Позакласний захід "Сорочинський ярмарок"

Пісня «Як у нас на Україні» . Танок – вихід з рушниками.

 

Увага! Увага! Спішіть-поспішайте.

 Господарі й гості, глядіть не минайте!

 На ярмарок прошу — гуртом, поодинці !

 Чекають на вас тут чудові гостинці!

 І на ярмарку нашім веселім, багатім

 Є чим дивуватись і є що придбати.

 

 Тут щедрі дарунки із саду й городу,

 Тут пісні і жарти усім в нагороду.

 Всі, хто має, продавайте!

 Всі, хто хоче, тут купляйте!

 

 Хто продати, хто купити,

А хто просто походити:

Подивитись, поучитись,

Заодно й повеселитись.

 

Отож часу дарма не гаймо-

На ярмарок вирушаймо.

Хоч би на відкриття не спізнитись.

 

А ось і відкриття!

Ярмарок відкривається – шоу починається

« Ярмарок»

 Ой, підходьте всі до нас —

Гарні стрічки є для вас.

 

Пиріжки, пиріжки, прямо з печі, прямо з жару,

 То візьміть собі хоч пару.

 

Сметана, сметана, густа сметана.

 До борщу, до вареників.

 

 А ось гарні рушники,

 я їх сама вишивала,

 Сонечко та квіти я у них вплітала.

 

Всім знайдеться, що купить,

Якщо буде чим платить

 І навіть купиш ананас, якщо гроші є у вас.

 

Купуйте, купуйте усі бараболю,

Варіть ЇЇ, смажте із сіллю, й без солі.

Сто страв господиня з картоплі зготує,

 Картопля, як хліб — вона всіх нагодує.

 

Беріть помідори, вони пречудові,

До вашого столу, хоч зараз готові.

помідори не прості, люблять танці і пісні.

Ця морква під сонечком щедрим зростала,

Земелька водою її напувала.

Тому що морквинка така соковита,

Морквяного соку вам треба попити.

 

Хто гострого хоче — часник хай придбає,

Він всілякі мікроби вогнем випікає.

 

Лоточків із яблуками не минайте,

Які до смаку вам, такі вибирайте.

Сортів тут багато — усі вони різні:

Ось яблука ранні, ось яблука пізні.

Купуйте, дивуйтеся, але не баріться!

 

Пісня

 

Вьезжают Одарка с мужем, дочерьми и кумой.

Одарка.

Мені нудно в хаті жить.

Мені нудно в хаті буть.

Надоїло тут сидіти,

Хочу на базар сходити

Ой, вези мене із дому,

Де багацько грому, грому,

Де готують всі дівки,

Де гуляють парубки.

   Я тобі говорила, не гони! Тепер у мене голова болить, в боку коле, ноги викручує! Гонщик, Шумахер!

И как это без настроения подарки выбирать к празднику, к моєму празднику, между прочим! (дочки смеются; поворачивается к ним)

Посмейтесь над своей родненькой мамочкой, весело вам, да? Мучилась, родила, воспитываю, а они смеются. Вот были бы похожи на этого сморчка.

Черевик. Я ж, та я ж...

На ярмарок повезу.

Все, що схочеш там куплю.

Лиш би ти була щаслива,

Моя ластівко вродлива.

Одарка.  Олігарх нашелся. Я бы посмотрела, как вам весело стало бы. А так посмотрите, какие ягодки! Нет, шоб у дороге книжку почитать, они только глазами стреляют.

Черевик. От судьба - злодейка! Женился на гарной дивчине, а получил убойную силу в юбке.

 

Це було позаторік
Та на нашім ринку
Хтів купити чоловік
Кабана чи свинку
Ламав голову Павло
(не легке це діло)
Нешкодливе щоб було,
І щоб добре їло.
І нарешті підібрав:
О, які хороші!
Гаманець мерщій дістав,
Став платити гроші.
- А з якого ви села?
- спитав молодиці.
Та йому відповіла:
- Я з сели Мельниці.
- Забирайте їх назад! –
Буркнув незабаром,
- Я Мельницьких поросят
Не візьму й задаром.
Тітка ближче підійшла,
- То ж назвіть причину!
- А я з вашого села
Маю вже… дружину.

 

«Гандзя»

 

Одарка встречает куму.

Одарка : Здорова була, кумо!

 Кума: А й тобі не хворіти.

