«Посвята в козачата»

«Посвята в козачата»

 Мета: Прийняти учнів 5 класу в члени Козацької Республіки школи, розширити знання про славних захисників рідної землі – козаків; сприяти вихованню поваги до традицій українського народу, любові до рідної землі, гордості за славне минуле. 

За шляхами, за дорогами,

За Дніпровськими порогами,

За лісами за високими

Наші прадіди жили.

Мали Січ козацьку сильную,

Цінували волю вільную

І Вкраїну свою рідную,

Як зіницю берегли.

Шановні вчителі, батьки, дорогі діти. Минуле нашого українського народу тісно повязане зі славною його сторінкою – періодом козаччини. Ми зібралися, щоб переконатися, що ми є нащадками славного козацького роду, що в наших жилах тече кров сміливих, відважних, розумних людей – вільних юних козачат.

Україно! Ти – моя молитва,

І Ти моя розлука вікова.

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

    Україно! Ти для мене – диво!

    І нехай пливе за роком рік,

    Буду, мамо, горда і вродлива,

    З тебе милуватися повік.

Добрий день вам, люди добрі !

Щиро просим до господи!

Раді вас у нас вітати,

Щастя та добра бажати!

    Сьогодні свято, конкурс нині.

    Сьогодні все козацтво тут.

 І в цьому залі радість лине,

 Козацькі ігри всіх нас ждуть.

Нумо, хлопці, покажіться!

А ви, друзі, подивіться.

За кого вболівати

Ви прийшли на наше свято? ( Команди виходять на сцену. Звучить козацький марш)

І курінь «Хортиця»

Девіз « Козацькому роду нема переводу».

Отаман     Для боротьби ми не збирали

 Ані рушниць, ані гармат.

 Здоров’я й знань понабирали,

        Що вистачить для всіх команд.

ІІ курінь «Чайка»

Девіз: « Душу й тіло ми покладемо за свою свободу і покажем, що ми , браття, козацького роду!»

Отаман    Ми прийшли сюди сьогодні,

  Щоб вести запеклий бій.

 Тільки, ні, не кулаками.

А в веселій , дружній грі.

Ведуча:  А знаєте, козаки, на що йдете!?

Козаки: Знаємо!

Ведуча: А знаєте, що можете програти?

Козаки:  не біда!

Ведуча: А чи помолились Богу перед змаганнями?

Козаки: помолимось

Ведуча: Поведу таку я річ

     Що ви знаєте про Січ?

               І про нашу Україну?

               Славний отчий край наш рідний.

Козаки: - Знаєм, Запорізька славна Січ

              Ворогам ішла навстріч.

             Рідну землю захищала

            І народ наш прославляла!

Лиха ж отчий край зазнав….

Не бажаємо нікому

Людолов нас чатував,

Щоб позбавить свого дому.

Але наш народ боровсь…

І хмельницький  в нас знайшовсь,

І Сірко, й Дорошенко.

Й Полуботок, й Морозенко.

                         Що говорить вам «козак» -

                         Це крилате горде слово?

                      Чом завжди буває так

                     Що світлішає від нього?

Ведуча:

Козаченьки, вам радіє навіть в небі сонце!

В чому ж ваша сила – сильна?

Розкажіть нам, хлопці.

                                        Я козак, ім’я – Максим,

                                        Вистачить у мене сил.

                                        Не дивіться, що маленький

                                        Наче феєрверк, спритненький,

                                        Як козак Сірко Іван,

                                        Я верчусь мов сам шайтан.

Я -  козак Остап, вітаю!

Силу богатирську маю!

Зможу чесно подолати

Ворогів України – мати

Як Петро Сагайдачний

Я Вкраїні буду сином вдячним

Перемогу на полі здобуду,

Футболістом  добрим буду.

Дівчата . Силою усі зведіться, у змаганнях покажіться!

