Позакласний захід «Мрія про Україну»

 

Комунальний заклад

«Рубанівський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів»

Великолепетиської районної ради

Херсонської області

 

 

 

 

МРІЯ ПРО УКРАЇНУ

 

Позакласний захід, проведений 21 лютого 2017 року

у рамках тижня педагогічної майстерності

 

 

Підготувала Польська Олена Анатоліївна,

учитель української мови та літератури

комунального закладу «Рубанівський опорний заклад

загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів»

Великолепетиської районної ради

Херсонської області

 

 

 

 

Тема: Мрія про Україну.

Мета: : поглибити знання учнів про незалежну Україну; розвивати пізнавальний інтерес, логічне мислення, вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти, робити висновки, формувати національну свідомість, переконаність у нетлінності духовних скарбів України;  виховувати почуття патріотизму та національної гордості, любов до рідного краю, розуміння своєї причетності до подій, що відбуваються в Україні; донести важливість збереження патріотичного духу у кожного громадянина; виховувати культуру взаємовідносин між людьми у щоденному житті, повагу до традицій і звичаїв; сприяти розвитку пізнавального інтересу.

Обладнання: плакати з національною символікою, карта України,  ілюстрації з краєвидами Києва, записи та фонограми пісень,  відеоролики про Україну, презентація, ІКТ.

Завдання: стимулювати прагнення до глибшого і детальнішого вивчення унікальності нашої держави; мотивувати розширення кругозору, виховувати вміння підтримувати колектив, прагнення до кращого у житті;

розвивати почуття патріотизму.

Місце проведення: актова зала.

Час проведення: 60 хвилин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На фоні музичної заставки

Ведучий: На світанку нашої Землі Бог оглядав творіння рук своїх, і, натомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустились Бог з ангелами, була вельми багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати не заходив Він зі своїми супутниками, - всюди їх зустрічали хлібом та сіллю. Так сподобалася Богові та місцина, що Він став часто сюди навідуватися зі словами:

• Рушаймо у край!

Кажуть, що з того і пішла назва нашої держави – «Україна».

Ведучий: Україна моя починається

Там, де доля моя усміхається,

І як небо, як даль солов’їна

Не кінчається Україна.

Ведучий: Добрий день усім, хто тут зібрався.

Добрий день усім, хто слухає тут нас.

Добрий день нашій славній Україні.

Разом: Шановні гості, ми вітаєм вас !

Ведучий: Вже скільки закривавлених століть

Тебе, Вкраїно, імені лишали...

Тож встаньмо, браття, в цю гарячу мить:

Внесіте прапор вільної держави!

Ведучий: Україна ! Чарівне  слово – і ми входимо в світ сивої, мов жито історії і барвінкової юності, світ традиційного епосу і поетичного відродження, героїчних діянь і неповторної  краси.

 

 

 

Ведучий: Сьогодні дуже важливо згадати все найдорожче з нашого минулого, щоб побачити все найбажаніше з нашого майбутнього - Україну нашої мрії.

Заставка «Мрія про Україну»

Ведучий: Сьогодні жодна людина, що живе в Україні, не повинна відчувати себе чужою у своїй країні. І нехай зараз ми переживаємо не прості часи, важливо, щоб у цей день у всіх було відчуття свята. Одного - для всіх. Ми хочемо, щоб наш захід дав кожному українцю можливість відчути, що разом ми можемо зберегти створене попередніми поколіннями і втілити в майбутнє мрії кожного. Створити країну, про яку мріємо.

Ведучий: Гордо, голосно, дитино, ти назви ім’я країни

У якій разом із нами народився і живеш.

Їй дочкою є чи сином і, коли ти підростеш,

Будеш їй творити славу, розбудовувать державу.

Ведучий: Отже, зветься ця країна, незалежна і єдина – Наша ненька –

ДІТИ:   Україна!

Яка ж красива ти – уквітчана весною,

Провіщана ключами журавлів,

Розбуджена бурхливою грозою.

І пориванням річок до морів!

Яка ж красива ти – розгониста степами.

Висока горами аж в синю височінь,

Скрізь явори стоять багатирями

Понад дорогами століть і поколінь.

