Тема: Повалення монархії та встановлення республіки

Мета:

•               ознайомити з основними подіями першого періоду Великої французької революції;
•               проаналізувати зміст і значення «Декларації прав людини і громадянина», основні пункти Конституції 1791 р.;
•               ознайомити учнів з наслідками діяльності Законодавчих зборів;
•               розкрити причини повалення монархії та встановлення республіки;
•               сприяти формуванню предметних компетентностей учнів (аналізу й порівняння історичних документів, уміння робити логічні висновки);
•               спонукати учнів керуватися у своєму житті демократичними цінностями та ідеалами.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

 

ХІД УРОКУ

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Метод «Мікрофон»

•                   Які реалії життя Франції кінця XVIII століття стали причинами революції?
•                   Які ідеї французьких просвітників підтверджують те, що вони були борцями за демократію і справедливість?
•                   Які стани існували у французькому суспільстві і яким було їх становище?
•                   Назвіть причини, завдання, характер і рушійні сили революції.

 

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В ході революції відбувалося становлення республіки у Франції. Цей процес став яскравим прикладом ліквідації абсолютизму і формування першооснов громадянського суспільства.

 

4. ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ ТА ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

•               визначати основні риси кризи феодально-абсолютистської системи у Франції наприкінці ХVІІІ ст., причини французької революції, провідні ідеї французького Просвітництва;
•               характеризувати діяльність Установчих і Законодавчих зборів, наслідки повалення монархії, погляди жирондистів і монтаньярів;
•               давати характеристику визначним особистостям даного періоду: Мірабо, Сійєсу, Лафайєту;
•               тлумачити, співвідносити і застосовувати поняття і терміни: революція, права і свободи громадянина, інтервенція, республіка, монтаньяри, жирондисти, конституція, якобінці.

 

5.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

...З цього починається

 нова ера в історії світу.

Гете

Проблемне питання

Які підстави мав для такого висловлювання, Гете, як громадянин?

 

Пояснення вчителя

/Тезове повідомлення фактів, без коментарів/

Напередодні революції для Франції характерні:

•                   державне банкрутство;
•                   торговельно-промислова криза;
•                   безробіття (80 тис. з 600 тис. населення, кожен 5-й працездатний);
•                   голодні неврожайні роки;
•                   незадоволення і численні заворушення народних мас.

Дії влади:

•                   Людовік XVI скликає Генеральні Штати. Склад Генеральних Штатів.
•                   Мета: вирішити проблеми шляхом збільшення податків. Принцип голосування становий (1 стан – 1 голос).

Дії третього стану:

•                   заявили, що вони є представниками усієї нації;
•                   відокремилися від Генеральних Штатів і назвали себе Установчими зборами, що давало їм право на прийняття конституції.

У відповідь на каральні дії Людовіка XVI, народні маси Парижа піднялися на боротьбу проти абсолютизму.

 

Обговорення в загальному колі

На ваш погляд, чи справедливим був протест парижан? Обґрунтуйте відповідь.

 

Повідомлення учня

«Взяття Бастилії 14 липня 1789 року»

 

Робота з візуальним джерелом

Використовуючи репродукцію картини, складіть розповідь про захоплення парижанами Бастилії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота в парах

Обговоріть у парах, чому французи, у чиїй історії було багато важливих подій, революцій і війн, і досі вважають взяття Бастилії національним святом.

 

Робота з картою атласа

Використовуючи карту атласу «Французька революція кінця XVIII ст.», дайте відповідь на запитання: в яких містах Франції у 1789 році відбулися найбільші революційні виступи? (Марсель, Тулон, Ліон, Руан, Труа, Баланс.)

 

Формування поняття

Революція — докорінні зміни в розвитку яких-небудь явищ природи, суспільства або пізнання світу.

 

Пояснення вчителя

26 серпня 1789 р. Установчі збори прийняли «Декларацію прав людини і громадянина». Вона стала важливим документом, в основі якого були ідеї французьких просвітителів про невід’ємні природні права людини. Вона стала прологом до майбутньої конституції і лягла в основу прийнятих у XIX столітті буржуазних конституцій усіх європейських держав.

 

«Банк ідей»

Завдання: Опрацюйте витяг із «Декларації прав людини і громадянина» та дайте відповіді на запитання. Звітуйте по черзі, озвучуючи кожен раз одну ідею, записану на окремому аркуші, який прикріплюється на дошці.

1. Які ідеї французьких просвітників лягли в основу «Декларації прав людини і громадянина»?
2. Чи можна зміст документу назвати демократичним?
3. Хто, за документом, вважався джерелом верховної влади?
4. Які невід’ємні природні права людини проголошувалися в документі?
5. Чи можна вважати, що «Декларація…» закладала у Франції підвалини правової держави? Чому?

