Повсякденне та господарське життя

Дата __________      Номер  уроку ___________       Всесвітня  історія   6  клас

 

Тема: Повсякдення й господарське життя.

Мета: характеризувати Давньоєгипетську державу, її структуру; визначити особливості життя різних верств в Єгипті, розвити вміння працювати з різними історичними джерелами та роботи в группах, робити висновки, розвити навички критично мислити.

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості

вивчення світової історії; толерантного ставлення до інших народів;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

Обладнання: підручник, атлас, історичні документи.

Основні поняття: «держава», «суспільство», «фараон», «вельможа», «раб», «чиновники».

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: традиційна.

ХІД УРОКУ

1.                Організаційний момент (число, класна робота, теми та мети уроку, плану)
2.            Перевірка домашнього завдання.

Тести:

1 варіант

1.  Давній Єгипет був розташований:

а)  у Центральній Африці;

б)  у Північно-Східній Африці;

в)  на заході Африки.

2.  Основним заняттям стародавніх єгиптян було:

а)  скотарство;

б)  землеробство;

в)  рибальство;

г)  полювання.

3.  Поховальне приміщення з кількох кімнат:

а) саркофаг;

б) мастаба;

в) піраміда.

4.  Головна зернова культура Єгипту:

а)  ячмінь;

б)  пшениця;

в)  рис.

5.  Давні єгиптяни називали свою країну:

а)  «Червона земля»;

б)  «Чорна земля»;

в)  Єгипет.

6.  Шадуф — це ...:

а)  канал для зрошування;

б)  особливий пристрій для подачі води на узвишшя.

Відповідь:  1б; 2 б; 3 б; 4 б; 5 б; 6 б.

 2 варіант

1.               Ніл впадає у:

а)  Чорне море;

б)  Середземне море;

в)  Червоне море.

2. Коли прийшли перші жителі в долину Нілу:

а) у 7 тис. р. до н. е. (Мезоліт);

б) у 5 тис. р. до н. е. (Неоліт);

в) 3000 р. до н. е. (Енеоліт).

3.  Скільки номів було у Єгипті:

а) 35;

б) 42;

в) 46.

4. Як називався володар держави у Єгипті:

а) номарх;

б) мумія;

в) фараон.

5. Мармурова чи золота поховальна труна – це:

а) піраміда;

б) мастака;

в) саркофаг.

6. Давні єгиптяни називали свою країну:

а)  «Червона земля»;

б)  «Чорна земля»;

в)  Єгипет.

Відповіді: 1 б; 2 б; 3 б; 4 в; 5 в; 6 б.

ІІІ. Актуалізація знань

Бесіда за питаннями

1. Якими були причини утворення держави в Давньому Єгипті?

2. Коли і яким чином утворилася єдина держава в Єгипті?

3. Хто допомагав фараону утримувати владу?

4. Ким був фараон для єгиптян?

Робота з поняттями

Використовуючи метод «Мікрофон», учні визначають зміст понять: «держава», «номарх», «ном», «жрець».

4.         Вивчення нового матеріалу.

 

1.               Зрошувальне землеробство

Господарство Єгипту, урожайність землі залежали від стану зрошувальної системи. Тому піклування про ремонт і розвиток мережі каналів та ставків перетворилося на основне господарське завдання держави. Єгипетські номи стали територіальними округами, центрами господарської діяльності та догляду за зрошувальною системою.

Отриманий урожай зерна єгиптяни несли до загальних їдалень, де харчувалися всі сусідські, землеробські общини нома. Один з помічників номарха контролював роботу поварів, поділ їжі.

2.    Єгипетське суспільство

Керування державою здійснювалося через чиновників. Найвпливовіші посади обіймали вельможі та родичі фараона. Перший радник фараона — чаті. За службу фараон надавав вельможам землі та рабів.

Трудовий люд працював у господарствах фараона, храмах та у вельмож. Частина селян, звільнена від такої праці, виконувала загальнодержавні роботи: будувала царські гробниці, храми, іригаційні споруди.

Ремісники не могли продавати свою продукцію, а здавали її наглядачам. Окрім них, у державі були також вільні землероби, що входили до складу общини. Після сплати податків селянам залишалася маленька частина врожаю, тому вони охоче наймалися на «царські роботи». До них залучалися й ремісники, які проводили весь час у важкій роботі. Але найважче від усіх жилося рабам, які не мали ані прав, ані майна. Наглядачі поводилися жорстоко, а вкрай важка праця робили становище рабів нестерпним.

Час від часу спалахували повстання рабів і бідноти. Одне з найбільших розпочалося близько 1750 р. до н. є. й охопило всю Єгипетську державу, послабивши її перед войовничими сусідами — кочівниками гіксо-сами, які завоювали країну більш як на століття, заснувавши в Дельті свою столицю — фортецю Аваріс.

Найбільше інформації вчені отримують із зображень у похованнях чиновників, які мали власний дім (пер джет). Жили в ньому голова сім'ї, дружина, діти, брати й сестри, батьки та інші родичі. А ще — численні слуги, музики, співаки, танцюристи, кравці, перукарі, охоронці. Молодші члени сімейства брали участь в управлінні господарством.

Головна садиба та інші володіння були розкидані в різних кінцях країни. На багатого чиновника працювали наглядачі, писарі, зберігані документів, управлінці.

Вони контролювали простих людей, що працювали в господарстві (землероби, пастухи, рибалки, пекарі, пивовари, каменотеси, столяри, художники та ін).

У садибах єгипетських багатіїв працювали трудові загони. Вони збирали врожай, перевозили продукти й ремісничі вироби, завантажували кораблі тощо.

У «палатах майстрів», що належали вельможам, працювали ткачі, гончарі, ювеліри. Платою за роботу були речі зі складів чиновника та вироби ремісників: зерно, гончарні вироби, знаряддя праці, робочий одяг, овочі, фрукти тощо.

У храмовому господарстві жерців свої обов'язки виконували прості та середнього достатку люди, служителі різних культів. Керували ними чиновники з царської та місцевої влади номів. Земельні наділи храми отримували від фараона як подарунок. Тут теж працювали трудові та ремісничі загони.

У період Раннього царства в Єгипті з'являється рабство. Рабів продавали та купували. Серед них були як іноземці, так і місцеві жителі. їхню працю використовували в різних типах господарств країни. Проте, слід зазначити, рабів у Єгипті було небагато

Отже, у Єгипті наприкінці IV тис. до н. є. виникла держава. З її утворенням склалися сприятливі умови для подальшого розвитку: об'єднання окремих іригаційних систем в одну, з єдиним управлінням, зникли суперечки за землю, збільшились врожаї. Це полегшило життя населення, але призвело до подальшого збагачення одних та бідності інших у єгипетському суспільстві. Створення сильної державної влади призвело до експлуатації трудових верств.

5.             Закріплення знань.

1.  Прочитайте тексти і дайте відповіді на питання (клас ділиться на 3 групи: «жерці», «прості люди», « писарі», кожна з якої розповідає про той чи інший суспільний стан).

Те к с т 1. Уривок із книги болеслава пруса «Фараон»

У наш час майже не можливо уявити собі, яку надзвичайну роль відігравали жерці в Єгипті. Вони були наставниками молодих поколінь, ворожбитами, а отже, порадниками старших людей, суддями померлих, яким волею й прозорливістю жерців гарантувалось безсмертя. Жерці не лише виконували щоденні релігійні обряди, вони служили богам і фараонам, лікували хворих як лікарі, впливали на перебіг громадських будівельних та земляних робіт як інженери, визначали політику держави як астрологи і насамперед досконало знали власну країну та її сусідів.

В історії Єгипту першочергове значення мали відносини між жерцями та фараонами. Найчастіше фараон слухняно корився жерцям, приносив богам щедрі пожертви, будував храми. Тоді він жив довго, а його ім’я та зображення, викарбувані на пам’ятниках, переходили з покоління в покоління, овіяні славою. Проте багато фараонів володарювало недовго, а часом з пам’яті народу зникали не лише їхні діяння, зникали навіть імена. Кілька разів траплялося так, що занепадала ціла династія, а головний убір фараонів, оповитий змією, надягав жрець.

1)  Розкажіть, якими справами займалися жерці.

2)  Поясніть, які відносини були між фараонами та жерцями.

Т е к с т 2 Доля простої людини

Коли людина народжується, вона працює на свого начальника: хлопчик — він слуга воїна, хлопець-новобранець; старий — відданий у землероби; чоловік — він буде воїном; якщо він кульгавий каліка — буде відданий для догляду за худобою.

Доля землероба

Горе землеробу! Бере черв’як половину ячменю, гіпопотам з’їдає залишок. Миші численні в полі, сарана опускається, худоба їсть, горобці крадуть. Горе землеробу! Залишок на току. Він для злодіїв. Упряж волів подихає при молотьбі.

Писар причалює до берега. Він записує врожай. Його помічники з палицями, кнyтами із жил пальмового листя. Вони говорять: «Дай ячмінь».

Немає його. Вони б’ють його. Він зв’язаний та кинутий до колодязя. Він занурений у воду вниз головою, його дружина зв’язана перед ним, його діти скручені. Його сусіди залишають їх, тікаючи, і пропав їх ячмінь.

1)  Розкажіть, яка доля чекала просту людину в Давньому Єгипті.

2)  Поясніть, чому в Давньому Єгипті прості люди вважали військову службу небезпечною та важкою роботою.

3)  Розкажіть, які труднощі могли спіткати землероба в Давньому Єгипті.

Т е к с т 3. Писар не буде бідним (уривок з «повчання ахтоя, сина дуауфа, своєму сину піопі»)

Повчання, зроблені єгиптянином своєму сину, коли він плив на південь до столиці, щоб віддати його до школи.

Тоді сказав він сину: «Бачив я побої, бачив я побої. Оберни ж серце твоє на писання! Бачив я звільненого від повинностей писаря. Дивись, не існує надміру писань!

Ти знайдеш вислів: «Що стосується писаря, то місце його всяке — в столиці, і не буде він бідним».

Дивись, немає посади, вільної від керівника, окрім посади писаря, — сам він керівник! Будь писарем! Звільнить ця посада тебе від податків, захистить вона тебе від робіт всяких. Усуне вона тебе від мотики, і не будеш ти носити корзину. Вона віддалить тебе від веслування і весла, усуне вона тебе від клопотів. Не будеш ти під владиками і під начальниками численними».

1)  Розкажіть, яке становище посідали писарі в Давньому Єгипті.

2)  Поясніть, чому писаря називають керівником.

3)  Поясніть, чому давні єгиптяни вважали, що «писар не буде бідним».

VI. Підведення підсумків (загальні висновки, виставлення оцінок)

VII . Домашнє завдання.

Прочитати відповідний матеріал підручника (§ 8); ІІІ рівень - написати невеличкий (1 стор.) історичний твір «Один день з життя...» (розповідь складається від імені будь-якого представника давньоєгипетського суспільства).ІІ рівень – намалювати малюнок «Єгипетське суспільство».

Джерела та література:
1. Підручник  Голованов С. О., Костирко С. В. Історія Стародавнього світу

2. Книга «Інтегрований курс історії. 6 клас. Дидактичні матеріали»
3. Сайти:

                  http://www.socio-research.ru
                  http://www.kalitva.ru
                  http://justsite.wordpress.com
                  http://enc.lib.rus.ec
                  http://oraculodeoccidente.wordpress.com