даний захід - це уявна подорож видатними місцями України. елементи заходу можна використовувати на уроках географіїї прит вивчені матеріалу економічної та соціальної географії у 9 класі
« Цікава Україна – гарна та єдина!» (сценарій позакласного заходу у 9 класі – уявна подорож видатними місцями рідної країни – України).
Лозунг заходу «Етнотуризм – це патріотично».
Девіз " Можна все на світі вибирати , сину, вибрати не можна тільки Батьківщину".
В.Симоненко
Мета та завдання: поглибити знання учнів про Україну; формувати ціннісне ставлення до держави, родини, громадянина; почуття належності до своєї країни, її історії та традицій; розвивати громадянські цінності: патріотизм, людяність, толерантність; розвивати логічне мислення, вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти, робити висновки, відстоювати власну позицію; виховувати любов до рідного краю, дбайливе ставлення до скарбів Батьківщини.
Обладнання уроку: карта України; державна символіка, вишитий рушник, хліб-сіль та «хліб на рушнику» наліпки; саморобні пазли «Області України»; мультимедійна дошка для перегляду відео про туристичні куточки України; фотоколаж з краєвидами України та зображеннями визначних подій для нашого народу, створений напередодні учнями для заходу.
Хід заходу
Активізація уваги учнів. Робота над віршем.
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без батьківщини.
Мотивація
Вступне слово вчителя:
Сучасна Україна як самостійна і незалежна держава існує від 24 серпня 1991 року. Наша держава – своєрідний феномен: одночасно древня і юна, славнозвісна і маловідома. На політичній карті світу як самостійна держава з’явилася порівняно недавно, але її праматір – трипільська цивілізація, а потім – Київська Русь відомі своєю величчю на весь світ.
Історична доля України складалася непросто. Були важкі періоди невдач і розчарувань, гоніння і роздробленості. Та на всіх історичних перехрестях, як власну душу, нетлінний скарб, народ плекав рідну мову, власну культуру і звичаї. Ми, немов найдорогоціннішу монету, карбували свої кращі риси: волелюбність, працьовитість, щедрість і відповідальність.
І тому нам є чим гордитися:
Але найголовніше: Україна є домівкою багатьох мільйонів громадян, кожний з яких – талановита, непересічна особистість.
Основна частина
Гра «Най-най українське».
Зараз ми дізнаємось про найбільше, найширше, найглибше, найнезвичайніше, чим багатий наш рідний край.
Кожна правильна відповідь – 1 бал.
Оголошення переможців.
І учень:
Дорогих гостей у нас зазвичай зустрічали хлібом-сіллю на вишитому рушнику. Ця традиція з давніх-давен дійшла до наших днів. Вона засвідчує шанобливе ставлення до того, кого зустрічають, і відкритість та гостинність господарів. Це знак довіри, побажання достатку та щастя.
Вчитель:
Отже і мі будемо у нашій уявний подорожі туристичної Україною вітати один одного и пригощати запашним короваєм. Сподіваюсь усі готові саме зараз розпочати нашу подорож!
ІІ учень:
Запорозька Січ . Скільки подвигів , скільки велетнів - героїв народила вона. Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Петро Сагайдачний, Данило Нечай, Богун, Кривоніс.
Козацтво на Україні зародилось в XV столітті. Селяни, які не хотіли бути кріпаками, тікали на низ Дніпра, за пороги. До лав козацтва вступали найсміливіші, наймужніші люди - адже на них чекали військові походи і битви . Але козаки не тільки воювали . Перед ними розкинулись простори родючої землі. Вони бралися за плуга, годували худобу, ремісникували . Згодом козаки створили систему укріплень. Від слова «Засіка»(укріплення з дерев) дістала свою назва Запорозька Січ. Січ була притулком для всіх, хто боровся за волю . Недарма слово «козак» в тюркських мовах означає «вільна людина».
«Славне Запоріжжя» казали українці про Січ. Запорізьких козаків – «святих лицарів» - оспівав народ у своїх думах, піснях. Гоголь писав: «Так ось вона, Січ !
Ось це гніздо, звідки вилітають всі горді і міцні, як леви, ось звідки розливається воля і козацтво на всю Україну».
(перегляд відео фрагменту про краєвиди Запоріжжя)
Вчитель:
Так! Поставимо «хліб-сіль» на карті України на Запорізької області.
Поїхали далі!
(вчитель кріпить наліпку з зображенням короваю на рушнику на настінну карту України).
ІІІ учень:
Уперше назву «Україна» вжито у Київському літописі 1187 року на означення Переяславської, Київської та Чернігівської земель. Є кілька версій щодо значення слова « Україна».
1) означає «країна», «край»;
2) прадавня назва сонячної благодаті, райська земля;
3) в українській мові вживається від дієслова «украяти», яке означає «відокремити».
Отже, «Україна» означає «земля відокремлена від решти, або наша власна земля. Одна Батьківщина – і двох не буває! Україна! Наша рідна земля, наша Батьківщина. Вона для всіх єдина, хто її поважає і любить, вона - колиска найкращих у світі пісень, вона - вічна надія на волю і кращу долю.
