Свято осені Тема. «Осінь знов до нас прийшла»

Про матеріал
Свято осені Тема. «Осінь знов до нас прийшла» МЕТА: Познайомити дітей з елементами української народної творчості. Розвивати усне мовлення, мислення. Розширювати кругозір дітей. Розвивати навички спілкування, вміння працювати в колективі, почуття взаємодопомоги. Виховувати дбайливе ставлення до природи; розвивати вміння бачити красу навколишнього світу, розвивати спостережливість, кмітливість, вміння працювати в команді, допитливість, артистичні здібності.
Перегляд файлу

Свято осені

Тема. «Осінь знов до  нас прийшла»

МЕТА: Познайомити дітей з елементами української народної творчості.

 Розвивати усне мовлення, мислення.

 Розширювати кругозір дітей.

 Розвивати навички спілкування, вміння працювати в колективі, почуття взаємодопомоги.

 Виховувати дбайливе ставлення до природи; розвивати вміння бачити красу навколишнього світу, розвивати спостережливість, кмітливість, вміння працювати в команді, допитливість, артистичні здібності.

( Діти заходять під музику В.Красевой «Падає листя»)

Учитель:  Пролетіло літо краснеє, настала щедра українська осінь. Вона принесла великий урожай, перефарбувала листя на деревах у різні кольори. А у нас сьогодні свято осені. Ми будемо співати пісні, читати вірші і веселитися.

 

  1.Осінь,осінь,осінь. Медом пахнуть роси,

Журавлі курличуть в небі та вітри голосять. 

 

  2.Не дзвенять в садочку птичі голосочки.

Сняться зораному полю квіти й колосочки.

 

3.В лузі при долині плаче тополина.

Загорілась над рікою червона калина.

 

4.Тьмяно сонце світить, а на голих вітах

Вяже осінь рукавички з бабиного літа.

 

 Ведуча:

Щедро виграючи золотими фарбами,іде нашим краєм чарівниця-осінь. Пожовклі листочки падають, падають на землю,кружляють між гілок і лягають мяким шаром на землю. Яка чудова, запашна й золотиста ковдра! Ходить осінь полями,  лісами і луками, куриться білим туманом над річкою і озером, шарудить опалим листям у садках і парках, сипле останні золоті листочки на землю…

   Ах, яка чудова, яка гарна Осінь- кажуть люди. Почувши це,осінь стає ще лагіднішою, і тоді ще яскравіше світить сонечко, ще глибшою стає блакить неба. А якщо почне осінь бризкати дощиком, ніхто їй за це не дорікатиме: ще багатшими будуть врожаї, ще густішими ліси. Нехай бризкає!

   Діти,подивіться, це ж Осінь прийшла! Яка чудова в неї сукня!

(Входить дівчинка-осінь)

 

Крсуня Осінь,ти така чарівна!

Найкраще платтячко вдягла!

І я люблю тебе найбільше,

Бо ти- як Фея лісова.

 

Яка ж ти красива-

Що й не сказати,

Чи можна з тобою поруч стати?

Торкнутись пальчиком твоїх прикрас…

Спасибі, Осінь,що прийшла до нас!

 

 

Осінь:-- День добрий вам! Мене чекали,знаю я. А я поспішала на свято до вас, щоб разом співать, танцювать,веселиться.

(осіння пісенька)

5.Тихо осінь ходить гаєм, ліс довкола аж горить,

Ясен листя осипає, дуб нахмурений стоїть.

 

6.І берізка над потоком стала,наче золота.

Вітер, мовби ненароком,їй косиці розпліта…

 

7.Ходить осінь в дібровоньці в золотій обновочці.

Не питає доріженьки, стелить килим під ніженьки.

 

 8.Осінь,осінь… Лист жовтіє,

З неба часто дощик сіє,

Червонясте,золотисте – опадає з кленів листя.

 

9.Жовта осінь тут ходила,

Жовте листя загубила,

Листячко кленове,листя калинове…

Того листя назбираєм,

У пучечки наскладаєм.

Листячко кленове,листя калинове…

(Пісня «Падає листя»)

Ведуча: Восени всі готуються до зими. Ведмідь готує барліг, їжачок мостить гніздечко і готує запаси на зиму, зайчик збирається змінити сіру шубку на білу,а білочка збирає горішки, шишки,сушить грибочки. Ішла осінь лісом, тай зустріла білочку:

Осінь: Де ти, білочко, живеш?

Що ти,білочко,гризеш?

Білка: У зеленому ліску,у дуплі,у сосняку

А гризу горішки, і гриби, и шишки.

Осінь: А в морози люті, злі

Ти не мерзнеш у дуплі?

Білка: Затишна моя хатинка,

Тепла в мене кожушинка.

І мені зимові дні зовсім, зовсім не страшні.

 

 

10.Висне небо синє, синє та не те,

Світить та не гріє сонце золоте.

 

11.Темная діброва стихла і мовчить

Листя пожовтіле з дерева летить.

 

 12.Хоч би де замріла квіточка одна

Тільки й червоніє, що горобина.