Перша козацька естафета буде така:

-          Козаки кожного ранку вставали до схід сонця і йшли купатися в Дніпрі. А потім готували собі їжу. А щоб зварити кашу потрібно води наносити.( ложкою наносити води не розливаючи).

Були ви швидкими, як вітер.

Прудкими, як зайці,

Бачу ви хотіли б ще побігати.

Дивіться, там стоять два мішка.

Тож друга естафета буде така: Хто швидше навприсядки дострибає до мішка?

Козаки не тільки могли боронити землю від ворогів, але були й добрими господарями.

Естафета «Садіння та збір урожаю»

Перший учасник команди біжить, тримаючи у руці картоплину до «городу» - обруча, який покладений перед кожною командою на відстані 9 – 10м. « саджає  – кладе  картоплю, повертається до команди, передає естафету. Наступний учасник біжить до «городу», збирає врожай – забирає картоплю і повертається до команди. Завдання по черзі виконує уся команда. Перемагає команда, яка першою посадила і зібрала врожай.

Пісня « Ми козаки»

Сміх – теж зброя козака,

Не слабкіш від гопака.

Потішає всіх навкруг,

Підіймає Січі дух.

         Оселедець – не рибина

         А козацька чуприна.

        Він за вухо зачіпався

         Та під шапкою ховався.

На Січі жило козацтво

В довгих хатах – куренях.

Розміщалось усе братство

В тридцяти восьми житлах.

       В курені були ікони,

    Ясна зброя на стіні,

    Не палили там ніколи

    Був порядок в курені.

            Та курінь -  не лише хата,

            А військовий ще загін.

            В ньому козаків багато –

            Сотень шість бійців мав він.

Естафета « Забава кашоварів» хто швидше перебере крупи той і перемагає.

Наступний конкурс « Розвідники». Всі ви знаєте, що козаки були сильними, кмітливими й хитрими в розвідці. Вони вдавалися до різних витівок. Зараз ми подивимося, які наші козаки- нащадки славних пращурів українського козацтва.

Запрошуємо по одному козаку для участі в конкурсі « Козак йде в розвідку». Козак перевдягається в одяг козака – розвідника. Хто швидше це зробить той перемагає.

Естафета «Кашовари»

Для участі запрошується Отаманів. Хто скоріше з’їсть куліш той і перемагає.

Ось і підкріпилися наші козаки, сил набралися. Давайте перевіримо.

Естафета «Стрибки в мішках».

Сценка « Як козаків у Січ приймали»

Писар. Почнемо з богом, друзі, мерщій, бо сонце вже високо! Буде млосно, жарко та й свята водиця, якою вас будуть пригощати, стане тепла й несмачна!

Піп. В ім’я Отця і Сина і Святого Духа почнемо! Ну хто перший? Та підходьте разом! Православні? Перехрестіться ! “Отче наш“-знаєте ? Хрест православний цілуйте (Новачки виконують всі вимоги) Бач, які гарні лицарі православні! Годяться ! Тепер треба вас до куреня записати.       
Писар.  підходь ближче он ти, самий крайній! Як тебе звуть? Називай своє прізвисько Чого мнешся , як наречена на сватанні? Не хочеш себе називати, то ми й самі тебе зараз охрестимо!
Піп Бачте, яка в нього сорочка драна аж пуп видно! Де ти таку взяв?
Козак.  В нашого пана . Він мені ще й спину розписав . Показати?
Писар.  То запишемо тебе козаком Голопупенко! Згоден!
Піп Та ступай до запорозького товариства. Козак славний з тебе буде , Голо пуп!
Писар. А ось дивись, який вояка, з’явився. Зі своїми пістолями . Та чи вміє сам стріляти? Може ти ці пістолі по дорозі десь знайшов.
Козак А ну, запаліть свічку! Он там далі поставте (стріляє)
Піп. Ого! Стрільнув, як плюнув! То так його й запишемо – козак Заплюйсвічка
Писар Ого-го ! Який здоровань . Як же теб, синку мати з батьком звали ?
Козак (засоромившись) Матуся з дитинства Маню нею звала, бо я самий молодший в родині.
Піп. Оце Манюся!
Писар. З такими кулаками тобі, мабуть й бика вбити можна?
Козак. Можна й зараз спробувати. Давай, я легенько махну тобі в лоба!
Писар. Не лякай хлопче! Бо страшно й дивитися на твої каменюки. Запишемо тебе під новим прізвищем – будеш ти козаком Вбий биком.
Піп. Славно! Славно! Добрий буде козак Вбийбик!
Писар Слава Богу! На сьогодні вже досить. Добрі козаки прийшли до нашого гурту. Тепер побачимо, які вони біля котла з запорозьким кандьором.

