Повсякденне життя населення СРСР в 1960-1980 рр

Повсякденне життя населення СРСР в 1960-1980 рр.

У той час, як партійно-державна номенклатура боролася за владу та користувалася привілеями, населення жило своїм повсякденним життям, не пов’язаним із визначними подіями загальнодержавного значення, офіційними публічними церемоніями. Для інтелігенції, робітників, селян, чиновників найнижчого рівня воно зводилося здебільшого до вирішення побутових проблем.

Повсякденне життя сільських і міських жителів мало свої особливості. Умови життя міських жителів помітно змінювалися під впливом науково-технічної революції . Неодмінними атрибутами повсякденного життя стали телевізори та радіоприймачі .

Радіо та телебачення давало нові інформаційні можливості.

Справжня мрія господинь

Використання побутових приладів, зокрема холодильників, істотно змінювали умови життя. В магазинах почали з’являтися відділи кулінарії, де можна було придбати різноманітні напівфабрикати.

У містах розширилася мережа будинків побуту, салонів краси,ательє пошиття модного одягу тощо.

Селяни щоденно працювали у своїх підсобних господарствах, від яких значною мірою залежав їхній добробут.

Автолавка

Завдяки телебаченню спорт вийшов за межі стадіонів. Мільйони людей захоплювалися перемогами футболістів київського спортивного клубу “Динамо” та інших улюблених команд.«Динамо» (Київ) з першими європейськими трофеями. 1975 рік

Найпоширенішим і доступним видом розваг було кіно. Відвідування кінотеатрів стало частиною повсякденного життя. Влада заохочувала населення до масової передплати періодичних видань, які були важливим способом впливу на його свідомість. Багато сімей одержували одночасно по кілька газет і журналів.

Популярні газети СРСР

Мода

У 1970-х роках набули популярності вокально-інструментальні ансамблі (ВІА). Майже кожна школа прагнула мати свій ансамбль, а школярі захоплювалися грою на електрогітарах. Багато дітей і молодь відвідували творчі колективи та студії, спортивні та музичні школи. Молодь захоплювалася також колекціонуванням платівок, слухала модну музику. Гітарист70-ті роки

Батьки доручали дітям виконання різних обов'язків, пов'язаних із побутом, зокрема “здавання” в спеціальні пункти приймання скляного посуду, оскільки молочні продукти та інші різноманітні товари продавались у скляних пляшках. Невід'ємним атрибутом того часу стали стихійні (нелегальні) ринки, де можна було придбати модні речі, яких не було в магазинах. Прийом склотари

У 70 – 80-х роках справжнім лихом стає . З кожним роком у розряд дефіцитних товарів потрапляє все більше і більше товарів. Тому “діставання” дефіцитних товарів стає ледь не сенсом життя частини громадян. Черга до одного з центральних магазинів Київа

Але в 70-80-х роках починають наростати негативні тенденції в торговельному та побутовому обслуговуванні: Зросли роздрібні ціни на окремі види товарів. З’явився дефіцит. Привілейованим прошарком суспільства стали продавці. Щоб влаштуватись на роботу, вони платили хабарі

З’являються «Цехи» - підпільні виробництва. Що пропонували населенню «ліві», не враховані державою товари, що вироблялись з державної сировини і часто на державних підприємствах. В 70-80-х рр. вони об’єднались в межах СРСР, налагодили постачання і збут готової продукції. Так виникла тіньова економіка, яку часто прикривали правоохоронці. Невдовзі відбулось її зрощення з криміналітетом.

Харчування жителів міст поліпшилось, хоча і там були перебої з постачанням м’яса, молока, кондитерських виробів.«Народні ЗМІ»- анекдоти:Іноземний кореспондент запитує Брежнєва:- Як ви вирішуєте проблему постачання такої величезної країни ?- Через її централізацію. Ми все звозимо до Москви, а вже з Москви населення саме розбирає. З’явилися так звані «ковбасні потяги»

Моральний стан радянського суспільства. Більшість населення сприймала радянський режим як природній. Але, вглибині соціального устрою СРСР зріло невдоволення:за сприяння освоєння Сибіру та Середньої Азії за рахунок України. Керівництву республіки не подобалось всевладдя Москви на ухвалу рішень. Культурна еліта виступала проти русифікації. Згасала марксистсько-ленінська ідеологія, хотілось «буржуазних» речей: престижної роботи та побутового комфорту. Молодь не хотіла освоювати робітничі професії , працювати в сільському господарстві. Почався моральний занепад суспільства.

Моральний стан радянського суспільства. Вище керівництво оточило себе комфортом і не заважало те саме робити і чиновникам рангом нижче. Вони були поза критикою, серед них процвітала корупція . В суспільстві поширилась подвійна мораль: офіційна - як жити при «розвиненому соціалізмі» та неофіційна - як незаконними способами задовольнити потреби людини.

Моральний стан радянського суспільства. Нечуваних масштабів набуло таке явище як «несуни» (тобто, ті, хто ніс з роботи додому). Дрібних просто висміювали а крупних , бувало навіть судили як «розкрадачів народної власності». Було навіть поновлено смертну кару. якщо робітник крав на сотню, то верхівка на мільйони.

“Несуни“

Повсякденне життя кожної соціальної верстви мало свої особливості, було пов'язане з тими соціально-економічними процесами, що відбувалися в державі. Радянська економіка не могла забезпечити населенню гідні умови життя. На споживчий ринок працювало близько 20 % потужностей української економіки. Почалося стрімке наростання негараздів: дефіцит, спекуляція, господарчі злочини, падіння реального доходу громадян тощо. У той же час номенклатура створила собі окрему – власну систему, яка забезпечувала їх усім необхідним.