Позакласний захід. Проводи зими. Масляна.

Масляна. Сценарій свята.

Мета: ознайомлювати учнів з традиціями і звичаями українського народу, розвивати уяву, увагу, пам'ять, вміння декламувати вірші, інсценівки, виховувати любов до рідного краю, до культури українського народу.

 

Обладнання: українські костюми, музичний супровід, українська національна кухня.

 

Вихід дітей під музику «Моя Україна»

 

Діти всі разом:

 

Просимо на хліб, на сіль, на наше свято!

 

Слова вчителя:

 

- Рідній матері нашій, ненці Україні, її славному минулому та напруженому сьогоденню, сонцесяйній весні, що несе із собою гожий день та прекрасні квіти, присвячуємо розповідь нашу про зустріч весни.

 

- Ось і минула вже зима… Із снігом, з хуртовиною, тріскучими морозами, з веселими, дзвінкими колядками, щедрівками, незабутніми народними іграми … А скільки сніговиків було виліплено, скільки цукерок поїла дітвора!

 

Було все, як у казці, було недавно, але вже минуло!

 

А нині сонечко, якому так важко було пробитися крізь хмари, все більше пригріває, розтоплює бурульки. І стрімкі струмочки вже незабаром полинуть у річки, в яри. Це місяць березень - перший місяць весни - спішить до нас.

 

Разом з пробудженням природи від зимового сну в Україні розпочинався цикл народних весняних свят, пов’язаних із стародавніми міфами та віруваннями. В Україні з давніх-давен справляли в останній тиждень перед великим постом Масляну (Масниці). Так називали свято проводів зими та її одвічних супутників – холоду, темряви, і урочистої зустрічі весни, яка несе з собою світло, тепло і радісне пробудження природи.

 

В ці дні спалюють опудало Зими, величають Весну.

 

1-а дитина:

 

1 день масляної – День Прохора, або «зустріч».

До Прохора зима втішається, а пізніше слізьми вмивається.

 

2-а дитина:

 

2 день – святого Власа, а ще Заігрини.

 

За гарну роботу дівці меду дають, за лінощі кропивою б’ють.

Влас до нас прийшов, парубку наречену знайшов.

 

3-я дитина:

 

3 день називається «Ласунка». В цей день українці пригощали один одного млинцями, ватрушками.

 

4-а дитина:

 

4 день називається «Розгуляй чверток». У цей день люди розважалися, співали, танцювали.

 

5-а дитина:

 

5 день називається «Тещині вечори». У цей день зяті ходили в гості до тещ.

 

6-а дитина:

 

6 день називається «Зовицині посиденьки». У цей день відвідували рідних.

 

7-а дитина:

 

7 день називається «Прощання з масляною». У цей день люди просили вибачення один в одного за колишні образи.

 

 

 

 

 

Слова вчителя:

 

- Ми сьогодні будемо оспівувати весну, щоб вона прийшла скоріш, щоб була дружною, теплою.

 

8-а дитина:

 

- Труби, Грицю, в рукавицю.

 

9-а дитина:

 

- Тру–тру– тру!

 

10-а дитина:

 

- Зробимо коло, погуляймо

І весело заспіваймо!

Під музичний супровід до зали входить Зима.

 

Зима:

 

- Іду–іду–у–у, снігу намету!

З вами разом потанцюю,

Бо ще силу свою чую.

Зима присипає дітей.

 

11-а дитина:

 

Годі, діточки, нам спати!   

Час давно вже вам співати.

Гляньте: сонечко сміється,

В небі жайворонок в’ється,

В'ється, радісно співає, -

Він весну вам сповіщає!

 

 

 

 

 

12  дитина

 

- В кожному селі, по всій Україні раділи приходу весни і співали пісні, що називали гаївками, гагілками, ягілками, маївками, веснянками. Це пісні молодості й краси, жива народна традиція. Отже, сьогодні ми з вами також спробуємо зустріти весну так, як зустрічали її наші далекі предки – давні українці. Давайте ж відразу вирушимо у мандрівку на багато років у минуле, аж у Київську Русь.

 

13 дитина

Тоді люди повністю залежали від природи – від сонця, від морозу, від дощу. Але вірили в те, що вони можуть вплинути на сили природи. Чим саме? Словом, піснею, магічною дією.

14 дитина

Справді, ще подекуди лежав сніг, а природа вже пробуджувалась. І українські дівчата розпочинали обряд закликання весни. Збереглася найдавніша пісня, яка розпочинала цей обряд:

 

Діти разом:   

 

Благослови, мати!

Весну закликати!

Весну закликати!

Зиму проводжати!