Яка ж красива ти – в гостинності одверта

Із успіхом назустріч доброті,

Яка ж ти мужня, сильна і уперта,

Як недруг стане на твоїм путі.

 

Вишита колоссям і калиною,

вигойдана співом солов’я,

Звешся величаво – Україною,

земле зачарована моя!

Ведучий: Батьківщина – це найдорожче і найсвітліше місце на Землі й у нашому серці, все те, що ми любимо і шануємо.

Ведучий: Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки.

Ведучий: Україна – це розкішний вінок із рути і барвінку.

Ведучий: Україна – це наша земля, наша країна з багатовіковою історією, мальовничою природою.

Ведучий: Нема життя без України, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це мати, яку не вибирають, як і долю, бо Україна – це пісня, яка вічна на цій землі.

Пісня про Україну

Ми, українці, нація прадавня,

На цій Землі — багато тисяч літ.

Культурою й традиціями славна,

І багатющий в нас духовний світ.

В нас звичаї свої, неписані закони,

По них пізнає українця вся земля.

Своє світосприймання й заборони,

Як і свої ліси, річки й поля...

Свої казки, легенди і повір’я, 

Дотепні жарти і слова ясні,

Своя хатина біла і подвір’я,

І неповторні, трепетні пісні.

Пісня

Ведучий: На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного. Історія України – це історія народу, який протягом багатьох століть

 

боровся за свою незалежність. Історія України мала багато трагічних періодів. Коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинявся під загрозою.

Ведучий: Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки України ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників.

Ведучий:Трагічні події в Україні, починаючи з листопада минулого року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. На Майдані пліч-о-пліч стали українці і євреї, росіяни та вірмени, грузини і білоруси. Їх об’єднала українська земля та бажання жити у вільній країні.

Ведучий: Спочатку вони вимагали право вибору. Потім їм довелось вимагати права жити. І хоч кулі — це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та не здавались…

Ведучий:Так на Майдані з’явилась ще одна сотня — Небесна. Кожен із них заплатив за свої переконання найвищу ціну — життя. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».

Вірші у виконанні учнів (додаток 1)

Ведучий: У кожної людини є своя маленька батьківщина – це її домівка, вулиця, село, що є частиною великої Батьківщини. Так ніжно тріпоче серце при згадці про старе дерево чи скромні квіточки, що ростуть біля батьківського порогу. Серце приростає саме до рідної землі, яка випестила тебе і яку ти зігрів своїми руками. І так буває завжди – любов до великого і безмежного починається з любові до малого. Рідний

 

куточок землі стає для людини найкрасивішим та наймилішим. З батьківської хати розпочинається пізнання світу. Тут ми навчаємося цінувати хліб і сіль, поважати старших, шанувати батька й матір, бути терплячими, чесними і роботящими. І куди б ми не пішли від батьківського порогу, ніколи не забудемо рідну домівку.

Ми починаємось з любові, яку мережили батьки,

Вона у пісні колисковій, ішла стежками крізь роки.

Вона у хаті найтеплішій, де ми так швидко проросли,

Там, де земля за всіх рідніша, там, де нас рідні берегли.

Там, де чекають тато й ненька, там, де ялинка у дворі.

І завжди рано-пораненьку на них сідає дві зорі.

Ведучий: Найдорожче для кожного з нас  – любов до рідних, до землі своєї. Тут ми народилися, тут наші дитячі кроки вперше чимчикували кульбабовою стежиною, тут ми вперше написали букву, зустріли перше кохання. Тут

живуть найдорожчі у світі люди – наші мама й тато, тут є найсвітліший і найтепліший вогонь нашої домівки.

Я починаюсь з отчої землі, 

Як меч з вогню, як ніжна пісня – з мови

Як з велетенських сосен кораблі

Як творчість – із великої любові.

Я починаюсь з отчої землі.

Пісня «Рідне село»

Ведучий: Отча земля, батьківський поріг, батьківське слово і порада запам’ятаються нам назавжди.

Учень: Прийду крізь час до рідного села –

Тут все знайоме і вагомо сутнє,

Тут хліб і совість – вічні два крила 

 

Минуле і – перепустка в майбутнє.

Тут – ходить щастя килимами нив, 

 А трударі  - стрункі, весело милі,

 Мій батько тут автографи лишив

 На кронах яблунь, колосках пшениці

 Батьки…Батьки…У пасмах сивини

 Сплелись дороги, у задишках – груди

 Між нас не ляжуть вирвами роки.

 Бо Ваша кров пульсує в нашій долі.

Звучить пісня «Чуєш, мамо» у виконанні Назарія Яремчука.

Спочатку голосно, потім звук притишується.

Ведучий: Україну часто називають Матір'ю. Батьківщина, як і мама, одна, найрідніша. Вони для людини - як два крила у птаха, що дані для польоту. Батьківщина для нас починається з мами. З мами починається життя, з мами починається пісня, з мами починається батьківщина.

Ведучий: Скільки теплих слів сказано про матір, скільки пісень написано, скільки віршів! Матінко, мамо, ненько... Що є святішого за ці слова? Від малечку і протягом багатьох літ супроводжують нас у житті її ніжна ласка, палка любов і турбота. Немає любові сильнішої від материнської, немає ніжності ніжнішої від ласки і клопотів материнських, немає тривоги тривожнішої від безсонних ночей і незімкнутих очей материнських.

Ведучий: Людство існує тільки тому, що існує материнська любов. Такою ж святою любов’ю палають наші серця до неньки-України.

Вірші у виконанні учнів (додаток 2)

Пісня

 

Ведучий: Ми живемо в Україні, в краю, невимовно багатому на чарівні кольори і краєвиди, на дивовижні пісні, на чудову милозвучну мову, якою можна передати все на світі, описати красу і велич рідного краю.

Ведучий: Рідною українською мовою можна висловити найпотаємніші почуття і думи, мрії кожної людини. Рідна мова – це багатство, без якого ми не можемо жити.. Вона нам рідна, як мати і батько, як та земля, на якій ми зростаємо. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Бо ця мова зрозуміла і рідна всім нам. І без неї немає нашого народу.

Учні: Неначе юна зоря світанкова,

Ти лісами, степами ідеш.

Українська чарівная мово,

Ти у серці народу живеш.

Мелодійна моя, промениста,

Як земля , твій багатий словник.

Українськая мово пречиста,

Ти ж у серці народу навік.

Українська прабатьківська мово,

До зірок через терни ідеш.

Рідна мово моя, пелюсткова,

Ти у серці народу живеш!

Ведучий: У листопадi 1999 року Генеральна конференцiя ЮНЕСКО проголосила 21 лютого  Мiжнародним днем  рiдної мови, бо саме мова являє собою значну частку нацiональної культури. Тому збереження мови, розвиток

 

мови — важливе завдання кожного народу. Рiдна мова — це мова роду, вона вiдбиває досвiд пращурiв для нащадкiв. 

Ведучий: 21  лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. В Україні цей день започаткували з 2002 року. Рідна мова для кожного є оберегом, таїть у собі пам’ять народу, оберігає й передає із покоління в покоління духовні скарби.

Ведучий: Мова – великий дар природи.

Ведучий: Мова – найдорожче, що є в кожного народу. А тому ми не маємо права забувати рідну мову, бо ж вона – частка родоводу, рідного міста, рідного народу.

Ведучий: Як нема без зірок небозводу,

Як блакиті без сонця нема,

Так і мови нема без народу,

І народу без мови нема.

Ведучий: Рідне слово… Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню! Скільки в тобі доброти і лагідності, мудрості земної, закладеної ще славними вільнолюбними предками. Що може бути дорожчим для людини, як рідне слово?

Вірші учнів про мову (додаток 3)

Нагородження кращих знавців української мови

Ведучий: Великий український просвітитель Григорій Сковорода сказав: «З усіх скарбів знання-найкращий, його не можна ні вкрасти, ні згубити, ні знецінити». Сьогодні  ми вітаємо наших учнів, які на конкурсах показали прекрасні знання  рідної мови . В усі часи освічена людина користувалася повагою. Навчання – це прихований скарб, який стане запорукою ваших визначних успіхів у дорослому житті. Свої

 

знання в майбутньому ви зможете направити на справу розбудови України, зміцнення її економічної могутності.

