведінкою героїв).

Діти з особливими освітніми потребами не завжди можуть пояснити, що саме можна зробити для покращення їхньої взаємодії у колективі. Отже, вчитель власним прикладом повинен продемонструвати учням, як взаємодіяти, враховуючи інтереси всіх членів колективу.

  1. Так, процес сприймання у дітей з порушеннями зору загальмований та характеризується зниженою точністю. Тому колективу потрібно сприяти набуттю такими учнями просторової орієнтації та враховувати можливість наявності зорових уявлень, що не відповідають дійсності.
  2. Учням із порушеннями слуху важко відфільтровувати фонові шуми. Тож колектив має знати: зниження рівня шуму – зачинені вікна, вимкнуті гучні прилади техніки, тиша під час усних вправ – стане розрадою для таких дітей. Покращить сприймання показ наочних матеріалів, демонстраційних чи роздаткових.
  3. Учні з синдромом Дауна, які часто мають брак уваги, ефективніше сприймають зорову інформацію, ніж слухову, оскільки на тлі шуму їм важко розуміти сказане. Крім того, колективу слід із розумінням ставитися до того, що вони не можуть одночасно слухати/дивитись та  реагувати, а також сприймають простір і час інакше.
  4. Діти з аутизмом також потребують підкріплення вербальної інформації візуальною. Вони чутливі до світла, звуку, запахів та дотиків, мають схильність до знайомих дій, їм складно розрізняти та виражати емоції, розуміти жарти, прогнозувати ситуації.
  5. Участь дітей із особливостями інтелектуального розвитку в колективних заняттях буде успішною там, де їм не заважатимуть відсутність критичного мислення, схильність до підкорення сторонньому впливу. Учні з гіперактивним розладом і дефіцитом уваги добре проявлять себе, виконуючи доручення, які потребують швидкості чи рухливості.
  6. Учні з ДЦП потребують ненав'язливої допомоги при виконанні певних рухів або пересуванні.

Сформований належним чином інклюзивний простір сприятиме налагодженню дружніх відносин між різними учнями, і це є питанням зусиль, а не діагнозів. Отримуючи впевненість у собі, дитина змінює і власні результати навчання. Тому будь-який учень зможе насолоджуватися процесом засвоєння знань, радіти шкільному життю та демонструвати успіхи у навчанні.

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter
Трансляція відбудеться
21 травня о 18:00
Коментарі

Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.