Київська Русь — середньовічна східноєвропейська феодальна монархічна держава зі столицею в Києві, що існувала впродовж IX-XIII століть. Об'єднувала під владою князів із династії Рюриковичів східнослов'янські, балтські та фіно-угорські племена. У часи найбільшої могутності простягалася від Білого моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів'їв Вісли на заході до середньої Волги на сході. Київська Русь
Візанті́йська імпе́рія, також Східна Римська імперія (грец. Βασιλεία τῶν Ῥωμαίων, царство Ромеїв, Грецьке царство, царство Римське, Римська імперія) — пізньоантична та середньовічна держава, що виникла внаслідок поділу Римської імперії на Західну та Східну частини 395 року. Пережила цілу низку криз та нашесть, поки не була остаточно знищена 1453 року османами. Візантійська імперія
Фра́нкське королі́вство (фр. Empire carolingien, нім. Fränkisches Reich, італ. Impero carolingio) — ранньофеодальна держава, що виникла наприкінці V століття у Північній Галлії (частина Західної Римської імперії) після захоплення її франками на чолі з Хлодвігом І. Франкське королівство
Япо́нська Імпе́рія (яп. 大日本帝國/大日本帝国, だいにっぽんていこく, МФА: [dai̯ ɲip̚.pon tei̯koku̥], «Велика Японська Імперія»[8]) — історична національна держава[nb 2] та велика держава у Східній Азії з центром на Японському архіпелазі. Постала у 1867 році завдяки відновленню прямого імператорського правління в Японії. Офіційно проголошена 26 листопада 1889 року у зв'язку із прийняттям Конституції. Японська імперія
Халіфа́т (араб. خلافة إسلامية — «спадкоємець», «представник»[1]) — феодальна теократична мусульманська держава, що виникла внаслідок арабських завоювань VII–IX століть і очолювалася халіфами. Також халіфат як термін означає ісламську теократичну державу, яка має об'єднувати усіх мусульман. Утім, лише перший Омеядський халіфат дійсно об'єднував усю умму. Халіфат
Тибетська імперія (тибетське письмо བོད་ཆེན་པོ, вайлі bod chen po «Великий Тибет») — велика і потужна імперія, яка існувала в VII—IX ст., об'єднуючи в собі весь Тибет. Правила територією, значно більшою, ніж Тибетське плато, поширюючи свою владу на частини Східної, Середньої та Південної Азії. Тибетська імперія
Третій Рейх. Третій Рейх, також Третій Рейх [4][5][6][7][8][9][10][11] (нім. Drittes Reich, «Третя імперія»), або Гітлерівська Німеччина (один з варіантів в історіографії)[12][13] — німецька держава між 1933 і 1945 роками, коли Адольф Гітлер і нацистська партія контролювали країну, перетворивши її на диктатуру. За правління Гітлера Німеччина швидко стала тоталітарною державою, де майже всі аспекти життя контролювалися урядом. Офіційна назва — Німецька імперія (нім. Deutsches Reich)[14].
Тан (кит. 唐, піньінь: táng, 18 червня 618 — 4 червня 907) — династія й імперія в історії Китаю: наступниця династії Суй; попередниця періоду П'яти династій і десяти царств. Заснована Лі Юанем. Правління династії було перервано на короткий термін заснуванням Другої династії Чжоу (16 жовтня 690 — 3 березня 705 року) імператрицею У Цзетянь. Династія Тан
Монго́льська імпе́рія (у деяких джерелах також Татарська імперія, Золота Орда, Ординське царство) (старомонг. Yeke Mongγol ulus[джерело?] — Велика держава Монголів; монг. Монголын Эзэнт Гүрэн, Их Монгол улс) — середньовічна імперія в Євразії, друга за площею імперія у світовій історії[1]. Початок її утворенню поклало об'єднання тюркських племен під проводом Чингісхана у 1206 році. Вона збільшилася завдяки приєднання держав Східної і Середньої Азії, Близького Сходу і Східної Європи. За життя Чингісхана державною мовою його імперії була споріднена казахській уйгурська мова.[джерело?] На час найбільшого розквіту її площа становила 24 мільйони км² з населенням понад 100 млн людей. Монгольська імперія
імперія александра македонського(грец. Μακεδονία), також Македонське царство — антична Грецька держава північної частини Стародавньої Греції (розташовувалася в основному на території сучасної Греції), яка на заході межувала з давньогрецькою державою Епір і на сході — з Фракією. Звідси Александр Македонський розпочав свій легендарний похід на Персію, який завершився підкоренням усієї Азії.ІМПЕРІЯ АЛЕКСАНДРАМАКЕДОНСЬКОГО
Свяще́нна Ри́мська імпе́рія (лат. Sacrum Romanum Imperium, нім. Heiliges Römisches Reich) — у 962—1806 роках держава в Західній і Центральній Європі. Спочатку складалася з трьох королівств: Східного Франкського (Німеччини), Італії і Бургундії, згодом поступово перетворилася на конгломерат державних утворень із різним ступенем суверенітету до влади імператора. У період найбільшого розширення до складу імперії входили території таких сучасних держав: Німеччини, Австрії, Ліхтенштейну, Швейцарії, Люксембургу, Нідерландів, Бельгії, Монако, Сан-Марино, Ватикану, Чехії, Словенії, північної та середньої Італії, частини західної Польщі та частини східної Франції. Священна Римська імперія
Німецька імперія або Німецький рейх (нім. Deutsches Reich) тобто Німецьке царство — назва одної з держав на теренах сучасної Німеччини в 1871—1945 роках, попередник ФРН, НДР і Австрії поряд з Австрійською імперією, частина областей увійшла до складу Польщі і Російської Федеративної Республіки у складі Радянського Союзу (Калінінградська область). Слово «рейх» має кілька перекладів, зокрема, «держава», «імперія», «царство». Німецька імперія (1871—1945)
Брита́нська імпе́рія (англ. British Empire) включала домініони, колонії, протекторати, мандати на інші території, що перебували під владою Сполученого Королівства та його держав-попередників. Виникла внаслідок заснування Королівством Англія заморських територій та торговельних постів у період з кінця XVI ст. по початок XVIII ст. У період піку свого розквіту була найбільшою імперією в історії, а також протягом більше ста років була головною глобальною силою у світі[1]. Британська імперія