Поурочно-тематичний план з української літератури (ІІ курс 37год.)
Українська література 1920 – 1930 | |
1 | Первинний інструктаж з БЖД. Вступ. Складні суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм). Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. Стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Поняття «розстріляне відродження», домінування соцреалістичної естетики в 1930-ті роки. ТЛ: «розстріляне відродження» |
ПОУРОЧНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ З
УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ІІ курс
І семестр
(12 год.)
№ |
Тема уроку |
Примітка |
|
Українська література 1920 – 1930 |
|
1 |
Первинний інструктаж з БЖД. Вступ. Складні суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм). Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. Стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Поняття «розстріляне відродження», домінування соцреалістичної естетики в 1930-ті роки. ТЛ: «розстріляне відродження» |
|
|
Поезія |
|
2 |
Провідна роль поезії у 20-ті роки. Павло Тичина «Арфами, арфами...», «О панно Інно...», «Ви знаєте, як липа шелестить...». Найбільший модерніст 20-х років. Звернення до «вічних» тем, культура віршування. Феномен «кларнетизму». Наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Сонячні кларнети»). ТЛ: вітаїстичність, експресіонізм, кларнетизм. |
Напам’ять «Арфами, арфами...», «О панно Інно...» |
3-4 |
Павло Тичина «Одчиняйте двері…», «Пам’яті тридцяти». Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну («Пам’яті тридцяти»). ВЧ поезій П.Тичини. |
|
5 |
Літературний авангард. Авангардні тенденції в українській поезії 1920-х років. Михайль Семенко. Поет-футурист, сміливий експериментатор, впроваджував. Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістова новизна, деструкція класичної форми («Бажання», «Місто», «Запрошення») ТЛ: авангард, футуризм, деструкція. |
|
6 |
Київські «неокласики». Микола Зеров («Київ − традиція») Група київських «неокласиків». Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша. Приналежність до групи М.Зерова, М.Рильського. ТЛ: філософічність, сонет |
1 поезію (на вибір) |
7 |
Максим Рильський («Молюсь і вірю...», «Солодкий світ!..») Різногранний творчий шлях митців. Філософічність, афористичність їхньої лірики. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність. |
|
8 |
Євген Плужник. «Для вас, історики майбутні...», Вчись у природи творчого спокою. Один із провідних поетів «розстріляного відродження». «Громадянський інтим», сповідальність, ліричність, філософічність лірики. ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя |
|
9 |
Євген Плужник. «Ніч... а човен – як срібний птах!..», «Річний пісок...» Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні. |
|
10 |
КР № 1. Українська література 1920-1930 рр. Поезія. Тести |
|
|
Проза |
|
11 |
Жанрово-стильове розмаїття прози. Нові теми, проблеми. Часткова ідеологічна за ангажованість. Зв’язок із поезією. Микола Хвильовий (М. Фітільов) Життєвий і творчий шлях. Участь у ВАПЛІТЕ, у проведенні дискусії 1925-1928 рр. |
|
12 |
Микола Хвильовий. Романтичність світобачення. Тематичне і стильове розмаїття його прози. «Я (Романтика)»— новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком. |
|
13 |
Юрій Яновський. Творча біографія митця. Романтичність світовідчуття і стилю в ранній творчості. Роман у новелах «Вершники» як «реабілітаційний двійник» «Чотирьох шабель». |
|
14 |
Юрій Яновський. «Дитинство», «Шаланда в морі» (з роману «Вершники») Ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті («Дитинство»). Утвердження високих загальнолюдських ідеалів вірності й кохання, відданості громадянському обов’язку («Шаланда в морі»). ТЛ: роман у новелах, художній час і простір, умовність зображення. |
|
15 |
Валер’ян Підмогильний. Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач. Світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретовані на національному матеріалі. |
|
16-17 |
Валер’ян Підмогильний «Місто» Зображення «цілісної» людини: в єдності біологічного, духовного, соціального. ТЛ: екзистенціалізм, маргінальність, психологізм, іронія. |
|
18 |
Остап Вишня (Павло Губенко). Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. «Моя автобіографія». |
|
19 |
Остап Вишня (Павло Губенко) «Сом». Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні. ТЛ: усмішка. |
фанфік |
20-21 |
КР № 2. Українська література 1920-1930 рр. Проза. Твір |
|
22 |
ПЧ Ірина Вільде. Новели, оповідання |
|
23 |
Розвиток національного театру («Березіль» Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка), драматургії 1920−1930 рр.. Микола Куліш Життєвий і творчий шлях митця |
|
24-25 |
Микола Куліш. Сатирична комедія «Мина Мазайло». Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Актуальність п’єси у наш час. ТЛ: сатирична комедія. |
|
26 |
Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, високий розвиток літератури в Західній Україні до 1939 р. Богдан-Ігор Антонич «Зелена євангелія», «Різдво» Коротко про митця. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій. Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій. ТЛ: міфологізм, асоцітивність. |
Напам. 1 вірш Антонича (на вибір)
|
27 |
Осип Турянський. Коротко про письменника. Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення. «Поза межами болю». Поема у прозі, що хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітлює душу. Умовність зображення . ТЛ: поема у прозі. |
|
28 |
«Поза межами болю». Загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя. Ідея перемоги духу над матерією. Гуманістичний, життєствердний пафос поеми у прозі, його вселюдська значимість і всеохопність |
|
|
Еміграційна література (огляд) |
|
29 |
«Празька поетична школа» української поезії та її представники. Євген Маланюк «Під чужим небом», Коротко про митця. Художнє осмислення трагічної історії України, ностальгічні мотиви, філософічність поезій. |
|
30 |
Вірші про призначення поета і поезії. «Стилет чи стилос?..» Символічні образи. |
|
31 |
І. Багряний . Основні віхи життя й творчості митця. «Тигролови» як український пригодницький роман. |
|
32 |
І.Багряний «Тигролови». Проблема свободи й боротьби за своє визволення. Жанрові особливості твору. |
|
33 |
Українська література 1940-1950рр. Олександр Довженко. Відомий у світі кінорежисер, засновник поетичного кіно. Романтичне світобачення. Соцреалістичний канон і новаторський естетичний пошук. |
|
34-35 |
Поєднання лірико-романтичного, виражального начала з публіцистикою, доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки в кіноповісті О.Довженка «Україна в огні». |
|
36 |
Історія написання «Зачарованої Десни», автобіографічна основа, сповідальність оповіді. Поєднання минулого й сучасного. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина. Морально-етичні проблеми, порушені в кіноповісті. ТЛ: кіноповість, публіцистичність. |
|
37 |
Контрольна робогта №3 |
|