 

12-а дитина:

 

Вже поле й гай збудилися від сну,

То ж час і нам стрічати весну!

 

13-а дитина:

 

Утікай, утікай!

Біла зимонько!

Вже нема. Вже нема

В тебе силоньки.

 

 

 

14-а дитина:

 

Йде весна, йде весна –

Чарівниченька,

Потемніє, почорніє

Твоє личенько!

 

Під музику з’являється Весна.

 

Зима:

 

- А ми ще подивимось, Весно,

Хто з нас сильніший?

Насуплю я брови –

І вітер холодний повіє

Усе захолоне, рятунку нема,

Під снігом замре, заніміє!

 

Весна:

 

- А я засміюся і сонце

Ласкаве засяє,

Прокинуться луки, ліси і поля,

Усе розцвіте, заспіває!

 

Зима:

 

- Що ж, Весно, твоя взяла!

Прощаюсь з вами усіма!

Щасливі будьте! Через рік я знову

Свою вам казку принесу зимову!

 

Зима йде із залу під музичний супровід.

 

15-а дитина:

 

Всі ми Зиму проводжали,

Красну Весну зустрічали.

Весно! Уквітчай наш край,

Дай нам добрий урожай!

 

Весна:

 

- Я тепло вам принесла

І сонечка додала,

Щоб міцніли усі діти

Й розквітали, наче квіти.

Піду я далі лугами й лісами,

Встелю землю килимами.

Заквітчаю різним зелом,

Щоб усім було весело.

Весна під музику йде із зали.

 

Слова вчителя:   

 

- Окрім обряду закликання весни, був ще обряд закликання пташок. Влаштовували його звичайно на день Сорока Святих. З тіста пекли 40 «жайворонків», що нібито вилітають у цей день із вирію.

Це жертва весні, щоб «гуси неслися, яйця водилися, гусенята плодилися». Печиво роздавали дітям. Частину обрядового печива діти підвішували на фруктових деревах, а коли збирався гурт, діти йшли до найвищого пагорба, піднімали в гору «жайворонків» і декламували:

 

Діти разом:

 

Пташок викликаю

Із теплого краю!

Летіть, соловейки,

На рідну земельку.

Спішіть ластівоньки

Пасти корівоньки!

 

Слова вчителя:

 

- Хлопці виглядали на дах і закликали:

 

Хлопці разом:

 

- Прошу я, просять тато й мати:

Прилітайте, птахи, до нашої хати!

 

Слова вчителя:   

 

- Закликали діти птахів – і птахи прилітали. А тоді треба було звернутися до сонечка. Як до божества, щоб воно вийшло. Щоб краще гріло, щоб розтанули сніги, зазеленіла трава і зацвіли квіти. Давайте і ми, як наші пращури, його покличемо.

 

Діти разом:

 

Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко.

На весняні квіточки,

На маленькі діточки.

Ось вони граються,

Тебе дожидаються!

 

1-а дитина:

 

Гей, заграйте – но, музики,

В мене гарні черевики.

Як будете гучно грати,

Буду хвацько танцювати!

 

Діти виконують танок під народну музику

 

Слова вчителя:   

 

- Вийшло сонечко, розтанули сніги, зазеленіла трава і зацвіли квіти, розм’якла земля. Засіяли ниву, заволочили.

- А від чого залежить урожай? (Від дощу)

- Отже треба було покликати дощ і принести йому в жертву – дві ще праслов’янські страви: борщ і кашу.

- Давайте його покличемо:

 

Діти разом:

 

Іди, іди, дощику!

Зварю тобі борщику!

Мені каша, тобі борщ,

Щоб ішов добрий дощ!

 

Діти виконують танок під пісню «Тече вода в ярок»

 

2-а дитина:

 

Превеселий був сей день,

Ми гуляли увесь день.

 

3-я дитина:

 

Побороли зиму!

Ось які ми сильні!

 

4-а дитина:

 

А зима розтала і її не стало.

 

Слова вчителя:

 

- Зима відступила, але треба її прогнати зовсім. А як це зробити?

 

Діти разом:

 

- Треба її спалити.

 

Слова вчителя:   

 

- Робили хлопці опудало Зими із соломи, одягали в жіночий одяг, виносили за село і спалювали, завдяки цьому очищалися від нечистого. Злого. Спалювали Зиму, а дівчата танцювали і співали.

 

Діти виконують танок та палять опудало.

 

5-а дитина:

 

Заходьте, гості любі, ви до нас!

У цей веселий і святковий час!

Будемо щиро пригощати

Усім, чим хата багата!

 

Частування дітей та гостей традиційними українськими святковими стравами.