Позакласний захід "Люби, шануй, оберігай наш край, що зветься Україна!"

Люби, шануй, оберігай наш край, що зветься Україна!

Мета: поглибити знання учнів про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; формувати риси громадянина Української держави; пробуджувати iнтерес до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховувати нацiональну свiдомість учнiв i людську гiдність, повагу та любов до Батькiвщини.

Звучить відео -  пісня про Україну

Ведучий: Сьогодні День Соборності України, свято рідного краю, свято  нашої держави.

Ведуча:  Ми пишаємося, що  ми – українці, а наша Вітчизна – Україна,  земля, дорога та мила серцю кожного із нас.

1.     Любіть Україну, як сонце, любіть,

 як вітер, і трави, і води,

 в годину щасливу і в радості мить,

 любіть у годину негоди!..

  Любіть Україну у сні й наяву,

  вишневу свою Україну,

  красу її, вічно живу і нову,

  і мову її солов’їну.

2.     Між братніх народів, мов садом рясним,

 сіяє вона над віками…

 Любіть Україну всім серцем своїм

 і всіми своїми ділами!..

  Для нас вона в світі єдина, одна,

в просторів солодкому чарі…

Вона у зірках і у вербах вона,

і в кожному серця ударі…

3.     У квітці, в пташині, в електровогнях,

 у пісні у кожній, у думі,

 в дитячій усмішці, в дівочих очах,

 і в стягів багряному шумі…

  Як та купина, що горить – не згора,

  живе у стежках, у дібровах,

  у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,

  і в хмарах отих пурпурових.

4.       Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

      і сльози, і все до загину…

     Не можна любити народів других,

     коли ти не любиш Вкраїну!..

 Любіть у коханні, в труді, у бою,

 як пісню, що лине зорею…

 Всім серцем любіть Україну свою, -

 і вічні ми будемо з нею!

Ведучий: Україна –  рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.

Ведуча: Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні та кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово.

Ведучий: Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою,  щасливою.

Ведуча: Якось батько зібрав синів і сказав: «Сини мої! Живіть у мирі й злагоді, і тоді жоден ворог вам не страшний, ніхто не зможе вас здолати». Сини стали заперечувати. Кожен вважав, що зуміє побороти ворога самотужки. «Невже ви думаєте, що здолаєте ворога, коли кожен із вас, як та гілка, яку вітер хилить у різні боки, а як сильніше дмухне – то й зламає? – мовив батько. – Ось спробуйте зламати цей пучок гілля. Що, не можете? Тож запам’ятайте: нікому ще не вдалося перемогти людей, які тримаються одне за одного, як ці гілки».

Пісня «Моя Україна»

1. Над сивим Дніпром височіє пивиха,
   Зійду і погляну на край мій здаля.
   Ти щастя зазнала і горя і лиха
   Оця найрідніша для мене земля.

Приспів: Моя Україна для мене єдина
Людей працьовитих і радості край.
Ми в щасті і в горі назавжди родина.
Цвіти Україно, цвіти, розквітай.

2. Примножимо друзі батьків наших славу.
   Хай мирно завжди колосяться поля.
   Хай славиться праця людей твоїх славних.
   Не зникне в віках України ім’я.

Приспів: Цвіти Україно моєї родини
Батьків і дідів незборимий мій край.
Ми завжди з тобою навіки єдині
Моя Україно, цвіти, розквітай.

Приспів: Моя Україна для мене єдина
Людей працьовитих і радості край.
Ми в щасті і в горі назавжди родина.
Цвіти Україно, цвіти, розквітай.                                                                                              Цвіти Україно моєї родини
Батьків і дідів незборимий мій край.
Ми завжди з тобою навіки єдині
Моя Україно, цвіти, розквітай.

5. Любi, друзi! Хоч маленькi,
   Ми вже добре знаєм,
   Що звемося українцi
   Й українських предкiв маєм.
   Батько, мати, брат, сестричка
   І всi iншi члени роду,
   Всi належать до одного
   Українського народу.

6. У всiх людей одна святиня.
   Куди не глянь, де не спитай,
   Рiднiше їм своя пустиня,
   Аніж земний в пустинi рай,
   Їм красить все їх рiдний край.
   Нема без кореня рослини,
   А нас, людей, без Батькiвщини.

7. Родитись українцем —
Це велика Честь i слава.
Рiдний край свiй полюбити
Найважливiша справа.
В нiм пливуть глибокi рiки,
І шумлять степи безкраї,
Стрункi гори пнуться в хмари,
Синьооке море грає.

8. Буйне збiжжя колосисте
    На врожайних росте рiллях.
    Є у надрах сiль i нафта,
    Вiск, залiзо i вугiлля.
    Українцi й українки —
    Всi кохають до загину
    Славну землю батькiв своїх —
    Свою рiдну Україну!

9.  Але, щоб цю землю свою
     Мiцно, щиро покохати,
     Добре вивчити, пiзнати.
     Треба знати те, як предки
     На землi цiй колись жили,
     Як грудьми своїми
     Заступали, боронили,
     Як невпинно працювали,
     І боролися завзято,
     Щоб їх люба Україна
     Була дужа i багата.
     Хай не буде нi одної
     Української дитини,
     Що не вмiла б розказати
     Про минуле України.

