Позакласний захід "Пізнаємо, вчимося, творимо."

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З досвіду роботи  вчителя початкових класів                                                                                       Григорівського НВК  імені І.Г. Прибора                                                                                         Чередниченко Л.Р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Пізнаємо, вчимося, творимо.

Мета. Вчити учнів пізнавати світ, збагачувати свої знання новою інформацією; розвивати  мовлення учнів; виховувати бажання бути ерудованим, творчим.

Обладнання: виставка дитячих робіт, малюнків.

Виходить Незнайко з паперами і палкою в руках та починає розмірковувати.

 

Незнайко.

«Не знаю» - слово є таке

І серце не лоскоче.

Не чарівне, зате легке!

«Не знаю і не хочу!»

Не знаю – як, не знаю – де,

Нічого я не знаю.

Від чого дощ чи сніг іде –

Я й знати не бажаю.

Як схочуть – скажуть, що і як,

Нащо мені трудитись?

Подумаєш, що я лайдак!

Я й не бажаю вчитись…

Ну, не бажаю, от і все!

І що там ваша лайка?

Життя й саме у світ несе…

А звуть мене – Незнайко!

Ну, все-таки ж не може знать

Всього одна людина.

То нащо голову ламать

Повинна ще й дитина?

 

Оленка.

Бідна дитина. А що це у тебе в руках?

 

Незнайко.

Та ось, змусили написати твір. Я й написав.

 

Оленка.

А що ж ти написав? Покажи!

 

Незнайко.

Не знаю. Щось написав. На, дивись.

 

Оленка. (Читає вголос)

Майка над морем літала й рибку маленьку впіймала. На гілках тишком - нишком висять соснові мишки. Полюбляє пити Клава з молоком гарячу ґаву. На голові у королеви корова сяє кришталева.

 

Оленка.

Ой, що ж це ти написав, ти хоч знаєш?

 

Незнайко.

Не знаю. Я списував.

Оленка.

Та ти хоч читав, що списував?

 

Незнайко.

Не знаю…

 

Оленка.

Ой, горенько ти наше! Давайте, діти, допоможемо виправити помилки. Та ж цього учня і кури засміють! Таке написати! Беріть червону ручку і виправте помилки.

(Виходить дитина виправляє помилки)

 

Оленка.

І як ото таким Незнайком бути? Нічим не цікавитися, нічого не знати? А головне, і не хотіти нічого ні знати, ні думати, ні вчитися. Може, ти і не землянин, а з іншої планети?

 

Незнайко.

Не знаю…

 

Оленка.

 Та ти розкрий очі і подивися навколо себе! Світ такий як казка: дивовижний, незвичайний, чарівний і в ньому стільки є питань, стільки незвіданого, цікавого, що дух захоплює. А ти отак живеш і нічим не цікавишся. Як таке можливо?

 

Незнайко.

Не знаю…

 

Оленка.

Ну! Ти й, справді, невіглас. То хоч послухай дітей. Хай вони тобі розкажуть, як цікаво жити на цій Землі. Діти усе хочуть знати, вони усім цікавляться, про все на світі питають, пізнають світ, у якому живуть і, звичайно, себе пізнають у цьому світі, вчаться, творять, думають. Вони справжні Пізнайки. Ось послухай їх.

 

(Виходять діти)

 

Пісня «Ой на горі зайчик…»

 

1 учень.

На Землю сонце шле привіт

Й тепло всьому живому.

І ми прийшли в цей дивний світ,

Щоб мудро жити в ньому

А в світі стільки є чудес,

Ну, просто неможливо!

І з кожним днем такий прогрес!

А світ наш – справжнє диво!

Тому в нас сотні запитань,

Бо ж хочеться все знати!

Скрізь чудеса – куди не глянь,

І треба все пізнати!

Тому й питання задаєм,

Щоб зрозуміло стало.

Бо ми мужніємо,  ростем,

А знаємо ще мало.

 

2 учень.

Чому як сонечко встає,

То соловей співає?

