Методична розробка "Iнновацiйнi технологiї – як невiд’ємна складова у позакласнiй роботi з iноземних мов"

Вiддiл освiти

Лебединської мiської ради Сумської областi

Мiський методичний кабiнет

Лебединська спецiалiзована школа I-III ступенiв №7

 

 

 

 

Iнновацiйнi технологiї – як невiд’ємна складова у позакласнiй роботi з iноземних мов

 

Лебедин 2014

Схвалено методичною радою Лебединської спецiалiзованої

мiської ради Сумської областi ( протокол №2 вiд 04.11.2013р.)

 

 

 

Укладач: Стеблянко М. О., вчитель англiйської та німецької мови II категорiї

 

Рецензенти:

Доценко Н. В. – голова методичного об’єднання вчителів іноземної мови, вчитель вищої категорії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Змiст

Вступ

I. Мiсце iнновацiйних технологiй у викладаннi iноземних мов

1.1 Необхiднiсть використання iнновацiйних технологiй у сучаснiй освiтi

1.2. Форми iнновацiйних технологiй на уроках                                           iноземної мови

II. Позакласна робота – як невiд’ємна складова у вивченнi iноземних

мов

2.1. Роль позакласної роботи у вивченнi iноземних мов

2.2. Принципи позакласної роботи з іноземної мови

2.3. Доцiльнiсть використання iнновацiйних технологiй у      

позакласнiй роботi з iноземних мов

Висновок

Додатки

Використанi джерела

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Позакласна робота з іноземної мови є вагомою складовою всього навчально-виховного процесу школи. Вона розкриває низку додаткових можливостей як для вчителів, так і для учнів. Грамотно організована і проведена позакласна робота не лише поглиблює і розширює знання з іноземної мови, але й сприяє зацікавленню учнів у її вивченні, підвищенні мотивації до знайомства з її культурою. Вона систематизує та вдосконалює набуті знання і навички, розвиває комунікативну компетенцію, допомагає розкрити вміння і таланти учнів. Значного прогресу можна досягти з упровадженням відповідних технологій, що зможуть зробити навчально-виховний процес більш гнучким, індивідуалізованим. Такі перспективи викликають необхідність дослідження доступних на сьогоднішній день визнаних педагогами технологій, а також визначення можливостей розвитку і виховання школярів у рамках їхнього функціонування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Мiсце iнновацiйних технологiй у викладаннi iноземних мов

 

1.1 Необхiднiсть використання iнновацiйних технологiй у сучаснiй освiтi

 

Розвиток системи освіти вимагає від педагогічної науки й практики вивчення і впровадження нових методів навчання і виховання дітей. Інновації в педагогіці пов'язані із загальними процесами у суспільстві, глобальними проблемами, інтеграцією (лат. integratio - відновлення, об'єднання в ціле окремих елементів) знань і форм соціального буття. Нині створюється нова педагогіка, характерною ознакою якої є інноваційність - здатність до оновлення, відкритість новому.

На сьогоднішній день , основним завданням сучасної школи є розвиток гармонійно цілісної особистості, де у центрі уваги – учень з його обдарованістю, здібностями, потенційними можливостями, а також створення інноваційного простору.

 Відомо, що інноваційний процес – це комплексна діяльність по створенню, освоєнню, використанню та розповсюдженню нововведень. Для того, щоб викликати інтерес в учнів до вивчення іноземної мови, ми, вчителі  повинні шукати нові, цікаві і результативні форми і методи навчання. Під час навчання потрібно використовувати такі методи, при яких:

• в учнів виникає бажання до творчої, результативної роботи;

• учні стають активними, розкутими, намагаються досягти успіху, при цьому не порушують поведінку у класі.

 Відомо, що одним з основних методичних інновацій є інтерактивні методи навчання. Слово "інтерактив” прийшло до нас із англійської мови "interаct”. "Inter” – це "взаємний”, "act” – діяти. Інтерактивне навчання – це навчання основане на діалогічному мовленні, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня, при цьому вони - рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання і не відчувається домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. В таких умовах, учні швидше привчаються бути демократичними, сміливо спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати обґрунтовані самостійні рішення.

Мета інтерактивного навчання – створювання комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість .Потрібно пам’ятати, що суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес повинен бути постійно наповнений активною взаємодією всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємо - навчанні: вчитель – учень, учень – учень.

 

1.2. Форми iнновацiйних технологiй на уроках iноземної мови

 

Сьогодні в центрі уваги - учень, його особа, неповторний внутрішній світ. Тому основна мета сучасного вчителя - вибрати методи і форми організації учбової діяльності учнів, які оптимально відповідають поставленій меті розвитку особи.

Останніми роками все частіше піднімається питання про вживання нових інформаційних технологій в школі. Це не лише нові технічні засоби, але і нові форми і методи викладання, новий підхід до процесу навчання. Основною метою вивчення іноземної мови є формування і розвиток комунікативної культури школярів, навчання практичному опануванню іноземної мови.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб створити умови практичного опанування мови для кожного учня, вибрати такі методи навчання, які б дозволили кожному учневі проявити свою активність, свою творчість. Завдання вчителя - активізувати пізнавальну діяльність учня в процесі вивчення іноземної мови.

Сучасні педагогічні технології такі, як навчання у співпраці, проектна методика, використання нових інформаційних технологій, Інтернет - ресурсів допомагають реалізувати особово-орієнтований підхід у навчанні, забезпечують індивідуалізацію і диференціацію навчання з урахуванням здібностей дітей, їх рівня знань.

Форми роботи з комп'ютерними навчальними програмами на уроках іноземної мови включають: вивчення лексики; відпрацювання вимови; вивчення діалогічної і монологічної мови; вивчення писемності; відпрацювання граматичних явищ.

Можливості використання Інтернет - ресурсів величезні. Глобальна мережа Інтернет створює умови для здобуття будь-якою необхідною учням і вчителям інформації, що знаходиться в будь-якій точці земної кулі: народознавчий матеріал, новини з життя молоді, статті з газет і журналів та інше.

На уроках iноземної мови за допомогою Інтернету можна вирішувати цілий ряд дидактичних завдань: формувати навики і уміння читання, використовуючи матеріали глобальної мережі; удосконалювати уміння письмової мови школярів; поповнювати словарний запас учнів; формувати у школярів мотивацію до вивчення іноземної мови.

Крім того, робота направлена на вивчення можливостей Інтернет - технологій для розширення кругозору школярів, налагоджувати і підтримувати ділові зв'язки і контакти зі своїми однолітками в англомовних країнах.

Учні можуть брати участь в тестуванні, у вікторинах, конкурсах, олімпіадах, що проводяться по мережі Інтернет, переписуватися з однолітками з інших країн, брати участь в чатах, відеоконференціях та інше.

Учні можуть отримувати інформацію з проблеми, над якою працюють в даний момент в рамках проекту.

Змістовна основа масової комп'ютеризації пов'язана з тим, що сучасним комп'ютером є ефективний засіб оптимізації умов розумової праці, взагалі, в будь-якому його прояві. Є одна особливість комп'ютера, яка розкривається при використанні його як пристрої для вчення інших, і як помічника у придбанні знань, це його бездушність. Машина може "доброзичливо" спілкуватися з користувачем і в якісь моменти "підтримувати" його, проте вона ніколи не проявить ознак дратівливості і не дасть відчути, що їй стало нудно. У цьому сенсі вживання комп'ютерів є, можливо, найбільш корисним при індивідуалізації певних аспектів викладання.

На даний час пріоритет віддається комунікативності, інтерактивності, автентичності спілкування, вивченню мови в культурному контексті, автономності і гуманізації навчання. Дані принципи роблять можливим розвиток міжкультурної компетенції як компонента комунікативної здатності. Кінцевою метою навчання іноземним мовам є навчання вільному орієнтуванню в іншомовному середовищі і умінню адекватно реагувати в різних ситуаціях, тобто спілкуванню. Сьогодні нові методики з використанням Інтернет - ресурсів протиставляються традиційному вивченню іноземних мов. Щоб навчити спілкуванню іноземною мовою, потрібно створити реальні, справжні життєві ситуації (тобто те, що називається принципом автентичності спілкування), які стимулюватимуть вивчення матеріалу і вироблятимуть адекватну поведінку. Цю помилку намагаються виправити нові технології, зокрема Інтернет.

Комунікативний підхід - стратегія, що моделює спілкування, направлена на створення психологічної і мовної готовності до спілкування, на свідоме осмислення матеріалу і способів дій з ним. Для користувача реалізації комунікативного підходу в Інтернеті не представляє особливої складності. Комунікативне завдання повинне пропонувати таким, що вчиться проблему або питання для обговорення, причому учні не просто діляться інформацією, але і оцінюють її. Основним же критерієм, що дозволяє відрізнити цей підхід від інших видів учбової діяльності, є те, що учні самостійно обирають мовні одиниці для оформлення своїх думок. Використання Інтернету у комунікативному підході як не можна краще мотивовано: його мета полягає у тому, щоб зацікавити учнів у вивченні іноземної мови за допомогою накопичення і розширення їх знань і досвіду.

Однією з основних вимог, що пред'являються до вчення іноземним мовам з використанням Інтернет - ресурсів, є створення взаємодії на уроці, що прийнято називати в методиці інтерактивністю. Інтерактивність - це "об'єднання, координація і взаємодоповнення зусиль комунікативної мети і результату мовними засобами". Навчаючи справжній мові, Інтернет допомагає у формуванні умінь і навиків розмовної мови, а також у вивченні лексиці і граматиці, забезпечуючи справжню зацікавленість і, отже, ефективність. Інтерактивність не просто створює реальні ситуації з життя, але і заставляє учнів адекватно реагувати на них за допомогою іноземної мови.

Однією з технологій, що забезпечує особово-орієнтоване вчення, є метод проектів, як спосіб розвитку творчості, пізнавальної діяльності, самостійності. Типологія проектів всіляка.

Проекти можуть підрозділятися на монопроекти, колективні, усно-мовні, видові, письмові і Інтернет - проекти. Хоча в реальній практиці частенько доводиться мати справу зі змішаними проектами, в яких є ознаки дослідницьких, творчих, практико - орієнтованих і інформаційних. Робота над проектом - це багаторівневий підхід до вивчення мови, що охоплює читання, аудіювання, говір і граматику. Метод проектів сприяє розвитку активного самостійного мислення що вчаться і орієнтує їх на спільну дослідницьку роботу. На мій погляд, проектне навчання актуальне тим, що учить дітей співпраці, а вчення співпраці виховує такі етичні цінності, як взаємодопомогу і уміння співпереживати, формує творчі здібності і активізує учнів. Загалом, у процесі проектного навчання, просліджується нерозривність вчення і виховання.

