Фізика, хімія, математика… Саме ці науки пояснюють, як усе влаштовано навкруги, та дозволяють моделювати реальність. Але чомусь серед школярів типового класу не надто багато прихильників, наприклад, тригонометрії, органічної хімії чи квантової фізики. Чому ж так?
Чим складнішою стає програма, тим важче вона сприймається школярами, більшість з яких і гадки не мають, де вивчені формули можна застосувати у житті.
Навчальний процес буде цікавішим та ефективнішим, якщо разом з програмною теорію вчителі бути залучати демонстрації. Адже вони показують, як саме відповідні формалізації та закономірності проявляються у навколишньому середовищі.
Пропонуємо добірку ефектних експериментів, які влучно відображують прояв певних закономірностей та водночас є простими у виконанні.
1. Кольорові перетворення
Цей дослід дозволить учням молодших класів відчути себе справжніми чарівниками! А старшокласники з легкістю запам'ятають сенс нестійких хімічних зв'язків та принцип зворотності реакцій.
Чому таке відбувається:
Одна з головних властивостей крохмалю – здатність давати синє забарвлення при взаємодії з йодом. Однак така сполука має нестійкі зв'язки, підтвердженням цього є знебарвлення розчину при нагріванні. Але при його охолодженні синій колір рідини відновлюється. Таким чином ця реакція демонструє зворотність хімічних процесів та їх залежність від температури.
Окрім того, скориставшись відповідними пропорціями, можна виконати подвійну хімічну реакцію – спочатку знебарвити йод лимонною кислотою, а потім змішати 2 прозорі рідини (знебарвлений лимонною кислотою йод і розведений у воді крохмаль) та отримати синій колір розчину.
2. Чарівна квітка
Цей експеримент наочно демонструє траєкторію руху поживних речовин, які живлять рослину, та забруднень, які потрапляють у навколишнє середовище, тощо.
Цей дослід може стати у пригоді при проведенні інтегрованих уроків з природничих дисциплін, а також при виготовленні непересічних подарунків.
Чому таке відбувається:
У корені та стеблі містяться тоненькі трубки, за допомогою яких транспортуються поживні речовини по всьому організму рослини. Якщо квітка зрізана, то вона може живитися водою через стебло, поглинаючи все, що міститься у воді.
Цей дослід не тільки красивий, але й наочно відображує екологічний зміст – всі забруднення, які потрапляють у навколишнє середовище безпосередньо впливають на рослини.
Нюанси досліду:
- За таким принципом можна зробити багатокольорове фарбування. Для експерименту краще обрати харчові барвники.
- Слід додати чайну ложку цукру, він є консервантом, тому сприяє довшому зберіганню квітки.
- Чим більша площа надрізу, тим більше барвника вбере в себе квітка, відповідно, колір її буде більш насиченим. Оптимальна довжина стебла – 25-30 см (так фарба швидше надійде до бутону).
3. Природний індикатор
За допомогою цього експерименту можна продемонструвати, як один і той самий барвник може надати різне забарвлення, що пояснює, чому у природі утворюються різні відтінки листя та плодів. Експеримент також буде доречним доповненням до теоретичного змісту пояснення сенсу рН на уроках хімії.
Чому таке відбувається:
Антоціан – природний пігмент, він забарвлює у фіолетовий, синій, сизий і темно-червоний кольори листя і плоди багатьох рослин. Цей пігмент міститься у великій кількості у багатьох рослинах, зокрема у винограді, чорниці та синій капусті.
У різних рослинах антоціан проявляється різними відтінками, одна з причин цього – рівень кислотності біологічного середовища. Тому антоціан є природним індикатором рН. Відповідно до показника рН (норма рН=7), антоціан надає прозорому розчину відповідного забарвлення в залежності від його кислотності.
На наш погляд, подібним експериментом можна досягти не тільки навчальних, а ще і виховних цілей, пояснивши, що ніщо у світі не пропадає безслідно, тому за певних умов все таємне стає явним!
4. Молочна веселка
В одній із попередніх статей ми розповідали по хімічний сенс мистецтва ебру для перенесення кольорових візерунків з водної та будь-яку іншу поверхню.
При використанні харчових фарб і молока також можна створювати малюнки ебру, а а з додавання миючого засобу можна спостерігати ще один цікавий процес! Так після додавання краплі мильного розчину різнобарвне молоко наче за помахом чарівною палички, почне рухатись, утворюючи дивовижні мінливі візерунки!
Чому таке відбувається:
У складі молока є протеїни, вітаміни, вода та маленькі часточки жиру. Протеїни і жир надзвичайно чутливі до змін хімічного складу розчину. Тому для досліду якнайкраще брати молоко з максимальною жирністю.
Крапелька миючого засобу або рідного мила послаблюють хімічні зв'язки, що утримують жири і протеїни в розчині, і знижують поверхневий натяг у молоці. Відбувається бурхлива хімічна реакція, яку ми можемо спостерігати завдяки вмісту харчових барвників. Щойно миючий засіб рівномірно змішується з молоком (частково розчиняється, частково прикріплюється до молекул жиру), реакція затихає і зупиняється. Для її відновлення достатньо знову додати краплю мильного розчину.
5. Веселка без сонця
Як з'являється веселка? В одній з попередніх статей з добіркою фізико-хімічних експериментів, ми наводили приклад демонстрацій, як «приручити» одну зі стихій – вогонь. Створити модель справжньої веселки також під силу кожному!
Чому таке відбувається (створення за допомогою води):
У природі не існує білого кольору, промінь світла насправді складається з непомітних неозброєним оком різних кольорів.
Вода заломлює світло, розкладаючи на окремі кольори, а дзеркало перенаправляє розкладене світло у вигляді веселки на білий лист паперу.
Також саморобну веселку можна створити, використавши компакт-диски.
Чому таке відбувається (створення за допомогою диска):
У цьому випадку світло ліхтаря, потрапивши на компакт диск, заломлюється і розкладається на окремі кольори. Це відбувається тому, що диск має безліч маленьких борозен, потрапляючи на які, світло відбивається під різним кутом. У фізиці цей процес називається дифракцією.
Дивуйте своїх учнів! Це один з найкращих способів захопити їх увагу під час уроку та організувати невимушений і водночас ефективний процес навчання!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.