Чому як осінь настає,

То лист з дерев злітає?

3 учень.

Чому ведмідь узимку спить,

А мишка так не хоче спати?

Чому сова вночі кричить

Й не вміє піcні заспівати?

4 учень.

Чому як сонечка нема,

То сумно всім буває?

А от коли прийшла зима,

Є іній, сніг літає?

5 учень.

Чому туман, чому роса?

Скажіть про це, будь ласка.

Чому довкіл така краса,

Весь світ неначе казка!

 

6 учень.

Чому веселки дивний міст

Сім кольорів тримає?

Чому в лисички пишний хвіст,

А в жаб хвоста немає?

7 учень.

Сто тисяч тих «Чому?» і «Де?»

«Коли?» «Куди?» «Як звати?»

Хто відповідь на них знайде,

Той  буде більше знати.

8 учень.

Нема ніде таких людей,

Щоб все на світі знали.

Але нема й між нас таких,

Щоб зроду не питали.

Тому і ти отак дарма не гай часу ніколи,

Читай, питай, учись, дивуйсь,

Щодня іди до школи.

Бо школа нам дає знання,

Вчить світ цей пізнавати.

Щоб ми ішли не навмання,

А вміли працювати.

Добро творили на Землі

І відкриття робили.

І поки в школі ми, малі,

Щоб всі науки вчили.

9 учень.

Бо це потрібно для життя,

Науки треба знати.

Усе робити до пуття

 Та світ наш пізнавати.

А світ, як казка, дивосвіт!

Земля немов перлина.

Тож пізнавати з юних літ

Повинна світ дитина.

Дівчинка.

Так, ще багато чого треба знати, щоб жити поміж людьми, щоб пізнавати цей світ, щоб робити відкриття, щоб жити цікаво і змістовно. А от хто скаже, де ми можемо брати доступну для нас інформацію, щоб знати більше, аніж нам дають у школі.

(Дівчинка підходить до виставки)

  Дівчинка.

Я вам підкажу джерело інформації – це дитячі енциклопедії яких сьогодні є дуже багато. У них зібрана доступна для дітей інформація про все на світі.

Дитячі газети та журнали також пропонують цікавий матеріал для дітей.

Народну мудрість ми черпаємо з дитячої художньої літератури.

А ще – телевізор, радіомовлення та інтернет.

Тому читайте, діти, пізнавайте світ, нашу Землю, бо

«Вчення -  світ, а невчення - тьма»,

А «Хто багато читає, той багато знає», І «За одного вченого десять невчених дають»

(«Коник-стрибунець»)

(Танок «Кадриль»)

Гра «Живі слова»

(Я читаю загадки, а ви із букв повинні скласти відгадку)

Я завжди, в усякі дні,

Все стою в однім вбранні.

І свитину цю, що маю,

Взимку й в спеку не скидаю. (Сосна)

Але склади перестав в мені

І  воду подавати я буду.  (Насос)

 

 Викупана в сонечку

 Стоїть собі донечка,

 Бджоли сонячний медок

 Дістають з її квіток    (Липка)

 

Прийнялась вона за справу

Завищала, заспівала.

Їла, їла дуб, дуб

Поламала зуб, зуб. (Пилка)

 

Вікторина

Я ставитиму запитання, а ви швидко відповідайте.

1. Травоїдна тварина, яка має довгі задні ноги, товстий міцний хвіст. У сумці вона носить своїх малят, живе в Австралії.  (Кенгуру)
2. Великий хижий звір з масивним тілом, вкритий бурою шерстю. Живе в густих лісах помірного і суворого клімату, взимку залягає спати в барлогу. (Ведмідь.)
3. Велика наземно-водяна травоїдна тварина, що живе в тропічній Африці біля річок та озер. (Бегемот)
4. Велика жуйна тварина, одно – або двогорба. Живе в зоні пустель або сухих степів і відрізняється надзвичайною витривалістю. (Верблюд)
5. Найбільша травоїдна тварина суші з довгим хоботом і двома бивнями, яка живе в тропічній Африці та Азії. (Слон)
6. А скільки кроків зробить горобець за сім років ? (Жодного, бо горобець стрибає)
7. Що у світі найшвидше? (Думка)
8. Що можна бачити з закритими очима? (Сон
9. Під яким кущиком сидить зайчик, коли йде дощ?)(Під мокрим)
10. Що у світі наймиліше? (Сон)
11. Якого каменя немає у морі? (Сухого)
12. Що сходить без насіння? (Сонце)
13. Яке місто носять на голові? (Панама)

Пісня «Писанка»

 Діти демонструють свої вироби

(у ти хто хоч е і любить творити, завжди все виходить. Ось погляньте на виставку наших робіт. Це ми робили із своїми батьками. Кожному хотілося зробити як найкраще.)

 

Дівчинка .

Оленко, а що нам скаже Незнайко? Він за весь час і словечка не зронив. Я все спостерігаю за ним, чи не виникло у нього якесь хоч одне питаннячко?

 

Оленка..

Давай спитаємо. Незнайку, то що ти нам скажеш?

 

Незнайко.

Не знаю…

Оленка.

Ну це вже все. Та ти що? Нічого і не навчився на святі? Нічого тебе не зацікавило? Нічого нового не  дізнався? Як це можливо?

 

Незнайко.

Цікаво все було. Особливо енциклопедії, дитячі журнали, книжки… вірші веселі сподобались, пісні, таночки. А ще дуже зацікавили роботи дітей. Це ж треба! Так багато речей зробили своїми руками. А я… А я також зробив. Ось подивіться – це моя робота. Я старався.

 

Дівчинка.

Так це ж чудово! Нарешті і ти розворушився та зацікавився. Тепер і ти не будеш Незнайком, а навпаки – Знайком! То що на це ти скажеш?

 

Незнайко.

Скажу, що бути Знайком краще, бо світ і справді дуже цікавий і жити в ньому весело, просто казково. А жити – значить пізнавати, навчатися і творити. Я це сьогодні добре зрозумів.

Дівчинка дає йому шапочку Знайка, а шапку Незнайка забирає.

 

Оленка.

Я щаслива, що ти став також Знайком, як усі діти, і багато чого зрозумів.

Бо світ – це диво, світ – це казка,

А ти – людина, пам’ятай!

Трудись, учись, як слід, будь ласка,

Твори і світ цей пізнавай.

 

Учитель.

А тепер підсумуємо сказане і складемо всі разом вірші, де останнє слово другого рядочка ви доберете самі за змістом.

 

Ти на Землі живеш, дитино,

Мужнієш і ростеш…   (невпинно)

З малесеньких дитячих літ

Ти пізнаєш великий…   (світ)

А світ цікавий , наче казка,

У ньому є тепло і …   (ласка).

У ньому є і мама, й тато,

Та інших є людей…   (багато).

І з усіма маленькі діти

Повинні спілкуватись …   (вміти).

Повинні пам’ятати ми,

Що треба бути нам…   (людьми).

Щоб з нами добре всім було,

Несіть в душі своїй …   (тепло).

І знайте істину просту –

Несіть у серці …    (доброту).

І зігрівайте цілий світ

Уже тепер з маленьких …  (літ).

Світ пізнавайте, добре вчіться,

Йдіть до мети, щодня …  (трудіться).

Від себе лінь свою женіть

Йдіть працьовитими у …  (світ).

А смерті сім гріхів закиньте

І вільними у світ …   (полиньте).

Творіть красу, добро творіть,

Із сонцем в серденьку …  (живіть.).

І треба всім нам пам’ятати –

Прийшли у світ ми …   (пізнавати).

Ми – люди, треба нам трудитись,

Весь вік повинні ми …   (учитись)!

А щоб було цікаво жити –

 То треба нам іще й …   (творити)!

Запам’ятати всім пора –

Прийшли у світ ми для …  (добра)!

 

Пісня «Сині оченята»

Український таночок