Одарка: А куди це ти, кумо, поспішаєш?

Кума: Та, мабуть туди, куди й ти.

Одарка: А туди – це куди?

Кума: От куди та й туди!…

Одарка. Ой, кумонька! Рада видеть тебя!

Кума. Які дочки в тебя, як цвєточкі!

Одарка. Ну, так все ж в меня.

Кума.   Базар шумить, базар гуде.

Подивимось і ми, що тут є.

Одарка : Подивись, кумо, скільки народу прийшло!

Зараз усе краще розберуть, а нам переберки лишаються.

Кума: То ходімо швидше щось вибирати

Одарка: А куди спершу підемо?

Кума: Та туди, де продавець привітніший.

Одарка: Ну тоді давай спочатку продавців роздивимося.

1-я дочка. Мам, мы пойдем позаглядаем, повибираем.

Одарка с кумой подходят к зонтикам.

Продавец. Зонтики! Зонтики!

Кума. Яка краса! Яка краса!(Вертит, раскрывает, прохаживается). Боже, яка прелесть!

Ой-ой-ой!

Одарка.(Вырывает из рук).  Шо это за зонтик? Не, не та ярмарка! Не та! Товар никуда!

Мальчик. Налетай, разбирай! Сладкие леденцы! Вкусные леденцы!

Одарка. (вырывает один, пробует). Кума, ну скажи, шо это за леденец? Кариес на палочке! От раньше бьши леденцы! Не, не та ярмарка! Не та!

Кума: Бач, де стрічки, там вже пусто,

А ми гав хапаєм,

Ходи виберем намисто,

В обмін заспіваєм.

1 дитина: Ой погляньте, друзі, збоку

Продавець такий нівроку,

Щось зажурений сидить.

Може йому щось болить?

Продавець: Що такому як я може боліти?

Просто вже набридло сидіти.

Скрізь довкола щось купують,

А мене ніби не бачать й не чують.

Товар неторканим лежить,

Що я маю з ним робить?

2 дитина: Не журіться, ще є шанс:

Менеджер спішить до вас.

Виходить менеджер

Менеджер: Так, ну що тут з вами сталось,

Що з товару залежалось?

Зараз вставимо рекламку

Й зникне вмить усе з прилавку.

Рекламники, сюди біжіть,

Майстер-клас свій покажіть!

Заходять рекламники, стають біля прилавків, рекламують товар.

1 рекламник: Кружки, ложки розписні,

Керамічні глиняні,

Все екологічно чисте

Все красиве та корисне.

2 рекламник: Обереги для будинку,

Забавлянки для дитинки,

Амулети прозапас

Лиш сьогодні, лиш для вас.

3 рекламник: Знижки, акції дивіться!

Швидше, швидше, не баріться

Взяти участь в розпродажі.

Товар обмежений в продажі!

Забігають покупці

1 дитина: Дайте ложки!

2 дитина: Дайте кружки!

3 дитина: Покажіть нам побрякушки!

Продавець: Все покажем!

Та чи ви знаєте умову?

Якщо хочете товар,

Показуєте шоу.

1 дівчинка: Продайте нам, будь ласка, стрічки.

Продавець: Танець ви підготували?!

Та й ми не жартуєм:

Вам стрічки ці кольорові

В обмін пропонуєм.

Дівчатка чіпляють стрічки, одна гукає « Нумо дівчатка до танцю!»

 

Танок « Ой, э в лісі калина»

 

Одарка. Ой, утомилась я уже, кума. А де представление? Народ  требует  культурной

программы.

Кума. Так вон же, на сцене, спектакль начинается.

Ведуча. Жили собі Дід та Баба. От одного разу вранці прокинувся Дід, зробив зарядку, вмився. Уже й їсти хочеться йому, а Баба все не кличе. Уже й люльку викурив, уже й телесеріал подивився — мовчить Баба!
Дід. Бабо! Бабо! Давай уже снідати! Чи ти хочеш мене голодом заморити?
Баба. Ой, Дідусю, і рада б приготувати тобі сніданок, так ні з чого.
Дід. Як-то ні з чого?! А де ж курятина, що в морозильнику лежала?
Баба. Так син же вчора приїжджав, віддала…
Дід. А ковбаса де? Там же ще шматочок лишав­ся!
Баба. Той шматочок я сьогодні онучці на бутер­брод поклала, їй же в школі на перерві треба щось з’їсти.
Дід. Ну то сходи до крамниці та купи хоч батон.
Баба. І купила б, та нема за що. Пенсію ж і досі не дали. А в мене вже ані копійки не залишилося.
Дід (з жалем). Охо-хо! От біда! Що ж робити?..
Баба. Не знаю, Дідусю. Доведеться з голоду помирати… (плаче),
Ведуча. Гірко заплакала Баба. Дід намагався її заспокоїти, а сам думав: як же врятуватись від голоду? І придумав.
Дід. Слухай, Бабо, а пам’ятаєш давню-давню казочку про Колобка? Може спробуєш?