 

Із «Декларації прав людини і громадянина»

Представники французького народу… прийняли рішення викласти в цій урочистій декларації природні, невід’ємні й священні права людини…

I. Люди народжуються і залишаються вільними і рівними в правах…

II. Метою кожного державного союзу є забезпечення природних і невід’ємних прав людини. Такими є свобода, власність, безпека та опір гнобленню.

III. Джерело всієї верховної влади завжди перебуває в нації…

IV. Свобода полягає в праві робити все, що не шкодить іншому…

V. Закон може забороняти лише дії, шкідливі для суспільства. Усе, що не заборонено законом, дозволено…

VI. Закон є виразом загальної волі. Усі громадяни мають право особисто або через представників брати участь у виданні законів. Закон має бути рівним для всіх.

VII. Ніхто не може бути обвинувачений, затриманий або заарештований інакше, ніж у випадках, визначених законом…

IX. …Людина вважається невинною доти, доки її не оголосять винною…

X. Ніхто не має відчувати утисків у висловлюванні власних думок…

XVI. Оскільки власність є непорушним і священним правом, то ніхто не може бути позбавлений її інакше, ніж у випадку встановленої законом незаперечної суспільної необхідності…

 

Аналіз. Обговорення. Основні ідеї записуються до схеми-конспекту

 

Пояснення вчителя

У вересні 1791 року Установчі збори прийняли конституцію Франції, яку король змушений був підписати. Вступом до конституції стала «Декларація прав людини і громадянина». Конституція закріплювала конституційну монархію.

 

Формування поняття

Конституція – основний закон держави, який визнає основи політичної, економічної і правової систем країни, закріплює форму правління, порядок утворення, принципи діяльності й компетенцію центральних і місцевих органів, виборчу систему, організацію та принципи правосуддя.

Конституційна монархія — форма правління, за якої влада монарха обмежена конституцією, законодавчі функції передані парламенту, а виконавчі — уряду.

 

Робота з історичним документом

Витяг з Конституції Франції 1791 р.

…Немає більше ні дворянства, ні перів, ні спадкоємних, ні станових відмінностей, ні феодального порядку, ні вотчинної юстиції, жодних титулів, звань і переваг, що виникали із цього порядку, жодних лицарських орденів… для яких був би потрібний доказ дворянства або шляхетності походження, і жодних інших переваг, окрім відмінностей, наданих громадським посадовим особам при виконанні їхніх обов’язків…

Не існує більше ні станових цехових управ, ні професійних… корпорацій.

Закон не визнає більше ні релігійних обітниць, ні будь-яких інших зобов’язань, що суперечать природним правам або конституції.

Обговорення: Яке значення мали ці положення Конституції Франції 1791 р. для розвитку країни?

 

Пояснення вчителя

Якщо на початку революції провідну роль відігравали представники великої буржуазії, що були прихильниками конституційної монархії, то із середини 1791 року у Законодавчих зборах провідною політичною силою стали прихильники республіки (жирондисти).

У суспільно-політичному житті Франції цього періоду важливу роль відігравали політичні клуби.

 

Робота зі схемою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування поняття

Жирондисти - політичне угруповання періоду революції 1789-99, переважно з депутатів із Жиронди (звідки й назва); спочатку прихильники конституційної монархії

 

Робота зі схемою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

             частково  критика

      приєднувалися

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з логічною схемою

Формування поняття

Республіка – форма державного правління, при які й вища державна влада належить обраним представницьким органам влади.

 

Робота в парах

З курсу всесвітньої історії за 6–8-й класи пригадайте, у яких країнах існувала республіканська форма правління.

 

6. ЗАКРІПЛЕННЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Метод «Вільне письмо»

 

Вправа «Так чи ні»

1.                Перша французька Конституція була прийнята в 1791 р.
2.                Вона була прийнята Генеральними штатами.
3.                У Законодавчих зборах переважали представники республіканської буржуазії.
4.                Роялісти належали до республіканської буржуазії.
5.                Гаслом революційних воєн стали слова «Вітчизна у небезпеці»
6.                Монархія була повалена в результаті розв’язання суперечностей між Людовіком XVI і Законодавчими зборами.
7.                Монархія була повалена 10 серпня 1792 р.
8.                Жиронда перемогла «Гору»
9.                Проголошення Франції республікою зумовило вирішення долі Людовіка Капета (так називали короля, позбавленого влади)

 

Обговорення

Про що свідчить зміна назв представницьких органів влади: Генеральні штати — Національні збори — Установчі збори?

 

7.        ПІДСУМКИ УРОКУ

 

8.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.                Опрацювати конспект і текст підручника.
2.                Позначити на карті дату і місце початку революції, напрямки походів європейських держав проти Франції.
3.                Скласти короткий історичний портрет Жільбера де Лафайєта та Оноре де Мірабо, показати їх внесок у революцію.

4. Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про Максиміліана Робесп’єра

5. Створити «Хмари слів» до понять: Декрет, Установчі збори, конституція, Законодавчі збори, республіка, інтервенція.