Метод проектів формує в учнів комунікативні навики, культуру спілкування, уміння коротко і доступно формулювати думки, терпимо відноситися до думки партнерів по спілкуванню, розвивати уміння добувати інформацію з різних джерел, обробляти її за допомогою сучасних комп'ютерних технологій, створює мовне середовище, сприяюче виникненню природної потреби в спілкуванні на іноземній мові.

Проектна форма роботи є однією з актуальних технологій, що дозволяють учневі застосувати накопичення знань з предмету. Учні розширюють свій кругозір, кордони володіння мовою, отримуючи досвід від практичного його використання, вчаться слухати іншомовну мову і чути, розуміти один одного при захисті проектів. Діти працюють з довідковою літературою, словниками, комп'ютером, тим самим створюється можливість прямого контакту з автентичною мовою, чого не дає вивчення мови лише за допомогою підручника на уроці в класі.

Робота над проектом – процес творчий. Учень самостійно або під керівництвом вчителя займається пошуком вирішення якоїсь проблеми, для цього потрібне не лише знання мови, але і володіння великим обсягом наочних знань, володіння творчими, комунікативними і інтелектуальними уміннями. В курсі іноземних мов метод проектів може використовуватися в рамках програмного матеріалу практично по будь-якій темі. Робота над проектами розвиває уяву, фантазію, творче мислення, самостійність і інші особові якості.

До сучасних технологій відноситься і технологія співпраці. Основна ідея полягає в створенні умов для активної спільної діяльності учнів в різних учбових ситуаціях. Діти об'єднуються в групи по 3-4 людини, їм дається одне завдання, при цьому обмовляється роль кожного. Кожен учень відповідає не лише за результат своєї роботі, але і за результат всієї групи. Тому слабкі учні прагнуть з’ясувати в сильних те, що їм незрозуміло, а сильні учні прагнуть, щоб слабкі досконально розібралися у завданні. І від цього виграє весь клас, тому що спільно ліквідовуються пропуски.

Впровадження інформаційних технологій у вчення значно різноманітить процес сприйняття і відробітку інформації. Завдяки комп'ютеру, Інтернету і мультимедійним засобам учням надається унікальна можливість опанування великого об'єму інформації з її подальшим аналізом і сортуванням. Значно розширюється і мотиваційна основа учбової діяльності. В умовах використання мультимедіа учні отримують інформацію з газет, телебачення, самі беруть інтерв'ю і проводять телемости.

Що стосується мовного портфеля, то в його основу закладено співвідношення українських вимог до рівня опанування іноземної мови із загальноєвропейськими системами, що, у свою чергу, є відправною крапкою для створення єдиного освітнього простору. Основним критерієм оцінки рівня володіння іноземною мовою в технології мовного портфеля є тестування. Пріоритетом даної технології стає переорієнтація учбового процесу з викладача на учня. Учень же, у свою чергу, несе свідому відповідальність за результати своєї пізнавальної діяльності. Вищезгадана технологія приводить до поступового формування в навиків самостійного опанування інформації учня. В цілому, мовний портфель багатофункціональний і сприяє розвитку багатомовності.

І, нарешті, модульне навчання отримало свою назву від терміну "модуль", що означає функціональний вузол. Суть модульного навчання зводиться до самостійного опанування певних умінь учнів і навиків в учбово-пізнавальній діяльності. Модульне навчання передбачає чітку структуризацію вмісту навчання. Воно забезпечує розвиток мотиваційної сфери школярів, інтелекту, самостійності, колективізму, умінь самоуправління своєю пізнавальною діяльністю. Модуль створює позитивні мотиви до навчання, як правило, завдяки своїй цікавості, емоційному вмісту, учбовому пошуку і опорі на життєвий досвід. Основними засобами модульного навчання служать учбові модулі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II. Позакласна робота – як невiд’ємна складова у вивченнi iноземних мов

 

2.1. Роль позакласної роботи у вивченнi iноземних мов

Проблема профорієнтації молоді по мірі науково-технічного прогресу далеко виходить за рамки економіки та присвоює виховне значення, так як людина не може виконати роботу, до якої у неї немає покликання, якою перспективною вона не була б, адже така робота завжди звернена до людини не творчою, а примусово-механічною стороною. А так як проблема збереження та розвитку творчої активності дитини не стала в шкільних програмах головною метою виховання, є основа говорити про недосконалість системи виховання, про малу ефективність виховного впливу сім’ї і школи. На думку Т. Н. Кутьєвої, суттєвою стороною діяльності педагогічного колективу школи являється організація та керівництво позакласної виховної роботи. Значну частину цієї роботи планують та здійснюють класні керівники (моральне виховання, стимулювання освітньої діяльності, організація суспільно-корисної праці). Велике місце в організації позакласної роботи займають шкільні заходи (вечори, дискотеки), які проводяться під керівництвом школи. При організації позакласної виховної роботи необхідно направити зусилля педагогічного колективу та керівництва на:                                                                                                                                     

Загальновизнано, що позакласна робота з іноземної мови є невід'ємним складником всього процесу навчання  іноземних мов. Під час переходу загальноосвітньої  школи на нову програму з  іноземних мов роль позакласної  роботи особливо зростає, оскільки новою метою навчання  іноземних мов стає формування комунікативної компетенції, до складу якої входять мовна, мовленнєва, стратегічна та соціокультурна компетенції. Безумовно успішна реалізація такої  складної  мети можлива тільки за умови умілого поєднання класної та позакласної роботи.

Позакласна робота школярів потребує визначеної організації в співробітництві з учителем, направленому на використання та обміні  інформацією в сфері позакласних  інтересів та суспільно-корисної праці. В дидактичній літературі зауважується, що лише знаходячи місце  в житті, засвоєне в учбовій діяльності, включається в систему цінностей  учнів, сприяє дорослішанню особистості , формуванню світогляду, внутрішньої необхідності пізнання.

Система позакласної роботи з іноземної мови містить сукупність  взаємопов’язаних та взаємодіючих організованих форм, методів та видів позакласної роботи, об’єднаних однаковими цілями.

               З точки зору системного підходу до формування особистості, неправомірно штучне розмежування задач навчального та виховного процесів та  їх ізольоване вирішення. Тому кожна організоване форма повинна бути багатофункціональною, впливати на різні сторони особистості. Так, наприклад, організовуючи роботу над виразним читанням віршів, мовою яка вивчається, вчитель не може обмежуватися лише технікою виразного читання. Він цілеспрямовано формує комплексні вміння та навички, проявляє піклування щодо розширення світогляду дітей, виховує естетичне відношення до літератури країни, мова якої вивчається, до самої мови, розвиває сценічні здібності, необхідність в спілкуванні з прекрасним, в поглибленому вивченні іноземної мови. Вміло відбираючи матеріали для виразного читання, вчитель формує громадянську позицію, ідеали, світогляд учнів. При цьому він спирається на вже сформовані вміння та навички виразного читання, намагається здійснити  їхнє перенесення в іншомовну діяльність в тій мірі, в якій це дозволяє специфіка предмету.

У створенні системи важливо врахувати наступність різних вікових етапів засвоєння іншомовної комунікативної діяльності. Рівень мовної підготовки учнів та їх психофізіологічні особливості визначають вибір змісту, форм і методів, а також характер взаємовідношень вчителя та учня.

У плануванні  та проведенні позакласної  роботи з предмету необхідно брати до уваги, що вона важлива й ефективна тоді, коли кожен    захід вписується в навчально-виховний процес школи. В зв’язку з цим, всі проведені в рамках системи постійно діючі та періодичні форми роботи, повинні координуватися адміністрацією школи та відповідати планам роботи класних керівників, діяльності роботи дитячих та молодіжних організацій школи.

У створенні будь-якої педагогічної системи існує найскладніша залежність між цілями, змістом, формами і методами навчально-виховного процесу. Кінцеві цілі позакласної роботи з предмету, а саме: 1) розширити та поглибити знання, вміння та навички в опануванні іншомовної комунікативної діяльності; 2) стимулювати інтерес учнів до вивчення предмета; 3) сприяти всебічному розвитку особистості, можуть бути конкретизовані вчителем відносно незнайомої моделі системи.

Цілі позакласної роботи з іноземної мови направляють діяльність дітей в тому випадку, якщо вони співпадають з особистими настановами: «хочу навчитися говорити іноземною мовою», «хочу навчитися читати на іноземній мові», «хочу більше дізнатися про країну, мова якої вивчається», «хочу використовувати іноземну мову в своїй  майбутній професії», «хочу зрозуміти тексти пісень на іноземній мові» і т. д. Якщо цілі позакласної роботи з іноземної мови не співпадають на конкретному етапі з цілями учня, то вся система являється формальною, так як не сприймається дітьми та не впливає на них. Добровільний характер позакласної роботи з іноземної мови, труднощі  в підготовці та проведенні зумовлюють необхідність розроблення мір комплексної  мотивації особистості, дотримання всіх вимог змісту, форм та методів. Найближчі та часткові цілі системи позакласної роботи визначаються також особистістю вчителя, рівнем його педагогічної майстерності, необхідністю врахування його сильних сторін. Це не означає, що потрібно займатися лише співами чи декламацією, якщо вчитель гарно співає чи декламує, але планування цих видів діяльності позакласної роботи, вміле їх використання у вирішенні задач формування особистості є логічним.

Зміст позакласної роботи з іноземної мови полягає в єдності  основних напрямків: 1) прагматичному (формування в учнів комунікативних вмінь та навиків, деяких доступних вмінь та навиків художньої діяльності, на старших етапах – організованих вмінь та навиків); 2) гносеологічному (повідомлення учням інформації про країну, мова якої вивчається, про події у світі і т. д.) ; 3) аксіологічному  (розвиток в учнів ціннісних орієнтацій та мотивів діяльності і т. д.). Взаємодія цих напрямків забезпечує гармонічний розвиток особистості в системі позакласної роботи з іноземної мови.

Логіка педагогічного процесу підказує, що будь-яка гарно продумана та теоретично обґрунтована система проведення позакласної  роботи з іноземної мови являється безрезультатною, якщо в її конкретному втіленні не будуть враховані змінні умови життя колективу та окремих його членів, актуальні події життя нашої країни та країни, мова якої вивчається, відношення учнів до них та інші фактори. Політичні, культурні та екологічні події, приїзд делегації країни, підготовка до свята, фестивалю, значні досягнення в науці та техніці в нашій країні та за кордоном, а також події в житті міста, села, району, колективу школи – все це повинно знаходити відгук на позакласних заняттях, в змістах текстів для читання та аудіювання, в бесідах, діалогах та монологах, в радіопередачах, стінгазетах, листах друзям i т. д. Нажаль, в деяких школах спостерігаються випадки, коли вся позакласна робота представлена лише художньою самодіяльністю на іноземній мові або листуванням учнів з іноземними однолітками, розучуванням ігор та хороводів. Засобом попередження такого одностороннього підходу являється використання всього арсеналу форм та методів позакласної  роботи.