Ведуча: Упродовж століть  землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.

Ведучий: У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

Ведуча: Щороку 22 сiчня весь український народ iз вдячністю згадує тих героїв, якi боролися за об’єднання усiх нацiонально-демократичних сил українства, хто словом i ділом намагався вiдродити незалежну Соборну Українську державу. Ідея всеукраїнської єдності формувалася ще з часiв Київської Русi, Галицько-Волинської держави, Запорізької Січі, Визвольної вiйни пiд проводом Богдана Хмельницького, Гетьманщини.

Ведучий: Та реалiзувалась ця мрiя внаслiдок української революцiї 1917-1920 рокiв, пiд час якої з великою силою розкрилися свободолюбство i нацiональний дух українського народу, утворилися двi демократичнi держави – Українська Народна Республiка (УНР) та Західноукраїнська Республiка (ЗУНР). Нажаль, двi роз’єднанi держави не могли iснувати як єдиний полiтичний, економiчний органiзм, цьому заважав ряд причин. Не зважаючи на перешкоди, народ України не полишав прагнення до об’єднання всiх українських земель у власнiй державi.

Ведуча: 22 сiчня 1919 року на Софіївській площi, бiля пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому, у присутностi десяткiв тисяч киян лiдери Української Народної Республiки  і повноважна делегація Західноукраїнської Республiки заявили про свiй непохитний намiр збудувати єдину соборну Українську державу.

Ведуча: З раннього ранку мiсто набуло святкового вигляду. На будинках державних установ майорiли нацiональнi синьо-жовтi прапори, Софiївський майдан прикрашала трiумфальна арка зі старовинними гербами України і Галичини.

Ведучий: В Актi злуки проголошувалося: «Однинi воєдино вливаються століттями відiрванi одна від одної частини Єдиної України, Захiдноукраїнська Народна Республiка (Галичина, Буковина Угорська Русь) i Надднiпрянська Велика Україна. Здiйснилися вiковiчнi мрiї, якими жили, i за якi вмирали кращi сини України. Однинi є єдина, незалежна Українська Республіка».

Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України, і відзначають його з 1999 року.

У розмаїтті жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.

Ведуча: Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. 

Відео- фільм «День Соборності України».

Ведучий:  Соборність – це символ. Символ боротьби за волю. Порозуміння між людьми. І часточка надії і віри у майбутнє.

Ведуча: Пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Ведучий: Любов до землі, до рідного слова прирекли багатьох славних синів і дочок України на тюрми і поневіряння.

Ведуча: Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Пісня «Україно моя» (Асоль)

1. День новий нам принесе

  Сміх дітей сонце ясне

  Нехай твій дім минає біда

  Рідна Украіно, моя ти земля

Приспів:  Ти - радості джерело

  Ти - маминих рук тепло

  Нене,Вкраіно моя,

  Нового дня зоря

  Ти - крок у нове життя

  Нене моя

2.  Твоі кольори - пшеничні поля

  Небес блакить, ріки, моря

  Знаю я, що в нас на роду

  Нашому роду нема переводу

 Приспів: Ти - радості джерело

  Ти - маминих рук тепло

  Нене Украіно моя                                  2 рази

  Нового дня зоря

  Ти - крок у нове життя

  Нене, Вкраїно моя

10. Моя Україна – широкі простори,
      Поля і левади, долини і гори,
      Молитва і пісня, і слово натхнення,
      Наш труд і талант,
     Україно, для тебе.
11.  Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!
       Говорять сьогодні дорослі й малі
       Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,
       Немає такої, як ти ,на землі.

                             Флешмоб «Сонце нам сяє» (Гайтана)

12.Молюсь за тебе, Україно,
Молюсь за тебе кожен час,
Бо ти у нас одна-єдина,-
Писав в своїх віршах Тарас.
«Молюсь, - казав він,- щоб у тебе
Не було між людьми війни
Щоб завжди було чисте небо
На нашій стомленій землі».
Щоб завше у садку смерека
Весняним квітом під вікном цвіла
І прилітали з вирію лелеки,
Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!
 

13. Дай нам, Боже, сили і снаги,
     Щоб цвіли Дніпровські береги,
     Щоб жили гуртом, не поодинці
     На землі щасливі українці.
     Я на рідній мові друзям щастя зичу,
    Хай добро хлібину кожному несе.
    У гостинну хату щиро всіх покличу,
     І вони, я певен, зрозуміють все.
    І вони, я певен зрозуміють слово,
    Де вкраїнська мова пахне барвінково,
    Де вкраїнська пісня розправля крило.

Пісня –відео «Україна – благословенна Богом земля»

Ведучий:  Україно, соборна державо,

Сонцесяйна колиско моя,

Ні, не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях.

Ведуча:  Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в ній – перлина,

Не вмре повік!

Ведучий: Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!

Говорять сьогодні дорослі й малі.

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,

Немає такої, як ти, на землі.

Ведуча: Наше свято підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

Пісня «Буде Україна на землі»  (Н.Май)