Баба. Та де вже там! Я вже й торбинки з-під борошна повитрушувала. А втім, треба глянути.
Ведуча. Пішла Баба, глянула — і дійсно, трохи борошна назмітала в засіку. І якраз вистачило на колобок.  От поклала Баба колобок на вікно, щоб він прохолов, а сама пішла поратись по господарству. А Колобок лежав-лежав, а потім…
Колобок. О! Щось знайоме! . Та це ж я! . Ко-ло-бок! Значить, мене звати Колобок! Дуже приємно! Радий познайомитись! Тільки… я зовсім не пам’ятаю, що було зі мною раніше… що ж було… . А! Згадав! Я був купкою борошна, з якого бідна Бабуся спекла мене. А навіщо ж мене спекли? Ану, почитаємо в книжці . Точно, щоб з’їсти! Але мені чомусь не хочеться, щоб мене з’їли. Ну й що з того, що мене з’їдять? Ну, протримаються день-два, а далі? Бідні ста­ренькі Дідусь і Бабуся. Треба їм чимось допомогти.
Ведуча. І покотився Колобок по дорозі.  Котиться, котиться, а назустріч йому — Заєць.
Заєць. Колобок! Це ти?
Колобок. Я-то Колобок. А от ти хто такий?
Заєць. Я? Зайчик-побігайчик.
Колобок. А, так ти Заєць?! А ти правду говориш?
Заєць. Ні. Ні! Правду! Я все зроблю, тільки не кричи на мене! А що, як Вовк почує?! Я тобі зараз пісеньку заспіваю, тільки не кричи!
Колобок. Ати городництвом зайнявся?
Заєць. Еге ж, зайнявся!
Колобок. То ти не хочеш мене з’їсти?
Заєць. Що ти! Що ти! Я колобків не їм! У мене вдос­таль і моркви, і капусти! А ти, значить, від Баби втік, від Діда втік?..
Колобок. Ні від кого я не тікав: Бідні вони, нещасні мої Дід та Баба! З голоду помирають! Ти не зміг би пригостити їх капустою чи морквою?
Заєць. З радістю! От тільки треба зрізати капустину та вирвати кілька морквин.
Колобок. Ну тоді до зустрічі. Я до тебе ще зайду.
Ведуча. І покотився Колобок далі. Котиться він котиться, а назустріч йому — Вовк.
Вовк. Стривай, стривай! Та це ж Колобок!  Оце так зустріч!
Колобок. Ой!
Вовк. Ну, чому ти так злякався?! Здрастуй, Колобок!
Колобок. Здоров був, коли не жартуєш! Ти що, хочеш .мене з’їсти?
Вовк. Тю на тебе! То все казки, що вовки колобками живляться. Вовки люблять м’ясо. Ось я, наприклад, влаштувався сторожем на м’ясокомбінат. Так мені тепер зарплату видають то свининою, то яловичиною, то ковбасами копченими.
Колобок. Так ти тепер за Зайцем не полюєш?
Вовк. Та навіщо він мені?! Я ж кажу: м’яса в мене дово­лі! А ти, значить, від Діда втік, від Баби втік, від Зайця…
Колобок. Ні від кого я не тікав! Голодують мої Дід та Баба! Треба негайно їх рятувати!
Вовк. Так чому ж ти раніше не сказав?! Зараз я піду витягну з морозильника шматок м”яса та пару палок ковбаси. А ти підійди трохи пізніше.
Колобок. Гаразд, домовились! До зустрічі!
Ведуча. І покотився далі. Котиться, котиться Колобок, потім зупиниться, прочитає сторінку казочки про Колобка та й знову котиться.
Колобок. Так. Здається, на черзі Ведмідь. Не знаю, чому, але мені чогось страшно. Ой! Це, мабуть, він. Краще заховаюсь за кущик.
Ведмідь. Так. Отут і прилаштуємось. Цу­керки свіжі виробництва Польщі, Німеччини, шоколад, жувальні гумки! Дівчино, вибирайте, я вступлю! Ну, чого так дивитесь на мене, наче зроду не бачили?! А, думаєте, здоровий Ведмідь, а ніде не працює, стоїть на базарі «Снікерсами» торгує?! Працював я! І водієм, і вантажником… А толку? З весни грошей не платять, а тепер і взагалі відправили у відпустку за свій рахунок. А в мене сім’я: ведмедиця і двоє ведмежат. Чим їх годувати? Лапу смоктали, смоктали, доки не досмоктали до кісток! Стояв на черзі на новий барліг, а тепер кажуть, що його треба купувати за долари. От і вирішив: буду торгувати і потихеньку гривні на долари міняти. Може, на барліг назбираю. Бджілоньки — мої годувальниці! Ми, ведмеді, і самі мед поважаємо, та й продаю потроху. Це ж живі грошики! Отак і живемо потихеньку. Головне – не вішати носа!
Колобок. Добрий день!
Ведмідь. Здоров, здоров. О, та це ж Колобок! Колобок, Колобок, купи в мене «Снікерса» або «Стіморол». Вибирай!
Колобок. Ні, дядечку Ведмедю, дякую, але я такого не їм, та й грошей у мене немає.
Ведмідь. Ну, як знаєш.
Колобок. А ви не хочете мене з’їсти?
Ведмідь. Тебе?! З’їсти?! Ні, хлопче, колобоїдством я не займаюсь. Та й хіба я наїмся тобою?! Це ж тебе треба ділити на всю сім’ю, так що дістанеться всім по мале­сенькому шматочку! Ні, ні. Я тебе не з’їм, і не проси! Ти краще скажи, як там Баба з Дідом, живі-здорові?
Колобок. Живі, та не дуже здорові. Голодують старенькі, хворіють часто,.
Ведмідь. Та що ти говориш?! Ай-ай-ай! Слухай, Колобок, якщо ти підійдеш хвилин через десять, я тобі меду дам, передаси старим. Ох і гарно ж від простуди допомагає!
Колобок. Дякую, дядечку Ведмедю!
Ведмідь. Стривай, стривай, а куди це ти чимчикуєш? Чи не до Лисиці?
Колобок. Так. У мене запланована зустріч з Лисицею.
Ведмідь. Ой, не ходив би ти до неї, Колобок. Вона така хитрюща! Може тебе з’їсти! Не ходи!
Колобок. Ні, таки піду! Я повинен до кінця пройти шлях, який описаний у казці. Що буде, те й буде!
Ведмідь. Ну що ж, рушай, коли так. Але будь обережним. Лисиця дуже хитра, але ти повинен її перехитрити. Щасти тобі, друже!
Колобок. Бувайте, дядечку Ведмедю!
Ведуча. І покотився далі. Котиться, котиться, а сам весь час думає: як же йому лисицю обхитрити ? Коли це бачить — Лисиця сама йому йде назустріч і співає пісеньку. Колобок сховався за дерево і спостерігає, що ж вона буде робити.
Лисиця. Ну от, знову цілий місяць можна відпочивати. Нанесли всього: і грошей, і м’яса, і сметани. Ну й нерозумні ж ці звірі: всі повірили, що я — екстрасенс! І йдуть зі своїми хворобами: у того лапи не ходять, у того голова болить, той замість хрокати кукурікати почав. І всі дума­ють, що я їх вилікую. Ха-ха-ха! Ну й нехай собі думають. А я їх усіх обдурюю! А що?! Головне — з ласкою до кож­ного підійти, щоб ніхто нічого не запідозрив.
Вірять лисиці звірі нерозумні,
Їх обмануть вдалося мені.
Я екстрасенсом стала для них,
Гроші й даруночки носять вони.
Колобок . Ага! Он воно що! Ну, Лисице, ти мене зараз побігаєш!

 Лисиця. Ой, хто це?! Невже мене хтось підслухав? Кого  я бачу! Та це, здається Колобок! Нічого, зараз я його з’їм.
Колобок. Здрастуй, Лисице!
Лисиця. Ой, Колобочку, мій любий! Як я тобі рада! Ти, мабуть, хочеш мені пісеньку заспівати? Тільки я вже стара, сліпа, глуха…
Колобок. Годі придурюватись, Лисице! Я все про тебе І знаю! Якщо ти не припиниш займатись шарлатанством, я заявлю на тебе в міліцію! Буде тобі потім!
Лисиця. Ах ти негіднику! Ти мені смієш погрожувати?! Ось я зараз тебе наздожену й з’їм! Ой! Не можу вже, зараз серце виско­чить . Колобочку, дорогенький, я більше не буду! Тільки не розказуй нікому! Я все тобі віддам: і курятину, і яйця, і цукор… Ось… усе забирай…
Колобок. Відкупитись хочеш? Якби не мої Баба з Дідом, які сидять голодні, я б у тебе зроду нічого не взяв! Ну та гаразд, давай. Але якщо я ще раз почую, що ти взялася за старе — начувайся!
Лисиця. Ні, ні, що ти! Більше не буду! Дякую тобі, Колобок! ,
Ведуча. Віддала Лисиця Колобкові все своє добро, а сама втекла в ліс і заховалась у свою нору. А Колобок забрав торбу та й пішов. Іде, коли це його вже чекає Ведмідь.
Ведмідь. Колобок! Повернувся! Живий! А я так за тебе хвилювався! От молодець, що Лисицю перехитрив! Та ти ще й здобич у неї відняв! Молодець! Так їй і треба! А я тобі меду приніс, як і обіцяв. Візьми, нехай Баба з Дідом поласують.
Колобок. Спасибі, дядечку Ведмедю! Бувайте здорові!
Ведмідь. До побачення. Бабі й Дідові привіт.
Ведуча. Покотився Колобок далі. Коли це назустріч йому йде Вовк і несе цілу торбу м’яса та ковбаси.
Вовк. Візьми, Колобок, для старих. Нехай їдять та не хворіють!
Вовк. Бувай і ти, Колобок!
Ведуча. І покотився Колобок далі. Коли бачить — Зайчик-побігайчик уже на нього чекає.
Заєць. Я капусти й моркви приніс для твоїх Діда й Баби. Візьми, хай їдять на здоров’я. Вітаміни всім потрібні!
Колобок. Спасибі, Зайчику! До побачення!
Заєць. До побачення!
Ведуча. Котився, котився Колобок, та й докотився до хати. А там уже Баба з Дідом плачуть, що Колобок від них утік.
Баба . Ой, горе, що ж нам тепер робити?.. Вся надія була на Колобка, та й той утік…
Дід. І треба було тобі вікна повідкривати!..
Колобок. Не плач, Бабо, не плач, Діду! Краще подивіться, що я вам приніс.
Баба. Діду! Діду! Наш Колобок повернувся!
Дід. Та ще й добра всякого приніс!
Ведуча. Баба з Дідом дуже зраділи. А Колобка вони не з’їли, а залишили на пам’ять.
Так Колобок врятував Бабу й Діда від голодної смерті.

Ми показали казку для всіх:

І для дорослих, і для малих.

Скрізь Колобок наш устиг побувати,

Діда і Бабу зміг врятувати.

Всім до вподоби кінцівка така,

Гірко прийшлось би без Колобка.

І побажати би кожний хотів,

От би побільше таких Колобків.

Виходять хлопці. Танок

1 -парень. Ой, які кралечки!

2-парень. Як  розочки!

3-парень. А ця, як зірочка!

1-парень. Давайте познакомимся.

2-парень. И как же зовут такую красоту?

Пісня Козлова

«А ми удвох в одне дівча закохані»

Продавец. Французкая тушь! Английское мыло! И для глазок, и для щечек! Купите - не пожалеете! А какой шампунь!

Девушки все разглядывают, парни любуются девушками. Подходят Одарка с кумой.

Одарка. А от и мои голубоньки. А то хто у вас за спинами прячется?

Дочки засмущались, отбежали. Одарка подходит к лотку.

Чи есть у вас помада, достойная такой женщины, как я?(продавец показывает).Цвет не тот.(дает другой, понюхала). Запах не тот!   Хлопцы смеются.

Що уставились! Красивой женщины не видели! Смотрите — не сглазьте!

Смеются еще громче.

Продавец. Есть специально для вас крем от морщин.

Одарка, (возмущенно) Кума, ты чула? Это он мне? Очки себе купи! Это у меня морщины? Не, не та ярмарка, не та!

1-парень. От кому-то теща достанется!

2-парень. Сама доброта!

3-парень. Еще и красота неописуемая! Смеются.

Одарка. Тьфу на вас! Тьфу на вас три раза!

2 дочка. Ой, сестрички! Кажется у мамы портится настроение!

Песня Байер

Номер Акулкіна

Ведучий . Гей, шановні продавці,

І ви, добрі покупці

Гаманці мерщій ховайте,

Циганській табір зустрічайте

Циганка: Позолоти, дорогоцінний, рученьку! Всю правду скажу. Скажу про те, як на вербі груші ростуть, а дід з бабою на печі гречку сіяли та решетом воду носили. Не маєте золотого, дайте срібного. (Підходить до іншого хлопця) Заплющ очі, я пошепчу, щоб грошики до тебе прийшли.

2 циганка. Я циганка молода, щира та завзята,
Я вам карти розкладу – чи на щастя чи на біду.

3 циганка. Будеш гарно працювати, значить з того будеш мати.
Якщо будеш ти ледача – то не буде в тебе вдачі.

4 циганка. Гей, подруги, всі сюди, давайте потанцюємо,
Усім гостям на ярмарку усмішку подаруємо.

5 циганка. Ми станцюем вам танок,

Лише дайте поясок.

6 циганка.Ну, а ти , музико, грай!

Весели! Не відставай.

Танок.

Подходят к родителям, смотрят на руку, гадают.

1-цыганка.

Ай веселі, ай хороші,

Дайте вам я поворожу!

Витягайте гаманці!

Приготуйте золото.

2-цыганка.

Я циганка, я – ворожка!

Позлотіть ручку!

Я скажу вам чисту правду.

3-цыганка.

Бачу вашу долю гарну,

Вам примножаться роки,

Тільки радість буде з вами,

А біда піде лісами.

Цыганка. Дамочка-красавица,   всю правду скажу,   судьбу предскажу, что было, что будет поведаю.

Одарка. От только не надо мне тут голову морочить! Налетели тут! Ты у меня

уже 5 за сегодняшний день! Я сама вам все расскажу. Родилась ты в таборе, и

батьки твои жили в таборе, и деды с бабками! И кочуешь теперь, людям покоя не даешь! А зовут тебя - аферистка! Чувствую, твоя бригада с моей кумы сережки сняла!

Цыганка. Почему такая красивая и такая злая! Такая женщина на вид приличная, а скандалистка! Да все равно скажу, сватов дожидайся!

Одарка. Какие сваты! В Англию, в закрытый пансион! Смотри, еще накаркает!

Вихід під «Смереку»

Ох, і вмієш же ти , Мотре, людей дивувати.

Де ти тільки научилась таке виробляти?

Настовбурчила над лобом високу копицю,

Натягнула, як дудочка, вузеньку спідницю.

Як ти тільки одягаєш оцю одежину?

Наче пхаєш гарбузяку у тісну торбину.

 

Так скажу тобі, Парасю, дубова ти колода,

Що ти тямиш у культурі, це ж остання мода!

 

Ой, які у тебе лаки, які манікюри!

 

Так, для мене це ознака вищої культури!

То раніше я питала: хочеш дулю з маком?

А тепер, бува як скручу, то виходить з лаком!

 

В цих артистів на естраді золоте життя!

Мають змогу показати всі свої плаття.

Візьме в ручки мікрофончик, плічками трясе,

Збоку, спереду і ззаду людям видно все!

Я, можливо, на концерти в кращому ходжу.

Ну а  де його: в антракті чи фойє покажу?

Хто то буде придивлятись у тому фойє?

Там же всі дивляться, що у буфеті є!

 

Ти подумай тільки, Ґандзю, пишуть у журналі,

Що є люди аж на Марсі, а може ще й далі!

Тільки не було б для нас у цьому загрози

 

5.  Та це ще не точні данні, а … Гіпотенуза! О!

Хлопець лякає, дівчата верещать.

Танок хлопців з дівчатами «Українська полька»

Подходит к лотку со школьными принадлежностями, машет дочкам, чтобы подошли.

Продавец. Тетрадки, закладки, резинки. Карандаши! Есть эксклюзивный товарчик! Родители, обратите внимание: новые табеля, заполните - сердце радуется!

Одарка. Дневник - 100 долларов! Это шо ж такое!

Продавец. Дневник отличника. Осталось только вашу фамилию вписать. Есть дневники попроще, и стоят они подешевле. А дневник троечника так и вообще со скидкой! В наличии имеются „Почетные грамоты" и „Аттестаты". Дорого.

Одарка. Не, не та ярмарка, не та!

Номер Сіренко

Слышен грохот, свист. Появляется Черевик.

Одарка. Ой шумить і гуде,

Мабуть, милий мій іде.

Черевик. Все святкуєте? Все купляєте?

Мене, красеня, навіть не згадаєте?

Одарка. З'явився - не запилився!

А я сьогодні довго-довго наряджалась

До тебе, милий мій, на рандеву збиралась.

На мені туфлі ті, що взула і забула,

Із секонд - хенду гарну юбку натягнула.

Черевик. Вашу ручку, фрау - мадам

Я урок вам перший дам.

Як затанцюєш так, як я -

Своє серце тобі я віддам.( твіст)

Ой, Одарка, закрутила ти мені голову, що я й забув, чого сюди приїхав.

Одарка. Ну ти , як здрасьтє!

 Як ото в пісні „Что-то с памятью моей стало". Хотя с какой памятью, чи вона була в тебе? Ще я й винувата.

 

Пісня «Грицю, Грицю, до роботи»

 

Йдем, хоч худобоньки прикупим.

Продавець. Гойда, гойдаша!

Де кобила, там лоша,

 А де кішка - кошеня,

Де собака - цуценя,

Де кролиця - кроленя,

Де вівця - мале ягня,

Де коза - там козеня,

Де корова - там теля,

Де свиня — там порося.

 От і пісенька уся.

Кінь. Я великий, я красивий,

Як біжу я - в'ється грива.

Копитами туп – туп - туп,

По каменю цок – цок - цок.

Хвіст у мене довгий - довгий,

Хвіст у мене як шовковий!

Корова. Он корівонька пішла

Пастись на травицю,

Та корівонька дала

 Молока дійницю.

Вані і Тетянці,

Вийде всім по склянці.

 Всім попить дістанеться

І коту зостанеться.

Пийте, вийте молочко,

Щоб було здоров'ячко!

Коза. Куцохвоста і рогата,

Молоко щодня даю,

 Влітку, як не прив'язати,

Деревце гризу- псую.

Кізонька- козуля маленька.

 Кізонька- козуля гарненька.

Підійшла козуля до річки

Чистої попити водички.

Кішка. Хто з хвостиком та з вусиками?

 В кого лапки з подушечками?

Як ступлю, ніхто не чує,

Тихо, крадучись, полюю.

І маленькі сірі мишки

Утікають геть від ...(кішки).

А зовусь я киця Мурка

Дуже мудра кішка.

Тільки скажеш:"3амазура"-

Вмиюся хоч трішки.

Кошеня. А синок її, Васько, муркнув:

„Мила нене, поки вип'ю молока,

Вмийся ти за мене".

Білий он приснивсь мені,

Білий, теплий, з пінкою,

Вмився Вася слинкою.

Кішка. Що ж то сниться милій киці?

Тут не можна помилиться.

1-курча.Попищали, попищали,

Дружно просо подзьобали.

І до матері стрибочком

Жовті збіглися клубочки.

2-курча.Заховались під крило.

Наче їх і не було.

Наче сонячні клубочки

Хтось розсипав біля квочки.

Курочка. Хто це там пищіть, малята?

Здогадалися? (Курчата).

Курочка- чубарочка по саду ходила,

За собою діток курячих водила.

ІІродавець. Як ти, курочка, живеш?

Не їси ти і не п'єш,

А все діткам віддаєш!

Зголодніла ти?

Курочка. Авжеж!

Продавець. Підійди до мене:

Ось зернятка в жмені.

Дзьобай, не лякайся,

Сили набирайся.

1-курча. Я само боюся, де моя матуся?

Ціп-ціп-ціп, ціп-ціп-ціп, де моя матуся?

2-курча. Де ж мої сестрички, брати - кукурічки?

Ціп-ціп, ціп-ціп-ціп, брати - кукурічки.

1 курча. А-а, коло комори, біжу до них скоро,

Дріб, дріб, дріб-дріб-дріб, біжу до них скоро.

2-курча. Вітайте, вітайте, до гурту приймайте.

Ціп-ціп, ціп-ціп-ціп, до гурту приймайте.

Півень. Шия довга, хвіст зелений

 Борода - як маків цвіт,

Півник я такий гарненький,

 Всім малятам шлю привіт.

Ку-ку-ріку! Встаньте люди!

 День сьогодні гарний буде!

 Я розшукую жучків,

Тягну з норки черв'ячків,

Віддаю малим курчатам,

Бо в родині я за тата.

Одарка продовжує роздивлятися товарин.

Продавець.(ходить по ярмарку, пропонує  медок)

Господинечко, скуштуйте медку! Липовий, гречаний, квітковий! Від усякої хворби! А хто хоче власний мати-  може вулики придбати.

У вишневому садку чути пісеньку таку:

Бджілка.- Джу-джу-джу- на весь садок.

Нам нектар, а вам медок.

 Аж тремтять довкруг гілки,

То збирають мед (бджілки).

„Жаль" - жалілася бджола,

Я у лісі не жила.

Я не вчилася у школі,

Бо збирала мед у полі.

Але з дітками дружу.

їм співаю: „Жу-жу-жу-у.."

Одарка бачить бджіл, осу і жука. Вона облизує льодяник і відмахується від комах.

Одарка. Дивись, поналітали! Геть звідси, геть!

Жук.В стрети л жук в о дном лесу

 Симпатичную осу:

Ах, какая модница!

 Пожвольте пожнакомиться.

Оса. Уважаемый прохозий,

Ну на сто з это похозе!

Вы не представляете.

Как вы сепелявите.-

И красавица оса улетела в небеса.

Жук. Штранная гражданка...

Наверно, иноштранка.

Жук с досады кренделями

По поляне носится:

- Это ж надо было так

Опрштоволоситься!

Как бы вновь не окажаться в положении таком?

Нужно шрочно жаниматься

Иноштранным яжиком.

Оса. Англичане, что за цирк?-

Все на свете знают,

Ну, а русский наш язык

Недопонимают.

И приходится корпеть,

Ради них трудиться,

Над учебником сидеть,

«Инглишу» учиться.

 

Дочки прогуливаются, за ними следуют молодые ребята. Подходят к зеркалам.

Дочка. Все мамы, наверное, одинаковые. Учись, доченька, учись. Я учусь, конечно, но мечтаю о принце

Кавалеры читают стихи, тем временем подходят Одарка с Черевиком.

 1- парень. Праздник осенний принес перемены:

Нет грубиянов, одни джентельмены,

Нет забияк и исчезли грязнули

Злость и беспечность в мальчишках заснули.

Каждый учился, трудился, старался...

Если бы праздник чуть-чуть задержался!

2-парень.Праздник к нам ворвался,

 Поднял настроенье всем.

Если б он на день остался,

 Мы б лишились всех проблем!

Мальчики отвыкнут быстро

 От лентяйства и проказ,

Станут одеваться чисто,

Убирать просторный класс...

Вот бы только дней добавить

Красным цветом в календарь!

Но крепка мужская память-

Дан нам только день! А жаль!

3-парень. Наши сестры, чьи-то дочки,

Вам свои признанья шлем!

Мы вас ценим очень- очень,

Поздравляем с этим днем!

Вы в красавиц превратитесь

 Неожиданно для нас.

Не тревожьтесь и не злитесь,

Мы такие лишь сейчас!

Поумнеем мы попозже,

До поры в нас спрятан зверь.

 Вас мы все попросим тоже:

 Будьте с нами подобрей!

Пісня «Про маму»

Одарка. Смотрю я на вас.

так вы. вроде, хлопцы непаганые.

Черевик. Такие розумные. сильные, мужественные. А не хватает вам чего, знаете? Образования.

Одарка выпроваживает ребят.

Дочки. Ну мама, мы же только подружились.

Одарка. Батько якраз салом наторгував, картопелькою. От и хватит на компьютер, будете по Интернету переписываться.

Голос. Администрация ярмарки поздравляет всех с праздником .

І всі побажання зарання відомі:

Бажаю  достатку у кожному домі!

Жили щоб усі ви заможно й багато!

Було, щоб із чого обід готувати!

Щоб справжні були українці, не нові

Багаті, щасливі, духовно здорові!

 

Прийшла пора прощатися

Та будем зустрічатися,

Нехай усім щасливиться!

Нехай усім здоровиться!

Хай радість в вікна дивиться 

І на добро все робиться!

Заключний флешмоб