В плануванні позакласної роботи з іноземної мови вчитель дуже часто стикається з проблемою – яким заходам та заняттям надати перевагу: тим, які містять засвоєння учнями готового матеріалу, творчу  імпровізацію або звіт про проведену на попередньому етапі роботу. Вважається, що необхідно їх розумне поєднання. У вивченні іноземної мови не уникнути вивчення напам’ять, і далеко не все може бути побудовано на творчій імпровізації. Отже, важливо продумати, щоб будь-який запропонований вчителем вид діяльності був привабливим, не викликав перевтомлення, не був одноманітним. Чіткі заходи гуртків та клубів економічні за часом. Їх проведення забезпечує гласність в позакласній роботі  з предмету, зв’язок із життям всього колективу.

Одним із резервів інтенсифікації навчально-виховного процесу з  іноземної мови є створення єдиної системи класної та позакласної роботи з предмету. Досвід вчителів свідчить про те, що вивчення будь-якої теми за програмою може бути продовжено в позакласній роботі. Позакласна робота узагальнює вивчений матеріал, доповнює його, демонструє учням результати оволодіння мовою та сприяє подальшому вдосконаленню вмінь та навиків. Вчителю важливо вибрати ті, які найбільш допомагають у вирішенні практичних, навчальних та виховних задач та разом з цим економічні за часом, впливають на створення вмотивованих ситуацій мовного зразка, відповідають інтересам дитячого колективу, успішно відповідають системі навчально-виховного процесу.

Так як позакласна робота є одним  з етапів навчально-виховного процесу з іноземної мови в середній школі, можна ствердити, що позакласна робота переслідує такий самий комплекс практичних, виховних, освітніх та розвиваючих цілей, що і весь процес вивчення іноземної мови в школі.

В методичній літературі ми зустрічаємо надто єдину думку, що позакласна робота покликана вдосконалювати ті знання та вміння з іноземної мови, які учні отримують на уроках.

Структура навчальної діяльності з іноземної мови містить в якості постійного компонента цілеспрямовану практику. Проте звичайне середовище та потреба в такій практиці спілкування іноземною мовою в шкільних умовах відсутні. В зв’язку з цим позакласна робота виконує функцію дуже важливого мотивуючого фактора, компенсує в значній мірі  відсутність звичайного середовища спілкування іноземною мовою.

Там, де позакласна робота виступає як звичайне продовження системи уроків, яким властива атмосфера співробітництва та творчості, створюється справжнє педагогічне середовище невимушеного спілкування, яке можна умовно сприйняти як педагогічне умовне середовище. В такому середовищі відбувається накопичення додаткового досвіду здійснення засобів діяльності, які учні отримали під час вирішення навчальних задач, накопичення додаткового досвіду. В учнів з’являється готовність вирішувати ряд комунікативних та пізнавальних задач разом з іншими видами діяльності, що служать формуванням соціального досвіду та цінних орієнтацій.

Одночасно позакласна робота виконує функцію організованого дозвілля, в процесі якого формуються організаторські вміння. Час дозвілля, який надається для отримання нових знань, соціологи вважають дуже цінним. I.Д. Бестужев-Лада вказує, що це одна з тих сфер, де важко провести грань між робочим та вільним часом. Дозвілля, присвячений накопиченню знань – один із самих прекрасних.

Розвивати в учнів бажання та здібність самостійно накопичувати нові знання та вміння, застосовувати їх із засвоєними – одна з найважливіших функцій позакласної роботи. Це здібність, яка за словами К. Д. Ушинського, повинна залишатися з учнями і тоді, коли вчитель його залишить.

 

2.2. Принципи позакласної роботи з іноземної мови

В основі функціонування системи позакласної роботи з будь-якого предмету лежить ряд принципів та вимог, визначаючих зміст, форми, методи, напрямки педагогічного впливу на особистість, характер зв’язку окремих елементів системи. Нижче перераховані найбільш важливі принципи позакласної роботи з іноземної мови.

1. Принцип зв’язку з життям. Реалізація цього принципу дозволяє забезпечити тісний зв’язок позакласної роботи з іноземної мови з умовами життя та діяльності дитини. Основні умови реалізації цього принципу наступні:

По-перше, систематичне ознайомлення учнів з актуальними подіями в житті нашої країни та за кордоном, читання газет, обговорення політичних та інших новин, які мають життєво-політичний характер.

По-друге, широке використання країнознавчого матеріалу в розкритті таких можливих тем позакласної роботи з іноземної мови, як «Історія міста», «Моя майбутня професія», «Видатні люди міста» та інші.

По-третє, зустрічі з людьми, які використовують іноземну мову в своїй професійній діяльності, знайомство з матеріалами, які потребують знань іноземної мови видатними людьми.

По-четверте, включення матеріалів на іноземній мові в шкільні  заходи. Наприклад, виконання пісень та маршів на спортивних святах, постановка спектаклів та концертів.

По-п’яте, використання на заняттях гуртків матеріалів з життя школи, створення ситуацій, адекватних реальним ситуаціям спілкування, які дозволяють дітям висловити свою думку, поділитися своїми враженнями.

По-шосте, використання матеріалів листування із зарубіжними учнями в роботі над обраною темою, використання їх в оформленні позакласних заходів.

Тісна взаємодія цих напрямків з навчально-виховним процесом школи додає життєздатності всій системі позакласної роботи з іноземної мови.

2. Принцип комунікативної  активності .  Комунікація в позакласній роботі дещо відрізняється від комунікації на уроці іноземної мови, що зумовлено відмінністю цільових настанов та умов діяльності. Процес вивчення іноземної мови включає вивчення іншомовного матеріалу та вивчення діяльності спілкування. Обидві сторони обов’язково представлені в навчальному процесі, в той час як позакласна робота проводиться переважно з використанням вже сформованих мовних вмінь та навиків та сприяє їхньому подальшому розвитку. Симантизація лексики та введення граматичного матеріалу на позакласних заняттях, як правило, мають ситуативний характер.

Велике значення для стимулювання комунікативної активності  мають не тільки різні види діяльності, але i її змістовна сторона. Використання нових, незнайомих учням матеріалів, їх пізнавальна цінність та цікавість викликають потребу у спілкуванні, підіймають його  рівень.

Принцип комунікативної активності в позакласній роботі забезпечується відбором мовного та мовленнєвого матеріалу, який представляє особисте значення для учнів, створенням ситуацій та умов, які приближують спілкування учнів до спілкування в звичайних умовах, забезпеченням можливості інтелектуального та емоціонального самоствердження. Завданням вчителя є вчасно помітити успіх та похвалити учнів, розподілити ролі в роботі таким чином, щоб кожен учасник міг проявити найсильніші його сторони.

Слід відмітити, що комунікативна активність учнів в позакласній роботі багато в чому визначається відношенням вчителя до роботи, його вміння створити дружні стосунки з дітьми, надати допомогу та моральну підтримку. Відсутність авторитарності у відношеннях між вчителем та учнями, створення умов для прояви самостійності та ініціативи стимулює мовну діяльність учнів.

3. Принцип врахування рівня мовної  готовності учнів та наступності.  В позакласній роботі, так як і на уроках, необхідно домагатися свідомого використання знань, вмінь та навиків. Від розуміння змісту матеріалу, готовності учнів включати його в мовну діяльність багато в чому залежить формування інтересу дитини до іншомовної діяльності.

Постійне використання словника в процесі читання або підготовці повідомлення, надто складні мовленнєві структури в драматизації  та постановці сценок, велика кількість незнайомих слів та граматичних структур в текстах для аудіювання не сприяють розвитку інтересу до даної роботи, знижують її виховну та освітню цінність, стомлюють дітей. Навіть такий привабливий вид позакласної роботи, як вивчення пісень  іноземною мовою, становиться нудним заняттям, якщо в підборі пісень не враховуються знання, вміння та навички учнів.

Щоб запобігти мовленнєвого перевантаження в позакласній роботі, потрібно встановити тісний зв’язок з уроками іноземної мови. Його потрібно розглядати як один із засобів систематизації мовленнєвого матеріалу класної та позакласної роботи. Дотримання зв’язку означає врахування та максимальне використання тих можливостей, які створенні  на попередньому етапі вивчення іноземної мови, планування та проведення позакласних заходів на основі програмних тем слідом за їх вивченням. Зв’язок між класною та позакласною роботою не лише стимулює діяльність учнів, але й об’єднує мотиви класної та позакласної діяльності,  дає можливість застосовувати знання, навички та вміння разом з темою, яка вивчається. Знайшовши недоліки учнів у вивченні іноземної мови, вчитель організовує в позакласній роботі види діяльності направленні на їх подолання.

4. Принцип врахування вікових особливостей учнiв. Ефективність позакласної роботи з іноземної мови багато в чому визначається відповідністю її змісту, форми, методів та етапами вивчення іноземної  мови і психофізіологічними особливостями учнів.

Початковий етап організації позакласної роботи з іноземної мови (1 – 4 класи) має свої психофізіологічні особливості. В цьому віці дитина нездатні витримати одноманітні та сильні подразники. Конкретно-образні компоненти продовжують грати важливу роль в структурі мислення. Деякі учні з трудом абстрагуються від наглядного значення слова. Активність та імпульсивність дитини часто призводить до нестійкості  уваги, швидкої втомленості. Увага, як правило, має мимовільний характер. Засобами управління уваги молодшого школяра в позакласній роботі  з іноземної мови є організація різних видів ігор, особливо, проведення рухливих ігор в кінці заняття та фізкультурних пауз при виникненні ознак втоми, часта зміна видів діяльності, використання зображувальних (картинки, фотографій, репродукцій, малюнки дітей), предметної (іграшки, макети, магнітна дошка та ін.) та кінетичної (рухи, жести, міміка, ляльковий театр та ін.) наочності, аудіовізуальних засобів.

В учнів цього віку мотиви діяльності часто визначаються не такими факторами як, наприклад, життєві плани, а інтересом до самої діяльності. В зв’язку з цим немає сенсу надзвичайно захоплюватися поясненням соціального та особистого значення іноземної мови. Важливо забезпечити різноманітну, здатну захопити дітей комунікативну діяльність та організувати її таким чином, щоб учні відчували задоволення від досягнутих результатів, щоб відчуття успіху та гордості стимулювали їхню діяльність на наступних етапах позакласної роботи.

Улюбленими видами позакласної роботи з іноземної мови в 1 – 4  класах є виразне читання віршів, лічилок, скоромовок, розучування та виконання пісень мовою, яка вивчається, драматизація діалогів та казок, проведення різноманітних ігор, хороводів, фонетичних конкурсів, робота з використанням наочності, лялькового театру і т. д. Відповідно до гігієнічних вимог в цих класах необхідно чергувати дії, які потребують активності, з моментами релаксації, зменшать темп та напруженість роботи до кінця заняття.

Другий етап вивчення іноземної мови (5 – 9 класи ) співпадає з найбільш суперечливим та важким у виховному відношенні періодом. Він характеризується прагненням учнів до самостійності та недостатніми можливостями (малий кругозір, нерозвинене вміння критично оцінювати свої сили). Разом з цим відбувається інтенсивне формування понять, ідеалів, розвиток моральної свідомості та самосвідомості. Учні цього віку дуже чутливі до формалізму та шаблонності в роботі. Все це зобов’язує вчителя особливо старанно відноситися до змістовної сторони позакласної  роботи з іноземної мови – відбору книг для читання, підготовці текстів для аудіювання, створення програм та матеріалів позакласних заходів.

Плануючи позакласну роботу, необхідно пам’ятати, що інтереси підлітків дуже широкі, нестійкі та іноді шкодять заняттям. В цьому проявляється прагнення підлітків пізнати себе, провірити свої сили, визначити свій домінуючий інтерес. Саме в цьому віці до кінця 9-ого класу  з’являються перші спроби самовизначення, роздуми про своє майбутнє. Підлітків може зацікавити рольова гра, яка імітує реальні ситуації спілкування.  Гра в прес-конференцію, приїзд делегації туристів з країни, мова якої вивчається, різноманітні конкурси та змагання з використанням засобів наочності та літератури. Враховуючи великий інтерес підлітків до читання, колективного обговорення текстів пізнавального характеру, вчителю рекомендується включити в число провідних видів позакласної  роботи на цьому етапі читання та аудіювання текстів, які містять нову  інформацію для учнів. Позакласна робота з іноземної мови в 5 – 9 класах має тематичний характер, що зумовлено накопиченням мовного матеріалу та його тематичною організацією з метою створення умов для мовного спілкування.

Третій етап позакласної роботи (10 – 11 класи) співпадає з періодом ранньої юності. Психологи та педагоги характеризують його як завершальний етап в дозріванні та формуванні особистості. Це дуже суперечливий період. Відсутність життєвого досвіду та прагнення до соціального самоствердження, суперечності між нерівномірно розвиваючими сторонами та властивостями особистості, між її домаганнями, характером та здібностями, особистими потребами та моральними обов’язками являються рушійними силами психологічного розвитку особистості.

Рушійними факторами, які становлять особистість, являються прагнення до самоствердження та формування цілісного погляду на навколишній світ. Думки про майбутню професію є найстійкішим мотивом, який надає сенс всій діяльності позакласній роботі старшокласників. Це надихає вчителя до пошуку матеріалів, які можуть задовольнити професіональні інтереси учнів, а також форми та методи їх використання.

Наявність чіткого уявлення про значення іноземної мови в майбутній професійній діяльності та особистому житті, можливість за допомогою іноземної мови задовольнити свої пізнавальні інтереси активізують старшокласників до позакласної роботи з іноземної мови.

За відгуками вчителів, саме на цьому етапі учнів особливо приваблює практична сторона вивчення іноземної мови; вони приносять в школу інструкції про використання мотоцикла, анотації до хімічних препаратів, ліків, фотоматеріалів, цікавляться змістом пісень у виконанні зарубіжних груп. Гарне знання професіональних, пізнавальних та практичних інтересів учнів дозволяє залучити їх до участі в позакласній роботі  шляхом відбору художніх, науково-популярних та загальнополітичних текстів на заняттях гуртків, організації тематичних вечорів, вікторин, дискотек і т. д.

5. Принцип поєднання масових, групових та індивідуальних форм роботи. В методичній літературі та в практиці школи залишається поділ форм позакласної роботи на індивідуальні, групові та масові. В основу такого поділу головним чином закладено, на думку В. І. Шепєлєвой, ознака кількісного охоплення учнів. Відзначаючи неспроможність цієї  ознаки в силу нечіткості поняття «масовості», В. І. Шепєпева розрізняє форми відносно структурної ознаки. Вона відносить клубну та гурткову форми позакласної роботи до організаційно-структурних, індивідуальні та масові – до не структурних.

Індивідуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями, які готують повідомлення чи доповіді про країну, мова якої вивчається, про визначні дати та події, видатних людей, вивчають вірші, пісні, уривки із літературних творів на іноземній мові, готують наочність, оформляють стінгазети, альбоми, стенди та ін. Індивідуальна робота може проводитися постійно або епізодично.

Групова форма позакласної роботи має чітку структуру організації та відносно постійний склад учасників, об’єднаних спільними інтересами. До цієї форми відносяться різноманітні гуртки: спілкування, вокальні, драматичні, перекладачів, філателістів, позакласного читання та ін. Деякі методисти радять організувати для учнів всіх класів гуртки спілкування та хорові, для учнів старших класів – літературно-перекладні та країнознавчі. Позитивно зарекомендували себе комбіновані гуртки, де об’єднуються різні види діяльності, наприклад, розучування пісень та підготовка сценок, позакласне читання та перегляд діафільмів з подальшим обговоренням побаченого. Заняття в гуртках, як правило, проводиться регулярно.

Масові форми позакласної роботи не мають чіткої структури організації. До них належать такі заходи як вечори художньої самодіяльності, фестивалі, конкурси, карнавали, тематичні вечори і т. д. Такі заходи проводяться епізодично.

За змістом можна виділити такі форми позакласної роботи з іноземної мови:

1) змагальні,

2) засоби масової інформації,

3) культурно-масові,

4) політично-масові.

Кожна група зазначених форм передбачає конкретні заходи. Заходи змагального характеру – конкурс, гра, олімпіада, вікторина та інші. Засоби масової інформації – стінгазета, об’ява, бюлетень, усний журнал, дайджест, виставка-вікторина і т. д. Заходи культурно-масового характеру, вечір-свято, присвячений народним традиціям рідної країни чи країни, мова якої вивчається; вечір-портрет, присвячений життю та діяльності відомих письменників, поетів, композиторів, акторів і т. д.; вечір-зустріч з цікавими людьми; вечір-хроніки у зв’язку з важливими подіями. Заходи політико-масового характеру: форум, фестиваль, прес-конференція, ярмарок солідарності, телеміст та інші.

Доцільно виділити таку форму позакласної роботи як Тиждень іноземної мови в школі. Ця форма за своїм характером є масовою, так як передбачає участь в ній широкого контингенту учнів, а за своєю структурою являється комплексною, так як охоплює комплекс різних за змістом і формою заходів, які проходять в конкретний час і направлені на реалізацію задач комплексного підходу до виховання учнів.

Тиждень іноземної мови в школі як комплексна форма повинна надавати підтримку цілеспрямованій організації та систематизації всієї позакласної роботи з іноземної мови в школі, активізації роботи гуртків, для яких Тиждень стає своєрідним творчим звітом, формуванню творчих відношень між учнями, вчителями та батьками, які взаємодіють в процесі підготовки і проведення Тижня. Тиждень іноземної мови проводять у конкретний період навчального року згідно заздалегідь складеною програмою, яка визначає цілі, зміст та форми будь-якого з його компонентів. Тематика заходів в рамках Тижня повинна бути цікавою, пізнавальною, доступною, пов’язана з навчальним матеріалом і відповідати віковим особливостям учнів, рівню їх мовної підготовки.

В рамках клубної роботи провідне місце належить секціям або гурткам, які прийнято поділяти на гуртки спілкування, читання та перекладу, драматичні, музичні. Але таке дрібне розмежування видів гурткової роботи не завжди можливе, оскільки поєднання спілкування на іноземній мові та дозвілля учнів не виключає, а навпаки, припускає взаємодію видів мовлення, елементів сценічного, пісенного, образотворчого мистецтва в межах одного й того ж гуртка. Завдяки цьому гурткова робота задовольняє індивідуальні інтереси учнів, її результати  переходять в масові форми позакласної роботи. В руслі єдиного організаторського центру, яким являється клуб, таким чином формуються позакласна робота.

Отже, масові заходи включають групові та індивідуальні форми роботи з учнями. Групи, згуртовані спільними інтересами та прагненнями, взаємними симпатіями, досвідом спільної діяльності, відповідальним дорученням, готують оформлення, концертні номери, випускають стінгазети, радіопередачі та бюлетені, беруть участь у підборі матеріалів з будь-якої теми, розучують пісні. Об’єднані в команди, вони беруть участь у змаганнях, іграх, конкурсах і КВК. В старших класах групи готують програми, присвячені улюбленому письменнику або співаку, представляють «делегацію» будь-якої країни на прес-конференції чи фестивалі, розучують політичні пісні, проводять заочні мандрівки по країні, мова якої вивчається.

Беручи до уваги, що індивідуальна робота учнів в умовах позакласної роботи з іноземної мови переважно має самостійний характер, необхідна обміркована система підготовки учнів до неї, контроль за якістю    проведення. Особливе значення потрібно надавати розвитку самоконтролю, який здійснюється в ході порівняння своїх результатів з результатами товаришів, читання, декламування, розповіді за темою, відповіді на запитання і т. д.

Вміле поєднання масової, групової та індивідуальної форм роботи засноване на гарному знанні вчителем контингенту учнів, їх інтересів, можливостей, планів. Це дозволяє оптимально підібрати партнерів, розподілити їх ролі. Індивідуальні, групові та масові види роботи повинні  органічно поєднуватися між собою. В цьому відношенні найбільш сприятливим являється включення на певному етапі індивідуальної та групової  роботи в масову, в результаті чого відбувається об’єднання особистих мотивів з мотивами та переживаннями колективу.

6. Принцип міжпредметних зв’язків в підготовці та проведенні позакласної  роботи з іноземної  мови. Значення цього принципу зумовлене, по-перше, єдності кінцевої мети всього навчально-виховного процесу школи – формування розвиненої, гармонічної особистості, по-друге, єдності духовної сутності людини, який неможливо виховати, та навички по частинам. В здійсненні між предметних зв’язків реалізується одна із вимог системного підходу до роботи навчання та виховання підростаючого покоління. З урахуванням цієї вимоги позакласна робота з іноземної мови повинна проводитися не  ізольовано, а в тісному взаємозв’язку з іншими шкільними предметами. Використання цікавих матеріалів географії, історії, літератури та іншими предметами в роботі гуртків, клубів знавців країни, мова якої вивчається, збагачує позакласну роботу з іноземної мови, сприяє збільшенню інтересу до неї учнів та якості її проведення.

