Поурочний план з всесвітньої історії у 10 класі на тему: "Німеччина".

Презентація уроку з предмету всесвітня історія для 10 класу Підготував: вчитель історії та правознавства вчитель вищої кваліфікаційної категорії кандидат наук з богослів’я Дигідь Андрій Іванович. Київ – 2022

Тема: Німеччина. Мета: а) навчальна – сформувати в здобувачів освіти уявлення про Веймарську республіку в Німеччині; проаналізувати зовнішню та внутрішню політику Німеччини; охарактеризувати нацизм як ідеологію та розглянути прихід до влади А. Гітлера; б) виховна – на основі аналізу подій міжвоєнного періоду в Німеччині виховувати в здобувачів освіти національно-патріотичні почуття, почуття єднання Українського народу; в) практична – праця з історичними джерелами; вміння охарактеризувати історичні явища та діяльність історичних осіб, робити висновки та висловлювати свою точку зору.

Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: підручник, карта, ілюстрації, мультимедійний проектор. Хід уроку: Організаційна частина уроку: учитель оголошує тему та мету уроку та основні задання уроку. Актуалізація опорних знань: а) пояснення нового матеріалу; б) опрацювання дат та історичної термінології. Назвіть характерні риси соціально-економічного і політичного розвитку Німеччини на початку XX ст. 2. Якою була участь країни в Першій світовій війні?

План уроку:1. Наслідки Першої світової війни для Німеччини. Війна завершилася для Німеччини поразкою. Становище країни закріпили умови Версальського мирного договору. Війна дуже дорого коштувала Німеччині. Людські втрати становили 2 млн осіб загиблими та 4 млн осіб пораненими і скаліченими. Понад 1 млн німецьких військових опинилися в полоні. Обсяг промислового виробництва впав до 57% довоєнного показника. Кількість кваліфікованого робітництва внаслідок постійних мобілізацій становила 25% довоєнного рівня. Масові мобілізації селян призвели до падіння виробництва продовольства. Із 1916 р. у Німеччині діяла обов’язкова трудова повинність для чоловіків із 16 до 60 років, яких могли використовувати на будь-яких роботах.

Видатки на війну досягли 186 млрд марок. Стрімко зростали податки, внутрішні й зовнішні позики, інфляція. Населення невпинно зубожіло. Війна не відбувалася на території Німеччини, вона не зазнала руйнувань від бойових дій, але господарство й населення країни вже не витримували її тягар. Почастішали страйки й демонстрації, які проводили під гаслами: «Кінець війні!», «Геть уряд!». Жінка розпалює піч банкнотами. 1923 р. Поміркуйте, чому на вашу думку стала можливою така ситуація?

2. Листопадова революція та становлення Веймарської республіки в 1918—1923 рр. Німецька (Листопадова) революція 1918-1919 рр. розпочалася повстанням військових моряків у місті Кілі. Вони були обурені спробою командування кинути флот в останній бій, пожертвувати ним, щоб домогтися вигідніших умов перемир’я. Повстання викликало ланцюгову реакцію в усій країні. Канцлер Макс Баденський, заявивши про зречення кайзера Вільгельма II, передав владу соціал-демократу Фрідріху Еберту для підготовки скликання Установчих зборів. Однак під тиском радикальних лідерів робітничого руху Ф. Еберт негайно проголосив республіку. Ліворадикальні сили не погоджувалися з тим, що майбутнє країни визначать Установчі збори. Їхні дії спричиняли посилення політичного насильства. На початку 1919 р. за допомогою армії, поліції, загонів добровольців-фронтовиків усі виступи лівих було придушено й проведено вибори до Установчих зборів. Вони розпочали роботу в місті Веймар. Влітку 1919 р. було прийнято так звану Веймарську конституцію, яка заклала основи для створення в Німеччині президентсько-парламентської республіки з федеративним територіальним устроєм.

Основним дестабілізуючим чинником для розвитку тогочасної Німеччини став Версальський мирний договір. Його умови не відповідали прагненням режиму Веймарської республіки, що намагався створити нову Німеччину. Величезний обсяг репарацій призвів до глибокої економічної кризи. Окупація Францією та Бельгією Руру, що давав 70 % вугілля і 50 % сталі, погіршила ситуацію. Німеччину охопила гіперінфляція. Джерело 1 Долар, який у середині 1922 р. дорівнював 10 маркам, через рік коштував 1 млн марок. Сотні друкарських фабрик не встигали друкувати гроші, і нові нулі на банкнотах домальовували в банках. Ціни в магазинах змінювалися щогодини, а зарплату носили кошиками. Позитивним ефектом гіперінфляції стало те, що держава позбулася всіх воєнних боргів, а кредити на підприємницьку діяльність стали безвідсотковими.

Реальна заробітна плата знизилася до 40 % довоєнного рівня. Безробіття сягнуло 6 млн осіб. Країну охопили численні протести, організаторами яких були комуністи та нацисти. Лише завдяки рішучим діям уряду Г. Штреземана ситуацію вдалося утримати під контролем. Одразу після війни в Німеччині виник рух нацистів. У 1919 р. утворилася Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини (НСДАП), яка до 1920 р. мала назву Робітнича партія Німеччини. У 1921 р. її фюрером (вождем) став Адольф Гітлер. Офіційною уніформою НСДАП, на відміну від італійських фашистів, яких називали «чорносорочечниками», стали коричневі сорочки. У 1920-х рр. нацисти не мали достатньо сил і не користувалися популярністю в німецького населення. 8 листопада 1923 р. вони здійснили спробу захопити владу в Баварії. А. Гітлер і його прибічники взяли в заручники відвідувачів пивної в Мюнхені (звідси назва «Пивний путч»), висунули вимоги розпустити уряд і провести «національну революцію». Наступного дня поліція розігнала демонстрацію на вулиці Мюнхена й заарештувала лідерів заколоту. А. Гітлер опинився у в’язниці, де написав працю «Майн кампф» («Моя боротьба»), у якій виклав основи свого вчення. Ця книга в майбутньому стала своєрідною «біблією» нацистів.

Нацистські воєнізовані під час «Пивного путчу». 1923 р. Вважається, що саме «Пивний путч» сприяв перетворенню НСДАП на впливову політичну силу й започаткував історію німецького нацизму.

3. Розвиток Німеччини в 1924—1932 рр. Період із 1924 р. до початку світової економічної кризи в 1929 р. став добою стабілізації й покращення економічної ситуації. Запровадження «плану Дауеса» полегшило становище країни. До 1929 р. Німеччина отримала 11 млрд доларів кредитів, що дозволило відновити довоєнні економічні показники. Відбулися якісні зміни економіки. Було докорінно модернізовано виробництво, яке в 1929 р. досягло 117 % довоєнного рівня. Серед населення швидко поширилося підприємництво. Німеччина посіла друге-третє місця у світі в автомобільній, авіаційній та хімічній промисловості. На 1929 р. німецька економіка становила 10 % у світовому виробництві та 12 % у світовій торгівлі. Заробітна плата зросла на 60 %. Розвиток економіки стримувався виплатою 2,5 млрд марок на рік. Для збереження їхньої виплати запровадили високі податки, що вдвічі перевищували довоєнні. Нацизм (націонал-соціалізм) - назва фашизму в гітлерівській Німеччині. Для його ідеології характерні реваншизм, расизм, шовінізм та антикомунізм. За роки економічної кризи 1929—1933 рр. падіння виробництва в країні досягло 58 %. Намагаючись сплачувати репарації, незважаючи на кризу, уряд підвищив податки на товари першої необхідності, зменшив пенсії й позбавив допомоги безробітних, що не досягли 21-річного віку. Така політика викликала серед німецького населення невдоволення як тими, хто перебував при владі, так і демократією взагалі. Економічна криза стала кризою Веймарської республіки. Вплив партій, що підтримували її, швидко падав, а вплив нацистів, що обіцяли встановити тверду владу і вивести країну з кризи, зростав. НСДАП стала найбільшою політичною партією Німеччини.

Джерело 2 А. Гітлер, обміркувавши уроки «Пивного путчу», обрав нову тактику здобуття влади. За висловом фюрера, «перестріляти противників простіше, ніж перемогти їх на виборах, проте у цьому разі гарантією нашої влади стане сама їхня конституція». Унаслідок цього нацисти активно використовували легальні форми діяльності для здобуття влади в рейхстазі. У 1932 р. на дострокових парламентських виборах за нацистів проголосувало 33 % виборців. Ще третина віддала голоси лівим партіям. А. Гітлер вважав такий результат дуже поганим. Проте президент П. фон Гінденбург, щоб не допустити до влади лівих, 20 січня 1933 р. запропонував А. Гітлеру посаду рейхсканцлера — голови уряду.

Президент Німеччини П. фон Гінденбург і канцлер А. Гітлер. 1933 р. У лютому того ж року сталася пожежа в будинку рейхстагу. У підпалі звинуватили комуністів. Комуністичну пресу й зібрання заборонили, а дещо пізніше уряд А. Гітлера отримав надзвичайні повноваження. У країні розпочалося становлення нацистської диктатури.

4. Німеччина за нацистської диктатури 1933-1939 рр. Отримавши надзвичайні повноваження, нацисти розпочали фактичну ліквідацію політичної демократії, формально зберігаючи при цьому конституцію Веймарської республіки. Проти соціалдемократів розгорнули відкритий терор. За наполяганням А. Гітлера президент П. фон Гінденбург видав указ «Про охорону народу і держави», яким були ліквідовані права громадян і надані необмежені повноваження каральним органам. Щоб здобути більшість у рейхстазі, нацисти провели нові вибори. Вони отримали 43,9 % голосів виборців, а комуністи й соціал-демократи, яких вони переслідували, - 30,6 %. Проте такі результати не задовольнили нацистів. Вони відмовилися від подальших спроб прикривати свій режим виконанням конституції. У ніч на 30 червня 1934 р., яка увійшла в історію як «ніч довгих ножів», за наказом А. Гітлера війська СС (охоронні загони НСДАП) фізично знищили керівників СА (штурмовиків), що були особистою гвардією фюрера. Цим він посилив свою особисту владу в партії. Після смерті президента П. фон Гінденбурга в 1934 р. А. Гітлер, залишаючись головою уряду, зосередив у своїх руках повноваження президента й головнокомандувача. Згідно з новим законом, А. Гітлер став одноосібним правителем Німеччини, посівши посади фюрера і рейхсканцера. Поширення набуло гасло: «Один народ, одна держава, один вождь», що відображало основний принцип державного будівництва нацистів. За адміністративною реформою вони ліквідували земельні парламенти й органи місцевого самоврядування та передали владу призначуваним чиновникам.