Я на рідній мові друзям щастя зичу

Хай добро хлібину кожному несе.

У гостинну хату щиро всіх покличу

І вони, я певен, зрозуміють все.

І вони,  я певен зрозуміють слово,

Де вкраїнська мова пахне барвінково,

Де вкраїнська пісня розправля крило.

Пісня «Мова єднання»

Учениця: Я - українка! Горджуся й радію,

Що рідною мовою я володію, 

Шевченковим словом умію писати,

Слова мелодійні і вірші складати.

Я - українка! Живу в Україні,

на вільній, єдиній моїй Батьківщині,

Де все мені в радість: ліси і садки.

Озера й річки, і глибокі ставки,

Лани неосяжні, і гори, й долини,

Цвіт білосніжний у лузі калини.

В душі моїй солодко грає сопілка,

Бо я з України, бо я - українка!

Ведучий: Нові часи, нові завдання, нові вимоги… Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі.

Учні: На росах, на водах,

На всіх переходах

Курличеш мені в журавлиних ключах,

Моя Україно,

Родима країно,

Ясні небеса в материнських очах.

Я чую твій голос,

Пшеничний твій колос

У душу мені засіває зерно.

Моя Україно,

Колиско-калино,

Пізнати тебе мені щастя дано.

З тобою розлука –

Гірка моя мука,

Печаль журавля без гнізда в чужині.

Моя Україно,

Білявко-хатино,

З твойого вікна світить доля мені.

Ведучий: Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробуванні і не скорилася.

Виступ учнів (додаток 4)

Учні в костюмах

Я – українка! Вигодувана й випестувана материнською піснею, бабусиною казкою. Понад усе в житті люблю лагідну і щиру нашу мову, отчий край, де я виростала, рідну мою Україну.

Я УкраЇнець! З заходу чи сходу,

Це суть мою ніяк не похитне.

В мені нуртує кров мого народу.

Я УкраЇнець! Це найголовне!

 

Де б я не жив, на півночі чи півдні

Її звичаї й мову шанував.

В Її землі, в могилах, мої рідні,

За неї не один мій предок воював.

Я Українець! І для мене святість

Її земля, культура, воля, честь.

З хрестів волають генії розп*яті

Бо їм болить, мені теж боляче.

Лунає в світі Українське слово

Із забуття встають до лав борці.

Шануйтеся брати у щасті та любові,

Бо від тепер Держави ви творці!

Я Українець! Зовсім не байдуже

Для мене її велич, майбуття.

Давайте всі їй віддано послужим;

Служить Вітчизні – В цьому сенс життя!

Я Українець духом, серцем, тілом

Це відчуття окрилює мене.

О Україно! Ти моє світило!

Я Українець - це найголовне!

Ведучий: Сьогодні ми є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій країні. Ми – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками підносьмо її культуру, своїми досягненнями славімо її. Будьмо гідними своїх предків, бережімо  волю і незалежність України, поважаймо  свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою країну, і шановані будемо іншими.

Виступ учнів (додаток 5)

 

 

 

Ведучий: Яка велика віра у нашу країну, наш народ. Справжні патріоти своєї неньки України залишили нам, нащадкам, свої одкровення - зізнання в любові до України.

Ведучий: Наша любов до рідної Вітчизни – велика творча любов. Патріот не той, хто вміє виголошувати пишні фрази, а гой, хто своєю копіткою, щоденною працею множить багатства рідної землі, прикрашає, перебудовує свою Батьківщину.

Виступ учнів (додаток 6)

Ведучий:  Усі ми хочемо бачити свою країну заможною, процвітаючою, але для цього треба багато праці вкладати в її розвиток. Тільки той, хто буде щоденно по краплинці віддавати свою душу, свої сили на благо рідної землі, допоможе її зростанню. Адже добробут кожного з нас залежить від добробуту нашої держави.

Вірш В.Сосюри «Любіть Україну»

Пісня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анотація

     Сьогодення наповнене різноманітними подіями, що стосуються кожного громадянина країни. Життя підлітка завжди наповнене як особистими, так і суспільними переживаннями. Дуже часто ці переживання впливають на настрій, навчання, здоров’я учнів. Для покращення морального настрою досить важливо звертати увагу на патріотичне виховання молоді. Це стане запорукою небайдужості як сьогоднішнього, так і прийдешніх поколінь громадян.

