В умовах повномасштабної війни дистанційне навчання є чи не найкращим рішенням для продовження освітнього процесу. Як організувати його максимально ефективно? Відповідні рекомендації директорам шкіл надала Державна служба якості освіти України.
1. Внести зміни до календарно-тематичного планування.
В умовах війни та постійних повітряних тривог складно дотримуватись звичного розкладу занять та календарно-тематичного планування. Тому КТП має перетворитися на гнучкий інструмент.
Директору школи важливо пояснити педагогам, що сталі календарно-тематичні плани сьогодні не на часі. Педагог може використовувати свій звичний КТП як основу, але адаптувати та змінювати його, збільшуючи час, наприклад, на повторення матеріалів попереднього року та конкретизацію матеріалу після діагностування.
Освітянам у календарно-тематичному плані радять:
- обрати теми, які можна віддати на самостійне опрацювання учнями;
- ущільнити теми, простіші для засвоєння, і навпаки – визначити ті, що потребують детальнішого вивчення;
- визначити теми, що вивчаються вперше, і без яких неможливе засвоєння подальшого матеріалу.
2. Обрати єдину навчальну платформу
Для зручності всіх учасників освітнього процесу краще обрати єдину для всієї школи онлайн-платформу для дистанційного навчання. Наприклад, Google Classroom. Учителі ж мають забезпечити зворотний зв'язок із учнями та налогодити систему оцінювання (для цього необхідно розробити чіткі критерії, встановити терміни виконання та дедлайни).
Також ДСЯО радить школам розпочати розробку повноцінних дистанційних курсів із основних навчальних предметів для 5-11 класів. Такі курси можна використовувати під час змішаного та дистанційного навчання, а також під час застосування технології «Перевернутий клас».
Наявність таких курсів дасть змогу також відкривати класи з дистанційною формою здобуття освіти, актуальність яких зростає.
3. Організувати змішане навчання
В умовах війни зробити це може бути складно, але все ж варто спробувати. Почати можна з технології «Перевернутий клас», яка домогає зробити учнів активними учасниками освітнього процесу. Це одне із найефективніших рішень.
А для навчання дітей в асинхронному режим можна застосовуватися діяльнісні методи навчання, надавати їм покрокові інструкції для самостійної роботи.
4. Запроваджувати діяльнісні методи навчання
У ДСЯО пропонують педагогам забезпечити різноманітність пізнавальної діяльності та зацікавити учнів за допомогою проєктних, пошукових, дослідницьких завдань. Зазвичай основну частину таких завдань учні можуть виконувати в асинхронному режимі.
Одним з різновидів організації такого навчання може бути системне застосування технології «Перевернутий клас», що передбачає надання учням завдань для ознайомлення з новим матеріалом до того, як його пояснюватиме вчитель на уроці. Дяти можуть переглядати відео, розбирати практичні проблемні ситуації, опрацьовувати навчальні тексти тощо. Таким чином роль учителя і сам формат уроку змінюється. Педагог створює умови для того, щоб підвищувати активність учнів на уроці. На уроці можна обговорювати питання, які сформулювали учні після перегляду відео, разом створювати ментальну карту, моделювати, дискутувати тощо. При цьому опановувати новий матеріал варто лише після обговорення виконаних завдань, зворотного зв’язку від педагога або взаємооцінювання виконаних завдань.
5. Організувати самостійне опрацювання матеріалу
Самостійне опанування учнями матеріалу під час дистанційного навчання завжди має свої особливості, а в умовах війни – тим паче. Тож педагогам радять розділити навчальний матеріал на логічні тематичні блоки, а також надавати дітям чіткі та зрозумілі інструкції щодо опанування кожного блоку, а також – критерії для самооцінювання.
Результатами самостійної роботи можуть бути таблиці, графіки, понятійні поля, тексти, інфографіки, малюнки, низка виконаних вправ тощо. Завдання можуть стосуватися як усього обсягу матеріалу, так і його частини.
Усні традиційні завдання у цьому випадку є неефективними.
6. Організувати відстеження динаміки навчальних досягнень
Аби робити це ефективно, варто розробити завдання для діагностики. Зробити це можна, добираючи завдання за темами та очікуваними результатами. Разом з тим кожен вчитель з власного досвіду знає, які є «чутливі» точки засвоєння тієї чи іншої теми. Їм і необхідно приділяти найбільше уваги, включати такі завдання до діагностичних робіт.
Відстеження динаміки навчальних досягнень учнів дозволить діагностувати можливі освітні втрати та вчасно на них реагувати. Для діагностування освітніх втрат варто насамперед визначити пропущені теми, розробити завдання для оцінювання навчальних досягнень, проаналізувати результати. Після цього можна розробити плани подолання освітніх втрат: колективні, групові або індивідуальні. Такі плани можуть включати самостійну роботу, консультації вчителя, виконання завдань у групах.
7. Організувати співпрацю з батьками
Співпраця педагогів із батьками – важлива складова успіху та якості дистанційного навчання. Втім варто пам’ятати, що співпраця не означає перекладання на батьків обов'язків із роз’яснення матеріалу чи виконання завдань. Тут важливою є роль вчителя. Батьки ж зі свого боку можуть мотивувати дітей, підтримувати їх та допомагати організувати самостійну роботу, створити умови для самоконтролю і самооцінювання.
В умовах дистанційного навчання найбільше уваги слід приділити співпраці з батьками учнів початкової школи, оскільки саме вони організовуватимуть навчання своїх дітей. Варто розповісти, як відбуватиметься навчання, узгодити розклад навчальних занять, роз’яснити, як працювати з навчальними платформами та платформами для організації відеоконференцій, як поводитися самим та допомогти дітям у випадку повітряної тривоги. Батькам також варто надати доступ до онлайн-платформи, через яку здійснюється дистанційне навчання.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.