Позакласний захід "Свято осені"

Тема:свято осені.

МЕТА:Закріпити знання про осінь та збагатити їх. Розвивати мову мислення, артистичність. Виховувати любов до природи та бережне ставлення до неї, почуття прекрасного.

 

Спустіли поля.

мокне  земля.

Дощ  поливає.

Коли це буває?    (Восени)

 

Нині осінь нас чарує,

Неповторна, чарівна ,

Різні барви нам  дарує

 І дивує нас вона.

Виглядає так казково

Восени і парк, і гай,

Розмаїттям кольоровим

Прикрашає осінь край.

  

Пожовтіло листячко

На кленочку,

Почорніли айстроньки

У садочку.

 

Заховалось сонечко,

Не видати,

Сипле вітер дощиком

Кругом хати

 

Ходять лелеки по лузі,

Ходять лелеки у тузі:

Завтра у вирій далекий

Будуть летіти лелеки.

 

Шкода їм кидати літо.

В рідному краю,а  треба,

Треба у вирій летіти:

Он уже осінь у небі.

 

Танок «Журавлики»

 

Непомітно з’явилася осінь-

День коротшим стає щодоби.

Глянь, берізки уже златокосі,

 І в дубів багряніють чуби.   

 

Вже у теплі краї відлетіли

Сонцелюби- дзвінкі журавлі,

Не страшні їм тепер заметілі

На далекій південній землі.

    

Коли вона загляне в сад,

Наллється соком виноград,

Чудові яблука ранет

Солодкі стануть наче мед.

 

Коли погляне на баштани,

Надмуться гордо кавуни,

І запишається в хустках

Товста капуста на грядках.

 

Як помандрує по гаях

З чарівним пензлем у руках-

Все розмалює по путі,

Берези стануть золоті.

І ми її уклінно просим

УСІ. «Заходь у гості щедра Осінь!»

-Я Осінь щедра, довгождана,

Сьогодні завітала до вас на свято зі своїми синами, але поки розфарбовувала дерева геть забула як їх звати? Ви не допоможете?

 Та я й сама пам ятаю, що Вересень, Жовтень і Листопад, а от хто з них хто?

-Хто ж у нас найрозумніший і зможе мені допомогти?

Так, Гарбуз найголовніший на городі. Гарбузе, допоможи нам.

ГАРБУЗ-А нехай кожний місяць загадає свою загадку, от ми і здогадаємось хто є хто.

У південний край землі

Відлітають журавлі,

ЗНОВ ЛУНКИЙ ШКІЛЬНИЙ ДЗВІНОК

Всіх  вас кликав на урок.

Як мене звати?

Прошу відгадати.

-Так, я Вересень

 

Пісня про вересень

 

 Вересень  туман рожевий

На кущі і на дерева,

Наче льолі надягнув.

Ні одного не минув(В.Верховень)

А чому мене так звати?»

 

ОСІНЬ: Вересень літо проводжає, золоту осінь зустрічає» Колись давно тебе звали «золотоцвітом», «багрянцем», «ревуном», тому, що голосно в цей час перегукувались олені. А пізніше  назвали вереснем, через цвітіння вересу.

 

ГАРБУЗ Так, цей місяць ще й неабиякий господар

Звозить вересень в комори

Кавуни і помідори,

Стиглих яблук, груш і слив

Цілі гори натрусив

 

Погляньте скільки врожаю зібрав я. В цьому труді є часточка і вашої праці, бо всі ви допомагали батькам  збирати врожай.

 

ЖОВТЕНЬ  Час допомогти й мені розгадати свою назву

Кличуть нас ліси, поля, сади

Дозбирати осені плоди

Із дерев спадає листя жовте,

То землею ходить місяць  ….жовтень

- Так це я, згадав.

Я то плачу, то сміюся, а це все тому, що початок жовтня переважно теплий, а в другій половині місяця погода псується. Раніше мене називали теж по різному «зазимником», «грядником», «весільником» - після Покрови у селі справляли багато весіль .А я так в цей час старався, розмальовувати дерева в жовтий колір що мене назвали жовтень.

Тихо жовтень ходить гаєм,

Ліс довкола,аж горить.

Ясен листя обсипає,

Дуб нахмурений стоїть

І берізка над потоком

Стала - наче золота.

Вітер мовби ненароком

Їй косиці  розпліта.

 

Пісня «листячко дубове»

 

ЛИСТОПАД

 

                        Крапле з неба, дахів,стріх

                        Дощ холодний,перший сніг.

                        Почорнів без листя сад.

                        Що за місяць.. .         ЛИСТОПАД

     Так, звуть мене листопадом. В народі говорять, що я зимі ворота відчиняю.

У садках, гаях блукаю,

Жовті шати роздягаю,

Золотисту стелю постіль –

Жду сестрицю білу в гості.

       А інколи навіть зиму починаю, недаремно ж кажуть, що я зими рідний батько. Але це буває дуже рідко, частіше земля листям з дерев вкривається. Через це мене так і назвали листопад.

Листопад, падолист.

Тихий сад. Вітру свист.

Ходить садом листопад.

Підміта чистенько сад.

ОСІНЬ Дякую тобі гарбузе, за те, що допоміг пригадати як і чому я назвала своїх синів.

- а  чи знаєш ти як тебе звати?

ГАРБУЗ    Як звати, як звати

                   Ходжу собі по городу

                   Та й шукаю свого роду.

                   Я вже сотні літ журюсь,

                    Бо не знаю як я звусь

                    Баба й дід розповідали.

                    Перси гарбузом назвали

                    Не мене, а жовту диню,

                    Мою славну господиню.

                    Я прошу допоможіть,

                    Щиру правдоньку скажіть

ОСІНЬ Перші гарбузи прибули до нас із далекої Персії. Там так називали диню. Слово  «гарбуз» складається із двох слів: «гар»-осел, «буза» - огірок, тобто «ослячий огірок»

А найближчий твій родич – кавун.  Цим словом також називали диню, але не в Персії. А в Греції. Усі ці овочі, як бачиш, були завезені до нас із південних країн. За довгу дорогу незвичні, чужі назви овочів переплуталися і тебе назвали гарбузом.

 

ГАРБУЗ  О, тепер усе я знаю.

                 Більше родичів не маю?

Огірки    Ну, а ми? Ми ж огірочки,

                Ваші рідні сини й дочки.

                Нас нестиглими назвали

                Древні греки, бо вважали,

                 що коли ми достигали

                 то смаку уже не мали.

Гарбуз - А тебе чому так звуть.

КАПУСТА Ось  вам відповідь жива:

                      Капут - значить «голова».

                      Капуціо - італійське,

                      Це капуста - українське.

Гарбуз  А хто цей хлопець – молодець:

              Сам червоний, а чуб зеленець?

Буряк     Місяць не один мине,

               Поки виростиш мене.

               Вимагаю я турботи,

               Звусь в арабів «батько поту».

ГАРБУЗ Ось до нас іде краса,

                Наче льон її коса

Кукурудза  Білі зуби маю, та усі ховаю.

                    Довгі коси маю, та не заплітаю. Хто я?

Гарбуз   Звідки ж ти до нас прийшла,

               Звідки назву принесла?

Кукурудза   Я з Румунії прийшла,

                     Звідти й назву принесла.

                     Наче шишка на ялині,

                     На міцній росту стеблині,

                     Звідси й назва йде моя:

                     «Ялинкова шишка» я.

Гарбуз        Хто це йде до нас?

                    Сеньйори, круглолиці помідори.

Помідор     Ми з Італії прийшли,

                    Там і назву нам дали.

                    Подивись, які ми гожі…

                    З яблуками трохи схожі.

                    Ось тому й назвали ними –

                    Яблуками золотими.

 

 

 

Гарбуз    Он часник розправив чуба,

                Блиснув білим – білим зубом,

                Посміхнувся і сказав:

                Всіх я слухав та мовчав.

                Я не яблуко, не шишка,

                Не капуста - білосніжка.

                Я походжу від «чесати»,

               А чесати – відділяти.

                На зубки я розділяюсь

                І тому так називаюсь

 

 

Гарбуз  Що це за гостя?

Картопля З мене шкуру всі деруть

                 Мене варять і товчуть,

                 В суп кладуть та у салат,

                  Завжди з радістю їдять

Гарбуз Хто ж ти така?

Картопля

   Я картопелька смачна. Мене завіз у Росію з Голландії Петро 1. спочатку картоплю боялися їсти, а тепер вважають її другим хлібом. Має ще одну назву Бараболя.

Гарбуз  Який я радий, що маю таку велику родину. Що всі живі та здорові.

 

 Виконується пісня «Ходить гарбуз по городу» з інсценізацією.

 

Осінь наша, осінь-

Золота година,

Неба ясна просинь,

Пісня журавлина,

Бабиного літа

Довгі. білі коси…

І дорослі й діти

Люблять тебе, осінь.

Та не тільки славна

 За свою ти вроду-

Урожай іздавна

Ти несеш народу:

Щедра і дорідна,

Пахнеш ти медами,

Славиш край наш рідний

Зерном і плодами!

    Вікторина