"Повсякденне життя та культура у XVIII – першій половині XIX"

Повсякденне життя та культура у Xv. III – першій половині XIX ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ. СТАНОВИЩЕ ЖІНКИПідготувалавчителька історії Запорізької ЗГ №65 Барановська Ю. С.

ПЛАН УРОКУЖИТТЯ ЛЮДИНИ У ТРАДИЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ. УКРАЇНСЬКИЙ МЕНТАЛІТЕТПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ А ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ. СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ. ШЛЮБ І РОДИННІ ВІДНОСИНИ

1. ЖИТТЯ ЛЮДИНИ У ТРАДИЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ. УКРАЇНСЬКИЙ МЕНТАЛІТЕТУкраїнське суспільство в першій половині 19 ст. залишалось традиційним.більшість населення зайнята у сільському господарстві, яке зберігає натуральний характер, поділ праці є нескладним.

визначальне значення мають природно-географічні умови проживання людей. В українських землях вони були переважно сприятливими, рівнинний ландшафт і теплий клімат створили умови для розвитку землеробства і скотарства. Родючі ґрунти дозволяли селянам вести одноосібне господарство. Більшість населення становили селяни, які жили в невеличких селах і не прагнули змінювати їх на небезпечні і незрозумілі міста. Розташування українських земель на Великому кордоні — межі лісу і степу, землеробів і кочовиків, християнського і мусульманського світів — зумовило формування особливостей українського менталітету.

УКРАЇНСЬКИЙ МЕНТАЛІТЕТМенталітет — спільне світосприйняття, світогляд, самоусвідомлення, спосіб мислення, поведінки і національного характеру, притаманні певній спільноті.

Життя на кордоні змушувало найактивніших до войовничості задля захисту рідної землі. Саме з них формувалося українське козацтво і козацька традиція. До ХІХ ст. ця традиція послабилася .Іншим типом українців були ті, хто намагався пристосуватися до складних умов життя — терплячі, звиклі до тривалої наполегливої праці. З особливою шаною українці ставилися до землі, що була їхньою годувальницею. Поступово це стало ототожнюватися з любов’ю до Батьківщини й українським патріотизмом.

Французький мандрівник Ш.-Л. Лесюр. Українці більш великодушні, більш відверті, більш ввічливі, більш гостинні, мають більший торговельний хист, ніж росіяни. Вони являють живий доказ перемоги свободи над людьми, що народилися в неволі. Як ви розумієте останню фразу автора? Як можна схарактеризувати український менталітет

2. Повсякденне життя українців в першій половині ХІХ ст. Основними заняттями українців, як і в давні часи, залишалися землеробство і скотарство. У землеробстві традиційно застосовувалася трипільна система. Головним знаряддям праці був важкий плуг, який називали «малоросійським».

У селянських господарствах залежно від їхнього достатку тримали корів, коней, кіз, овець, свиней, домашню птицю. Особливе значення мало утримання волів — вони були головною тягловою силою.

Основні заняття населення. Велике значення мало городництво і садівництво. На городах з’явилися нові культури: соняшник, кукурудза, томати, баклажани, перець. Особливе місце на українських городах посіла картопля.

Основні заняття населення. Значну роль у господарстві відігравало бджільництво. На півночі помітне місце у господарстві зберігало мисливство, на півдні — рибальство. Мешканці міст займалися переважно дрібним ремеслом і торгівлею.

Сільські будинки Сільські хати зводили в усіх регіонах за майже однаковою структурою (світлиця, сіні, комора), але з різних будівельних матеріалів (дерево чи лоза, обмазана глиною) залежно від наявності матеріалу та заможності родини. Пічки робили з димарями, які виводили на дах. Домашнє начиння і меблі виробляли самотужки.

світлиці

Містабули переважно невеликими і виконували функції адміністративних і торговельних центріУ Полтаві налічувалося близько тисячі будинків, здебільшого вони були дерев’яні. Але нечисельні великі міста — Харків, Одеса, Київ, Львів — у цей час зазнають змін. Центральні вулиці вимощували бруківкою і освітлювали ліхтарями. З’явилися кількаповерхові цегляні будинки, облаштовані меблями, килимами, дзеркалами, картинами. Водночас більшість міських будинків залишалася одноповерховими і дерев’яними і нагадували селянські хати.

Одяг Одяг селян залишався традиційним, а містяни та заможні верстви населення намагалися наслідувати зразки європейської моди

3. Становище жінки. Шлюб і родинні відносини. Українська сільська родина в першій половині ХІХ ст. зберігала традиційний патріархальний характер.великі родини (від 12 до 30 і більше осіб), що складалися з різних поколінь, які жили разом і вели спільне господарство. Родинні відносини регулювали давні звичаї, якими закріплювалася провідна роль старшого чоловіка і підлеглість жінки. Розгляньте фото. Як ви вважаєте, воно постановочне чи зроблене випадково? Які висновки про життя українських родин можна зробити за допомогою фото?

Домашнє завдання. Прочитати презентацію. Прочитати параграф 10.