Добірка фактів та фотоматеріалів, які висвітлюють особливості навчання та побуту шкільного життя у різних країнах (Ємен, Тайвань, Індія, Ефіопія та Північна Корея).

Згадайте ту мить, коли вам доводилося зайти до шкільного класу вперше. Попереду знайомство з вашими майбутніми учнями. Але зараз ви ще нічого не знаєте один про одного. Пригадайте, які у вас виникали відчуття?

Із власного досвіту та з розповідей вчителів-колег відомо, що навіть найдосвідченіші відчувають певне тріпотіння та бодай перехоплювання подиху за мить до того, як відчинити двері до класної кімнати перед певною невідомістю. Як воно складеться?..

Заходиш – і декілька десятків допитливих дитячих очей в очікуванні чогось від тебе! Аж мурашки по шкірі! А тепер пропонуємо зазирнути у класні кімнати, де на вас «чекають» діти з різних країн:

Ємен

Коли ви відчините двері класної кімнати, то перед вами, ймовірно, відкриється саме така картина:

Ємен, Акамат Аль-Мегаб, школа Al Ishraq Primary

Так, в одному класі можуть навчатися дівчатка та хлопчики різного віку (від 6 до 14 років). Причому кількість дівчаток в основному не перевищує 30% із загальної кількості учнів. А вся школа взагалі може складатися всього з однієї кімнати, як у Al Ishraq Primary.

Хоча освіта і є безкоштовною, але навчальні заклади відвідують лише 46% дітей шкільного віку. Відповідно, не мають можливості навчатися понад 2 млн потенційних школярів Ємену! Це пов'язано з недостатністю самих шкільних будівель в наслідок військового конфлікту (триває з 2004 року). Також великою проблемою є нестача спеціалістів-учителів.

Рівень грамотності дорослого населення не перевищує 70% (майже 5 млн осіб не вміють читати та писати).

Тайвань

Завітавши до класної кімнати у Тайбеї, не дивуйтесь, якщо побачите таку картину:

Тайвань, Тайбэй, школа Min-sheng Junior High School

Справа в тому, що в цих учнів на день 8-9 уроків, тому після обіду в них за розкладом 30-хвилинний сон.

До навчання учні ставляться з високою відповідальністю, і як результат — рекордно високий рівень грамотності у цій країні — 98,7%. Основну увагу у навчанні приділяють точним наукам. Знання тайванських учнів з математики одні з найкращих у світі. А що, ви вчитель малювання? Тоді у вас менше шансів на успіх у цих учнів.

Індія

Опинившись в Індії, ще дорогою до школи містом, ви звернете увагу, що переважна більшість школярів має уніформу. Навіть в одному місті учнівська форма відрізняється. І чим престижніша школа, тим фасон більш наближений до європейського.

Учні з різних шкіл міста Мумбаі, Індія

Учні республіканської школи Shiv Public School, Гаргаон, штат Харьяна, Індія

Але звісно, не всі діти, які вчаться у школі, мають уніформу. Через жорстку кастову систему, яка неофіційно, але все ж таки зберігається у країні, не всі мають однакові умови доступу до шкільної освіти. Якість шкільних знань, відповідно, дуже різниться.

Хоча теперішня влада за останні 16 років створила умови, щоб залучити до навчання додатково понад 20 млн дітей з найбідніших каст, але це не вирішило проблему повністю.

На сьогодні майже 8 млн дітей шкільного віку не навчаються взагалі. При цьому «армія» школярів Індії нараховує майже 200 млн осіб!

За виключенням приватних шкіл, рівень шкільного навчання в Індії переважно низький. Згідно з експериментом, майже 20% учнів другого класу не відрізняють числа від 1 до 9, лише чверть учнів 3 класу вміють роботи найпростіші арифметичні дії, себто додавання чи віднімання чисел.

Освіта — мрія більшості громадян Індії, адже понад 40% дорослого населення залишається безграмотним.

Отже, «завітаємо» тепер до шкільної кімнати? Хоча це і не завжди кімната…

Школа під мостом метро для дітей з найбідніших сімей, Нью-Делі, Індія

Розмістившись під мостом метро у Нью-Делі, діти з нетрів вивчають тут основи математики, опановують навички письма та читання.

Щодня на добровільних засадах заняття проводить Раджеш Кумар Шарма. Він сам колись через бідність не зміг вступити до коледжу. Тому вирішив по можливості допомагати дітям з найбідніших сімей Делі та найближчих сіл, навчаючи безкоштовно тому, що знає сам.

Так виглядає освітній процес, зрозуміла річ, не по всій країні.

В престижних школах — інша справа: школярі охайні та у формі, навчаються, використовуючи найсучасніші гаджети. Але навіть у таких школах у класі навчається по 60-70 учнів.

Gurunanak School,  Мумбаі, Індія

Ефіопія

Ви й досі нарікаєте, що у вашому кабінеті немає проектору і тому без цього неможливо вести навчальний процес? — Тоді вашу думку, можливо, змінить становище у більшості шкіл Ефіопії…

Ефіопія є однією з найбідніших країн у світі. Це обумовлює той факт, що вона входить у 10-ку країн з найменшою грамотністю. Так, лише 39% жителів Ефіопії вміють читати та писати. Але і це прорив: у 1974 році безграмотними були понад 90% населення. Ну, а рівень забезпеченості школи технічним оснащенням, не викликає додаткових запитань...

Початкова школа у Бейл-зоні, Ефіопія

Північна Корея

Завітавши не те, що у школу, навіть у країну, мабуть, українським вчителям здасться, що вони потрапили у минуле. В цій країні зараз багато що нагадує часи Радянського Союзу. Тому і шкільна система схожа, і самодіяльність, і дозвілля у вигляді обов’язкових робіт у колгоспах, і червоні краватки…

Виступ із самодіяльністю школярів в одній із типових шкіл, Пхеньян, Північна Корея

У класі тиша і сувора дисципліна. Мабуть, для вчителя зручно?

Типовий клас звичайної північно-корейскої школи

Але, якщо вам запропонують відвідати із північно-корейськими школярами екскурсію, будьте готові до того, що ви поїдете дивитися на виконання смертної кари…

Не дивлячись на те, в школі якої країни навчаються діти, якою мовою вони говорять та який мають колір шкіри – всі вони змалечку мріють про щасливе майбутнє. А вчитель, який заходить до класної кімнати, для них – мов коридор між їхнім «зараз» і особистим «тоді»... 

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter
Коментарі

Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.