4 грудня о 18:00Вебінар: Новий курс мистецтва в школі: теорія і практика
Ключові тези виступу Олександра Козленка.

Як організувати архітектуру інтеграції у початкових та середніх класах, аби сформувати грамотне світобачення у повсякденні? Які шляхи інтеграції природничих наук з математикою, письмом, читанням та шкільною інженерією? На ці запитання дав відповідь Олександр Козленко у своєму виступі на Всеукраїнській інтернет-конференції «STEM, STEAM, STREAM: від концепції до практичного втілення».

На думку лектора, початкова школа – ідеальне місце для інтеграції. Адже головна мета перших років навчання – зацікавити дітей, побудувати захопливий та веселий навчальний процес. Тож як інтегрувати природничі науки, щоб було корисно та доречно для подальшого навчання в основній школі? Головне, побачити структуру та виділити закономірності, спільні для всіх наук, які діти вивчатимуть далі:

  • Робота з класифікаціями та дослідження процесів (знадобиться при вивченні біології);
  • Вимірювання та обчислювання (корисно для багатьох предметів, зокрема для фізики);
  • Представлення (наприклад, представлення земної поверхні у вигляді двовимірних чи тривимірних об'єктів, географія);
  • Перетворення. У початкових класах перетворення може сприйматися, як незрозуміла магія. Про причини перетворень учні дізнаються на уроках хімії.

Шляхи інтеграції природничих наук

Спікер наголошує на важливості формування здорової компетентнісної системи, для цього необхідна інтеграція природничих наук з математикою, мистецтвом, читанням, медійною грамотністю, технологіями тощо. Тож які способи інтеграції існують?

  • За змістом (за контентом)

Нова українська школа пропонує такий зміст інтегрованого курсу, який відповідає усім запитам STREAM. Структурований курс, сформований у підручник «Я досліджую світ» за програмою Р. Шияна, має  безсумнівну користь для початкових класів. Він поєднує читання, письмо, математику, мистецтво та технології. 

  • За діяльністю (проєктний підхід)

Проєктний підхід до навчання передбачає інтеграцію предметів і компетентнісну спрямованість. Проєкти можуть бути кількох видів: ігровими, творчими, дослідницькими, інформаційними та практико-орієнтованими. Користь проєктного підходу у тому, що учні аналізують власні спостереження та обговорюють висунуті раніше гіпотези. Утім, на думку експерта, повністю побудувати навчання на проєктному підході – неможливо.

  • За оцінюванням

Інтегрувати природничі науки можна і на основі оцінювання. Лектор зазначає, що саме цей метод є найефективнішим. Важливо обрати правильний підхід до оцінювання, який надихатиме та даруватиме дітям бажання дізнаватися більше та самовдосконалюватися. «Якщо уявити учнів в образі рослин, то зовнішня (підсумкова) оцінка, прийнятна для традиційного навчання, – це процес простого вимірювання їх зросту. Результати вимірювань будуть цікавими для порівняння та аналізу, але вони самі по собі не впливають на ріст рослин. Формувальне оцінювання, навпаки, схоже на підживлення і полив рослин. Тим самим безпосередньо впливає на їх ріст.» – зазначають автори роботи «Формувальне оцінювання: від теорії до практики». 

Оцінювання має сприяти формуванню здорової компетентнісної системи, яка включатиме математичну, читацьку та медійну грамотність, обізнаність у галузі природничих наук, техніки та технологій, соціалізацію та компетентність.


Тож як побудувати навчання, щоби воно було мало практичну користь, формувало необхідні компетенції та було цікавим учням? Дізнайтеся, переглянувши виступ Олександра Козленка.

 

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter