Сценарій «Серця віддаємо вчителю»

Сценарій «Серця віддаємо  вчителю»

Лунає тиха інструментальна музика, на її фоні звучать слова).

Уч

Осінь... Золота пора... Скільки приємного, таємничого, цікавого вона несе з собою.  І, мабуть, немає такого художника, який би не оспівав осінь на полотні.

Уч . Поволі падає золоте листя і вкриває задуману землю розкішним пухнастим килимом, у якому ніби загубилися ваші ніжні посмішки, дорогі вчителі.

Уч. Вони, як маленькі натомлені сонця, розсипаються міріадами грайливих блискіток і наповнюють ваші очі радістю.

Уч.

Жовкне, опадає листя. Воно, злітаючи з дерев, перетворюється на нескінчений жовтогарячий дощ, який наче наспівує свою коротеньку пісню про Мудрість, Турботу, Ласку  вчителя, яка вогником Віри, Надії та Любові завжди живе в серцях вдячних учнів.

Осіннє листя падає поволі,

Вкриває землю дорогим шатром.

Це золото, дароване в знак долі,

Змальоване і пензлем, і пером.

Цей світлий день належить вам по праву.

Він сотнями осяяний зірок.

Плекаєте ви України славу

І нескінченний, мабуть, ваш урок.

Осіннє небо, вмите журавлями,

Осіннє свято - тихе і святе.

Учителько! Ви - світлий образ мами,

Дитячих доль відлуння золоте.

(Діти співають на мотив пісні Деміса Русоса «Now new year's day to selebrate....»).

1.

Як перший раз

У перший клас

Прийшли до школи ми

 малі,

Стрічали нас,

Навчали нас,

Любили нас

Найкращі люди на землі.

Приспів: Учителі! Учителі мої

завжди  любимі  наші  вчителі!

 живіть щасливо і багато,

Бережіть юначі долі, дорогі учителі!

II.

Бували дні

Ясні й сумні,

Літали ніби   в небесах, -

І кожен раз

Любили нас

Єднали нас

Усмішки щирі на  устах.

Приспів.

ІІІ.

Пройшли роки,

пройшли роки.

І вже останній клас у нас,

Але ми обіцяєм всі

любити вас.

Найкращі  наші вчителі.

1.Мій вчителю добрий з дитинно-ясними очима,

Із них починався мій довгий і праведний шлях.

Іду по землі я, і небо співа за плечима,

І світ, наче скрипка, дзвенить на прозорих вітрах.

2.Мій вчителю гордий, крилатий володарю слова,

Що впало на душу високим добором зерна,

З якого закронилось дерево рідної мови

І цвітом безсмертним вирує, як вічна весна.

3.Мій вчителю ніжний, напнулися мрії, як струни.

А в серці, мов пташка, щебече й щебече любов.

В пориві до тебе стаю я красивим і юним,

Лише біля тебе нуртує так радісно кров.

4.Мій вчителю сивий, уже зародили дерева,

Які ми давно посадили з тобою в саду.

То просто тривала остання велика перерва.

З якої до тебе на вічний урок я іду!

Уч

У народі кажуть, що письменник живе у своїх книжках, митець – у своїх творах, а вчитель – у думках і справах учнів.

(На фоні інструментальної мелодії учні підходять до вчителів)

1 - Шановний учитель, зізнайтеся чесно: чому Ви стали вчителем?

Напевно, надходячи в педагогічний, Ви відповідали щось наївно-абстрактне, на зразок «тому, що люблю математику», «тому, що обожнюю дітей», «тому, що хочу показати, як правильно навчати» тощо.

2 - Навряд чи тоді Ви усвідомили всю міру відповідальності перед людством, яку добровільно взяли на себе. Це розуміння приходить з роками.

3 - Карапуз з величезним букетом гладіолусів боязко простягає Вам долоньку і озирається на маму. Він довірив Вам свою майбутнє життя і долю. Тепер Ви для нього «ще мама» (пам'ятаєте, що так чудово назвав першу вчительку Платонов А.?) хіба можна не виправдати цю довіру?

4 - Ваша випускниця, подорослішала і погарнішала за один день, плаче, прощаючись зі школою. Вона віднесе у велике життя не тільки ті знання, які ВИ дали їй, не тільки Ваші помилки, і сумніви, але і Вашу інтонацію голосу, звичку поправляти волосся і манеру одягатися.

5 - А ось на порозі Вашого будинку  немолодий бородатий чоловік. Ви не відразу пізнаєте  свого колишнього учня,- адже минуло стільки років! А у нього біда! Він прийшов за порадою і допомогою до Вас - до кого ж іще.

6 - Та скільки разів, зізнайтеся, Ви хотіли все кинути. Ці нескінченні зошити, ці ненавчені телепні, ці вибагливі батьки, ця вічна нестача грошей і позбавлені, уваги власні діти!

7 - Але якась сила знову і знову змушує Вас відкривати двері в клас: «Здрастуйте! Сідайте» А повернувшись додому, Ви знаходите у поштовій скриньці листівку: «Дорога.... Вітаю Вас... Я вас дуже люблю... ваш учень...» І у Вас знову виростають крила.

( Звучить музика)

1 – Отож, Вам, хто вчить відрізняти погане від хорошого, правду від неправди!

2 - Вам, хто завжди нам допомагає, радить,  переконує!

3 - Вам, добрим і суворим, терплячим і дбайливим!

Всі разом: Присвячується !

Вед. І Кожного ранку, приходячи у школу, наші вчителі готуються до уроку як до бою, адже їм доводиться воювати з лінощами та зайвими балачками, шпаргалками та не вимкненими телефонами. І тому їм хочеться хоч один раз на рік відпочити. А давайте подивимось, як  ми собі уявляємо ваш відпочинок.

Учнівське самоврядування

( За столами в учительській сидять учителі, хтось п’є каву, хтось читає журнал, жінки  фарбують нігті, губи. Заходить директор).

Директор: Вітаю вас, шановні колеги, з Днем учителя! Оголошую день учнівського самоврядування. Сьогодні наші вихованці самостійно проведуть уроки…

Фізрук (перебиває): Урррра!...

Директор: Сергію Васильовичу, ви такі емоційні… 
Фізрук: А ще б то! Я такої оказії цілий рік чекав! Ха!
Директор: Цікаво-цікаво…
Фізрук: Дев’ятаки обов’язково підуть до спортивної підсобки за м’ячем. А я зверху на дверях завбачливо старого кеда притулив. І першому ж лусне по лобі! Отоді почнуться емоції (радісно потирає руки)
Директор: (піднесено) Я знав! Я вірив, що не підведете! Мужик!
Математичка: (ображено) Ви ще подумайте, що це тільки ви такі спритні зі своєю фізкультурою! Де наша не пропадала! Ми теж дещо можемо.
Директор: Що, і ви? Тетяно Ярославівно? Кеда? На дверях?
Математичка: Копайте глибше! Мілкота….
Директор: Невже самостійну у десятому? Позачергову? Бац!
Математичка: О, вже тепліше…. Майже вгадали. 
Директор: Контрольну? 
Математичка: Та з поглибленим вивченням! Купа одиниць, купа!.. У щоденники! Забезпечена! А я ж тиждень їм у вуха  торохтіла – готуйся!
Директор: Ви талант… Ви справжній талант… Круто підсікли!
Фізичка: Вищий пілотаж! Де наша не пропадала!
Біолог: Хі-хі! З чого ви, Тетяно Ярославівно, взяли, що десятий до контрольної готувався?
Математичка: а щоденник учням нащо?
Біолог: Атстой, повний атстой! Я не я!
Директор: І ви? Галино Романівно! Дорогесенька! І ви з родзинкою?
Біолог: Не треба мене недооцінювати. Я у щоденниках їм…
Всі: Що?
Фізрук: Листки повидирали, ага?
Біолог: Навіщо так жорстоко?, хіба я варвар? Я лише милосердно жуйки  між листки  натикала! Тепер не пороздирають! 
Директор: Молодчина! Наша марка! Оригінал! Хай сповна відчують вчительську героїчну невтомну щоденну працю!
Хімік: І особливо своїми штанами!
Директор: А штани ж до чого. Ольго Петрівно? 
Хімік: Бо я нахімічила!
Математичка: Що, дірку в штанях? Наскрізь? Кому? Може, старості? Ото буде сміху!
Хімік: Всім!
Директор:Ольго Птрівно , ну ви крутизна…
Хімік: Крейдою! Та усі стільці! До вечора вовтузилася! 
Математичка: Героїня… 
Директор: А ви, Мирославо Василівно, ніяк не відмітилися? Щоб, так сказати, свято надовго запам’ятали…
Фізичка: А я написала, що Васька – дурак…
Директор: Де?
Фізичка: На його парті…
Біолог: Браво! браво!
Директор: Особисто-орієнтоване навчання! 
Математичка: Констатація факту! Аксіома! 
Хімік: Індивідуальний підхід! Сьогодні будуть уроки! Супер!
Біолог: Так, як в нас кожен день!
Фізрук: Дайош день самоврядування!
            Стукають в двері учительської. Всі затихають. 
Директор: Заходьте!
На сцену виходять учні з квітами на чолі зі старостою. Діти звертаються не до акторів, а до дійсних вчителів в залі зі словами привітання зі святом.

(легка лірична мелодія)

Вед

Багряним листом зацвітає осінь... Учителю... це тобі вона відкриває двері рідної школи, барвистим серпанком бабиного літа стрічає на рідному порозі, промінчиком сонця сяє в очах дітей, твоїх дітей.

Вед

Блищать ранкові роси... Учителю... Це тобі  вони дарують свої перли краси – прийми їх.

Вед.Усміхаються сонячні зайчики на шибках вікон рідної школи... Учителю... Це тобі вони дарують сонячну днину серед дощової осені.

Вед

Листя з клена падає, тулиться до землі... Учителю... Це тобі воно устеляє шлях до школи барвистим покривалом – пройдися по ньому, і ти відчуєш, що таке щастя.

Вед

Мерехтять зорі... Учителю...Це тобі вони дарують свої ясні ночі.

Вед.Світить місяць... Учителю... Це для тебе він готовий не спати цілу нічку.

Шепоче вітер – це він наспівує на вухо тобі неповторну мелодію Любові.

Вед

Плаче хмарка...Учителю... Це вона просить в тебе пробачення від імені усіх учнів, які образили тебе.

Вед.Дзвенить дзвоник... Учителю... Це він дякує тобі за знання, які ти даєш учням.

І як  шкода, що небо одне, що тільки раз на рік буває таке чудове свято. Як День Учителя, твій день.

/Діти дарують квіти/

Синє небо, дай натхнення,

Яскраве сонце, дай тепла,

Вітре любий, дай знамення,

Щоб написати я змогла.

Про ту людину особливу,

Котру зустріла у житті,

Що стала так мені важлива,

У повсякденній маїті.

І кожний погляд її ніжний,

І кожна посмішка ясна,

І словом тихим, дивовижним,

Любов"ю сповнює вона.

Коли щось трапиться зі мною,

Чи я засмучена чомусь,

Мене втішає і такою,

Хоч я щасливою здаюсь.

Вона не схожа ні на кого,

Вона така, яка і є,

Не зустрічала я нікого,

Хто розумів би так мене.

Хоч їй погано - я почую,

Хоч радість сповнить все до дна,

Мою любов завжди відчує,

Найкраща вчителька моя.

Вона зі мною завжди буде,

У серці жити крізь роки,

Мене ніколи не забуде,

Як і ці мої рядки.

Не знаю я, зі слів цих щирих,

Вас захвилює хоч би мить,

А я дарую крихту віри,

І тих очей ясних блакить.

Вед Чи замислювалися ви хоча б один раз коли-небудь про значення чисел у житті людини, про значення чисел в нашому з вами житті? .. Що ховається в звичайних нехитрих циферках? Ось наприклад - магічне число 7.

Вед.Сім днів тижня, сім нот і сім основних кольорів, сім чудес світу, сім - зерняток проса, сьоме небо, сім футів під килем, сім мудреців...

Свобода, Україна, Кохання. Містика, скажете? Але ж у всіх оцих словах таки по сім літер. Як і в слові Господь, і у слові  Вчитель.

Вед

Учитель наче диригент,

Його оркестр — любимі діти.

Урок — це чарівний момент,

Де можна щиро порадіти.

Бо діти, ніби мудреці

Працюють і відповідають.

І радісні хвилини ці,

Що так частенько випадають.

Учитель! Твій оркестр звучить!

І буде жити поки й віку.

Яке це щастя — просто жить…

То ж хай оркестр звучить без ліку.

(Звучить музика «Вчителько моя», але її заглушує грім чи вибух. На сцену вибігають ворожка та її помічниця. Ведучі розгублено відступають).

Ворожка.Чи не здається тобі, Азочко, що ми не туди потрапили? Невже я знову, під час ворожіння, забула кинути лапку жабки чи хвостик мишки? Та ні…Я все зробила за рецептом. (Дістає з кишені папірець і пильно розглядає)

Ворожка. А де ж друга половина рецепту? Куди ж вона поділася?

(Аза порпається в складках спідниці і знаходить другу половинку папірця)

Ворожка.Ой лишенько! А ти кидала сюди квашених черв’ячків? Ні? А де ж ти їх поділа? Що? Поїла? Ох ти ж горе-ученице! Куди ж оце нас занесло?

(Аза мовчки подає ворожці м’яч-глобус, який висів за плечима, і вказує на ньому місце).

Ворожка.Моя ж ти розумнице! Це навіть краще ніж я сподівалася! День учителя в 5 школі! Просто чудово! А ось і самі господарі…

(Ворожка сходить зі сцени, підходить до класного керівника      )

Ворожка.Голубонько, позолоти ручку всю правду скажу: що було, що буде, чим серце заспокоїться.Лежить на тобі чорне прокляття, вже третій рік лежить. Так…

(уважно розглядає долоню).Але вже недовго висіти йому над твоєю головою. Як тільки оцією рукою випишеш 29 атестатів, станеш вільна, як птах. Ні виховних годин, ні генерального прибирання, та й походи замучили. Ось тобі амулет на щастя (чорна ручка), щоб атестати благополучно виписались, щоб прокляття впало…

(Далі ворожка переходить до вчителя фізики)

 Ой красунечко, а що це в тебе на долоні написано? F=mа (тре спідницею долоню вчителя). З першого вересня появилась у тебе сильна головна біль! Цілий рік вона буде мучити! Сама не розумію, де б їй взятись… Ну нічого, якось впораєшся. Ось тобі амулет (червона ручка). Як будеш контрольні перевіряти одиничку пиши, а нулик дописуй, одиничку пиши, а двійочку дописуй. І жодних проблем не матимеш.

(Ворожка наближається до директора школи).

 О! Я чую надзвичайно сильну  ауру! Це напевно козирна дама. О, пардон, директор школи. Тут амулетом не відбудешся, яйцем треба викачувати. Азо, давай яйце. (Аза подає куряче яйце). Та ні, Азочко, це ж директор… ( Аза подає гусяче). Я тобі кажу, що це директор школи!  (Аза знімає з плеча глобус і подає ворожці. Та качає глобус по плечах директора і приказує) Щоб руки не терпли, особливо права, коли ти, голубонько, будеш випускникам атестати підписувати. Та пильно слідкуй, щоб у них було поменше одноцифрових оцінок, а все двоцифрові та двоцифрові. Бачу я, що й тобі не обминути випробовування, але, повір мені, все скінчиться чудово.

( Підходить до молодої вчительки): А от у тебе аура ще слабенька, ти тільки-но прийшла у школу ( бере руку). Бачу зірвані уроки, недоспані ночі біля конспектів. От тобі, дівчино, амулет для сміливості, щоб знала як поводитися на уроках.

( Підходить до завуча з ВР): І в тебе ще слабість я відчуваю, висять у тебе над головою величезні проблеми: семінари, звіти , накази, розклад.…Що ж це таке діється?  Тут треба масово порчу знімати… Чекаю вас всіх у себе на особистому прийомі!

Сучасна пісня на День вчителя з текстом на мотив композиції "Bell" з мюзиклу "Нотрдам де Парі"

Дзвін

Спозаранку лізе мені в вуха

Він

Так безжально з сну мене розбурхав

Він

Дзвенить й  дзвенить щоранку  вже багато днів

Що на роботу пора бігти вже  мені

А то єдиним махом школу рознесуть

Мій п’ятий, сьомий , восьмий – та не втому суть

Їм

Потрібно з року в рік науку ту товкти

В надії марній , що  колись  до них дійде

І після смерті не полишу своїх мрій

Пошли мені, о Боже, лишній вихідний

Ох

Як мені уроки надоїли.

Бог

Якщо можеш, дай мені ще сили

Ніг

Майже не чую, ледве лізу, ледве йду

В хворій душі своїй я ледве не реву

Що на столі  у мене зошити лежать

І змусив чорт мене учора їх зібрать.

Жах

А, значить, мінімум до третьої не сплю

І лиш під ранок на  тахті я   кимарну

І після смерті не полишу своїх мрій

Пошли мені, о Боже, лишній вихідний

Жах

У мене все в очах двоїться

Стоп

На мить потрібно зупиниться

Вік

Немало років я роботі віддала

Я знаю як знаходять корінь із числа

І знаю як із льоду робиться вода

Але дітей своїх забула імена.

Мрак

Не раз подумаю – послати к чорту все,

Та, тільки серце цю любов в собі несе.

І школа стала рідна не мені одній.

Пошли нам,  Боже, тільки лишній вихідний

І що зробити, якщо школа – рідний дім,

Моє життя й любимі діти мої в нім.

Жах.

Не раз подумаю – послати к чорту все,

Та, тільки серце цю любов в собі несе.

І школа стала рідна не мені одній.

Пошли нам,  Боже, тільки лишній вихідний.

Вед.   Дуже часто ми  гадаємо, про що ж мріє учитель? Напевно, щоб усі учні втекли з уроку, чи може ,щоб зарплату підвищили хоч в 3 рази. Насправді – ні, все простіше. Ми дійшли висновку, що кожен учитель мріє про щось приємне.

Вед.  Проте думки відрізняються. Вам, напевно, також цікаво про що ж думають інші вчителі на перервах, на вихідних, після уроків, під час контрольної роботи… Ми відкриємо вам цю таємницю.

( Виходить 2 учнів з капелюхом, коли розкажуть слова, ставлять капелюх учителю на голову і тоді звучить уривок з пісні)

 1 уч.: Спостерігаючи за вчителем 1 класу після уроків, ось що ми зрозуміли

( « Я не здамся без бою…»)

2 уч.: Особливо радісні думки в заступника директора з навчально – виховної роботи, коли повністю складений розклад уроків. Давайте послухаємо. ( « А соле міо» з мульфільму « Ну, постривай»).

1 уч.:Коли ми пишемо тематичну, зосереджено думаємо як витягнути   шпаргалку, ось про що ви думаєте ( « Розслабся, не парся…»)

Уч. А що думають вчителі, коли йдуть на урок в наш 11 клас… /Боже Україну збережи. Господи помилуй нас/

2 уч.: Кожен з учителів колись був дитиною. І хоча нам в це важко повірити, але було по – різному. Часом вони про це з приємністю згадують. Можливо деякі вчителі себе впізнають.( Петрик Пяточкин»).

1 уч. І тільки дивлячись на директора, ми розуміємо, що ( « І все буде добре»).

Ведуча.  Ваша самовідданість і працелюбність, чесність і розважливість, бажання допомогти, навчити, виховати є основою громадянської мужності й людської гідності, взірцем для наслідування, джерелом наших сил і сподівань на краще майбуття.

240 довгих днів ви терзаєте наші легко ранимі душі своїми питаннями. Хто з нас не відчував того страху, коли палець учителя поступово опускається в журналі до твого прізвища. І це саме в той день, коли ти не вивчив урок, коли дуже  хочеться піти на  дискотеку,  відвідати бар, чи пройтися ніби ненароком по вулиці, де живе кохана. І лише одинь день, ради якого стоїть терпіти такі муки – це сьогоднішній

Блаженний день, коли зробив ти вибір

Служінню дітям присвятить себе:

Нагодувати їх духовним хлібом,

Зерно в душі посіяти святе.

Хто сіє і хто жне — радіти будуть разом,

Але без сіячів не буде зовсім жнив.

І вивчена з дітьми одна біблійна фраза

У їх житті багато зробить див.

Підручники, конспекти і малюнки,

Журнали, списки, бесіди, батьки,

Проблеми, навантаження, стосунки,

Сміливі мрії й перші помилки —

Учительським все серцем пережито

У мріях, у думках, у почуттях

І Господу розказано в молитвах,

І все це стало напрямом життя.

Дитяче серце — у твоїх долонях,

Допитливе, відкрите і просте,

Тобі довірив Бог його наповнить

Святим зерном, що згодом проросте.

І стане нивою зеленою з роками,

І принесе багатий урожай!

Ти сій і там, де не земля, а камінь,

Сій щедро і тоді, коли буває жаль.

Твої усі недоспанії ночі —

Це кожної дитини майбуття.

Коли на тебе схожим бути хтось захоче

Ти недарма прожив своє життя.

Якщо ти ще не бачиш результатів,

То май тверду у серці віру в те,

Що Бог завжди буде благословляти

Усе те добре, що посіяв ти в дітей.

Живи, як вчиш, учи, як Боже Слово,

Люби свій труд, як найцінніший дар,

Ти для дітей — як зірка світанкова,

Вони для тебе — як святий нектар.

Ти особливий трудівник у Бога,

Ти вибраний із тисячі один,

Щоб показати дітям ту дорогу,

Яка веде в Новий Єрусалим.

І ти не маєш права не радіти,

Не бути вдячним Богу без кінця,

Що присвятив себе служінню дітям

Єдиного Небесного Отця.

На сцені стіл , за столом сидить учителька , перевіряє зошити . Голова зав’язана рушником . Видно , що дуже втомлена .

Голос за сценою .

Спить все місто ,

Лиш в віконці

Ліхтарик палає .

То вчителька у розпачі

Заповіт складає .

Пише , як колись писала

Онєгіну Таня ,

Як писав поет Шевченко

Останнє бажання .

Як умру , то поховайте

мене біля школи .

На педраді не згадуйте

Вже більше ніколи .

На вінок мені не тратьте

Ні грошей , ні часу ,

Бо я знаю , що учитель

Не має запасу .

На могилу покладіть

Які-небудь квіти .

Не забудьте в руки дати

План самоосвіти .

Щоб усе було зі мною :

Конспекти , програми ,

Вся література інша

Й поурочні плани .

Плаче завуч , похилившись :

Ой гаю мій , гаю ,

Ким же я твої уроки

Заміняти маю ?

Ви завуча заспокойте ,

Дайте йому раду ,

Якщо треба , то скликайте

Екстрену педраду .

А за мною ви не плачте –

Хоч тепер спочину .

Всі турботи виховання

Вам , живим , покину .

І нехай мене наступники

Не згадують лихом ,

Що із шість  робила вісім ,

Аби було тихо.

Вед.

Існує притча. Коли народжується дитина, Господь благословляє її у білий світ своєю рукою. Покладе на голову – мудрою буде, на серце – милосердною, на руки – майстром свого діла. А цій людині Господь одночасно поклав руку на голову, серце, руки. Ім’я цієї людини – Вчитель.

У першу суботу  жовтня, у вас професійне свято

Сюди ми прийшли сьогодні, сердечно Вас привітати.

Учитель – це наша совість, взірець у житті єдиний

Без нього життєва повість , не пишеться у людини.

Немає свого він часу, життя його – тільки школа

Учитель – це дружні класи , із радощами і болем.

Від перших навчальних кроків, до випуску й атестатів,

Одинадцять довгих років, для нас ви – як мами й тата.

Це все було: були краса й потворність

Моїх оцінок. Квіти й спориші.

Учителько! Ви - завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.

 (Усі учасники співають на мотив пісні з репертуару Філіпа Кіркорова « Viva!»).

 1)Новий день - і нова лекція,

Новий рік - нова дирекція.

Крок вперед - інспекторський контроль,

Кожен злет - це «Оскар» вам за роль:

То ви голубка, то ви жар-птиця,

То бізнес-леді, то чарівниця,

Ваш талант світ підкорив.

Приспів: Перші уроки, радості кроки - мій учитель!

Щира порада, серця розрада - мій учитель!

2)Знов урок – заходите  у клас

А в очах – ваша  любов до нас

То ви історик , то математик,

То ви біолог, то інформатик,

Ваш талант нас підкорив.

Приспів: Перші уроки, радості кроки - мій учитель!

Щира порада, серця розрада - мій учитель!

Вічне причастя мудрості й щастя - мій учитель!

Згадки казкові, сни кольорові - мій учитель!

Конкурс «Давайте жити дружно»

А зараз проведемо конкурс «Дізнатися по голосу»./ Визивається директор школи, йому зав'язуються очі, учителі школи  читають вірші директор повинен відгадати, хто це. /

1.Коли вітер, дощі та зливи, 
Безліч зрад, образ і брехні,
Ти можеш впевнено й сміливо

Довіряти й вірити мені (……….)

2.Життя хай буде наче свято:
Вітання, друзі і пісні!
Щастя і радості багато
Несуть прийдешні світлі дні! /……./

 3.Хай в очах веселка сяє,
З серця радість променить,
Доля щастям процвітає,
Несе успіх кожна мить!/……../

4. Сьогодні у нас чудове свято!

Спасибі всім хто був сьогодні з нами.

 Бажаю вам успіху у кар’єрних сходинках,

росту в робочій сфері і звичайно ж

здоров’я і удачі в особистому житті./….

5.Працю собі нелегку ми обрали,

Вона потребує сил та тривог,

Але ми ніколи не шкодували,

Бо праця це доля, яку дав нам Бог./…/

6. Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці./…./

Уч.  Ось це і називається справжній колектив, коли директор пізнає своїх вчителів, навіть по голосу.

Вед. І ми раді , що такий колектив_ це колектив вчителів нашої школи. Це наші вчителі.

Вед.Овва! До нас ідуть маленькі школярики привітати вас зі святом!

(Звучить музика.  Підтанцьовуючи, весело підстрибуючи, виходять «малята»).

Маля 1.

Вчителька - це класна фея:

Вміє нас причарувать,

Ми ж умієм разом з нею

Всі задачки розв'язать!

Маля 2.

Наша вчителька - професор:

Сонце виростить з зерна,

Зробить з пугала принцесу!

Маля 3. А із мухи що?

Маля 4. Слона!

Маля 3.

На уроці тихо завжди -

Дружно дума дітвора.

Маля 4.

Хто нам достеменно скаже,

Скільки буде 2+2?

Маля 1. В чому вічності проблема?

Маля 2. Що це - флейта чи кларнет?

Всі разом.

Вчителька - це вічна тема

Серед мудрості тенет!

-------------------------------------

Учителю – яке прекрасне слово! 

Багато хочеться мені сказать.

Але про те я поведу тут мову,

що всіх, всіх вчителів потрібно шанувать.

Повинні бути вдячні ми довіку,

за їхню віру, ласку і тепло,

За те, що розуміли нас, любили,

 за допомогу, чуйність і добро.

За ті знання, які ви нам давали,

за те, що часто , як і ми були дітьми,

Любити землю й матір нас навчали,

щоб ми росли хорошими людьми.

Танець

Вед Світ сповнений яскравих фарб і кольорів. Людина здавна звернула увагу, як кольорова палітра впливає на події, настрій, здоровʼя, навіть долю. Ми пропонуємо вам обрати колір, а потім ми розкажемо вам про ваш вибір.
(Вчителі обирають кольори, потім ведуча розказує про них)
Вед. Спеціально для володарів червоного фанта. Червоний колір – колір лідера, активності і життєвої енергії. Цей навчальний рік буде для вас роком відкриттів. Проявляйте ініціативу, приймайте сміливі рішення, обстоюйте свою точку зору.
   Усі проекти будуть успішними, керівництво неодмінно відзначить вас і гідно нагородить за працю. Рекомендовано взяти участь у конкурсі «Учитель року». Спробуйте! Хто шукає, той знаходить!
Жовтий.
Сонячний і яскравий колір. Сонячні і яскраві люди –ви обрали жовтий колір. Девіз року: «Посміхайтеся, посміхайтеся і ще раз – посміхайтеся!» Медитуйте – уперед до пізнання себе! Відкрийте світ поки що незатребуваних внутрішніх ресурсів: йога, бальні або східні танці, аеробіка і сальса, тренажерний зал, гімнастика, прогулянка на свіжому повітрі-усе це чекає на вас у новому році.
  Зробіть вибір – і світ посміхнеться вам у відповідь. Неодмінно візьміть із собою колегу: і вам компанія, і йому стимул… «Ви – дарунок цього світу!»
 

Оранжевий. Доброта, ніжність, відвертість, легкість, свобода в усьому – навіть у виборі кулінарних вишуканостей. Гурмани, що тонко відчувають аромати спецій і прянощів! Вам сьогодні спеціальний рецепт від Юлії Висоцької і програми « Їмо вдома»: бутерброд «Зʼїж сам і поділися з колегою». За основу бутерброда можна взяти будь-яку креативну ідею, а краще хлібобулочний або кондитерський виріб.
  Додайте заготовку – цитату класика або народну мудрість, а краще – ковбаски і сиру. Ще небагато зелені, тобто прикладів з особистого досвіду – і бутерброд готовий! Смачного!
Фіолетовий. Загадковість, багатогранність, інноваційність і ,якщо хочете, гламур! Додайте до цього декілька рекомендацій від Валентина Юдашкіна і ви – Зірка в усіх проявах! Готові?! Мода і стиль, панування смаку і шарму, експериментуйте!
 Хто сказав, що класика не можлива без ексклюзиву? Спідниця – неодмінно має бути! Брюки - обовʼязково, навіть якщо ви їх ніколи не носили! Блузи і сорочки різних кольорів, фасонів і довжини! Костюми, кардігани, пончо й інші  варіанти будуть актуальні. Фішка сезону – брошки! Здивуйте світ!
Синій. Ви обрали синій фант!? Ви просто не могли вчинити інакше: мрійливі, романтичні, терплячі і надійні люди. Для вас було замовлено ексклюзивний варіант прогнозу погоди на повний навчальний рік. Увага! Погода вшколі для вашого перебування буде сонячною, лише інколи туманність у розумінні вимог керівництва, грози пройдуть стороною.
 Дощі радості очікуються місцями , ближче до святкових днів. Вітер змін в освоєнні нових технологій і методик буде лише в бік посилення ефекту останніх. У цілому в природі не має поганої погоди і – головне – умійте реагувати і перемикатися!
Білий. Колір надії, новизни і відкриттів!    Білий – це колір, який поєднує в собі всі кольори. Порожнеча і наповненість, глибина і широта. Для вас побажання класиків і модерністів:
-    Хочеш бути щасливим – будь!
-    Надія – мій  компас земний.
-    Любов берегти  умійте,
З роками берегти вдвічі сильніше.
І на завершення:
-    Як хороше, що ми усі сьогодні тут зійшлись…
 

Святковий вчительський аутотренінг

Слова автора:
Є люди, які ходять до школи майже все своє життя, з року в рік, щодня ідуть на уроки, бо така у них робота - наші вчителі.А виглядає це приблизно так. 
Дзвінок на урок .Дзвінок з уроку .

Добре, що у вчителів є вікна між уроками. тоді можна відпочити , розслабитися, подумати про щось приємне, помріяти...
Але проходить кілька уроків і від вчительського мрійливого стану не залишається й сліду. 
Перерва. Вчительська кімната. Розмова чотирьох вчительок:
- Ну, цей перший  клас!
- А четвертий? Та це просто жах!
- А дев'ятий? Зведуть мене з розуму!
- А десятий? Не стерплю!
- А одинадцятий? Про що вони тільки думають? Їм же треба здавати ЗНО! А вони зовсім про науку не думають!
Заходить психотерапевт:
- Колеги, спокійно! Заспокойтеся! Присядьте. Зараз ми проведемо з вами аутотренінг.
Заплющіть очі і подумки, повторюйте за мною: "я спокійна".
Вчительки сідають. І по черзі:
- Я спокійна...
- Я спокійна...
- Я спокійна...
- А я праску вимкнула?
Психотерапевт:
- Моя права рука стає важкою...
Вчительки по черзі:
- Моя права рука стає важкою...
- Моя права рука стає важкою...
- Моя права рука стає важкою...
- Ні, здається не вимкнула...
Психотерапевт:
- Моя ліва рука стає важкою...
Вчительки по черзі:
- Моя ліва рука стає важкою...
- Моя ліва рука стає важкою...
- Моя ліва рука стає важкою...
- Ні, таки здається вимкнула...
Психотерапевт:
- Мої ноги стають важкими...
Вчительки по черзі:
- Мої ноги стають важкими...
- Мої ноги стають важкими...
- Мої ноги стають важкими...
- Я ж контрольні не перевірила!
Вчительки з криком "О, Боже , і я" зіскакують зі своїх стільців.

Ось так буваєю. І аутотренінг не допомагає.
 

1.Із безлічі професій на Землі,

Які вже є, яких ще будуть вчити, - 

­Є головна, як віщий, сущий хліб,

І назва цій професії - Учитель.

2.Сьогодні – День учителя. В цей день

Ми кажемо звичайними словами:

Людського щастя вам, нових ідей,

Хай добра доля завжди буде з вами.

3.Шлях пошуку, науки і дерзань -

Таку обрали ви в житті дорогу.

Тож здійснення всіх ваших сподівань,

Щоб ви відчули радість перемоги. 

4.Високих злетів, творчих перемог

Ми щиро всі бажаємо вам нині,

І ще багато літ хай дасть вам Бог

Трудитися в шкільній нашій  родині

Уч.
 

Учитель!
Під шелест листя у саду
Я кожен рік до тебе йду.
Учителю! У майбуття
Ця стежка ляже крізь життя.
Ти вчив любити, жити вчив.
Ти цілий світ для нас відкрив.
І ми, наївні і малі,
Немов малята-журавлі,
Літати вчились, щоб колись
У синє небо піднялись.
Полетимо, а в тебе знов 
У класі діти і любов.
Спасибі, вчителю, за те,
Що в тебе серце золоте,
За шелест листя у саду,
За те, що я до тебе йду.
Уклін вам, любі вчителі,
За вашу працю на Землі.
 

Вед. : Дорогі вчителі! Нехай у ваших оселях завжди панує світло і злагода, в серцях – добро, в помислах – мудрість, над головою – мирне небо, у засіках – достаток, а нелегка педагогічна нива колоситься рясним урожаєм людської вдячності.

Учителю! Ти йдеш по цій землі
І слід стає твій крок за кроком
Яскравим вогником у сутінках пітьми,
А все життя для тебе є уроком.
Ти бачиш те, що іншим не під силу,
І відповідь даєш на всі «чому?»
Ти не даремно тут, бо серце має крила,
Воно для всіх – віддать його кому?
Маленьким дітям, синьооким і чубатим,
Що ловлять погляд, кожен рух всяк час –
Це щастя вчителя – його багато,
І слід яскравий – вогник не погас.
Ми хочемо вас привітати
У цей святковий осінній день
Тепла і сонечка побажати
І щоб радісно вам було кожен день!
Бажаємо здоров’я, добра, довголіття,
Хай вистачить щастя на ціле століття!
Хай скрізь буде лад – на роботі, в сім’ї,
І радість на серці, і хліб на столі.
Хай сміхом й веселістю повниться хата,
Родина хай буде здорова й багата!
І мрій, і бажань, і наснаги творити,
Щоб серцю хотілося жити й любити!
Хай учні шанують, повагу дарують,
Злагода й мир у житті хай панують!

Пісня

-------------------------------------------------------------------------

Дзвін

Спозаранку лізе мені в вуха

Він

Так безжально з сну мене розбурхав

Він

Дзвенить й  дзвенить щоранку  вже багато днів

Що на роботу пора бігти вже  мені

А то єдиним махом школу рознесуть

Мій п’ятий, сьомий , восьмий – та не втому суть

Їм

Потрібно з року в рік науку ту товкти

В надії марній , що  колись  до них дійде

І після смерті не полишу своїх мрій

Пошли мені, о Боже, лишній вихідний

Ох

Як мені уроки надоїли.

Бог

Якщо можеш, дай мені ще сили

Ніг

Майже не чую, ледве лізу, ледве йду

В хворій душі своїй я ледве не реву

Що на столі  у мене зошити лежать

І змусив чорт мене учора їх зібрать.

Жах

А, значить, мінімум до третьої не сплю

І лиш під ранок на  тахті я   кимарну

І після смерті не полишу своїх мрій

Пошли мені, о Боже, лишній вихідний

Жах

У мене все в очах двоїться

Стоп

На мить потрібно зупиниться

Вік

Немало років я роботі віддала

Я знаю як знаходять корінь із числа

І знаю як із льоду робиться вода

Але дітей своїх забула імена.

Мрак

Не раз подумаю – послати к чорту все,

Та, тільки серце цю любов в собі несе.

І школа стала рідна не мені одній.

Пошли нам,  Боже, тільки лишній вихідний

І що зробити, якщо школа – рідний дім,

Моє життя й любимі діти мої в нім.

Не раз подумаю – послати к чорту все,

Та, тільки серце цю любов в собі несе.

І школа стала рідна не мені одній.

Пошли нам,  Боже, тільки лишній вихідний.

Літній ранок, роси грають,

Я зайшов в зелений сад.

Там побачив я дівчину,

Яка рвала виноград.

 Подивився в очі палко,

Наче серцем промовляв:

"Так би літні ранки,

Лиш з тобою би стрічав".

Приспів:

Клен зелений,

Кучеряве листя в'ється,

А до неї  зачаровано сміється

Хлопець бравий, та чорнобровий,

Хлопець молодий.

Клен зелений,

Кучеряве листя в'ється,

А до неї зачаровано сміється

Хлопець бравий, та чорнобровий,

Хлопець молодий.

Тихий вечір ліг на плечі,

Ми стояли в тім саду.

Я без тебе , чорноброва,

Вже нікуди не піду.

Ми з тобою українці,

Батьківщина в нас одна

Різними шляхами,

Нас покликала вона.

Приспів.

Повернулися ми гордо,

А стежина в світ вела.

І образа серце крає,

Що нас доля розвела.

11 минає,

І в суворі  ції дні,

Тільки серце знає,

Що зустрінемося ми.

Приспів.