Позакласний захід
“Безмежний світ казки”
Мета заходу
навчальна: закріпити знання про казку як жанр літератури;актуалізувати знання відомих літературних казок; спонукати учнів до читання
розвивальна: викликати інтерес до скарбниці творів зарубіжної літератури, розвивати пізнавальні інтереси, логічне мислення, спонукати до читання художньої літератури та самовдосконалення;
розвивати індивідуальні здібності учнів через театральну гру;
формувати в учнів художньо-естетичну культуру, сприяти набуттю ними естетичного досвіду;
сприяти розвиткові пізнавальних інтересів, потреби в пізнанні культурно-історичних цінностей народів світу;
виховна:
практична:
сприяти отриманню учнями досвіду публічних виступів;
досвіду стратегічної та тактичної поведінки особистості в умовах, що постійно змінюються.
Обладнання:
• стереосистема;
• фонограми музичних творів;
• костюми учасників;
• декорації;
Хід заходу
(звучить фонова мелодія)
Ведучий 1:
Казка-це мудра вчителька, яка за допомогою різних прийомів, хитрощів, чарівних предметів спонукає нас повірити в те, що добрих людей на світі більше, ніж злих, і якщо дуже захочеш, то можна здійснити чимало справ, які зроблять світ прекраснішим. Мабуть, на світі немає такої людини, яка не хотіла б жити в казці, щоб за допомогою перетворень, чудес, добрих помічників розв’язувати свої проблеми. Вам, дітям, пощастило більше, ніж дорослим. Ви можете не тільки читати казки, а й за допомогою уяви швидко переноситися у казковий світ.
Сьогодні ми спробуємо зробити це разом. Вирушаймо негайно, і нехай нам допоможуть ваші дитячі фантазії. Зараз перевіримо, чи добре ви знаєте країну, де живе Казка?
Гном 1:
Світ дивовижний вас вітає!
Всіх тих, хто вдумливо читає,
І тих, хто любить мандрувати
Та прагне більше пізнавати,
Долати знань високі мури
Вас кличе світ літератури!
Гном 2:
Ми зустрілися у казці
Щоб у радісну мить
Зрозуміти, як прекрасно
У світі білому жить
Хай минає дитинство у маєві літ.
Не забудеться казки лагідний світ!
Казкар:
Добрий день вам, любі друзі.
Я – Казкар у цій окрузі.
Все на світі знаю я,
Це професія моя
Мене чекають скрізь, я знаю.
Дітей люблю і поважаю,
Завжди учу добро робити,
Всіх цінувати і любити.
І, гості любі, вже, мабуть,
Пора нам вирушати в путь.
Тож часу цінного не гаймо –
У царство казки вирушаймо.
(учень декламує уривок з вступу до поеми О.С.Пушкіна «Руслан і Людмила»)
Ведучий 2:
Пушкін поетом великим був,
Та про малечу не забув,
Казки у віршах їм писав
Про чудеса їм сповіщав.
Царівну мертву оживив,
Та з Єлисеєм одружив,
Ще про сімох богатирів повідав,
Злу мачуху із дзеркальцем відвідав.
(інсценізація уривку з «Казки про мертву царівну і сімох богатирів»)
Автор:
Правду молвить, молодица
Уж и впрямь была царица,
Высока, стройна, бела
И умом и всем взяла;
Но зато горда, ломлива,
Своенравна и ревнива.
Ей в приданое дано
Было зеркальце одно:
Свойство зеркальце имело:
Говорить оно умело
С ним одним она была
Добродушна, весела,
С ним приветливо шутила
И красуясь говорила:
Мачеха:
«Свет мой, зеркальце, скажи!
Да всю правду доложи:
Я ль на свете всех милее,
Всех румяней и белее?»
Автор:
И ей зеркальце в ответ:
Зеркало:
«Ты, конечно, спору нет:
Ты, царица, всех милее,
Всех румяней и белее».
Автор:
Но царевна молодая
Тихомолком расцветая
Между тем росла, росла,
Поднялась и – расцвела.
Вот царица, наряжаясь
Перед зеркальцем своим
Перемолвилася с ним:
Мачеха:
«Я ль на свете всех милее,
Всех румяней и белее?»
Автор:
Что же зеркальце в ответ?
Зеркало:
«Ты прекрасна, спору нет;
Но царевна всех милее,
Всех румяней и белее»
Автор:
Как царица отпрыгнет
Да как ручку замахнет,
Да по зеркальцу кака хлопнет,
Каблучком то как притопнет…
Мачеха:
«Ах ты, мерзкое стекло!
Это врешь ты мне назло,
Как тягаться ей со мною?
Я в ней дурь то успокою.
Но скажи: как можно ей
Быть во всем меня милей?
Признавайся: всех я краше
Обойди все царство наше,
Хоть весь мир, мне ровной нет.
Так ли?
Автор:
Зеркальце в ответ.
Зеркало:
«А царевна всех милее,
Все ж румяней и белее»
Автор:
Злая мачеха вскочив
Об пол зеркальце разбив
В двери прямо побежала
И царицу повстречала
Тут тоска ее взяла
И царица умерла.