Сторінка  сміху .

ТАРАС БУЛЬБА У КИЄВІ

Розділ з поеми

Нещодавно менi знову
Дивний сон приснився,
Що славетний Тарас Бульба
В Києвi явився.
Сказав козак: - є у мене
Карбованцiв з двiстi.
Прогуляюсь, подивлюся,
Що робиться в містi.
Подивлюся, як столиця
Наша поживає,
Чим людей своїх годує,
Чим їх напуває.
Бачить: стоїть здоровило,
Схожий на міністра.
Пузо бiльше барабана,
Пика, як каністра.
- Що, - питає, - покататься
З вiтерцем охота?
Он у мене іномарка,
Японська "Тойота".
- Хотів би я побувати
У Святій Софії,
Подивитись на ворота
Наші Золотії
Та пройтися по крамницях,
Заглянуть на ринки,
Щоб купити онучатам
Пряники й родзинки.
Прогулятись бульварами,
Оглянуть майдани.
- А ти, - пита здоровило, -
Маєш мани-мани?
Здивувався запорожець:
- Якi мани-мани?
Що ви таке варнячите,
Наче бусурмани?
Здоровило блимнув скоса:
- Маєш у кишені?
- Маю купу карбованцiв.
- Ми берем зеленi.
Славний лицар по кишенях
Ударив руками:
- Невже, синку, за роботу
Береш огірками?
А той йому: - Я питаю:
Чи ти бакси маеш?
- Що ти менi, - гримнув Бульба, -
Баки забиваєш?
- Я питаю, чи ти маєш
Долари, дiдулю?
Ледве стримавсь козарлюга,
Щоб не дати дулю.
- Та з якого ж це ви часу
Берете таляри?
То ви хто тут - яничари,
Турки чи татари?
- Ні, - говорить шоферяга, -
Ми ще українцi.
- То якого ж тоді бiса
Не береш червiнцi?
Чого з людей православних
Чужiгрошi лупиш?
- А тому, що за червiнця
Сірника не купиш. -
У шофера пика стала
Сердита, аж люта.
- Сховай свої дерев'янi.
Теж мені валюта...
Славний лицар на "Тойоту”
Грізно подивився,
Тричі плюнув під колеса
І перехрестився.