Мені над усе більш нічого не треба:
Домівка матусі, волошки в житах,
Вишневий світанок, полив'яне небо,
І сиза роса на траві при шляхах.
Таке все тут миле, доступне і гідне -
Високі тополі і тихе село...
Таке одкровення, насущне і рідне,
Воно в мою душу навіки вросло.
Коралі калини і мамині очі,
І доля - з лелечого наче крила...
Я більшого щастя на світі не хочу,
Щоб лиш Україна міцніла й цвіла.
Події на Майдані Незалежності у Києві нам показали як люди щиро люблять Україну.
(перегляд відео «Молитва за Україну»)
Вчитель:
То де нам поставити чергову наліпку ? Вірно! На Київщині!
ІV учень:
Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня) 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородського району Черкаської області). Творчість Шевченка була багатогранною. Митець був і глибоким ліриком, і творцем епічних поем, і видатним драматургом та різнобічно обдарованим митцем. З мистецької спадщини Шевченка збереглося 835 творів живопису й графіки, що дійшли до нас в оригіналах і частково у гравюрах та копіях. Її доповнюють дані про понад 270 втрачених і досі не знайдених мистецьких творів.
(перегляд відеопрезентації «Творчість Т.Г. Шевченка»)
Вчитель:
І ми ставимо наліпку на Черкаській області.
(вчитель кріпить наліпку з зображенням короваю на рушнику на настінну карту України).
Гра «Українці-патріоти».
Завдання: знайти і з’єднати частини прислів’їв, пояснити їхнє значення.
Земля там найкраща, |
там і рай. |
Де рідний край – |
на своєму корені росте. |
Кожна травичка |
і в жмені мила. |
Рідна земля |
як своя сторона. |
Людина без Вітчизни, |
де вродився ти! |
Нема в світі кращої, |
як соловей без пісні. |
(Далі по ходу назв рекреаційних областей вчитель наліплює наліпку на відповідні області)
V учень:
Туристичне господарство… Природні рекреаційні ресурси України різноманітні. Вся її територія знаходиться в смузі кліматичного комфорту. Україна
має прекрасні умови для організації відпочинку на берегах і лиманах Чорного та Азовського морів, водойм і річок, у Кримських горах та Українських Карпатах. Все це навіює дзвінкий сміх Одещини (Куяльник, Чорне море), мінеральними водами Львівщини (Трускавець, Східниця, Моршин та Немиров) та Полтавщини (Миргород).
VІ учень:
Сприятливі передумови для відпочинку і лікування є також у східній та західній частинах Криму. Унікальні грязі для лікування зосереджені в районах Євпаторії, Феодосії, Саку та в багатьох інших населених пунктах. Значні рекреаційні ресурси є у східному підрайоні, який простягається вздовж Азовського моря. Клімат у цьому підрайоні більш континентальний, температура менш солоної морської води вища. Підрайон має сприятливі кліматичні водно-морські та грязьові ресурси. Цінні лікувальні грязі є в районах Донеччини (Маріуполь).
(виступ шкільної екологічної агітбригади «Обнимая Землю»)
Вчитель:
Друже мій, не стій окремо,
В наше коло поспішай!
В танці миру ми пройдемо
По планеті з краю в край!
Беремось міцніше за руки,
І вгору їх піднімемо
Щоб все життя так пліч-о-пліч пройти.
В цей сонячний ранок величного свята
Про дружбу почнемо цю пісню співати.
(всі співають пісню «Разом і до кінця» Слова: В. Войтко. Музика: І.Батюк)
Важкі часи у нас настали,
Та нас з тобою не зламали.
На схід і захід хочуть поділити,
Та волю нашу їм не зупинити!
Та ми ніколи не станем на коліна,
І буде жити вільна Україна!
А якщо треба, то станемо до бою,
Бо схід і захід разом із тобою!
Важкі часи у нас настали,
До цього ми не жили – виживали.
Ми об’єднаємо усю країну,
Не віддамо ми нашу Батьківщину!
Разом і до кінця – до перемоги!
Разом і до кінця – відкинь тривоги!
Разом і до кінця – бо ми є сила!
Разом і до кінця – Батьківщина мила!
Разом і до кінця – не станем на коліна!
Разом і до кінця – Україна!
Разом і до кінця – станемо до бою!
Разом і до кінця – із тобою!
(складання на підлозі великих саморобних пазлів «Області України» та виставка малюнків на тему «Схід та Захід – разом і назавжди!»
VІІ учень:
А нам і не треба більшого щастя, щоб лише Україна розвивалася, зміцнювалася, а ми, її громадяни, робили все для того, щоб вона якнайшвидше стала в ряд з передовими країнами світу. Ми - українці! Це звучить гордо. Нам пощастило народитися на мальовничій землі.
VІІІ учень:
Любіть Україну, вона в нас одна,
Другої немає й не буде,
Любіть Україну, як матір, щодня,
Тоді вона й нас не забуде.
Любіть Україну, всім серцем любіть,
Священну матір - Вкраїну,
Як предки великі її бороніть,
Кохайте її до загину.
Заключна частина. Підбиття підсумків.
Гра «Мікрофон» - Що дізнався нового?