Станьмо друзями птахам
(свято з елементами гри)
Мета: формувати в учнів знання про значення птахів у природі та житті людини;
розвивати пізнавальний інтерес до вивчення живої природи;
виховувати турботливе ставлення до птахів, що живуть у довкіллі, бажання приймати посильну участь в їхній охороні.
Обладнання: пташина пісня «Соловейко – співочий птах України», презентація «Птахи», Червона книга.
Хід години спілкування
Ведучий 1. Вже іде весна лугами,
Перелогами, лісами.
Де не ступить, з-під землі
Лізуть паростки малі.
Як опустить вниз правицю
Зеленіє скрізь травиця,
Як лівицю підведе –
Всюди листя молоде.
А як здійме руки вгору
До блакитного простору –
З кожним помахом руки
Линуть з вирію пташки.
Ведучий 2. Який чудовий вірш! І не випадковий! Весна – прекрасна пора року. У неї чіткий розклад роботи.
Насамперед вона звільняє землю: утворюються проталини, тане лід на річках і озерах. Із відталої землі виповзають комахи, а слідом за ними прилітають перші гості – птахи.
Ведучий 1. Друзі, давайте прислухаємося до пташиного співу…
Звучить пташина пісня.
Мабуть, немає у світі нічого прекраснішого та мелодійнішого за нього. Він – голос самої природи, її душа, ніжність. Найгарніший куточок природи здавався б нам змарнілим, глухим без життєдайної пташиної пісні.
Ведучий 2. У гаю нас вітає замріяний соловейко, у полі – радісний жайворонок, у лісі – грайлива зозуля, на річці – заклопотаний качур…
Отже, повсюди ми зустрічаємо пернатих друзів, і кожен із них дарує нам свою пісню.
Куратор. Ми сьогодні проведемо годину спілкування, присвячену пернатим друзям. Мабуть, нічого немає приємнішого, як зустрічати навесні добрих знайомих – пташок. Великим і малим птахам завжди знаходилось місце поруч із людиною. Птахів ушановували, оберігали, навіть присвячували їм обрядодії.
Як ви гадаєте, що найбільше цікавило й приваблювало людей до птахів?
(Учні висловлюють своєї думки).
Чимало прекрасних поетичних рядків присвячено птахам. Ці вільні крилаті створіння надихають митців на створення чудових творів, сповнених ніжності й любові до краси рідного краю. Ось послухайте вірш Олександра Олеся:
Білі гуси летять над лугами,
В синім небі біліють снігами,
В синім небі хмарками зникають,
Довго-довго їх очі шукають.
Білі гуси на озеро впали,
Тихі води кругом розгойдали…
Розцвіли, як купави великі…
Довго-довго їх чуються крики.
Навмивалися, накупалися,
Нагойдалися, нагулялися,
Закричали, знялись і полинули,
Тільки пір'я на спогад покинули.
Як ви гадаєте, який настрій у поета викликає зграя гусей, що пролітає у небі?
До якої пори року ви віднесли б цей вірш?
Чому зграя птахів викликає у людини світлі почуття?
(Учні висловлюють своєї думки).
«У всякої пташки свої замашки», - кажуть у народі.
Спостерігаючи за птахами, люди намагалися підмітити їхні особливості, що потім відбивалися у влучних народних назвах. Так про голуба казали «гуркотливець», про дятла – «дерево клюй», яструб – «кругав», снігур – «червонюх», а ворон – «кракун».
Цікаві й народні загадки про птахів, у них також відображені головні особливості наших пернатих друзів.
(Куратор загадує загадки. Учні відповідають на них).
Ведучий 1. З давніх-давен птахів в Україні вважали мешканцями «верхнього царства», божими посланцями. Тому не дивно, що люди присвячували їм багато обрядодій. Особливо багато народних обрядів, пов'язаних із пташками, відбувалося навесні.
Ведучий 2. Свято повернення птахів збігається з релігійними святом Обретіння (9 березня). Свято знайдення голови Івана Хрестителя, або «Обретіння» стало в народі святом «Обертіння». Народна приказка говорить: «На Обретіння прилітають з вирію птахи; це святий Іван чудом своєї голови повертає їх назад додому». У цей час і справді відбувається масовий приліт пернатих друзів. Першими, саме на Обретіння, коли з полів ще не зійшов сніг, прилітають у рідні краї жайворонки. Цих благовісників весни особливо шанували в Україні.
Селяни по жайворонках ворожили на врожай: якщо жайворонки летять високо над землею, то це вони «до Бога летять молитися» - буде врожай. Якщо ж жайворонки летять над землею низько, то це вони «загубили ціп по дорозі» - буде неврожай.
Ведучий 1. Із цього дня починається місяць птахів. Вони повертаються із зимівель. Переселення птахів відбувається в суворому порядку, загонами: кожен загін прилітає у свою чергу. Летять вони тим же шляхом, що і їхні предки протягом тисячі років.
Ведучий 2. Розпочинають весну граки. Повертаючись до своїх гнізд, вони дуже поспішали, не раз потрапляли в люті завірюхи. Сотні птахів втрачали сили й гинули в дорозі. Першими долітають найсильніші. Тепер вони поважно походжають вулицями. На деревах влаштовують несамовиті бійки за місця гніздування. В одній із приказок говориться: «Граки на дереві з весною розмовляють».
Ведучий 1. За народним календарем, весна починалася від дня преподобної мучениці Євдокії (14 березня), або Явдохи. Згідно з народною традицією – це перший день весни. Цей день шанували в народі: не прали, не працювали кіньми й волами. На нього припадало чимало прикмет про майбутній достаток: теплий сонячний день віщував урожай на пшеницю.
На свято Явдохи селяни ретельно спостерігали за поведінкою тварин, особливо пташок. Першою звісткою про прихід весни вважалася пісня вівсянки, яку в народному фольклорі відтворювали так: «Діду, діду, сій ячмінь!»
Але найкращою провісницею була ластівка, що «на своїх крилах приносила весну». Цих пташок селяни дуже любили, вважаючи їх божими охоронцями осель.
Існував такий звичай: той, хто на Явдохи побачить ластівку мав узяти в жменю грудку землі, жбурнувши їй услід, промовити: «На тобі, ластівко, на гніздо, а людям - на добро!» Такий учинок буцім-то наближав прихід весни.
Ведучий 2. На свято Сорока Святих, що відзначалося 22 березня, матері пекли «жайворонків» - смачні медівники у вигляді пташок – і віддавали дітям «щоб птиця велася». А ті бігали з цим печивом на край села зустрічати птахів. Зібравшись на пагорбі за селом, хлопчики та дівчатка піднімали до неба «жайворонків» та промовляли:
Із краю-кураю
Пташок викликаю:
Летіть, жайворонки,
До нашої сторонки,
Спішіть, ластів'ята,
До нашої хати –
Весну зустрічати,
Зиму проводжати!
Ведучий 1. Слідом за граками в кінці березня прилітають шпаки. Здавна люблять цих птахів у народі не тільки тому, що від них багато користі: навесні ходять вони по полях, збирають комах і їх личинок, улітку відшукують різних гусениць, жуків-листоїдів, вигодовуючи пташенят, прилітають до гнізда по 200-300 разів на день. Шпаків люблять і за веселу вдачу. Неважливо, що в них немає своїх пісень, вони прекрасні звуконаслідники.
Ведучий 2. А на Благовіщення, 7 квітня, відбувалася дуже гарна обрядодія – звільнення пташок на волю. Для цього селяни заздалегідь купляли або ловили пташок і саджали їх у клітку. А святковим ранком, повернувшись додому після богослужіння, випускали птахів. Так наші пращури намагалися прискорити прихід тепла, тобто «звільнити землю, оживити її».
Ведучий 1. Особливо радіють люди лелеці. Здавна склалася дружба цього великого птаха з людиною. «Де лелека водиться, там щастя родиться», - стверджують старі люди. Вони ж запевняють, що село, де є хоча б одне гніздо лелеки, обминає лихо. У різних місцевостях України лелека відомий як бацюн, бусол, гайстер, чорногуз.
Для селянина лелека – перший друг і порадник. У багатьох оселях, поруч з якими він селиться, його вважають мало не членом сім'ї.
Люди оберігають і захищають свого пернатого друга від усяких незгод. Дітям забороняється лазити в гнізда, брати в руки яйця й лелечат. Лелеки вірні й добрі птахи, але гордістю своєю, місцем під сонцем ніколи не поступляться, не пробачать образ. Люди переконані: коли розорити гніздо, то лелека неодмінно принесе в дзьобі жарину й спалить хату або нашле грозову хмару. Зате на добро й турботу птахи відповідають надзвичайною відданістю, готовністю пожертвувати собою. Згідно з однією легендою, червоний колір дзьоба й чорні плями на крилах цього птаха пояснюються тим, що лелека рятував дітей з охопленої полум'ям хати, на якій було його гніздо.
Ведучий 2. Немає такої людини, яка не знала б про знаменитого співака - солов'я, хоча його спів чули далеко не всі. Співає птах, сидячи на гілочці невисоко від землі, трохи згорбившись і опустивши крила. Молоді співаки вчаться співати в старих, наслідуючи їх. Співає соловей протягом півтора місяця. Коли в гнізді з'являться пташенята, співаку вже не до співу – тільки встигай знаходити й приносити їжу.
Ведучий 1. Які ще птахи до нас повертаються навесні з теплих країн? (Ведучий звертається до учнів).
Куратор. Пернаті друзі людини не тільки прикрашають наше життя своїм веселим співом чи гамірним галасом, а й є захисниками садів та лісів від шкідників. Це вони сповіщають нам своїм поверненням з південних країн про прихід весни. А кого не захоплювала лебедина вірність, журавлина грація, солов'їний щебет, соколина сила! Усі ми у своєму житті часто спілкуємося з птахами, любимо їх, захоплюємося ними. А от чи знаємо ми птахів - це й з'ясуємо, провівши гру «Станьмо друзями птахам».
Сьогоднішнє змагання між двома командами учнів нашого класу покаже нам глибину їхніх знань про пернатих нашої планети. А визначить це за результатами конкурсів журі (представлення журі).
Конкурс 1. «Візитка»
Знайомство з командами, які захищають свої назви. За представлення команди - 5 балів.
Конкурс 2. «Розминка»
Кожній команді по-черзі зачитуються завдання. За кожну правильну відповідь - 1 бал. Якщо команда не відповідає – цю можливість отримує інша.
А – голуб.
Б – сокіл.
В – орел.
Г – сова.
А – Лисичка і журавель.
Б – Івасик-Телесик.
В – Котик і півник.
Г – Гуси-лебеді.
А – 2.
Б – жодного.
В – 3.
Г – 1.
А – голубка.
Б – лелека.
В – синичка.
Г – ластівка.
А – журавель.
Б – лелека.
В – синичка.
Г – ластівка.
А – граків.
Б – сорок.
В – лебедів.
Г – синичок.
А – голуби.
Б – лелеки.
В – лебеді.
Г – журавлі.
А – синиці.
Б – горобці.
В – сороки.
Г – шишкарі.
А – сорока
Б – дрохва.
В – грак.
Г – лелека.
А – страус.
Б – пінгвін.
В – ківі.
Г – моа.
А – африканський страус.
Б – пугач.
В – лебідь.
Г – гриф.
А – дрофи.
Б – журавлі.
В – куріпки.
Г – деркачі.
А – домашні кури.
Б – гуси.
В – качки.
Г – лебеді.
А – куріпки.
Б – сміттєві кури.
В – дикі качки.
Г – чаплі.
А – зозулі.
Б – горобці.
В – качки.
Г – гуси.
А – горобець.
Б – колібрі.
В – ластівка.
Г – синиця чубата.
А – орел.
Б – сокіл.
В – стриж.
Г – ластівка.
А – чаплі.
Б – лелеки.
В – гуси.
Г – качки.
А – синиця.
Б – лелека.
В – журавель.
Г – дятел.
А – Чорний список.
Б – Червона книга.
В – Зелена книга.
Г – нічого.
(Журі підбиває підсумки двох конкурсів).
Конкурс 3. «Птахи у піснях»
Пригадайте пісні про птахів. За кожну пісню - 1 бал. На обдумування – 2 хвилини.
(Журі підбиває підсумки конкурсу).
Конкурс 4. «Знайди птаха»
З переліку різних видів тварин виберіть назви видів птахів. На виконання завдання – 1 хвилина. За кожну правильну відповідь - 1 бал.
Коренерот, казуар, гострик, ему, нереїс, шилохвіст, трубочник, жабурниця, скопа, каракурт, соловей, катран, жовна, гавіал, кроншнеп, летяга, сивка, качкодзьоб, білуга, крук, горностай, кулан, бджолоїдка, одуд, соня.
(Журі підбиває підсумки конкурсів).
Конкурс 5. «Конкурс капітанів»
На сцену виходять капітани. Вони по черзі називають види птахів, поки не зіб'ються. Перемагає той, хто назве більше птахів - він заробляє команді 3 бали.
(Журі підбиває підсумки конкурсу).
Конкурс 6. «Відгадай птаха»
Зачитується інформація про птахів. Відповідає команда, яка швидше визначила, про якого птаха йдеться. Правильна відповідь - 1 бал.
1. Я дуже корисна, відома всім пташка. В Україні зустрічаюся скрізь. Не відлітаю взимку, а кочую разом з іншими птахами в пошуках їжі недалеко від місць гніздування. Уже в березні ми починаємо будувати гнізда, а в квітні відкладати яйця. Харчуюся різноманітною їжею - і рослинною, і тваринною, а влітку - лише комахами. (Синиця)
2. Я здавна був символом любові до рідного краю. Про мене складають вірші, легенди, пісні. Мої улюблені місця - глухі зарості болота, очеретяні заплави. Я дуже вередливий до умов гніздування. Стежу, щоб обране місце було відгороджене від зовнішнього світу. Я дуже обережний - якщо мене чимось потривожити, тихенько сходжу з гнізда, пригинаюсь, відбігаю вбік і тільки тоді злітаю. (Сірий журавель)
3. Я також корисна пташка. Ви всі лякаєтеся волохатих гусениць, а я за годину знищую їх до сотні. (Зозуля)
4. Я поширений на Поліссі, в Карпатах. Оселяюся окремими парами. Гніздо розташовую на високих деревах, 6-20 м від землі й використовую його багато років. Воно велике - до 1,5 м у діаметрі і заввишки до 1 м. Відлітаю у кінці серпня - вересні. (Лелека чорний)
5. Я живу в лісах. Своїм прямим долотоподібним дзьобом добуваю з-під кори дерев шкідників та їх личинки, які поїдаю у великій кількості. Я триста разів на день приношу своїм діткам гусениць і дорослих комах. За зимовий день я знищую до 150 короїдів. (Дятел)
(Журі підбиває підсумки конкурсу).
Конкурс 7. «Значення птахів»
Команди по черзі демонструють свої знання про роль птахів у природі й житті людини. За кожну правильну відповідь – 1 бал.
Наприклад
(Журі підбиває підсумки конкурсу).
Конкурс 8. «Гонки за лідером»
Закінчіть речення, дайте відповіді на запитання. За кожну відповідь - 1 бал.
1. Пернатий вісник весни. (Грак)
2. Птах, схожий на ластівку. (Стриж)
3. Дзьоб птаха складається з двох частин - ... (наддзьобок і піддзьобок).
4. Шкіра птаха покрита... (пір 'ям).
5. Птах, який не висиджує яєць, не вигодовує пташенят. (Зозуля)
6. Птах, який гніздиться в штучних гніздах. (Шпак)
7. Передні кінцівки птахів - це... (крила).
8. Частина нижньої кінцівки, характерна тільки для птахів. (Цівка)
9. Птах, якого розводять у мисливських господарствах. (Фазан)
10. Птах, що висиджує своє єдине яйце стоячи. (Пінгвін)
11. Під контурними перами розташовані... (пухові).
12. Сови можуть повертати голову на... (270°).
13. Птахи, які, сидячи на стовбурі дерева опираються на хвіст, як на третю ногу. (Дятли)
14. Бігаючі нелітаючі птахи. (Страуси)
15. Найкраще розвинений орган чуття у орла. (Зір)
16. Птахи, які мають «пташине молоко». (Голуби, пінгвіни)
17. Яка сова полює вдень? (Полярна)
18. У деяких птахів на початку стравоходу є розширення - ... (воло).
19. Птах з хвостом у формі музичного інструмента? (Лірохвіст)
20. У якому відділі шлунка перетирається їжа у птахів? (У м'язовому)
(Журі підбиває підсумки конкурсу).
Журі підбиває загальний підсумок гри та визначає команду–переможницю.
Куратор. Молодці, ви справжні знавці птахів!
На теренах нашої квітучої Батьківщини мешкає багато видів птахів, і серед них є чимало корисних для людини. До того ж кожний птах має особливу вдачу.
Але з кожним роком зникає все більше й більше їх видів. У нашій країні створено Червону книгу, де цілий розділ присвячений рідкісним птахам і таким, що зникають.
Червоний колір – колір тривоги, небезпеки, що закликає нас зупинитися, задуматися над своїми вчинками, ставленням до природи.
Але Червона книга – ще не гарантія, що рідкісним звірам і птахам не загрожує небезпека, основною є людська совість. Дбайте й несіть відповідальність за долю природи, щоб, прийшовши до лісу, ми змогли почути дивовижний спів. Яким нудним був би світ без птахів!
Як ви гадаєте, чим може віддячити людина птахам за їхню турботу про природу?
Яким має бути наше ставлення до птахів?
Чого не можна робити по відношенню до птахів?
А як ми можемо допомогти птахам?
(Учні висловлюють свої думки).
Скільки існує справ, посильних кожному з нас! Птахи дуже чуйні до будь-якої допомоги: підживлення в люту зимову пору, будівництво годівниць, охорона дупластих дерев.
І запам'ятайте основне правило: навіть, якщо ви нічим не можете допомогти, завжди у ваших силах не заважати, а це вже не так мало!
Дуже важливо, щоб птахи – такі прекрасні створіння, невтомні трудівники, повні привабливих таємниць, - жили щасливо на нашій Землі! Адже там, де погано нашим сусідам по планеті, погано і нам самим.
Птахи радують нас стрімким, легким польотом, гарним співом, обороняють наші ниви, ліси, долини та сади. Вони - прекрасні створіння природи, тендітні й дивовижні, що несуть у світ красу й гармонію. Пам'ятаймо про це, друзі, завжди!