     Найкращою мотивацією до суспільної праці є розвинуте почуття гордості за свою державу, співпереживання за минуле, співпричетність до сьогодення і творення її майбуття. Саме тому патріотичному вихованню молоді надається одне з пріоритетних значень.

     Розробка показового  позакласного заходу «Мрія про Україну»  спрямована на виховання любові до своєї Батьківщини, піднесення патріотичного духу серед підлітків.

     Під час заходу учні згадують нещодавні та вже минулі події, що відбувалися на території України, розширюють знання про географічне положення нашої держави, видатних осіб. Цікаві факти про українську мову, пісню, культуру та традиції не залишають байдужим жодного глядача.     Учні усвідомлюють необхідність збереження та подальший розвиток культурних надбань українського народу; необхідність збереження єдності та територіальної цілісності України.

     Виховний момент простежується протягом усього заходу. При проведенні свята спрямовується увага на патріотичне виховання. Розширюється кругозір і обізнаність учнів про рідну країну.

     Використовуються різноманітні форми роботи з аудиторією. Серед них: показ відеороликів, музичні заставки. Позакласний захід супроводжується віршованими виступами та піснями у виконанні учнів школи.

     Розробка виховного заходу може бути використана в роботі класних керівників, містить інформаційний матеріал про історію, мову, культуру України; відеоролики, номери художньої самодіяльності.

 

Додаток 1

Народе мій, пишаюся тобою: 

Моя душа – частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою

Понад Майданом сонця лик сія.

 

Вставай Україно! Вставай!

Виходь на дорогу свободи

Де грає широкий Дунай,

Де ждуть європейські народи.

 

Вставай, Україно! Вставай!

Єднай Чорне Море й Карпати

І свій переболений край

Не дай ворогам  розламати!

 

Ми народ, що вийшли із народа,

Клянемось в благословенну мить

Всі  свої тисячолітні болі,

В славу України перелить.

 

Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів, 

Привітав його і запитав:

 

-Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірськії шпилі,

Де ж найбільший на землі народ,

Де найкраще місце на землі?

 

Сонце усміхнулося здаля:

- Правда, все я бачу з висоти,

Всі народи рівні, а земля

Там найкраща, де вродився ти!

 

 Додаток 2

Немов на крилах, швидко лине час,

Його осмислити ми навіть не встигаєм.

Лишає заповіти свої нам

Історія й в літописи пірнає.

 

За нею вирієм спливають наші дні

І, дивлячись в твоє високе небо.

Я не питаю, що дала мені.

Аналізую, що зробив для тебе.

 

Твоїм приблудою не хочу бути я,

Тобі я гідним хочу бути сином, 

Я всім скажу: оце-моя земля!

Оце-мій край! Моя це Батьківщина!

 

Зігріє сонце землю навесні

І ти, тендітна, наберешся сили,

Розквітнеш ти, і задзвенять пісні

Й звитяжно над просторами полинуть.

 

Без сумніву, я знаю, буде так.

 

І вирушать прийдешні покоління

Із розумом і силою в руках.

 

І принесуть на твій вівтар сумління.

 

Тоді почують навіть і зірки.

Бо голоси мільйонів воєдино

Із тими,що лунають крізь віки,

Промовлять гордо-це моя країна!

 

Немає України без тополі,

Як і нема без сонця сяйва дня.

Ти без коріння – перекотиполе,

А корінь там, де вся твоя рідня.

 

Без рушників немає України,

Як без любові і життя нема.

Душа без України, мов руїна –

Пуста і мертва, холодно-німа.

 

Одна батьківщина, і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

 

Моя Батьківщина – це злагода й мир

Та небо бездонне й чудове.

Це пісня чарівна, що лине до зір,

Й дитинство моє світанкове.

 

Моя Батьківщина – ліси і поля,

Від них в нас і радість, і сила.

 

 

Це та найсвятіша і рідна земля,

Що кожного з нас народила.

 

 

 

 Додаток 3

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

Прошу для України в Бога щастя

І захисту для всіх її дітей.