Всі вище названі принципи взаємодіють одне з одним. Здійснення одного принципу в практиці педагогічної діяльності неможливе без дотримання інших, що відображено в їхній характеристиці. В цьому проявляється їхній системний, основоположний характер. Поряд з перерахованими необхідно дотримуватись також і тих методичних принципів, які визначають систему навчання конкретної іноземної мови. Ефективність та результативність позакласної роботи з іноземної мови знаходяться в прямій залежності від дотримання як названих, так і  наступних умов: 1) добровільність участі; 2) поєднання самодіяльності та  ініціативи дітей з провідною роллю вчителя; 3) чітка організація та старанна підготовка всіх запланованих заходів; 4) естетична виразність, зацікавленість та новизна змісту, форм та методів роботи; 5) наявність цільових настанов та перспектив діяльності; 6) широке використання методів педагогічного стимулювання активності учнів.

Отже, позакласна робота з іноземної мови має велике загальноосвітнє, виховне і розвиваюче значення. Ця робота не лише поглиблює і розширює знання з іноземної мови, але й сприяє розширенню культурологічного кругозору школярів, розвитку їхньої творчої активності, естетичного смаку і, як наслідок, збільшує мотивацію щодо вивчення мови і культури іншої країни.

 

2.3. Доцiльнiсть використання iнновацiйних технологiй у позакласнiй роботi з iноземних мов

 

Сьогодні одним із провідних завдань сучасного вчителя іноземної мови є формування в учнів основних компетентностей: соціальної, полікультурної, інформаційної, комунікативної; саморозвитку, продуктивної творчої діяльності. Це робить навчання іноземної мови не лише важливим засобом духовного збагачення кожної дитини, але і формує їх життєву компетентність. Однак, обмежена кількість годин, зумовлена чітко визначеними рамками, робить це фактично неможливим. Тому в умовах школи особливого значення набуває здійснення позакласної роботи з іноземної мови. Саме позаурочна діяльність учителя-фахівця разом зі своїми учнями дає можливість підтримати їх зацікавленість процесом навчання, допомогти сформувати лінгвістичні інтереси, спрямовані на розширення й поглиблення знань, комунікативних умінь і навичок, забезпечити етичне виховання молодших школярів. Поряд з пізнавальними завданнями в системі позаурочної роботи розв’язуються й виховні, зокрема, виховання культури спілкування. Позакласна робота також розвиває такі риси особистості як колективізм, відповідальність за доручену справу, акуратність та наполегливість. А тому, правильно організована позакласна робота є одним із засобів ефективного навчання та виховання школярів.

Позаурочна робота є так само важливою для реалізації комунікативних цілей оволодіння англійською мовою, як і урок. Більше того, вона має і ряд своїх переваг перед уроком, як, наприклад, те, що під час позакласних занять учні стають більш розкутими у виконанні завдань, ніж на уроці, можуть ініціювати різноманітні творчі види робіт. Діти поводяться невимушено, емоційно, вдаються до своїх прийомів висловлювання думки. Ще однією перевагою, безперечно, є можливість набагато ширшого впровадження різних форм роботи і застосування повного спектру педагогічних технологій, які часом неможливо випробувати навіть на уроці.

Сучасні вчителі повинні намагатись використовувати такі методи та технології у своїй практиці, які б забезпечили інтерес учнів до вивчення мови, саме навчання їй було ненав’язливим, а головне – щоб у навчанні була результативність, зумовлена ефективністю цих технологій та компетентністю педагога у роботі з ними. Нижче пропонуємо педагогічні технології, які є актуальними на сьогоднішній день і визнаються сучасними педагогами-методистами як дійсно ефективні для різнобічного формування особистості учня початкової школи в умовах позаурочної роботи з англійської мови. У них закладено значний потенціал для реалізації гуманістичних правил педагогічної діяльності вчителя іноземної мови в початковій школі, викладених ще в працях таких провідних педагогів як Ш.Амонашвілі, В.Сухомлинський, М.Монтесорі, Р.Штайнер, С.Френе та ін.

Так, широкого розголосу сьогодні набула проектна технологія, що стала доцільною як для класної роботи, так і для позакласної. Перед сучасними вчителями дедалі частіше постає питання: як зробити навчання цікавим, захопливим, новим для дітей. Цього можна досягти лише в тому випадку, якщо вчитель сам знайде потрібний підхід до здобуття знань з англійської мови. Проектна форма діяльності дозволяє учням продемонструвати досягнуті ними успіхи. Вона не є принципово новою, але досі в процесі раннього навчання широко не використовувалась. Особливість і цінність цієї технології полягає у можливості кожного учня брати участь у виконанні певного проекту як самостійно, так і колективно, демонструючи власні успіхи, здібності, фантазію, креативність і активність.

Дедалі більше вчителів українських шкіл цікавиться і використовує проектну технологію. Проектну діяльність було запропоновано більше століття тому американським педагогом і філософом Джоном Дьюї. У вітчизняній педагогіці вивченню цього виду діяльності присвятив себе А.Макаренко. У результаті своєї новаторської педагогічної діяльності він дійшов висновку, що особистість суб’єкта може бути спроектована. Ідея проектування людини спостерігається також у спадщині В.Сухомлинського. Німецький педагог А.Флітнер характеризує проектну діяльність як навчальний процес, в якому обов’язково беруть участь розум, серце і руки, тобто осмислення самостійно здобутої інформації здійснюється через призму власного ставлення до неї та через оцінку результатів у кінцевому продукті.

Результатом умілого застосування проектної технології є вміння, які набувають учні у навчально-виховному процесі: учні вчаться планувати свою роботу, використовувати різні джерела для здобуття потрібної інформації, збирати матеріал, аналізувати його, працювати у колективі, приймати у його рамках рішення та розподіляти між собою обов’язки, взаємодіяти з іншими учасниками процесу, представляти продукт своєї роботи, давати оцінку як своїй роботі, так і роботі інших. Метод проектів є також однією з найцікавіших нині педагогічних технологій, які можуть використовувати комунікативний підхід у навчальному процесі з іноземної мови. У сучасних школах він найчастіше використовується по закінченню вивчення теми, наприклад: “Fashion show”, “Interview your friend”, “The shopping list for party”.

Все частіше в останні роки на слуху питання про використання інформаційних технологій у роботі з молодшими школярами. Під інформаційними технологіями сьогодні розуміють не лише нові технічні засоби, але і новий підхід до всього освітнього процесу, який включає і використання зовсім нових форм, методів. Впроваджуючи нові інформаційні технології в процес навчання англійської мови, вчитель перш за все ставить собі за мету показати, наскільки позитивно їх використання може вплинути на підвищення якості навчання англійської мови молодших школярів, формування та розвиток їхньої комунікативної культури, навчання практичному оволодінню.

Використання комп’ютерів у позаурочній діяльності є дуже природним з погляду дитини і неабияк «підігріває» її інтерес до всього процесу вивчення мови, підвищує мотивацію та індивідуалізацію навчання, розвиває творчі здібності і є засобом створення сприятливого емоційного тла. Серйозною заслугою саме інформаційних технологій є забезпечення якісного переходу від досі основного виду діяльності дитини молодшого шкільного віку – гри, ігрових вправ – до навчальних вправ, учбових задач. З великим успіхом такий вид технологій може бути застосований саме для підвищення ефективності позаурочної діяльності. Організація позакласної діяльності, заснована на впровадженні інформаційних технологій, забезпечує підвищення якості самої роботи, актуалізацію пізнавальної та творчої діяльності школярів за допомогою комп’ютерної візуалізації навчального матеріалу, включення ігрових ситуацій, гнучкість роботи.

І дотепер залишаються актуальними вже визнані всіма ігрові технології. Методика викладання англійської мови і зараз називає їх сучасними. Хоча для педагогів прийоми такої технології вже давно не є новими, своєї привабливості та актуальності вона не лише не втрачає, а, навпаки, розширює можливості вдосконалення процесу оволодіння учнями іншомовною комунікативною компетенцією. У позакласній роботі присутність такого роду ігрових елементів створює сприятливий психологічний клімат, максимально уподібнює навчально-виховний процес реальним умовам спілкування, допомагає учням розкрити свій інтелектуальний потенціал. Причиною тому є той факт, що гра, як складна та захоплива діяльність, вимагає високої сконцентрованості уваги, тренує пам'ять, розвиває мислення та мовлення, сприяє процесу соціалізації особистості. Неабиякою перевагою цієї технології є її здатність захопити навіть малоактивних учасників, учнів з низьким рівнем підготовки, що призводить до значного покращення їх навчальних досягнень.

Ігровими технологіями завжди передбачено напруження емоційних та розумових дій учасників, вміння приймати рішення, співпраця та взаємодопомога в колективі. Вона сприяє комунікативній спрямованості позакласної освітньої роботи, активізації мисленнєвих дій учнів при опануванні іноземною мовою, підвищенню мотивації учіння, індивідуалізації навчання.

На допомогу вчителеві можуть прийти уроки-казки, уроки-подорожі, уроки-діалоги, уроки-ділові ігри та використовуватися елементи гри в ході уроку, диференційне навчання ,інтегровані завдання , уроки-проекти, уроки з комп”ютерною підтримкою.

На своїх заняттях позакласної роботи я використовую роботу в парах, групову роботу. У п’ятому класі провела урок-казку, на якому до дітей завітала Мері Поппінс із завданням та подарунками для дітей. Діти були задоволені, зацікавлені та приймали активну участь в ході уроку. В дев’ятому класі провела урок-подорож до Берліну з комп’ютерною підтримкою, на цьому ж уроці була використана рольова гра ( діти були пасажирами літака, був пілот літака та стюардеса, а в Берліні був екскурсовод.). А в 11 класі ми разом з учнями здійснили цікаву подорож по містам Німеччини. Під час вивчення теми «Професії» використовую рольові ігри ( діти обирають собі професію і розповідають про себе). Ім дуже подобається уявити себе дорослим і трішки помріяти про майбутнє.

У позакласній роботі вдається зацікавити учнів за допомогою використання комп’ютера. Проведення уроків з використанням комп’ютера переконує у тому, що він має надзвичайно широкі можливості для вдосконалення навчального процесу. Учень "подумки" виконує низку розумових операцій з образами відображеного наочного матеріалу. Наприклад, при закріпленні теми «Одяг» в 5 класі доцiльно використовувати презентації на комп’ютері. Дітям було цікаво і легко працювати. Під час таких уроків всі учні приймають участь , не соромляться помилитись, навпаки я помічаю велику активність у спілкуванні іноземною мовою під час заняття.

