Позакласний захід"Хліб і рушник - одвічні людські символи".

Тема:Хліб і рушник - одвічні людські символи.

Мета: ознайомити учнів з рушником та хлібом та їхніми символічними значеннями; виховувати глибокі почуття любові до сімейних традицій,пов’язаних з вишиванням рушників.

Обладнання:вишиті рушники, вишиванки, хліб, висловлювання про рушник:

• Хата без рушників-родина без дітей.
• Рушник на кілочку-хата у віночку.
• Рушник-обличчя оселі.
• Хліб - усьому голова.
• Сила від хліба, хліб від землі.

 

(Заходять з танцем, із хлібом на рушнику)

1.Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

 А на довгий-довгий вік.

 

2. Ми гостей свої стрічаєм

Круглим, пишним короваєм.

З рушником берем таріль,

Коровай кладем і сіль.

Шанобливо хліб підносим

І, вклонившись, щиро просим:

-Любий гостю наш, приймай

 І рушник, і коровай.( ставлять хліб на столик)

(Вчитель бере хліб в руки і читає вірш «Про хліб»).

 

Із чого почати про тебе мені?

Напевно, я пізно на світ народилась.

Не жала серпом, не була на війні,

Останнім шматком я з ніким не ділилась.

 

Донині невміло зав’язую сніп

Всміхається знову докірливо мати.

Скажіть, а хіба щось смачніше за хліб,

 Ми мали чи будемо мати?

 

Історіє, дай нам поглянуть назад

Де голод і кулі, як рівні косили

І дивиться в очі мої Київград

І мовчки рахує могили.

 

Підводяться мертві і в чергу стають

Чекають худесенькі діти.

Тут хліб, наче щастя по краплі дають

Ти чуєш, мій сонячний світе?

 

А зовсім недавно, у мирні вже дні,

Розкинувши руки крилаті

Хлопчина вкраїнський згорів у вогні,

Щоб хліб врятувати у вогні.

А нам стежками прийдешнього йти

Нам долю батьки відібрали у воєн

Нам треба навчитися хліб берегти

І крихту останню ділити надвоє.

 (Відео про хліб)

Вчитель:Діти, сьогодні наша класна кімната перетворилася на прекрасну світлицю. До нас завітали гості.

 

Діти:Добрий день вам, любі друзі,

Хай вам щастя завжди буде. (стоять)

 

Вчитель:А ви теж такі гарні, одягнені в український одяг і звемося ми як?

 

Учні: Українці. ( сідають)

 

Вчитель: Україна - це наша земля, рідний край, наша країна зі своєю історією, обрядами, традиціями та звичаями, чарівною піснею і мудрими людьми, мальовничою природою.

Сьогодні ми поведемо мову про те, без чого не уявити ні степової даля, ні світанку, ні рідного дому, ні самого життя.

 

3. Певно, чули ви, всі друзі,

Вже не раз такі слова:

« Хліб - потрібно шанувати!

Хліб- усьому голова!»

 

4. Він вічний і святий цей хліб,

Чи в паляниці на столі у хаті,

Чи зв’язаний у важкий тужавий сніп,

Де колоски шепочуться вусаті.

 

Вчитель: За всіх часів і у всіх народів вважалося найбільшою святості, коли лежав на столі хліб.

 

5.Пахне хліб,

Як тепло пахне хліб!

Любов’ю трударів,

І радістю земною,

І сонцем, що всміхається весною,

І щастям наших неповторних діб -

Духмяно пахне хліб!

 

Вчитель:З давніх-давен наш український народ понад усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб-достаток, сіль-гостинність і щирість, а честь-то людська гідність. Хліб-оберіг сім’ї, родина-основа людського життя.

 

6.Щоб хліб, як сонце, сяяв на столі

У кожній хаті, домі та колибі.

Уклін земний, працівникам землі!

І сіячам, плугатарям спасибі.

 

Частівки

Я- маленька українка,

У Котівці я живу,

Проспіваю вам частівку,

Та не давню, а нову.

 

Я- маленька українка,

Звідси вся моя сім’я,

Розквітай під мирним небом

Ти , Котівочко , моя.

 

Я- маленька українка,

Тут я народилася

У кошівочці ластівочки

Співати навчилася.

 

Честь і слава хліборобам,

Що живуть в моїм селі!

Хлібороби хліб нам роблять,-

Знаєм ми про це усі.

 

7.-Не кидайсь хлібом! Він святий!-

В суворості ласкавій,

Бувало аже дід старий

Малечі кучерявій,-

Не грайся хлібом, то ж бо гріх!-

Іще до немовляти,

Щасливий стримуючи сміх,

 Бувало, каже мати.

 

8.-Хліб,як сонце,- каже мати,

-Хліб , як сонце,- каже тато,

-Хліб , як сонце,- кажуть люди,

-Хліб, як сонце з нами всюди.

 

9.Печу, печу хлібчик

Діткам на обідчик,

Кладу , кладу папку

Прямо на лопатку.

Шусть у піч.

 

Вчитель:В Україні хазяйка, перш ніж приступити до випікання хліба нарядно одягалася, пов’язувалася яскравою хустиною. Народження хліба - свято. Нині вже мало хто з молодих господинь випікає хліб. А ми запросили сьогодні в гості бабусю нашої Вікусі. Вона для вас підготувала цікаву розповідь  про випічку хліба.

Сьогодні справжнє сято:

Бабуся натопить в печі,

А потім почне саджати

Рум’яні, пухкі калачі. (розповідь бабусі)

«На калині»(мама співає)

Сценка «Бублик і паляниця»

Авт.:Бублик житній паляниці

Говорив хвастливо:

-Ти  засмагла, чорнолиця –

Зовсім не вродлива.

Я ж біленький, солоденький,

Вигнутий красиво,

У малечі викливаю

Усмішку щасливу.

 

Авт.:І сказала хвастунові

Паляниця свіжа:

-Ти для діток подарунок,

Я- будення їжа.

 

Я до кожної родини

Йду щодня до хати,

Ти, як гість у дім приходиш

Я ж –як рідна мати.

 

Сценка «Ледар і трудівник»

-Нащо тримаєш хліб у руках? Дай мені,- (просить ледар)

-Я б тобі дав, але він дуже дорогий для мене. Щоб його дістати треба раніше впорати землю.

-Тоді вже можна їсти?

-Ні, треба дочекатися літа, із зерна виростає злак.

-Тоді вже можна їсти?

-Ні, треба його скосити.

-Тоді вже можна їсти?

-Ні, його необхідно просушити і змолоти.

-Тоді вже можна їсти?

-Так, але ледачому не дадуть.

 

Пісня «Хліборобський коровай»

Вчитель:Хліб і сіль на вишитому рушникові- то висока ознака гостинності українського народу.

Рушник на столі - це давній наш звичай. Не було в Україні хати, яку не прикрашали б рушниками. Саме рушник був обличчям оселі.

 

10. Скільки багатства в нашого народу

В криниці мудрості не висиха вода.

Свято шануються закони роду,

Душі народної скарбниця не згаса.

 

11.А мова наша, рідна мова

Чи то не золото, не скарб?

Вона, мов гілка калинова

Красою вабить і цілющий має дар.

 

12.А як же не згадать про пісню-

Сумну й веселу, радісну й тужну.

Вона то у блакить зрина небесну,

То серце наше крає від жалю.

 

13. Люблю тебе, мій рідний краю,

Люблю, як матінку свою.

І вірним серцем я вбираю

Красу невимовну твою.

 

14.Люблю поля, ліси і гори,

Твої озера голубі.

І синє небо, наче море,

І рушники, як килими.

 

15.Ти у піснях, у вишиванках,

В барвистих квітах навесні.

Вмиваєш росами щоранку

Свої простори осяйні.

 

16.У нас сьогодні, наче вечорниці,

Милують око диво-рушники.

Дівочий сміх лунає у світлиці

Як добре, що є звичаї такі!

 

17.На землі великій

Є одна країна!

Гарна, неповторна

Красна, як калина.

І живуть тут люди

Добрі, працьовиті,

І кажу, до речі,

 Ще й талановиті.

 

18.Землю засівають

І пісні співають,

Вишивають гарні

Барвисті рушники.

 

19.Ми дуже славим весь наш край

І любим Україну.

На рушнику зелений гай, І вишиту калину.

Пісня «Рідна мати моя»

 

20.Рушник!Як багато промовляє нам це слово. Без рушника не обходиться ні в одній сім’ї. Ним витирали руки і посуд, ним накривали діжу з тістом, спечені паляниці, пироги.

З рушником і хлібом зустрічали і зустрічають шанованих людей, вшановують появу нової сім’ї. На щастя-долю давала мати синові рушник, коли виряджала в далеку дорогу. На весільний рушник ставали молодята.

21.Але в кожному з них особливо люблять два кольори:червоний і чорний.

Червоний колір-колір калини, щастя, любові, щасливої долі.

Чорний колір-колір землі нашої родючої, а інколи смутку.

Пісня «Рушничок»

 

22.Шануйте, друзі, рушники,

Квітчайте ними свою хату-

То обереги від біди,

Шануйте ті, що дала мати.

 

23.Взяли нитки ми та голку-

Рушник вишиваєм.

І барвисту пісеньку

Весело співаєм.

Смужка до смужечки,

Малюнок до малюнку.

Подивись на рушничку

Чудові візерунки.

 

24.Взяли нитки ми та голку-

Квіти вишиваємо,

І народну пісеньку

Про рушник співаємо.

 

25.Скільки вас і які ви, рушники України?

 

26.Рушничок для дитини,

Рушники на всі дні.

Рушничок для хатини,

Ще й весільні рушники.

Рушники для недолі,

Рушнички для молодят,

Рушнички барвінкові

Для веселих всіх свят.

 

27.Рушнички всі в узорах:

І рушник на щодень,

Різнобарвні в кольорах,

Ще й рядочки з пісень.

Рушники України-

Для обличчя і рук,

 З ними діти зростали

Брали в світ в дні розлук.

 

28.Дивлюся мовчки на рушник,

Що мати вишивала.

І чую: гуси зняли крик,

Зозуля закувала.

 

29.Знов чорнобривці зацвіли,

Запахла рута-м’ята.

Десь тихо бджоли загули

Всміхнулась люба мати.

 

30.І біль у серці раптом зник,

Так тепло-тепло стало…

Цілую мовчки той рушник,

Що рідна ненька вишивала.

 

31.Живем в новім столітті недарма ми

І за кордони їздим працювати.

А рушники , що бабця вишивала

Все в скрині нерозгорнуті лежать.

Пісня «А сорочка мамина»

 

32.Поки жив чоловік

Й вишиває жіноча рука,

Буде жити довіку рушник

І чарівна його красота.

 

33.Шануйте, друзі, рушники.

Шануйте ті, що дала мати,

Готуйте дітям з чистої роси,

Щоб легко їм в житті здолати

Похмурі та скрутні часи.

 

Шануйте, друзі, рушники.-(разом)

Пісня « Вишиванка»