Позакласний захід з біології для учнів 6 класу на тему: "Про зимуючих птахів, друже, пам’ятай!"

Мета:  ознайомити учнів із зимуючими птахами; поширити знання про значення птахів у природі та житті людини; учити учнів любити і оберігати птахів, націлити на допомогу птахам узимку, виготовлення і вивішування годівниць, підгодівлю та спостереження за ними; розвивати екологічну культуру; вчити розуміти навколишній світ та місце людини в ньому; виховувати творчі здібності, відповідальність за доручену справу.

Обладнання: ребус, презентація, буклет, макети годівничок, фонограма запису співу пташок, фонограми пісень.

Хід заходу

Вед. 1: Надійшли морози, ріки закували

І березам коси інеєм прибрали,

Пухова перина очі убирає,

Біла скатертина – ні кінця, ні краю,

Під серпанком білим трава і листочки,

Річка оніміла, не дзюрчать струмочки.

Омертвіли лози, ледь гіллям хитають

А в полях морози і вітри гуляють.

Вед. 2: Сьогодні ми запрошуємо Вас в казковий світ красуні-зими. Здається, все навколо завмерло і міцно спить під м’якою сніговою ковдрою, слухаючи ніжну колискову бабусі-зими. Але що це? Що розбудило зимову тишу?

Вед. 1: Які чудові звуки! Приємно слухати їх весняним ранком, теплим літнім вечором або морозним сонячним днем. Ці цікаві й різноманітні трелі видають не музичні інструменти. Це спів птахів – створінь, які є частиною природи, без яких її краса була б неповторною.

Вед. 2: Дивний різноманітний світ пернатих! На Землі існує понад 8600 видів птахів, а вчені досі відкривають новий, невідомий у природі вид.

Вед. 1: Птахів можна зустріти скрізь: у вугільних шахтах і на вершинах гір, у пустелі й у джунглях, у горах і на вічних льодах.

Вед. 2: Про птахів можна говорити нескінченно, якщо торкатися всіх сторін їх життя, але сьогодні ми зробимо маленьку екскурсію у  цей чудовий світ, світ пернатих, і познайомимося з тими, хто залишається зимувати поруч із нами.

Учень 1: «Мамо, іде вже зима,

Снігом травицю вкриває,

 В гаю пташок вже нема…

 Мамо, чи кожна пташина

 В вирій на зиму літає?» –

 В неньки спитала дитина.

 «Ні, не кожна, – одказує мати, –

Онде, бачиш, пташина сивенька

 Скаче швидко отам біля хати, –

Ще зосталась пташина маленька».

«Чом же вона не втіка?

Нащо морозу чека?»

 «Не боїться морозу вона,

 Не покине країни рідної,

 Не боїться зими навісної.

 Жде, що знову прилине весна».

 «Мамо, ті сиві пташки

 Сміливі, певно, ще й дуже,

 Чи то безпечні такі, –

 Чуєш, цвірінькають так,

 Мов їм про зиму байдуже!

 Бач – розспівалися як !»

 «Не байдуже тій пташці, мій синку,

Мусить пташка малесенька дбати,

 Де б водиці дістати краплинку,

 Де під снігом поживку шукати».

 «Нащо ж співає? Чудна!

 Краще шукала б зерна!»

 «Спів пташині потіха одна, –

 Хоч голодна, співа веселенько,

 Розважає пташине серденько,

 Жде, що знову прилине весна».

Вед. 1: Усього в Україні в зимовий період зареєстровано 228 видів, серед яких 201 вважають постійно або періодично зимуючими.

Вед. 2: Ми спостерігаємо, як одні із них у пошуках їжі стрибають по землі, інші обстежують гілки на стовбурах дерев. Пернатим не такі страшні морози як голод. Саме від голоду вони наближаються до наших домівок в надії на порятунок.

Вед. 1: Учені довели, що з кожних 10 синичок протягом зими гине 8. Чи можемо ми допомогти птахам вижити? Так, звичайно.

Вед. 2: Давайте спочатку пригадаємо птахів, які  зимують у нашій місцевості. Увага на екран. Відгадайте, що це за птах?

Учень 2: Для нашого жителя горобці звичні і ніхто їх не шанує. Але дарма. Горобцю в Бостоні (США) встановлено пам’ятник за спасіння садів від гусені.

Учень 3: Якось у дзьобі загиблого горобця було знайдено 280 насінин бур’янів. Зробивши розрахунки, вчені дійшли висновку, що зграя з тисячі горобців восени за місяць винищила до 7,5 мільйонів насіння бур'яну.

Учень 2: Горобець хатній – осілий птах нашого краю. Довжина тіла 16 см, маса 25-35 г. Загальне забарвлення оперення – зверху коричнувато-буре, іржавого кольору із чорними плямами, знизу білувате або сіре. Щоки білі. Крила з жовтувато – білою поперечною смугою.

Учень 3: Тримається населених пунктів. Гніздиться в щілинах будівель, під дахами, в шпаківнях, на деревах. Гнізда кулясті, з боковим входом, гніздо з соломинок, травинок, всередині багато пір'я. Гніздо масивне, дуже затишне. Кладка з 5-7 білих яєць з бурими цятками і плямами. Багато молодих птахів гине ще в першу зиму, так що середня тривалість життя горобців складає 9-21 місяць. Але відзначали і 9-ти, і 11-ти річних горобців. Живляться комахами, насінням сільськогосподарських культур, відходами різних продуктів, які вони підбирають в поселеннях людей.

Вед. 1: А зараз давайте послухаємо легенду про ще одного зимуючого птаха.

Учень 4: Одного разу на Великдень чоловік пішов до лісу зрубати дерево. Тільки він почав рубати, як до нього прийшов старий дід і сказав: «Не рубай дерево. Іди додому, у тебе буде достатньо грошей, щоб купити дрова і жити без злиднів.» Чоловік так і зробив. Жив він добре, але наступного року він подумав: «Піду до того дерева, попрошу ще грошей». Прийшов чоловік до лісу й почав рубати дерево. Тут і з’явився старий дід. Він зрозумів, що чоловіка до лісу привела жадібність. Тоді дідусь мовив: «За твою жадібність перетворю тебе на птаха, стукай усе життя по деревах». Так і з’явився птах – дятел.

Учень 5: Дятли – осілі птахи, лишаються у нас протягом року. Переважають білі та чорні кольори, у самців на потилиці поперечна червона смуга, підхвістя червоне. Гнізда дятли мостять у дуплах дерев. В середині дупло розширене майже на весь діаметр стовбура. Кладка складає 5-6 білих блискучих яєць. Пташенята народжуються голими і сліпими. Триста разів на день дятел приносить своїм дітям дорослих комах та їх личинок.

Учень 5: А чи знаєте ви, яку довжину має язик дятла? (14 см)

Чи болить голова у дятла? (Ні. У цих птахів між дзьобом і кістками черепа є спеціальна хрящова тканина, яка зменшує силу ударів, що впливають на головний мозок)

Вед. 2: За птахами дуже цікаво спостерігати. А ще цікавіше підслуховувати їх розмови.

Сценка: «Сорока і дятел»

• Здорово, тітко Сороко! Де була, куди літала?
• Та влітку в темному лісі жила, восени на світлому узліссі.
•  А тепер куди?
• В село, милий, в село!
• Чим тобі погано в лісі?
• Та як тобі сказати? Пташині гнізда пусті, ні яєчка, ні пташеняти не вкрадеш! Пусто в лісі!
• А що в селі, добре?
• Та так, милий! У собаки кісточку вкраду, на смітнику об’їдків накопаю! Я птиця не горда, їсти нічого -  грабувати почну.

Учень 6 : Сорока – птах середніх розмірів. Голова, шия, воло і частина грудей блискучо-чорні з зеленуватим металічним блиском. Гніздяться по чагарниках в густих заростях, викладаючи гніздо з купи гілок, в середині воно може бути добре вимазане глиною з гноєм. Відкладають 6-8 яєць. Живиться сорока переважно комахами, але не відмовляється від загиблих тварин, а іноді хапає пташенят свійських птахів.

Вед. 2: А от я чула що давнє свято Сорочини ( 9 березня), за етимологією пов’язане з сорокою, але якимось чином виявляє свою символіку і через число 40. У цей день ще до схід сонця випікають сорок «пташок жайворонків» або варять сорок вареників, щоб роздати їх дітям. Така пташина магія має забезпечити приліт пташок із Вирію. Отже, сорока виступає символом пташиного свята.

Вед. 2: Птахи – справжня окраса природи. Вони чарують нас розмаїттям свого оперення.

 Учень 7: Сиджу я біля підвіконня,

Коли дивлюся  - у садку

На груші … яблука червоні

Аж на самісінькім верху.

Та ось підкрався кіт – гульвіса,

На грушу плигнув, як сова, -

Червоні яблука знялися

І полетіли. Ну й дива!

Взяв олівець я із пенала

І записав в календарі:

«Сьогодні  вперше прилітали

До нас у гості снігурі».

Учень 8: Ім’я  своє снігур дістав від слова «сніг». Адже ці пташки, за народним повір’ям, – перші вісники зими і снігу. Снігурі – птахи не тільки красиві, а й солідні: ніколи не поспішають, не метушаться. І до того ж лицарі: самці, які б не були голодні, завжди поступаються кращими гронами горобини самкам. Перелітаючи з дерева на дерево і наспівуючи свої приємні пісні, снігурі дуже оживляють зимові ліси, сади, парки.

Вед. 1: А чи знаєте Ви, що пара синиць з’їдає близько 3000 гусениць за день ( і взимку)?

Учень 9: Синиця – осілий птах нашої місцевості. Спинка зеленувата, низ жовтий з широкою чорною смугою уздовж грудей і черева, голова чорна, щоки білі з чорною каймою. Синиця дуже рухлива: з ранку до вечора перелітає вона з дерева на дерево, з куща на кущ. Це вона видивляється і знищує жуків, комарів, мух, інших шкідливих комах, їх личинки і лялечки. Гніздиться синиця в дуплах, шпаківнях, щілинах будівель.

Вед. 1: Ой, хто це?

Вед. 2: Та це ж ворони! Мабуть, ділять шматок сиру.

(Танок ворон)

Вед. 1: У слов’янських міфах ворон називається «птицею віщою», яка вміє говорити людською мовою. У казках ворон виступає власником золота, срібла і самоцвітів, які зберігаються в його гнізді, він приносить «живу» і «мертву воду», дістає молодильні яблука. Слов’яни переконані, що в Чистий четвер ворон перший купає своїх дітей в цілющій воді, наділеній чарівними властивостями. Вважалося, що цей обряд, виконаний людиною «до ворона», приносить надзвичайну силу.

Учень 10: Ворони – чималі блискучо-чорні птахи з міцним великим дзьобом. Маса до 1300 г. Великі гнізда мостять високо на деревах. Повна кладка з 5 зелених з темними плямами яєць. За характером живлення всеїдні птахи, охоче поїдають падло і рештки, живих дрібних хребетних, комах тощо.

Вед. 2: Ми любимо наших пернатих друзів. Вони дорогі нам як незамінні помічники в боротьбі за врожай, вірні союзники в знищенні шкідників сільського і лісового господарства. Тому їх потрібно охороняти й берегти. Про них потрібно піклуватися й допомагати їм у важку хвилину.

Вед. 1: У морозну ніч голодні, ослаблені птахи легко замерзають або  стають здобиччю хижаків. У цей час у дуплах або просто на снігу можна знайти замерзлих синиць та інших птахів.

Учень 11: Поспіши, дитино мила,

Глянь на світ - навкруг:

Все зима снігом покрила –

І поля, і луг.

Ні зігрітись у промінні,

Ні знайти зерна.

Ось лежить там на камінні

Пташка нежива.

А тут друга прилетіла,

Жалібно квилить:

- Поможи, дитино мила,

Зиму сю прожить.

Обережно, о дитинко,

Стіл щодня змети –

І ці крихти в годівничку

Пташці принеси.

Вед. 2: Дійсно, ох як не солодко доводиться нашим пернатим друзям взимку. І якщо  від тріскучих морозів пташок захищає оперення, то справитися з голодом в суворі сніжні зими без допомоги людини їм дуже тяжко.

Вед. 1: Ми пропонуємо вам майстер клас  по виготовленню годівничок власноруч.

Учень 12: Для цього нам знадобиться:

1)    Шишка

2)    Мотузка

3)    Желатин

4)    Корм

1. Спочатку нам потрібно розчинити желатин у гарячій воді;

2. Потім, щоб шишку можна було повісити на дерево, ми прив’язуємо мотузку;

3. Наступним етапом буде занурення шишки у розчин з желатином;

4. Потім, коли наша шишка змочена желатином, і на неї буде добре чіплятися насіння, ми обсипаємо її кормом

Годівничка майже готова, але для того щоб корм не обсипався, потрібно почекати 10-15 хвилин, щоб корм підсох. Після того, як корм не буде обсипатися, ми можемо повісити її на дерево.

 Ще можна виготовити пласку годівничку, намастивши на товстий картон клей із води та муки, – він не шкодить птахам, а картон або ж заготовки з інших матеріалів можна виготовити у довільних формах – і красиво, і практично.

Вед. 2: Зима показує нам усі можливі варіанти погоди – від лютого морозу  і завірюх – до ласкавих сонячних променів та теплого весняного вітерця. Але наші пернаті друзі взимку страждають від голоду незалежно від погоди.

Вед. 1: Чим же радять підгодовувати птахів взимку фахівці?

Вед. 2:  Фахівці застерігають, що деякі продукти шкідливі або навіть смертельно небезпечні для пташок. При цьому самі птахи не розуміють і поїдають їх, завдаючи шкоди своєму здоров’ю. В першу чергу це все смажене та солоне. Сіль необхідна, але її надлишок швидко накопичується в організмі, а видільна система у птахів менш ефективна, ніж у ссавців і вони можуть отруїтись. Смажене насіння особливо небезпечне. Так само не можна використовувати зіпсовану їжу, згіркле зерно, цвілі затхлі продукти. Вони містять в собі сильні токсини, що швидко отруюють або ослаблюють пташину, і врешті-решт вона загине. Не можна давати пшоно, на відміну від проса, воно позбавлене оболонки, що призводить до появи на його поверхні хвороботворних організмів. Ми завжди миємо цю крупу перед тим як варити, птахам же на сирому пшоні мікроби дістаються у повному об’ємі. Небезпечним для них є і житній хліб. Отже, треба дуже уважно піклуватися про птахів, щоб не нашкодити їм від надмірної любові, а вони, в свою чергу, віддячать нам веселим весняним співом та чистими садами без шкідників.

Учень 13: Про зимуючих птахів, друже, пам’ятай,

Годувати взимку їх не забувай,

 Небагато треба їм -  жменька лиш зерна,

Лиш одна -  і не страшна буде їм зима.

Скільки гине взимку їх, аж болить душа,

Але в серці є для них крапелька тепла.

В теплий край вони могли  в вирій полетіти,

Та лишилися з людьми холоди терпіти.

Ви привчіть в морози їх до свого вікна,

Щоби весну  принесла пісня їх дзвінка.