До початку 1934 р. було заборонено незалежні профспілки та всі політичні партії, крім НСДАП. Було створено таємну державну поліцію гестапо, яка здійснювала контррозвідувальну діяльність, політичне переслідування й кадрове забезпечення концентраційних таборів для противників режиму. В економіці Третього рейху, як називали нацисти створену ними державу, було запроваджено розгалужену систему державного регулювання. Її становили імперське міністерство господарства, галузеві міністерства й організація промислового господарства, до якої входили колишні спілки підприємців. Високий рівень централізації виробництва було здійснено завдяки примусовому створенню картелів. У власність держави перейшли всі підприємства, конфісковані в євреїв під час «аріїзації» промисловості. Профспілки було ліквідовано, а замість них створено Німецький робітничий фронт, контрольований нацистами. Керівників підприємств оголосили «фюрерами трудових колективів», а контроль над трудовими відносинами передали «опікунам праці», яких призначала держава. У сільському господарстві за законом «Про спадкові двори» створили стан бауерів-землевласників арійського походження. Бауерам було заборонено ділити, продавати й закладати свою власність. У 1935 р. Німеччина досягла докризового рівня виробництва, а до 1939 р. значно його перевищила. Безробіття було майже ліквідовано. У суспільно-політичному житті Третього рейху запанувало насильство. До початку 1935 р. було вбито 4,2 тис. противників нацизму, а 515 тис. осіб ув’язнено. Сотні тисяч людей емігрували. Офіційною політикою Німеччини, де на початок 1933 р. проживало близько 500 тис. осіб єврейської національності, став антисемітизм. У 1935 р. було прийнято «Нюрнберзькі закони», що позбавили єврейське населення країни німецького громадянства й заборонили їм обіймати державні посади. У «кришталеву ніч» із 9 на 10 листопада 1938 р. представники нацистів здійснили величезний єврейський погром, під час якого було пограбовано тисячі єврейських крамниць. Із 1939 р. єврейське населення почали виселяти до гетто.

Джерело 3 Євреям не дозволяли з’являтися у громадських місцях і займатися багатьма видами діяльності. Вони були зобов’язані нашивати на одяг жовту шестикутну зірку. Надалі нацисти перейшли до остаточного вирішення єврейського питання, тобто фізичного знищення. Крім єврейського народу, расовій дискримінації з 1935 р. було піддано представників ромської громади, яких у Німеччині проживало близько 20 тис. осіб.  Для впливу на масову свідомість населення вперше у світі було створено Міністерство інформації і пропаганди, яке очолив Йозеф Геббельс. Його мету він визначив так: «Дайте мені засоби масової інформації, і я перетворю народ на стадо худоби». Нацисти розробили чимало методів впливу на суспільну свідомість через радіо, пресу, кіно, масові заходи тощо, які використовують і сьогодні в демократичних державах. Антисемітизм - одна із форм національної нетерпимості, яка виражається у ворожому ставленні до єврейського народу і прагненні обмежити його права. Гетто - спеціальна частина міста, яку виділяли для примусового поселення певної групи населення за расовими, національними або релігійними ознаками. Джерело 4 Для ідеологічної обробки молоді було створено організацію «Гітлер’ югенд», членство в якій було обов’яз ковим. До неї входили 8 млн німецьких юнаків. «Гітлер’югенд» був суто чоловічою організацією. Для дівчат від 14 до 18 років існувала подібна організація під назвою «Союз німецьких дівчат». У 1937—1938 рр. Німеччина розпочала підготовку до війни. А. Гітлер вважав, що головним завданням Німеччини в міжнародних справах були боротьба за об’єднання всього німецького населення у Третьому рейху й перегляд територіальних обмежень Версальського договору. У 1935 р. до складу Німеччини за результатами плебісциту увійшла Саарська область. У 1938 р. було здійснено аншлюс (приєднання) Австрії та розчленування, за умовами Мюнхенської угоди, Чехословаччини. Остання була змушена передати Третьому рейху Судетську область, у якій проживало переважно німецьке населення.

3. Праця з історичними джерелами.4. Закріплення вивченого матеріалу.5. Завдання додому. Прочитати і вміти усно переказувати параграф 12. Переглянути онлайн урок з даної теми і мережі Інтернет.