Ведучий 1:
Казок багато старих і нових
Вони повчають дорослих й малих.
І зараз розкажу вам казку,
Послухайте її , будь-ласка.
Де море берег омиває
І сяйво Півночі сіяє
Десь на околиці містечка
Хатинка там стоїть стара,
А в ній господарка мала
Тій господарці 9 літ
А вже вона зазнала бід
Немає матінки і тата
хотілось їй фантазувати
І трішки десь щось прибрехати,
Але її за це любили
Бо часто всіх вона смішила.
Оцю красуню Пеппі звали
Її давно всі знали.
( танець Пеппі Довгопанчохої)
Вихід гномів.
( гноми проводять вікторину)
Гном 1:
Скажіть, любі діти, як називали цю дівчинку?
Гном 2:
Яка тварина з нею була завжди поруч?
Гном 1:
Чи хотіли б ви бути схожими на Пеппі?
Гном 2:
Хто автор цієї казки?
(звучить мелодія)
Казкар :
В чудеса не вірять люди,
Бо відомо всім давно,
Що чудес ніде не стріти,
Крім казок і крім кіно,
Але раптом так буває,
Що в найкращий день зими
Чудо в гості завітає
І повіримо в нього ми.
Ви бачите цю дивовижну книгу? Це казки! «Колобок» , «Ріпка», «Теремок», а ось яка цікава казка « Пригоди Буратіно». Ви з нею знайомі?
Ведучий1:
До школи прямує хлопчак дерев’яний,
Чомусь потрапляє у цирк полотняний,
Відома ця книжка вам, чи не так?
В пригодах яких побував цей хлопчак?
(відповідь залу: «Пригоди Буратіно»)
Буратіно:
Я – веселий Буратіно,
Пустотливий і смішний,
Я отримав від Тортили
Чарівний ключик золотий.
П’єро:
Як добре, що є дві Мальвіни.
А я ж співаю про кохання їм
Вже обирай , Мальвінонько моя!
Цей Буратіно – хуліган, чи я?
Мальвіна 1:
Діти, ви всі читали цікаву казку Олексія Толстого «Пригоди Буратіно»?А тепер дайте відповідь на таке запитання: «На якому полі і в якій країні Буратіно закопав свої монети?»
Мальвіна 2:
Кого переміг Буратіно?
Разом:
Бувайте, до зустрічі, а нам пора у свою казку!
Ведучий2:
Батьківщина цього казкаря, Ганса Крістіана Андерсена – Данія, де й до цього часу живуть справжні королі та королеви. Серед його казок надзвичайно повчальною є казка «Снігова Королева». Тому вона заслуговує на любов і повагу багатьох поколінь читачів.
(інсценізація уривку з казки «Снігова Королева».)
Герда: Я – Герда. Я хочу розповісти вам казку про любов. Я шукаю Кая! Його вкрала Снігова Королева. Як я знесилилася! Як холодно!
Бідна моя бабуся! Вона горює, сумує за мною і за Каєм. Але я скоро повернуся. Я приведу його з собою. Кай, любий Кай, невже я ніколи тебе не побачу?
Снігова Королева і Кай:
Подивіться! Ось і я –
Королева Снігова!
Молода, струнка, красива
І сувора і примхлива
А сніжинки на мені так і сяють уночі.
Якщо ти складеш слово «вічність» ти будеш сам собі володар і я подарую тобі весь світ і нові ковзани. Тепер я полечу в теплі краї.
(Кай складає слово «вічність», вбігає Герда)
Герда:
Кай! Ти впізнав мене? Це я – твоя Герда! Нарешті я знайшла тебе! Ти не впізнав мене? Боже, тобі холодно? Ти – як крижина. Давай твої руки. Що вона з тобою зробила? Чому ти мовчиш, Каю? Ми повертаємося з тобою додому!
Кай:
Люба, Гердо! Де ж це ти була так довго? Де був я сам? Як тут холодно, пусто!
Герда:
Йдемо швидше звідси доки не повернулася Снігова Королева ! Чуєш, вона знову зачарує нас!
Кай:
Хай тільки спробує! Я посаджу її на гарячу пічку і вона розтане. Ні! Вона не прилетить! Твоя любов і вірність перемогли, Гердо!
Ведучий 2:
Казки Ганса Крістіана Андерсена миттєво розповсюджувалися по світу. Їх друкували, ними захоплювалися, так триває й донині. Можливо, тому ми так любимо його казки і з великим задоволенням гортаємо їх чарівні сторінки.
Ведучий 1:
Ви знаєте, як впізнати справжню принцесу? Існує стародавній спосіб - підкласти їй під перину горошину. Достовірність результату – 100%, хоча… Краще прислухайтеся до музики серця, яка починає звучати, коли поруч знаходиться саме ваша принцеса, а можливо вона перетвориться на Шехерезаду, героїню збірки казок «Тисяча і одна ніч»
(танець Шахерезади)
Казкар:
Зустріч скінчилася наша, дівчата й хлоп’ята,
Веселих героїв ви бачили багато,
Але не сумуйте, не будемо прощатись,
Давайте частіше в казках зустрічатись!