... Побрів козак по вулиці
Важкою ходою.
Душно стало, треба б спрагу
Залити водою.
Бачить ятку, а в тій ятці
Молода дiвиця.
Стукнув Бульба у вiконце:
- Дай води напиться.
А дiвиця в купальничку
Сидить майже гола.
- Ми вадою не торгуем,
Но есть кока-кола.
Не второпа козарлюга,
Що вона патяка.
- На якого мені біса
Твоя калокака?
Не хочу я бусурманську
Колакаку пити!
А чи можу я для люльки
Тютюну купити?
- Какой тютюн? Откедова?
Штоещо за люлька?
Возьмiлучше пачку "Кемла", -
Глузує дiвулька. -
Могуещопредложіть вам
“Марльборо” і “Кента”.
У нас усьопродайотса
Вплоть до "Презiдента”.
6та пачка трiдцать тисяч,
А вот ета - сорок...
Щось на очі козаковi,
Спустилось, як морок.
З-пiд сивого оселедця
Градом пiт закапав.
- Та де ж це я опинився?
Куди я потрапив? -
Стоїть Бульба остовпiлий,
Хита головою.
- По-якому це ти, дiвко,
Говориш зi мною?
А дівуля як пiдскочить:
- Ти што, ненормальний?
Язик тебе не нравiтса
Наш офiцiяльний?
- Тобто, як офіцiяльний?
Московський чи польський?
- Нет, - оскалилась дiвуля, -
Шулявско-подольскiй.
В козака з-пiд оселедця
Знову пiт закапав.
- Та де ж це я опинився?
Куди я потрапив?
Побрiв козак, похнюпившись,
По ріднiйстолицi.
Обдивився всi товари
На кожнiйполицi.
А там всюди, де не глянеш,
Як ганебнi плями,
Стоять цiни сатанинські
З багатьма нулями.
- Що ж це скоїлося з вами?
Що це за порядки?
До чого ви дожилися,
Ледачi нащадки?
Вас давно завоювали,
Без вiйни, без бою,
Протухлою ковбасою
Й кислою бурдою.
Засмоктали Україну,
Як клопи, як вошi,
Як короста з лишаями,
Чужоземнiгрошi.
Карбованцiвашi стали
Непотрібним смiттям.
Вони уже не годяться
На іграшки дітям.
Перед злими гендлярами
Плазуєте рачки,
Як жебраки, канючите
Нікчемні подачки...
Боюсь, що вам недоброго
Чогось напророчу.
Доки людьми не станете,
Знати вас не хочу! -
Гукнув козак і неначе
Туманом повився...
Страшним таким ще ні разу
Вiн мені не снився.

Україна… Хортиця… 300 років тому…
Приїхали два молоді жиди в Запоріжську Січ. Підходять до Отамана і говорять :
- Пане Отамане, ми відважились стати козаками.
Отаман, витріщив квадратні очі від почутого. А козаки котрі стояли біля нього аж заплакали від сміху. І потім на силу промовив :
- Та деж ви- хлопці бачили, щоб жиди козаками були.
А вони :
- Бо то мрія дитинства, і заплакали.
Говорили- балакали та все ж переконали.
Але при одній умові, говорить Отаман :
- Ось бачити Дніпро, широкий і могучий, перепливете туди і назад, тоді і станете козаками.
Куди тут діватись і почали вони марафон, хто швидше.
… Перепливли вони насилу туди, а тепер треба назад.
… Пливуть, пливуть. І нарешті один виходить на берег. А другий по середині ріки не витримує дистанції і кричить :
- А-а -а- брам, поможи… тону-у-у…
Абрам, втомлено і радісно відповідає :
- Неможу-у-у, де ти бачив щоб козак жиду допомагав?… ___
Анекдот про те як жиди захотіли козаками стати.

Естафета «Коса моя розплетена»

Дівчата по черзі заплітають одна одній косу. Хто перший справиться із завданням цей і перемагає.

Присяга юних козачат: .

1. Присягаєм – край наш рідний Над усе любити.

Рідний народ шанувати І для нього жити.

 2. Присягаєм - рідну мову Завжди визнавати.

По-вкраїнськи говорити, Молитись, співати.

3. Присягаєм. Як ріка не піде вгору, Так ми того не забудем, Що рідне, що власне.

4. Присягаєм: Нас ніколи враг проклятий Зломити не зможе. І дотримати присяги поможи нам Боже.

Любі козачата хлопці й дівчата. Ви витримали всі випробування, які було поставлено перед вами .А я хочу нагадати вам, що із сьогоднішнього дня ви вважаєтеся справжніми козачатами . Сьогодні перемагає дружба. Відтепер вам слід підтримувати козацьку честь.