Тема: Вашингтонська конференція. Мета:а) начальна - охарактеризувати міжнародні відносини в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, що склалися після Першої світової війни; розкрити зміст основних угод, укладених під час Вашингтонської конференції;б) виховна - дати оцінку Версальсько-Вашингтонської системи; сприяти розвитку критичного мислення учнів;в) практична - продовжувати формувати навички аналізу історичних джерел (документи та візуальні джерела), роботи з історичною картою, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями та явищами; виховувати в учнів гуманістичні цінності. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТАКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬПісля підписання Комп’єнського перемир’я гармати замовкли. Боротьба за переділ світу переходила у сферу дипломатичних канцелярій, за стіл переговорів. Представники держав-переможниць з’їжджались до столиці Франції для остаточного підведення підсумків війни.
Фронтальне опитування. Коли і з якою метою було скликано Паризьку мирну конференцію?Які країни не були запрошені до участі в ній? Чому саме ці країни?З якою метою було утворено Лігу Націй? Хто був ініціатором створення такої організації?Які країни відіграли ключову роль на конференції? Чому саме вони?Які територіальні зміни сталися з Німеччиною після підписання Версальського мирного договору?Які воєнні обмеження були накладені на Німеччину?
Після уроку учні зможуть:характеризувати хід Вашингтонської конференції;критично аналізувати рішення прийняті на конференції;узагальнювати значення повоєнного врегулювання міжнародного становища;хронологічно співвідносити події та явища теми;тлумачити і застосовувати на прикладах поняття і терміни: репарація, контрибуція.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУПлан:1. Вашингтонська конференція.2. Сильні та слабкі сторони Версальсько-Вашингтонської системи. Метод «Мозковий штурм»Чому, на вашу думку, США ініціювали проведення Вашингтонської конференції? Яку мету вони переслідували?(США, які не підписали багатосторонню угоду у Версалі, зазнали дипломатичної невдачі. Особливо гострими були протиріччя між США та Англією, що посилювались на грунті боротьби за ринки збуту, сфери залучення капіталів, сфери отримання сировини.
У центрі їх суперництва була боротьба за сфери впливу в Китаї. Боротьба за посилення впливу на Далекому Сході, зокрема в Китаї, перейшла на перший план в американській зовнішній політиці. США ініціювали дипломатичну зустріч у Вашингтоні, розраховуючи домогтися на конференції сприятливого для себе вирішення питання щодо морських озброєнь та закріплення нового співвідношення сил у Китаї і басейні Тихого океану. Своїм першочерговим завданням США вважали ліквідацію англо-японського союзу)
Пояснення вчителя. Суперечності, що загострилися між провідними країнами світу стосовно розмежування сфер впливу на Тихому океані, на Далекому Cході та щодо морських озброєнь, покликана була усунути Вашингтонська конференція (листопад 1921 – лютий 1922 р.). Учасниками конференції були США, Велика Британія, Китай, Японія, Франція, Італія, Нідерланди, Бельгія, Португалія. Між ними було підписано низку багатосторонніх та двосторонніх договорів. Найважливішими з них були три: «договір чотирьох», «договір п’яти» і «договір дев’яти».
Робота з документом. Трактат між Сполученими Штатами Америки,Британською імперією, Францією, Італією та Японієющодо обмеження морських озброєнь. Вашингтон, 6 лютого 1922 р. (витяг) Стаття 1. Держави, що домовляються, погоджуються обмежити свої озброєння на морі відповідно до обумовленого в цьому трактаті... Стаття 4. Загальний тоннаж лінійних суден як такий, що може підлягати заміні, не повинен перевищувати: для Сполучених Штатів – 525 000 тонн, для Британської імперії – 525 000 тонн, для Франції – 175 000 тонн, для Італії – 175 000 тонн, для Японії – 315 000...
Стаття 5. Жодна з держав, що домовляються, не буде намагатися придбати, або збудувати, або доручати будувати й дозволяти у межах своєї території спорудження лінійних суден, що становлять більш як 35 000 тонн водотоннажності. Стаття 6. Жодне лінійне судно будь-якої з держав, що домовляються, не буде озброєне гарматами калібру більшого ніж 16 дюймів (406 міліметрів)... Стаття 12. За винятком лінійних суден, жоден військовий корабель держав, що домовляються, не матиме гармат калібру більшого ніж 8 дюймів (203 міліметри).
