12 серпня о 18:00Вебінар: Краще раз побачити: універсальні інтернет-ресурси для унаочнення навчального матеріалу
Найважливіші тези з виступу Альони Романюк

Продовжуємо підбивати підсумки інтернет-конференції «Безпека в інтернеті» та публікуємо основні тези виступу головної редакторки інформаційної кампанії «По той бік новин», викладачки Інституту журналістики КНУ імені Т. Шевченка, експертки у сфері PR та комунікації – Альони Романюк. Свою доповідь лекторка присвятила надважливій темі: як поширюють фейки, як за їх допомогою нами маніпулюють, як протистояти дезінформації.

Альона Романюк має досвід у нейтралізації фактів, крім того, раніше сама запускала фейки у межах експерименту. Лекторка вважає, що учні зможуть навчитися аналізувати інформацію та розвивати критичне мислення, наслідуючи приклад дорослих: тож учителям мають уміти виявляти фейки, щоб учні спостерігали за ними та переймали досвід. 

Як нами маніпулюють за допомогою фейків?

Існує два типи мислення: емоційне та раціональне. Коли активізується раціональне мислення, ми аналізуємо інформацію, ставимо уточнюючі питання, можемо диференціювати правду і вигадки. 

А що відбувається, коли вмикається емоційний тип мислення? Наше раціональне мислення вимикається (частково або повністю). Завдяки цьому маніпуляторам легше нас обманювати: вони можуть вплинути на будь-яку людину, незважаючи на її кваліфікацію, освіту, розмаїття і глибину досвіду. 

Кожен із нас має свої тригери – те, що автоматично активізує емоційну реакцію людини у відповідь на якусь подію. Маніпулятори можуть, наприклад, посіяти страх або паніку, щоб вимкнути раціональне мислення людини та успішно поширювати фейки. Далі вводиться так званий «гачок рятувальника», що рекламує певний продукт чи піарить конкретну людину. 

Найпоширеніші методи запуску фейків

  1. Метод напівправди (публікується правдива інформація, розбавлена фейковими статистичними даними, цитатами, вирваними з контексту тощо).
  2. Підміна понять (наприклад, зображення справжнє, але не стосується статті).
  3. Підкріплення інформації безіменним «авторитетом» або псевдоекспертною думкою («експерти стверджують...», «вчені з'ясували, що...», «лікарі застерігають...»).
  4. Гра на актуальності (поширення інформації, яка «перегукується» із відомою новиною).
  5. Астротурфінг (створення штучної громадської думки, використовуючи коментарі в інтернеті (боти/тролі)).
  6. Фейкові стереотипи у публікації.
  7. Факти переплітаються з оціночними судженнями (особисте ставлення автора до певної події). Оціночні судження можуть маскуватися під факти.

У яких публікаціях ховаються маніпуляції?

  1. Матеріали, які викликають бурну емоційну реакцію.
  2. Там, де є цифри, що не апелюють до офіційних джерел (фейкові статистичні дані тощо).
  3. У матеріалах із позначками на кшталт «#зрада»/«#перемога».
  4. Публікації з зображеннями та коротким підписом, що формують певне ставлення до події/повідомлення.

Як боротися з фейками?

  1. Потрібно перевіряти інформацію щонайменше з двох офіційних джерел (сайт Міністерства освіти і науки України або Міністерства охорони здоров'я тощо).
  2. Якщо інформація викликає емоції та бажання поширювати її, краще зупиніться та перевірте достовірність інформації.
  3. Щоразу запитуйте себе: «А чи може це бути неправдою?» та «Яку мету переслідував автор публікації?».
  4. Чи є в інформації відповіді на такі запитання: де (місто/країна) та коли це трапилося? Хто про це говорить? Яке першоджерело інформації, чи можна йому довіряти?
  5. Звертайте увагу на синтаксис: він може нагадувати машинний переклад (Google Translate). 

Спікерка також порадила педагогам подивитися фільми Ілларіона Павлюка (ред. український журналіст, продюсер і письменник, автор романів «Білий попіл» та «Танець недоумка»), які є у відкритому доступі на Youtube-каналі («Звичайні зомбі. Як працює брехня», «Зомбі–2. Промивання мізків»). За словами лекторки, головна ідея фільмів – показати, наскільки легко ввести нас в оману та пояснити, що робити для того, аби цього не траплялося. 

Детальніше про маніпуляції за допомогою фейків та інші важливі моменти обговорення можна дізнатися безпосередньо з виступу:

Конференція «Безпека в інтернеті» тривала з 8 по 9 лютого. Це були дні, насичені корисною інформацією, дієвими порадами та приємним спілкуванням. Щоб переконатись у цьому, перегляньте запис конференції на нашому YouTube-каналі та отримайте інформацію щодо формування безпечного освітнього середовища у мережі!

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter