Позакласний захід Засідання клубу старшокласників "Зерно"

Засідання клубу старшокласників „Зерно'

„Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу”

Мета: поглибити пізнавальний інтерес дітей до української мови як до навчальної дисципліни і найважливішого засобу оформлення думки та засобу людського спілкування, пізнання дійсності; формувати в учнів розуміння важливості вивчення мови для становлення особистості; її моральних та психофізичних якостей, поглиблювати їхню поінформованість в окремих ділянках науки про мову, прищеплювати потяг до підвищення рівня своєї мовної компетентності, бажання розширювати свій кругозір, ерудицію. Розвивати логічне мислення дітей, мовну і мовленнєву пам’ять, уміння швидко орієнтуватись в завданні, шукати і знаходити правильну, логічно побудовану і обґрунтовану відповідь на поставлене питання; розвивати творчі, акторські, ораторські здібності учнів. Виховувати національну гідність, прагнення свідомо користуватися рідною мовою, ставлення до мови як до однієї з найбільших духовних цінностей народу, уміння гідно перемагати й програвати, безконфліктно змагатися, толерантно ставитися до співрозмовника, співпрацювати з товаришами у пошуках істини, зважати на погляди інших.

Обладнання: емблема клубу, інтер’єр кафе, напис теми на дошці.

Президент: Дорогі друзі, вітаю вас у клубі „Зерно”. Бажаю всім приємно і корисно поспілкуватись, і запрошую всіх на каву.

Ми з вами сядемо за столик,

Наллєм напою, що пашить,

І поведем про те розмову,

Як складно в цьому світі жить.

Яке навколо все казкове,

Та ціпим все ми лиш тоді,

Коли щось станеться раптово, в свої останні дні.

І крізь усі буденні справи,

Що нас тривожать й нам болять,

Я вас запрошую на каву,

 

73

Щоб всі тривоги розігнать.

Відкиньте всю буденну справу,

Вона потерпить - не горить.

Я вас запрошую на каву –

Про наболіле говорить.

Президент: Я передаю слово спікеру - Ірині Олександрівні.

(музика стихає)

Спікер: Дякую, пане президенте!

„Слово - то найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом. Мудре і добре слово дає радість, незрозуміле і зле, необдумане і нетактовне - приносить біду. Словом можна вбити і оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію, і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльозу, породити віру в людину і зародити невіру, надихнути на працю і скувати сили душі ...”

Пропоную сьогодні поговорити на тему : „Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу ...”

Спікер: А що таке душа?( Відповіді учнів)

У цьому житті ми отримуємо саме те, що говорять наші уста. Слова можуть бути на користь або проти нас, вони приносять здоров'я або хворобу, бо в першу чергу впливають на духовний світ людини. Вживаючи слова непотрібні або нечесні ми виявляємо нікчемність душі своєї. Як погана вода робить ні до чого не придатними найкращі вина, так і злі слова розтлівають душу людську. Та людина - істота соціальна, за природою своєю вона повинна жити серед людей і основною формою

74

взаємозв’язку між людьми є спілкування. Тож обговорення почнемо з такого важливого питання:

- Що таке спілкування?

Учень. Спілкування - це процес взаємодії між людьми, в якому відбуваються обмін діяльністю, інформацією, досвідом, уміннями й навичками, результатами праці.

Учень. Значення спілкування в житті людини важко переоцінити. Адже за допомогою спілкування людина входить у суспільство і займає в ньому своє місце.

Учень. Про важливість спілкування англійський драматург Б.Шоу писав: „Якщо у однієї людини є яблуко та у іншої є яблуко, то після обміну у них залишиться по одному яблуку. Але якщо у людини є ідея та у іншої є ідея, то після обміну у них стане по дві ідеї”.

( Проекція на життя)

Спікер: Як, на вашу думку, впливає спілкування на формування особистості?

 Учень. Саме в спілкуванні людина вчиться оцінювати вчинки інших людей і будує власні.

Спікер: Які якості людського характеру формуються в процесі спілкування?

Учень. Такі важливі як відповідальність, обов’язок, принциповість, чуйність, чесність, доброта не тільки проявляються, а й формуються у спілкуванні.

( Проекція на життя)

Спікер. Тобто, під час спілкування відбувається не лише обмін, а й перетворення надбань кожного учасника спілкування на їх

75

спільне надбання. Які засоби спілкування вам відомі?

Учень. У процесі спілкування людина використовує різні засоби: мовлення, жест, міміку, змінює інтонації голосу, робить паузи тощо. Такі засоби необхідні для насиченішого й різноманітнішого спілкування.