Запитання до документа. На що скерована угода «п’яти держав»? Інтереси якої держави в першу чергу враховувалися при складанні угоди?Вашингтонська угода щодо Китаю від 6 лютого 1922 р. (витяг)Стаття 1. Інші, окрім Китаю, держави, що домовляються, згодні:1) Поважати суверенітет, незалежність та територіальну й адміністративну недоторканність Китаю... Стаття 3. З метою більш дієвого застосування принципу «відчинених дверей», тобто рівності можливостей, що відкриваються у Китаї для торгівлі й промисловості всіх націй, інші, крім Китаю, держави, що домовляються, згодилися в тому, що вони не будуть шукати, а також не будуть підтримувати своїх громадян у пошуках:
а) угод, що могли б сприяти встановленню на їхню користь будь-якої зверхності у правах щодо торговельного або економічного розвитку в будь-якому певному районі Китаю;б) таких монополій або переваг, що могли б позбавити громадян будь-якої іншої держави права займатися у Китаї законною торгівлею або промислом, або можливості брати участь спільно з китайським урядом або з будь-якою місцевою владою у суспільних підприємствах усякого роду або підприємствах, що за своїми завданнями, діяльністю або географічним становищем були б розраховані на паралізування практичної можливості застосування принципу рівних можливостей. Встановлено, що постанови, які передують цій статті, не повинні розумітися в значенні заборони придбання власності або прав, що необхідні для ведення особливого роду комерційного, промислового або фінансового підприємництва або для заохочення досліджень та розробок. Китай зобов’язується керуватися принципами, що встановлені у викладених вище постановах цієї статті, при розгляді заявок на економічні права і переваги з боку урядів або громадян усіх іноземних держав, незалежно від того, є вони учасниками нинішнього трактату чи ні.
Запитання до документа. Якими були позиції держав, що домовлялися, щодо Китаю? Яке значення мала угода для Китаю?Робота з картою атласа та контурною картою. Позначте на контурній карті межі Тихоокеанської зони, в якій за рішенням Вашингтонської конференції 1921-1922 рр. не дозволялося
Пояснення вчителя. Рішення Вашингтонської конференції зафіксували нове співвідношення сил на Далекому Сході та в зоні Тихого океану. Очевидним стало зростання впливу США в цьому регіоні й у світі в цілому. Проте суперечності не були усунуті. Зокрема, США були незадоволені тим, що Японія зберегла сильні позиції в Китаї. Японія ж майже відразу після конференції розпочала перегляд її рішень. Усі договори, укладені після Першої світової війни, утворили систему повоєнного облаштування світу, так звану Версальсько-Вашинґтонську систему. Новий світовий правопорядок не розв’язав заплутаного клубка міжнародних проблем, що постали після завершення Першої світової війни, тому в нього були як палкі прихильники, так і послідовні критики. Узгодити позиції і прийняти виважені рішення в інтересах усіх країн були покликані міжнародні конференції, що відбулися в першій половині 1920-х років
ЗАКРІПЛЕННЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬБесіда за запитаннями. Які головні рішення прийняла Вашингтонська конференція?Використовуючи історичну карту, покажіть розмежування сфер впливу в Тихому океані й на Далекому Сході за наслідками підписаних у Вашингтоні договорів. Чи можна стверджувати. Що Версальсько-Вашингтонська система не перетворилась на підґрунтя міцного миру і заклала передумови до нової світової війни?
ПІДСУМКИ УРОКУВерсальсько-Вашингтонська система зафіксувала нове співвідношення сил між державами у Європі, Африці, на Близькому та Далекому Сході. Було створено нову модель міжнародних відносин. Сильними аспектами Версальсько-Вашингтонської системи було те, що вона дала змогу зменшити повоєнну напруженість і закласти основу для відносно стабільних міждержавних відносин у 1920-х рр. Водночас Версальсько-Вашингтонська система повоєнних відносин виявилася нестійкою та суперечливою, чим було закладено багато передумов, які призвели до розв’язування нової світової війни.