А мова українська, мов причастя,

Теплом своїм торкається грудей...

О Боже мій, Великий, Всемогутній,

Мою вкраїнську мову порятуй.

І в світлий день пришестя, день майбутній

Вкраїні Царство Щастя приготуй.

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

 

 

 

 Додаток 4

На світі багато чудових країн,

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

 

Безсмертна моя Україна.

Ти з давніх віків непокірна була

І волю свою боронила невпинно.

Нарешті збулося – її здобула

Звитяжна моя Україна.

На землях твоїх неозорих степів

Живе працьовита і чесна родина,

Хвилюється колосом стиглих хлібів

Моя золота Україна.

В садах і дібровах в вечірні часи

Чарує нас пісня дзвінка солов’їна,

І чути співочі дівчат голоси, –

Пісенна моя Україна.

Тепер ще не легко живеться тобі,

Є в тому, мабуть, особлива причина.

Та все подолає в тяжкій боротьбі

Незламна моя Україна.

Квітуй, мов калина, над плесами вод,

Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

Хай буде щасливим твій вільний народ,

Прекрасна моя Україно!

 

Додаток 5

Моя Україно! Ти сильна й багата,

У тебе мільйони найкращих синів,

І мова твоя, солов'їна й крилата,

Ще світу покаже величний мотив.

 

Я вірю, Вітчизно, ти станеш на ноги,

Махнуть золотистим крилом рушники,

 

І щастя затмить всі печалі й тривоги

На вічні роки і прийдешні віки!

 

Моя Україно - Волинь і Поділля,

Донбас, Придніпров'я, Карпати і Крим.

Тебе не здолало фашистське свавілля,

Не з'їли поляки, не вбив "Третій Рим"!

 

Хай весни твої гомонять калиново,

Летить крізь туман до майбутнього шлях,

Хай з вітром бринить від Луганська до Львова,

Від Ялти до Луцька блакитний твій стяг.

 

Єднаймося, браття! Хай чиста іскрина

Запалить любов'ю гарячі серця,

Й піснями наповниться вся Україна

Від щастя, якому не буде кінця!

 

„Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!” –

Говорять сьогодні дорослі й малі,

 Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас – єдина,

Немає другої такої землі!

 

 

 

Додаток 6

Ти чуєш, як шумить Дніпро,

Як лине пісня солов"їна?

То все на щастя, на добро,

То наша рідна Україна.

 

Не згасла проведена зоря,

Не впала правда на коліна.

У кожній думі Кобзаря

Живе могутня Україна.

В боях щербили ми шаблі

І воскресали на руїнах.

По всій землі, святій землі

Гриміла славна Україна.

І слава Хортиці гучна,

І Берестечка кров невинна –

То все вона, для всіх одна,

То наша вільна Україна.

Тут все твоє - степи, гаї,

У небі туга журавлина.

Нехай повік в душі твоїй

Не згасне наша Україна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Акт незалежності України від, 24 серпня 1991р.

2.  Для всіх одна: Сценарій святкування Дня незалежності України // Укр. культура.-1999.-№2.-С . 36-37.

3.  Любіть Україну і пісню її солов'їну: Сценарій урочистого вечора, присвяченого Дню незалежності України // Позакл. час.-2000.-№5.-С. 49-51.

4. Народні символи України // Позакл. час.-2001.-№10.-С. 26-27.

5. "Прийди до серця, Україно, благослови добром мене" // Позакл. час.-2000.-№7.-С. 35-41.

6. Українознавство: Посібник.-К.,1994.

7. Шляхами віків: Довідник з історії України.-К.: Україна , 1993.-380 с.

8. Воропай О. Звичаї нашого народу: У 2 т. – К., 1991.

9. Календарно-обрядові пісні. – К., 1987.

10. Кравець О.М. Сімейний побут і звичаї нашого народу. – К., 1986.

11. Легенди та перекази. – К., 1985.

12. Перлини української народної пісні. – К., 1983.

13. Скуратівський В.Т. Берегиня. – К., 1987.

14.      «Люблю тебе всім серцем, рідний краю» (сценарії виховних заходів       національно – патріотичного спрямування). – Х. : Вид.група «Основа», 2016.