Учень. Деякі тварини й птахи теж здатні обмінюватись звуковими сигналами, які мають певне інформаційне значення. І тільки людина здатна виражати й закріплювати в словах зміст своїх почуттів і думок, називати ними різноманітні предмети та явища.

Учень. Проте найважливіший засіб спілкування - це мова - один з найвеличніших витворів людства, тонкий і гнучкий інструмент, за допомогою якого формується і виражається людська думка.

Спікер. Ще римський поет Персій стверджував, що за мовою людини можна розпізнати її душу, як кришталеву вазу за дзвоном. Отже, можемо сказати, що у мові людини виражається її душа.

Гра „Театр” ( освідчення в коханні за допомогою вірша, квітів, музики) Спікер. Підсумовуючи сказане, можна згадати слова французького письменника А. де Сент - Екзюпері: ’’Єдина справжня розкіш - це розкіш людського спілкування”.

Спікер. Говорячи про мову, ми не можемо не згадати поняття „ культура мови”, адже мова є головним, найбільш універсальним засобом людського спілкування.

Важко навіть уявити, що стало б, якби мова з якихось причин раптом зникла... Спілкування між людьми, вираження людських думок і почуттів, зрештою, існування літератури, науки та й самого суспільства було б неможливим.

 76

 

Учень. Прислухайтесь до мови своїх однолітків, однокласників: на жаль, дехто з них обходиться обмеженим набором штампованих виразів, жаргонних слів, навіть лихослів’їв. Усе це досить далеко від культури мови.

Учень. Слова - бур’яни вживаються автоматично, з повною байдужістю до того, що правомірно, а що ні. А коли таким суржиком говорить значна частина суспільства, це означає, що наша мова хвора, а відтак і культура, духовність. Як організм, вражений бацилами, не може нормально функціонувати, так і мова неспроможна виконувати своє призначення - точно виражати думку, нормально здійснювати спілкування між людьми, якщо їй бракує для цього природних засобів.

Спікер. Чи краща ситуація в літературі, пресі? Чи сучасне телебачення відповідає загальнолюдським нормам моралі? Мені здається, що більшість людей, які працюють в засобах масової інформації, незнайомі з поняттям „культура мови”. На жаль, сучасні автори, зокрема представники молодого покоління літераторів, вдаються до навмисного нагромадження вульгаризмів або жаргонізмів, чим прагнуть підкреслити власну мовну „незакомплексованість”, продемонструвати свою творчу розкутість. Звичайно, автор має право на будь-яке мовне самовираження, проте в цивілізованому світі існує таке поняття, як „культура мови”, що свідчить про загальний культурний рівень особистості. А що ви розумієте під поняттям „культура мови”?

(Відповіді учнів вчитель записує на ватмані різнокольоровими маркерами)

Правильність мови, тобто відповідність літературно - мовним нормам. Правильне використання слів і виразів тягне за собою виправлення думок, і, як наслідок, дій та емоцій.

Ясність мови, тобто доступність для розуміння слухача або

77

читача. Ще римський учитель красномовності античних часів Квінтіліан писав: ’’Висловлюйся так, щоб тебе не можна було не зрозуміти”.

Логічність мови, тобто відповідність законам логіки. Бо недбалість мови не лише свідчить про нечіткість мислення, а й спричинює цю нечіткість.

Простота мови, тобто природність мови, відсутність пишномовності. Російський письменник Л.Толстой писав:” Під пишномовністю і неприродністю фрази приховується марність змісту”.

Багатство мови, тобто різноманітність мовних засобів.

Стислість мови, тобто відсутність зайвих слів. Багатослів’я , як правило, прикриває погане розуміння того, про що йде мова.

Чистота мови, тобто усунення з неї не літературних, жаргонних, грубих, а також іншомовних слів без особливої потреби.

Жвавість мови - це відсутність шаблонів, виразність, образність, емоційність.

Спікер. Зараз у нас є можливість перевірити ваш рівень культури мови, зігравши у гру „Кращий оратор” на тему: „Красиво вміє говорити той, хто...” (учні оцінюють виступи один одного за дванадцятибальною системою).

Спікер. А чи можна назвати націю культурною, якщо вона не дбає про рідну мову. Адже рідна мова пов’язує нас не тільки з іншими сучасниками, а й з минулими та прийдешніми - всіма генераціями нашого народу. Доки існує мова - живе й народ, а її зникнення означає не лише втрату історичної пам’яті, а й зникнення цілої нації. Яке місце посідає українська мова в нашому суспільно - громадському житті?

Учень. На перший погляд українська мова посіла належне місце у нашому житті. Нею говорять диктори радіо і телебачення,

78

друкуються підручники, викладають у школах та вищих учбових закладах, її використовують у діловодстві. Проте при такому, нібито, благополуччі залишається одна суттєва проблема: українською мовою рідко розмовляють в повсякденному, приватному житті. Проблема серйозна, бо, за висловом класика, мова вмирає не тоді, коли її не знають, а тоді, коли нею не розмовляють.

Учень. Статистика свідчить, що в Україні:

30% опитаних респондентів кажуть, що на роботі змушені нею розмовляти, а за межами закладу чи підприємства не можуть, бо ще до неї не звикли.

20% вважають рідну мову бідною, обмеженою, скаржаться на її селянський колорит.

10% не бажають вчити рідну мову, вважаючи російську - мовою міжнародного спілкування, зрозумілою кожному.

40% (переважно молодь) — вважають громадянським обов’язком вивчення рідної мови.

Спікер. Статистика сумна, адже люди ще не розуміють, що українською мовою можна відтворити все багатство людських думок і почуттів, нею можна сягнути вершин філософської думки, нею можна легко переконати співрозмовника і зачарувати його, нею можна самоутвердитись і возвеличитись, що зробили свого часу і Анна Ярославна, королева Франції, Роксолана, дружина султана.

Спікер. Споконвіку у людей було прийнято сповідувати культ батьківщини невіддільний від нього культ рідної мови. Це невід’ємні частини загальнолюдської моралі. Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської

79

вихованості, ні духовної культури. Бо мова - це лад мислення, це віконця, через які людина бачить світ. Багатство рідної мови, її скарби - це наріжні камені тієї будови, імя якої - духовна культура людини.

Учень. Говорячи про рідну мову, мимоволі згадуєш вірш Д.Білоуса:

Якщо з українською мовою

В тебе, друже, не все гаразд ,

Не вважай її примусовою,

Полюби, як весняний ряст

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить

Все, як пишеться, в ній вимовляється-

 Все, як пісня, у ній звучить.

І журлива вона, й піднесена,

Тільки фальш для неї чужа.

В ній душа Шевченкова й Лесина,

І Франкова у ній душа.

Учень. Пошана до рідної мови є обов’язковою частиною справжнього патріотизму. Вона пов’язана із пошаною до рідної історії, до всіх духовних надбань народу.

Учень. До великого єднання на ниві народних традицій, мови, культури, історичної пам’яті звернена пісня-заклик:

Роде наш красний,

80

 

Роде наш прекрасний,

Не цураймося.

Учень. А ось як В.Сосюра змальовує всю багатогранність рідної мови:

О місячне сяйво і спів солов ’я,

Півонії, мальви, жоржини!

Моря бриліантів, це -мова моя,

Це мова моєї Вкраїни.

Яка у ній сила і кличе, й сія,

Яка в ній мелодія лине

В натхнення хвилини! О мово моя,

Душа голосна України!

Спікер. Наші вуста говорять те, що ми вкладаємо у своє серце. Дослідники вважають, що не менш важливою для людини є потреба в усамітненні - тобто у спілкуванні з самим собою. Такі внутрішні роздуми -діалоги, коли людина „розмовляє” або „радиться” з власним сумлінням є надзвичайно важливим для духовного розвитку людини, збереження її внутрішньої гармонії.

Як пов’язана культура спілкування з культурою мислення?

Учень. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї ясне, логічне. І навпаки, якщо в людини немає думок, якщо вона говорить про те, чого не розуміє або не знає, то й мовлення її плутане, беззмістовне, захаращене зайвими словами, непотрібними красивостями.

Учень. Душа - це почуття та думки людини. Чисті думки - чисті слова - чиста душа.

81

Спікер. Зараз у нас є можливість перевірити культуру вашого мислення, прослухавши ваші роздуми над творчим завданням „Розмова з совістю” (учні зачитують свої твори)

Спікер. Послухай, як ти говориш, і ти дізнаєшся, що в тобі у надлишку. Добра людина із доброї скарбниці своєї душі виносить добре, лиха - лихе. Наші слова - це насіння. Ними керує принцип сіяння і жнив( що посієш, те й пожнеш), вони несуть у собі духовну силу і владу. Як тільки ми промовляємо їх, вони пускають корені в нашому житті, проростають і приносять свій плід (добрий або злий). Наша доля - у наших вустах. Пам’ятаймо повсякчас, що наші слова визначають нашу долю, наше здоров'я, процвітання і наше місце у суспільстві. Тож давайте стерегти свої уста, щоб зберегти свою душу.

Президент. А зараз хвилинка сюрпризів. Хто приготував сьогодні сюрприз для присутніх? Будь ласка, слухаємо...

Дякую всім, до зустрічі.

(звучить пісня „Мово рідна, світи в ріднім домі")