Дуже вдало використовувати на заняттях позакласної роботи ігрові форми навчання, особливо  в початковій школі.  Діти із задоволенням приймають участь, бо гра - це світ, в якому живе дитина. Граючи, вони не помічають, як засвоїли новий матеріал. За допомогою ігор молодші школярі  вчаться будувати і конструювати, причому кожний учень має змогу вчитися у своєму стилі. Гра стимулює процес пізнання і навчання дітей. А також привчає їх до сумлінної праці. У процесі гри в дітей виробляються навички зосередження, самостійного мислення, розвивається увага, дисципліна. Введення в заняття ігор чи ігрових моментів робить навчання цікавішим, створює в дітей бадьорий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу. При вивченні теми «Знайомство» я використовую гру «Мікрофон» ( кожен учень бере мікрофон і розповідає про себе). При закріпленні  лексичного матеріалу часто використовую м’яч (вчитель кидає м’яч учню і говорить слово, учень повертає його і перекладає слово.). Або гра « Почуй зайве слово і плесни в долоні». Таку ж саму гру можна проводити під час вивчення звуків.

Як раніше вже було сказано, на сучасному етапі розвитку педагогічної галузі набуває популярності метод проектів. Метод проектів – це педагогічна технологія, яка містить сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю. Це спільна, навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів, яка має мету, узгоджені методи, засоби діяльності, спрямована на досягнення результату з розв’язання певної проблеми. Проекти бувають: дослідницькі, творчі, ігрові, інформаційні. У своїй позакласній роботі я використовую творчі  та ігрові проекти : « Одягни ляльку»- учні переодягають ляльку і говорять про ії одяг, « Генеологічне дерево», « Вітальні листівки», « Моя родина», «Мій улюбленець». В старшій школі я використовую: дослідницькі, творчі, інформаційні проекти. Наприклад  учні 8 класу робили журнал мод, рекламу свого власного інтернет-кафе, ресторану, школи,  рекламу свого сайту. Ці роботи були як в друкованому виді так і у виді презентацій. Я помітила, що діти активніше виконують домашнє завдання, коли воно має творчий характер і цікавістю слухають захист проектів своїх однокласників. Такі завдання дають змогу слабким учням покращити свої оцінки. З певністю, я можу стверджувати те, що як саме з перших уроків вчитель зацікавить учнів до вивчення англійської мови і сприятиме всебічному розвитку дитини , такий і буде його кінцевий результат.

Вчитель досягне успіху лише тоді на своїх уроках, коли зрозуміє, що дітям подобається все нове і цікаве. Ми, вчителі, повинні пам’ятати, що одна й та сама модель проведення уроків, не дає можливості дітям розкрити себе повністю, зупиняє розвиток творчого потенціалу навчання.

Таким чином, використовуючи сучасні технології навчання у позанавчальній роботі з іноземної мови, вчитель зможе підняти процес навчання на якісно новий рівень, досягти цілей навчання та оволодіння іноземною мовою дітей на належному рівні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

 Широкий спектр запропонованих сьогодні до уваги вчителів технологій, результативність та ефективність яких, не зважаючи на їх відносну новизну, вже були неодноразово доведені на практиці, дають нагоду обрати з них актуальні як для роботи на уроці, так і для позакласної навчально-виховної діяльності. Зокрема їх використання в оволодінні іноземною мовою у позаурочній роботі з молодшими школярами сприятиме як удосконаленню процесу формування іншомовної комунікативної компетенції учнів, так і розвитку їхніх інтелектуальних здібностей, набуття особистісно значущих для кожного знань та вмінь. Можна також наголосити на тому, що ефективність навчання за умов існування різного роду сучасних технологій, здатних зацікавити підростаюче покоління, стимулювати їхню пізнавальну активність, викликати бажання вчити мову, залежатиме від бажання і здатності вчителів скористатися позитивним досвідом, отриманим внаслідок апробації цих технологій.

Перспективи ж подальших досліджень вбачаємо в удосконаленні вже існуючих та розробці нових технологій, доцільних для впровадження у позаурочну роботу з англійської мови в початковій школі, на основі результатів проведених досліджень, поставлених експериментів.

Так, використовуючи рiзноманiтнi форми iнновацiйних технологiй у позакласнiй роботi маю наступнi показники рiвня якостi знань учнiв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 

Позакласне заняття ігрового гуртка з англійської мови у           

4 класі.

 

 

Тема:               Food and Meals.

 

Форма:            Ігровий майданчик.

 

Мета:               Удосконалення мовленнєвих умінь учнів за                  

                          темою „Їжа” та розвиток їх творчої уяви.

 

Обладнання:  Свіжі чи намальовані фрукти та овочі, зразки

                          анкет, кольорові олівці, речення-підказки, на-

                          мальовані кошики, плакат для малювання.

 

 

 

ХІД ПРОВЕДЕННЯ

 

 

1. Warming up activity

                                     Look at my basket.

                                     Do you know what kind of fruit I have in it?

                                     Let’s play a „A noisy Parker” game and find

                                     out the answer.

                                     Ask me general questions, like these:

                                     Is this fruit white?

                                     Is it tasty?

                                     Is it large?

                                     Is it sweet?

                                     Is it green? Etc.

                                    And you will find the answer.

   У цій грі учні мають здогадатися за допомогою загальних запитань, який фрукт чи овоч захований у  кошику, наприклад: Is it tasty? Is it sweet? Is it an apple? Учитель відповідає коротко: “Yes it is”, “No, it isn’t”.

           Учні продовжують запитувати вчителя  про колір та якість невідомого предмета, поки не     відгадають його. Гру можна продовжувати,  замінюючи овочі або фрукти в кошику та запросивши керувати грою самих учнів.

 

 

2. Speech Games
   1. Let’s play a shopping game, working in twos. Ima-

gine that you are a shop-assistant. Place the baskets

in the shop-window. Then stick a label to every

basket. The first three pairs will be the winners.

Remember that:

1. Cherries are in the first basket on the left.
2. Pears are in the first basket on the right.
3. Oranges are between cherries and apples.
4. Apples are on the left of the apricots.
5. Plums are on the right of the bananas.
6. Bananas are between apricots and plumps.
7. Peaches are between plums and pears.

 

 

Say what you would like to sell.

 

Для даної гри вчитель готує заздалегідь намальовані   корзинки з фруктами, бирки для них та сім речень-підказок, які кожна група буде уважно читати та переставляти кошики на свої місця у вітрині магазину.

                              

2. Let’s play a game filling in the questionnaire and

            standing in two circles. The waiters will ask their

            quests about their favorite meals. When the music

            stops change your partners stepping to the right. 

            When the music starts, interview another person.

      

  Fill in the grid in your pads.

 

Name	What is your favourite
	fruit?	vegetable?	sweet thing?	dish?	drink?
Misha	Cherry	Carrot	Sweet	Dumplings	Tea
Dasha	Apple	Cabbage	Ice-cream	Fish	Juice
Sasha

 

 

У цій грі вчитель пропонує зіграти офіціантів та відвідувачів кафе. Учні стають у два кола: зовнішнє – для офіціантів та внутрішнє – для відвідувачів кафе. У руках офіціантів – блокнот для записів. Учні в обох колах стають обличчям один до одного. Розмова відбувається між офіціантом                                                      відвідувачем доти, поки звучить музика. Коли музика зупиняється, учні у колах, роблячи крок вправо, міняють партнерів. Гра продовжується. Замість слів можна малювати зображення тієї чи іншої їжі у потрібній клітинці. Після заповнення анкет-заявок офіціанти доповідають повару про замовлення, наприклад: Peter orders an apple. Ann likes potatoes. Helen wants ice-cream.

 

                3.  Let’s have a role play. Make two lines, asking and answering the questions and being a shop-assistant and a custumer in turn. Imagine that you are at the market.

       Buy and sell all the necessary products.

    Учні стають один навпроти одного, уявляючи себе продавцями і покупцями, та обмінюються репліками. Можна запропонувати учням використовувати картки з назвами продуктів та бірки з їхньою ціною.

 

4. Let’s play and find someone in your group who:

• hates ice-cream;
• has a sweet tooth;
• likes to eat potato chips;
• likes to chew bubble gums;
• can make a cake;
• eats more sweets than fruit;
• is fond of drinking tomato juice.

Share your information with us.

       Щоб полегшити учням завдання, кожному з них дозволяється користуватися списком запропонованих запитань. Поряд із запитанням вони записують ім’я учня, який ствердно відповів на нього. Завершуючи гру, учні діляться з усім тим, про що вони дізналися та почули.

          

 

5.  

Can you make Gingerbread men biscuits? How does a Gingerbread look   

like? Can you draw it?

       Учні відповідають та малюють на дошці колобка.

        Let’s listen to a fairy tale. It’s about a Gingerbread man. Do you remember who ate the Gingerbread man? Yes, a fox. And now listen and draw the Gingerbread man on the road whenever he stops.

       Once a granny made a Gingerbread man.

It was with currants for his eyes. He had buttons for his mouth and a carrot for his nose. When the Gingerbread man was ready, he jumped out of the ovens and ran out of the house. He ran along the road. The granny ran after him. Soon the Gingerbread man met a cow. The cow said, “Glad to see you, Gingerbread man. I want to eat you”. But he said, “No, I am the Gingerbread man. You can’t catch me”, and he ran along the road.

       Soon he met a hoarse. The hoarse said, “I want to eat you, Gingerbread man”. But he said, “No, I’m the  Gingerbread man. You can’t catch me”, and he ran along the road.

       Soon he met a goat. The goat said, “Glad to see you, Gingerbread man. I want to eat you”. But he said, “No, I am the Gingerbread man. You can’t catch me”, and he ran along the road.

       Soon he met a red fox. The fox said, “Glad to see you, Gingerbread man. I want to eat you”. But he said, “No, I am the Gingerbread man. You can’t catch me”. The red fox said, “I can’t hear you well. Can you jump on my tongue so that I can hear you well?” and opened her mouth wide. The Gingerbread man said, “Oh, yes. I can”, and he jumped on the fox’s tongue. The fox closed her mouth quickly. That was the end of the Gingerbread man.

       By the way, was he tasty?

       На великому плакаті намальована довга стежина. Вона веде до хатинки. Біля хатинки сидить колобок.

       Учитель запитує в учнів, що вони бачать на малюнку, та пропонує одному з них підійти до плаката і, слухаючи казку, малювати на стежині колобка там, де він зупиняється. Якщо учень малює правильно, решта учнів плещуть у долоні, якщо ж ні, учні топають ногами. Кращий варіант – запропонувати кожному учневі намалювати колобка на стежині під час розповіді казки вчителем, а потім порівняти з малюнком на плакаті.

       Даною грою-казкою заняття гуртка закінчується.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

Підготовка до конкурсу на краще виразне читання вірша з англійської мови у 4 класі

 

 

 

Для того, щоб індивідуальна робота стала ефективною, необхідно сте­жити за тим, щоб вона не зводилася лише до читання та відтворення вір­ша, інакше учні швидко втратять інтерес. Слід передбачити види та фор­ми такої роботи, які б підтримували зацікавленість та увагу дітей під час опрацювання віршованого матеріалу. Пропонуємо наступну методику ро­боти з віршем "Hat".

This is the hat that                            I wear it to play

I wear on my head.                             I wear it all night, and

I wear it to breakfast.                        I wear it all day.

I wear it to bed.                                  I wear it in springtime

I wear it to school, and                     and summer, and fall.

Як видно зі змісту вірша, він стосується ряду тем, які вивчаються мо­лодшими школярами: "Clothes", "My Working Day", "Seasons". Тому й розпочати індивідуальну роботу з віршем слід із завдань, які спрямова­ні на антиципацію його змісту, тобто таких завдань, які б активізували мовленнєвий досвід учня з тем, які вивчаються.

А. Антиципація змісту вірша

 

1.     Look at the doll and say what she usually wears.

Учитель показує дітям ляльку в різному одязі, а діти розповідають по черзі, що вона зазвичай одягає на себе, наприклад: "She wears shoes".

2. Say:

 

•                                         what you wear to breakfast    — what you wear in summer                                                                                                                               
•                                         what you wear to school         — what you wear in autumn                                                                          
•                                         what you wear to play            — what you wear in winter                                                                            
•                                         what you wear in springtime

Учні описують свій одяг.

3. Look at the pictures and describe the children's clothes.

Дітям пропонується декілька малюнків, на яких зображені діти, одя­гнені по-різному в різні пори року. Учні обирають один з малюнків та ви­словлюються згідно з інструкцією.

Переконавшись у тому, що діти згадали вокабуляр, який вивчався ра­ніше, вчитель переходить до другого етапу.

Б. Презентація вірша та перевірка розуміння його змісту

 

1. Listen to the poem and say who is boasting and of what.

Учитель формулює комунікативне завдання, учні прослуховують вірш та відповідають на запитання.

2. Listen to the poem and point to the right picture.

Перевірити розуміння змісту вірша можна й за допомогою художньої наочності — серії малюнків із зображенням дітей у різному одязі.

Далі необхідно акцентувати увагу учнів на фонетичних труднощах вірша на рецептивному та репродуктивному рівнях.

В. Рецептивне опрацювання вірша

           1.     Listen to the poem and walk with rhythm.

Учитель вмикає звукозапис з віршем та разом з учнями рухається ланцюжком по класу, відбиваючи ритм вірша.

2.     Listen to the poem again. Put your hand up when the voice goes up and put your hand down, when the voice goes down.

Учитель бере участь у роботі разом з учнями, допомагає їм визначити потрібний тон. Під час виконання цього завдання доцільним буде вико­ристання паузованих вправ, які дають можливість визначитись з вибором тону та вчасно піднести або опустити руку.

Далі йде найскладніша робота з віршем — його репродуктивне опра­цювання. Учителеві слід опрацювати кожен звук вірша, його ритміко-інтонаційний малюнок. Це досить копітка робота, яка потребує декіль­кох занять і використання більшої кількості інноваційних технологій.

 

Г. Репродуктивне опрацювання вірша

1. Look at the pictures and reproduce the line from the poem where this word is used.

Учитель пропонує учням малюнки, на яких зображені ліжко, школа, весна, літо, осінь, книжка. Діти відтворюють відповідний рядок з вірша.

2. Look at the teacher miming some of the lines from the poem and reproduce them.

За допомогою пантоміми вчитель показує, як він снідає, лягає спати, грає, читає книжку, а учні промовляють відповідні рядки.

3. Answer the questions, using the poem.

In what season does the girl wear a hat?       What time of the day does the girl wear a hat?

Where does the girl go in a hat?                                                                               What does the girl do in a hat?

4.    Imagine that you are this girl. Read the poem, boasting of your hat.

На інших індивідуальних заняттях учитель може розпочати роботу одразу з репродуктивного етапу, використовуючи наступні технології:

а) a two-part dialogue technique

 

Учитель ставить учням одне й те ж саме питання "When do you wear your hat?", а учні хором відповідають рядком з вірша. Таким чи­ном відбувається діалог між учителем та учнями:

Учитель: Where do you wear your hat?

Учні: I wear it to breakfast.

Учитель: Where do you wear your hat?

Учні: I wear it to bed.

Подібний діалог можна також організувати між двома учнями.

б) completion technique

 

Учитель спочатку читає першу частину рядка з вірша, а учні про­довжують його.

Учитель: І wear it ....

Учні: ... to breakfast.

Учитель: І wear it ....

Учні: ... to bed.

Далі вчитель та учні міняються ролями. Діти читають першу ча­стину рядка, а вчитель закінчує його. Таким чином учні ще раз відтворюють весь вірш.

в) echo technique

 

Використання "echo technique" також сприяє багаторазовому ре­продукуванню вірша. Вона побудована за принципом рольової гри уч­нів та відлуння. Вона передбачає триразове відтворення двох останніх слів кожного рядка, ніби це відбувається у горах.

Let's play an echo.

Учень: I wear it to breakfast.

Відлуння:    to breakfast. (З рази)

Учень: I wear it to bed.

Відлуння:    to bed. (З рази)

 

Після такого ретельного репродуктивного опрацювання вірша учням пропонується вивчити його напам'ять. Вірш сприйматиметься цікавіше, якщо учні під час його репродукування, відповідно одягнені, будуть су­проводжувати декламування вірша жестами, рухами.

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

Позакласний захiд з нiмецької мови на тему: «Deutsche Städte»

 

 

Цiлi уроку: практична: повторити  основнi відомостi про Німеччину; ознайомити iз найвiдомiшими мiстами Нiмеччини, їхнiми символiчними назвами та видатними мiсцями; освітня мета: розширювати кругозір учнів, прилучати до культури країни, мова якої вивчається; розвиваюча мета: розвивати пам’ять, уяву, навики читання та письма, мовленнєві здібності учнів; виховна мета: виховувати інтерес до країни, мова якої вивчається.

Методи та прийоми роботи:

• бесіда;
• метод вправ;
• робота з текстом;
• парна та групова робота;
• елементи проектної роботи.

Обладнання:

• карта Німеччини;
• диск;
• роздатковий матеріал;
• клей;
•  

Хiд заняття

 

L: Guten Tag, liebe Kinder! Weiβt ihr schon viel über Deutschland? (Слaйд  l). Welche Flagge hat es? Was ist auf dem deutschen Wappen dargestellt? Welche Fläche hat es? Wo liegt es? Was ist die Hauptstadt  Deutschlands? Wie heiβt der längste Flüss in Deutschland? Und der höchste Berg? (Слaйд 2). Und die gröβte Stadt?(Berlin).  Heute machen wir eine spannende und interessante Reise durch deutsche Städte. Deutschland ist mit seinen Sehenswürdigkeiten zu jeder Jahreszeit einer Reise wert. Es ist durch seine wunderschönen Landschaften, Flüsse, Berge, Täler und Seen bekannt. Viele Gröβstädte sind durch ihre historischen Baudenkmäler, Museen und Galerien weltbekannt. Heute habt  ihr  die Chance sie zu besuchen. Ihr arbeitet heute in kleinen Gruppen (3-5 Schüler). Die Aufgaben sind gleich für jede Mannschaft, aber eure Antworten und Meinungen können sich ändern.

 

 

Aufgabe1

L: Hier sind die Namen von deutschen Städten verschlossen. Findet sie richtig! Welche  Mannschaft macht das am schnellsten?

1. NEIBRL (Berlin)
2. RSEDNE (Dresden)
3. GILPEZI (Leipzig)
4. GÜRNNERG (Nürnberg)
5. AMWIER (Weimar)
6. ÖLKN (Köln)
7. MUHRABG (Hamburg)
8. RMEBNE (Bremen)
9. MÜNCHEN (München)

    10)NOBN (Bonn)

  11)ÜSDEFORSLD (Düsseldorf)

            12)TUSTATGRT (Stuttgart)

      

  Aufgabe 2

 

L: Seht euch die Landkarte Deutschlands an! (Слайд 3) Wo befinden die deutschen Städte sich? Im Süden oder im Norden? Im Osten oder im Westen? (Кожна команда по черзi називає географiчне положення мiст).

L: Ihr habt die Städte richtig gefunden. Aber der böse Zauberer hat alle Städte gestohlen. Die Landkarte ist leer jetzt(Слайд 4). Ihr müsst die deutschen Städte richtig aufstellen. (Кожна команда отримує карту та клей)

 

 

Dresden Berlin Leipzig Nürnberg Weimar Köln Hamburg Bremen München Bonn Düsseldorf Stuttgart

       

 Aufgabe 3

 

L: In dieser Tabelle seht ihr die Information über die Fläche und Einwohnerzahl der deutschen Städte(Слайд 5). Stellt euch vor ihr habt ein Quiz. Vergleicht die Flächen und Einwohnerzahl der Städte und fragt einander. Benutzt die Steigerstuffen der Adjektive. Die Mannschaft, die die meisten Fragen bildet und richtig antwortet, ist der Sieger. 

 

Stadt	Einwohnerzahl	Fläche
Berlin	3 431 420	891,85 км²
Hamburg	1 777 373	755,264
München	1 364 920	310,43
Köln	993 081	405,15 км²
Frankfurt am Main	664 838	248,31 км²
Stuttgart	593 034	207,36 км²
Düsseldorf	584 217	217,0
Dortmund	582 756	280,401 км²
Bremen	548 477	326,72 км²
Leipzig	515 453	297,60 км²

 

Beispiel: Welche Stadt ist gröβer als München, aber kleiner als Berlin? (Hamburg).

 

  Aufgabe 4

 

L: Lest den Text aufmerksam und achtet die symbolischen Namen von deutschen Städten. (Кожна група отримує текст).

 

Durch die Städte Deutschlands

Jetzt machen wir eine kleine Reise durch Deutschland. Es ist unmöglich alle Sehenswürdigkeiten Deutschlands nicht einmal aufzuzählen, geschweige denn zu beschreiben. Es gibt natürlich sehr viele. Heute macht ihr mit einigen bedeutenden Städten Deutschlands bekannt.

Unser erster Aufenthalt ist in Leipzig. Es ist eine sehr alte Stadt. Leipzig gehört zum bedeutenden Handles- und Industriezentrum. Man nennt diese Stadt «Schaufenster der Welt». Seit dem zwölften Jahrhundert finden hier Messen statt. Leipzig ist auch «die Stadt des Buches». Hier befinden sich zahlreiche Druckereien und Verlage. Es ist auch eine Musikstadt. In der Thomaskirche singt auch Thomanerchor. Vor der Kirche steht auch Bachs Denkmal.

Unser nächster Aufenthalt ist in Dresden. Diese Stadt an der Elbe ist eine berühmte Kunst- und Kulturstadt. Im berühmten  Zwinger  befindet sich die Dresdener Gemäldegalerie mit den Bildern der großen Maler Dürer, Rembrandt, Rubens, Raffael und vieler anderer berühmter Maler.

Und jetzt ist Köln an der Reihe. Es ist eine uralte Universitäts- und Messestadt. Der berühmte Kölner Dom, ein Wunderwerk gotischer Architektur, ist die gröβte Sehenswürdigkeit der Stadt. Die zahlreichen Glockenturme und Brücken bilden das Stadtbild. Berühmt sind die Kölner Schokoladenwaren und Kosmetik.

Die Stadt Weimar liegt in Thüringen in dem schönen Tale der Ilm. Es ist eine kleine stille Stadt mit vielen Grünanlagen, Parks und Gärten. Weimar nennt man oft eine Gartenstadt. Man nennt Weimar die Stadt der deutschen Klassik, weil hier die Klassiker der deutschen Literatur Goethe und Schiller gelebt und gewirkt haben. Aus allen Ländern und Kontinenten kommen Menschen nach Weimar, um Goethes Wohnhaus und auch das Schiller-Haus zu besichtigen.

Im Norden der Republik kann man viele Sehenswürdigkeiten sehen. Das sind vor allem die Städte Hamburg, Bremen und Lübeck.

Hamburg, „Deutschlands Tor zur Welt“, ist eine Hafenstadt von Weltbedeutung und die größte Industriestadt der BRD. Hier kann man Schiffe aus aller Welt sehen. Hamburg ist auch als Medienmetropole bekannt.

Wenn man nach Bremen oder Lübeck kommt und durch ihre Altstädte geht, fühlt man sich wie im Märchenland: kleine romantische Straßen, sehr eng und malerisch, schöne Häuser, gotische Kirchen, alte Mauern, Tore. In Bremen befindet sich das weltberühmte Stadtmusikanten-Denkmal.

Frankfurt am Main wird oft „das deutsche Chicago“ genannt, und das nicht nur wegen seiner Wolkerkratzer. Diese Stadt ist eine Bankmetropole. Hier sind über 300 in-und ausländische Banken, die deutsche Bundesbank und die wichtigste deutsche Börse.

Nicht vergessen dürfen wir die Sehenswürdigkeiten der Hauptstadt Berlin. Berlin ist durch seine historischen Bauten, Museen, herrlichen Seen, aber auch durch moderne Bauten, wie zum Beispiel den Fernsehturm am Alexanderplatz, bekannt. Das Schauspielhaus, die Staatsoper, die an der historischen Straße “Unter den Linden” stehen und die Museumsinsel bieten jedem Besucher unvergessliche Eindrücke an. Deutschland ist mit seinen Sehenswürdigkeiten zu jeder Jahreszeit einer Reise wert.

 

L: Ihr habt bemerkt, dass viele deutsche Städte zusätzlich symbolische Namen haben. Hier sind die Namen von Städten und ihre symbolische Namen. Verbindet sie richtig! Wer macht diese Aufgabe am schnellsten? (Команди отримують картки iз завданнями).

1) Berlin                                                                    a) Elbmetropole

2)Dresden                                                                  b) Metropole am Rhein         

3)Leipzig                                                                    c) Spree-Athen

4) Weimar                                                                  d) das deutsche Chicago                                                                                                                                                                                                                                      

5) Köln                                                                       e) Stadt der Klassik

6) Hamburg                                                                f) Schaufenster der Welt                                                                                                                  

7) Hameln                                                                    g) Deutschlands Tor zur Welt                                                                                                                                                                                    8) Stuttgart                                                                 h) die Mercedes -Stadt

9) Frankfurt am Main                                                 i) die Rattenfängerstadt

L: Warum haben die Städte solche Namen? Findet im Text passende Begründungen und bildet Sätze mit der Konjunktion «weil». 

Beispiel: Weimar nennt man oft die Stadt der Klassik, weil dort J. W. Goethe und F. Schiller gelebt und klassische Werke geschaffen haben.

       

 Aufgabe 5

 

L: Jetzt seht ihr die Fotos von deutschen Städten mit ihren Sehenswürdigkeiten. Ihr müsst die Namen von deutschen Städten richtig aufschreiben. (Команди записують назви мiст, якi бачуть на слайдах (Cлайди 6-10).

Lösung: (1 – Berlin; 2 - Weimar, Bremen, Hamburg; 3 – Dresden, Stuttgart,  Frankfurt am Main; 4 – Köln, Leipzig, München; 5 – Bonn, Berlin, Nürnberg)           

 

        

 Aufgabe 6

 

L: Wir haben schon viel über deutsche Städte gesprochen. Welche Stadt hat euch am besten gefallen? Stellt euch vor ihr seid jetzt in dieser Stadt. Jede Gruppe muss eine E-Mail schreiben und über die Erlebnisse erzählen. Wessen Brief ist am interessantesten?

L: Ich hoffe unsere Reise durch deutsche Städte war interessant und spannend. Welche Mannschaft war heute am besten? Ich danke euch für aktive Arbeit und wünsche alles Gute! 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використанi джерела

1.  Внеурочная работа // Рос. Пед Энц. М.: 1993, с. 151.

2.  Внеурочные учебные занятия // Рос. Пед Энц. М.: 1993, с. 152.

3.   Заика Е.В. Комплекс игр для развития воображения // Вопр. психологии. — 1993. — №2.

          4.  Калечиц Т.Н. Внеклассная и внешкольная работа с учащимися. М.: Просвещение, 1980. – 261 с.                        

5.  Колкер Я.М., Устинова Е.С., Еалиева Т.М. – Практическая методика обучения иностранному языку, М: Издательский центр, «Академия», 2001.

6.  Кутьев В.О. Внеурочная деятельность школьников М.: 1983. – 234 с.

7.  Ляховицкий М.В., Миролюбов А.А. – Методика обучения

 иностранным языкам в средней школе, М: Высшая школа, 1982.

8. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. –  Ви-

 дання друге, перероблене та доповнене. – Київ: „Центр навчальної літерат ури”,  2004. –      272 с.

9.  Максименко С.Д. Общая психология. — М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2001.                     

10.  Максименко  С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці:                методологія, методи,  програми,  процедури:  На­вчальний посібник для вищої   школи. — К.: Наукова думка, 1998.

10. Немов Р.С. Психология. — М: Просвещение, 1995.

11. Мелихова Г.В. О работе учителей иностранных языков Псковской об

ласти по созданию созданию единой системы урочной и внеурочной рабо-

ты по предмету. // Иностр. яз. В школе. – 1986. –  № 6.

12. Савина С.Н. Внеклассная работа по иностранному языку в средней школе.                                             М.: Просвещение, 1991 – 160 с. – (Б-ка учителя иностр. яз.).

13. Цветкова З.М. – Особенности факультативных занятий для старшеклассников.

14. Цетлин В.С. Єтапи деятельности учителя и учащихся в процессе обучения. // Сб. Вопросы методов и организации процесса обучения. – М., 1982.

15. Шепелева В.И. Внеурочная работа как одно из средств совершенствования усной речи учащихся 6-7 классов. // АКД. – Л., 1977.

16. Шепелева В.И. Принципы организации внеклассной работы.

17. Якушина Л.З. Связь урока и внеурочной работы по иностранному языку: Учеб. пособие. – М. : Высш. шк., 1990. – 102 с. – (Б-ка преподавателя)

18. English After Classes: Метод. посіб. для позакл. роботи на початковому етапі загальноосвіт. шк. У трьох кн. Кн 1/Л.В. Калініна, І.В. Самойлюкевич, Л.І. Березенська – Харків: Веста: Видавництво „Ранок”, 2003. – 192 с.

19. English After Classes: Метод. посіб. для позакл. роботи на середньому етапі загальноосвіт. шк. У 3 кн. – Кн. 2/Л.В. Калініна, І.В. Самойлюкевич, Н.П. Сіваєва, Л.В. Темченко. – Харків: Веста: Видавництво „Ранок”, 2004. – 160 с.

20. Еnglish After Classes: Метод. посіб. для позакл. роботи на старшому етапі навчання у загальноосвітній школі. У трьох кн. Кн. 3/Л.В. Калініна, І.В. Самойлюкевич. – Харків: Веста: Видавництво „Ранок”, 2004. – 208 с.

21. Reference Guide for the Teacher of English. Довідник вчителя англійської    мови / Упоряд. – К. : Ред. загальнопед. газ., 2004. – 128с. (Б-ка „Шк. світу.)

22.Клевцова Н. Методико-дидактические принципы создания и использования мультимедийных учебных презентаций в обучении иностранному языку / Н.И. Клевцова. — Курск, 2003.

23. Крючков Г. Болонський процес – як гармонізація Європейської системи вищої освіти / Г. Крючков. — Педагогічна преса, 2004.

24.Пометун О. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. / О. Пометун, Л. Пироженко. — К., 2002.

25.Басіна А.В. Методика викладання іноземної мови в початковій школі: навч. посіб. / А.В. Басіна. – К. : Шк. світ, 2007. – 128 c.

26.Добра О.Й. Роль позакласної роботи у здійсненні комунікативних цілей оволодіння англійською мовою / О.Й. Добра // Іноземні мови. – 2008. – №2. – С.12 – 13.

27.Єрмоленко Л.П. Комунікативна компетенція засобами позакласної роботи з англійської мови / Л.П. Єрмоленко. – Х. : Вид. група «Основа», 2011. — 80с.

28.Казачінер О.С. Позакласна робота з англійської мови в початковій школі / О. С. Казачінер. – Х. : Вид. група "Основа", 2010. – 128 с.

29.Коломинова О.О. Сучасні технології навчання англійської мови у початковій школі / О.О. Коломинова // Іноземні мови. – 2010. – №2. – С.40 – 47.

30.Мекенченко Т. М. Использование новых информационных технологий в обучении иностранным языкам / Т. М. Мекенченко // Англійська мова та література. – 2010. – № 19-21. – С. 12–15.

31.Співаковська-Ванденберг Є.О. Використання комп'ютерних технологій у розвитку молодших школярів / Є. О. Співаковська-Ванденберг // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2007. – №7 – С.35 – 40.

32.Щукин А.Н. Обучение иностранным языкам: Теория и практика [учеб. пособ. для препод. и студ.] / А.Н. Щукин. – М.: Филоматис, 2004. – С.258 – 259.

33.Deutsch. Die besten 1000 Themen. Найкращi 1000 усних тем з паралельним перекладом для учнiв 5-11 класiв та абiтурiєнтiв. Ч. I. / Укл. С. Б. Бачкiс, I. Е. Бринзюк, В. О. Григоренко та iн. – 4-е вид., випр. i доп. – Х.: Веста, 2010. – 496с.

34.Нiмецькомовнi країни – цiкаво та креативно! Укладач Лозенко I. В. – Х. : Вид. група «Основа», 2013. – 208 с.