 

13.Здалека під небом, в вирій летючи,

Голосно курличуть журавлів ключі.

 

14.Осіннього ранку журавлик летів

За море далеко до теплих країв

  • Журавлику, любий, скажи нам «Курли!»

Коли ти повернешся знову? Коли?

 

 

15.Журавлик махнув на прощання крильми:

- Бувайте здорові! Курли вам, курли!

 

Ведуча: Відлітають пташки у теплі краї, прощаються з нами аж до весни.

(Пісня «Шпачок прощається»)

 

16. У школі-свято урожаю.

      Гості в школу поспішають

     Усе ближче підїжджають,

      Вже поріг переступають.

  • Звідки? Хто ви?

Всі: - Ми-родина гарбузова!

 

17.Як не віриш-перевір:

На мені 12 шкір!

А гризнеш-в сльозах покинеш,

Бо я звуся…                                     (Цибулина)

 

18.Мене смажать, мене варять,

    Хоч отрутою і кроплять,

    Всі мене їдять і хвалять.

    Звати як мене?                                 (Картопля)

 

19.Не стелюся я спати долі-

     Дерусь вгору. Я -…                              (Квасоля)

 

20.Повз мов танк я на городі.

     Повз на гудині й загруз.

     Та чомусь мене в народі

      Звуть не танк. А як?                        (Гарбуз)

 

21.Ми зеленої всі масті.

     Всі довгасті, всі смугасті.

Привязали нас в рядках

     На зелених ланцюжках.

     Гарбуза ми сини й дочки.

     Звати як нас?                                (Огірочки)

 

22. В темній я живу коморі,

     А коса моя надворі.

     Гарбузова я сестриця

     Мене звати..                     (Морквиця)

 

23.Ми цукрові, ми кормові,

     Є брати у нас столові

     Виривали нас у полі.

     Ми зростали там рядками

     Люди звуть нас …             (Буряками)

 

24. Круглобока, круглолиця,

Може з сонечком зрівнятися,

А яка ж запашна,

М'якоть солодка така!(Диня)

 

25.А я братик часничок.

Припікаю язичок.

Всіх мікробів убиваю

І від  грипу захищаю.

 

Всі:Стиглі всі. На смак чудові. Свято розпочать готові.

(Сценка «Ходить гарбуз по городу»)

 

Ходить Гарбуз по городу,питається свого роду:

  • Ой чи живі,чи здоровіс іродичі гарбузові?

Обізвалась жовта диня гарбузова господиня:

  • Іще живі, ще здорові,всі родичі гарбузові!

Обізвались огірочки- гарбузові сини й дочки:

  • Іще живі, ще здорові,всі родичі гарбузові!

Обізвалась морквицяарбузовая сестриця:

  • Іще живі, ще здорові,всі родичі гарбузові!

Обізвались бурякиарбузові свояки:

  • Іще живі, ще здорові,всі родичі гарбузові!

Обізваласьбараболя, а за нею і квасоля:

  • Іще живі, ще здорові,всі родичі гарбузові!

Обізвався старий біб:

 -Я піддержав увесь рід!

 - Іще живі, ще здоровісі родич гарбузові!

 

(Пісня «Збирай урожай»)

-Що нам осінь принесла?

Осінь. –Дощику ви раді?

 

26.Ось крапельки-краплинки

Пострибали по стежинках.

Хмароньки збираються,

Дощик починається.

 

27.Хто парасольки добрі має,

Того дощик не злякає.

Дощик,дощик можеш лити

Нас не зможеш замочити.

Парасольки всі відкрились

Всі сухими залишились.

 

Пісня «Дощик»

 

 

Ведуча: Осінь багата не тільки на овочі та фрукти. Восени дуже багато грибів. Вони також прийшли до нас на свято і кожен хоче похвалитись: який же він смачний. А ми послухаємо, як хваляться гриби.

(пєса «Хвалилися гриби»)

 

Боровик: Я – гриб-боровик, маскуватися звик,

Мусиш ліс весь обійти, щоб мене знайти!

А кому знайти удасться,

Знай, тому всміхнулось щастя,

Бо смачнішого нема між грибами усіма.

Хто не вміє нас шукати,

Тим адресу можу дати:

Ми і в лісі, й на галяві,

Корінь білий, верх смаглявий!

 

Печериця:По-нашому, я–печериця, а по-французськи-шампіньйон.

                Хоч куцо нога,білолиця, але витримую фасон.

                Засмажите мене в сметані, й куди тому боровику!

                Мене шукайте на світанні у лісі, в полі, у садку!

 

Сироїжка: Я-сироїжка, біла ніжка. У різний колір чепурюсь.

                  Така тендітна, така я ніжна: у руки візьмеш- і кришусь.

                  Хоча кришусь, хоча тендітна, а кажуть: дуже апетитна!

                  Хто куштував хоч раз мене, побачить в лісі – не мине!

 

Лисички: Ми лисички, жовті личка,зростом зовсім невеличкі,

                   Не червиві, дуже чисті, не ховаємося в листі.

                   Хто на слід наш натрапляє, повен кошик назбирає.

                   Ростемо ж не по одинці, наш у низинці.

 

 Рижок:Я-рижок, сурмлю в ріжок, корінець дирчастий,

              На мені капелюшок червоно-смугастий.

              Не боюся я дощу, кожну краплиночку

              Через себе пропущу, ніби через лієчку.

              Обійдіть все царство грибне,- хто ще здатний на подібне?

 

Опеньки: Ми – опеньки. Ніжки тоненькі.

Шиї, мов цівки. Круглі голівки.

А як більші виростаєм – парасольки розкриваєм.

 

Мухомор: Я-мухомор, я- людомор, червоний, наче помідор.

                  Кашкет цяцькований,розлогий,

                  А сам-стрункий і довгоногий.

                  Серед урочища грибного не знайдеш красеня такого.

                Та я – отруйний, памятай.

Мене побачиш – обминай!

 

Ведуча: Діти, хоч наші грибочки тут вихвалялися, але треба бути дуже уважними, коли збираєш гриби. Треба вміти їх назбирати, а потім ще й правильно приготувати. Гриби – це дуже небезпечний продукт! Будьте обережні! Якщо не знаєте грибів – краще не їжте їх.

 

Ведуча:До нас на свято Осінь прийшла не сама. Вона прийшла зі своїми братами-місяцями.

 

Осінь: Відгадайте, які у мене брати?

  • У південний край землі відлітають журавлі.

Знов лункий шкільний дзвінок нас покликав на урок.

Як цей місяць звати, прошу відгадати.    (Вересень)

 

  • Кличуть нас ліси,поля,сади.

Дозбирати осені плоди.

Із дерев спадає листя жовте,

То землею ходить місяць..                (Жовтень)

 

  • Капле з неба, дахів, стріх

Дощ холодний, перший сніг.

Почорнів без листя сад.

Що за місяць?                                  (Листопад)

(Місяці по черзі виходять і читають вірші )

Вересень: Синьоокий вересень ходить садами,

                  Всіх пригощає соком плодами.

 

Жовтень: Подивись: на видноколі мов змінилися ліси,

Хто це їх у жовтий колір так барвисто прикрасив?

Ось край річки – жовті клени і берізки золоті,

Ялинки лише зелені залишились в самоті.

І пишаються дерева золотим своїм вбранням:

-Це якийсь маляр,напевне, догодити хоче нам.

                       А маляр цей – місяць жовтень: у відерцях чарівних

                       Жовту фарбу перебовтав і розбризкує по них.

 

Листопад:

Я- славний місяць ЛИСТОПАД.

Все листя обтрусив підряд.

Замів стежинки чисто,

Прикрасив кожне місто!

 

Ведуча: Хліб – усьому голова! Так говорять у народі. І недарма.                      Адже жодна людина не може жити без хліба. Є хліб – буде й пісня,     є хліб – буде й щастя, є хліб – буде й здоров’я. А чи задумувались ви, як важко вирощувати хліб. Скільки треба працювати хліборобам, щоб до нас прийшов смачний коровай. А чи пахне коровай?

 

  1. А чому  так радість сяє у очах діток малих?

Бо сьогодні – день врожаю, коровай гостює в них!

 

  1. Він шишкастий і рум’яний,ліг на шитий рушничок,

А на тому короваї солі білої дрібок.

 

  1. І калини грона повні червоніють для прикрас…
  • Короваю, гість шановний, звідкіля прийшов до нас?

 

  1. Коровай прийшов із поля.

Це не тільки коровай,- це багатий урожай!

 

  1. Коровай під дощем і сонцем ріс.

Пахне сонечком він красним і промінням теплим, ясним.

 

Всі: Пахне полем, колгоспами

        Цей хороший урожай.

        Працьовитими руками

        Пахне красень-коровай.

 

Ведуча: Чи звернули ви увагу, що коровай прикрасили калиною? Калина - це символ України.

  • Помилуйся червоною калиною, що, немов, багаття, горить серед лісу. Споконвіку нашу земляки поетизували, оспівували її в піснях. Недарма вони повязували червону калину з образом рідної української землі. Народне прислівя каже: «Без калини нема України».

 

 

28.Ось калина над рікою

Віти стелить по воді.

Хто це щедрою рукою

Їй намистечко надів?

Червонясте,променисте

Розцвітає, як в огні…

Дай хоч трішечки намиста,

Калинонько, і мені!

 

Калина.

 

Я  калинонька вродлива,

Я стою в зеленім листі

У червоному намисті.

А чому я так убралась?

Бо на свято готувалась.

 

(Пісня калиноньки)

Ведуча.Осінь скоро закінчиться і піде далеко-далеко у свої володіння. Але ще трішечки ми можемо побути з нею, поспівати про неї пісні,погратися  з нею.

(Гра, яку принесла Осінь)

 

Ведуча. Ось і підходить до кінця наше свято. Так не хочеться прощатися з тобою чарівна красуне. Дай ще трішечки тепла і сонечка, а ми тобі заспіваємо.

ПІСНЯ ПРО ОСІНЬ.

 

docx
Додано
20 лютого
Переглядів
223
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку